Ухвала суду № 21771976, 09.02.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2012 року м. КиївК-13720/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідачаФедорова М.О.

суддів:Степашка О.І.

Островича С.Е.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Іллічівську на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13.02.2008 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2009

у справі № 2-а-858/08 (22-а-5094/08)

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю „Гарант-ІТ”

до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Гарант-ІТ” звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську про визнання не чинними податкових повідомлень - рішень №0089732350/0 від 20.09.2007, яким позивачу донараховано податок на прибуток в сумі 38542 грн., № 0089742350/0 від 20.09.2007, яким донараховано податок на додану вартість в сумі 30833 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13.02.2008 позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2009 постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13.02.2008 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог задовольнити у повному обсязі.

Касаційна скарга вмотивовані тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено виїзну планову перевірку фінансово-господарської діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 27.03.2007 по 30.06.2006 та складено акт № 2252/23-0301/34944068 від 14.09.2007.

За результатами перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення № 0089732350/0 від 20.09.2007, яким донараховано позивачем податок на прибуток 42396 грн., № 0089742350/0 від 20.09.2007, яким позивачу донараховано податку на додану вартість 43166 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог чинного законодавства при укладенні договору купівлі-продажу, що призвело до порушення норм пп. 5.3.9, п. 5.3, ст. 5 п. 11.2.1, ст. 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, розрахунки за вказаним правочином між позивачем та ТОВ „Ем Джи Ем - Сервіс”, проведені в повному обсязі, включаючи податок на додану вартість, що підтверджується копіями квитанції, випискою з обслуговуючого банку, належним чином оформленою податковою накладною № 5 від 30.05.2007, накладною № 5 від 30.05.2007.

Господарські операції відображені у повній відповідності з вимогами чинного податкового законодавства в реєстрах податкового та бухгалтерського обліку, господарські зобовязання по здійснених господарських операціях повністю виконано.

Укладений позивачем правочин у встановленому чинним законодавством порядку недійсним (нікчемним) не визнано.

Відповідно до пп. 5.2.1, п. 5.2, ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно пп. 5.3.9, п. 5.3, ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що відсутні підстави вважати неукладеним (недійсним) правочин, укладений між позивачем та ТОВ „Ем Джи ЕМ - Сервіс”, а висновки відповідача про порушення позивачем вимог пп. 5.3.9, п.5.3, ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” є необґрунтованими.

Згідно з частиною третьою статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Іллічівську на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13.02.2008 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2009 у справі № 2-а-858/08 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Іллічівську відхилити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13.02.2008 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2009 у справі № 2-а-858/08 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але можу бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

СуддіС.Е. Острович

О.І. Степашко Суддя М.О. Федоров