Ухвала суду № 21771908, 23.02.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2012 року                               м. Київ                                        К-20869/09

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.–головуючий, судді Лосєв А.М., Маринчак Н.Є.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу благодійного фонду “Укртатнафта-Віта” (далі –Фонд)

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2009

у справі № 10/49-08/5018

за позовом Фонду

до Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області (далі –Кременчуцької ОДПІ)

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень в частині.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов подано про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 13.12.2007 № 0004922301/0/2978, від 08.02.2008 № 0004922301/1/454 та від 22.04.2008 № 0004922301/2/1319 в частині донарахування позивачеві податкового зобов’язання з податку на прибуток у сумі 134867 грн. (у тому числі 89911 грн. за основним платежем та 44956 грн. за штрафними санкціями).

Постановою господарського суду Полтавської області від 10.12.2008 позов задоволено з тих мотивів, що нецільове використання благодійною організацією отриманих від благодійників коштів не має наслідком оподаткування таких коштів у загальному порядку.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2009 назване рішення суду першої інстанції скасовано; у позові відмовлено. У прийнятті цієї постанови апеляційний суд виходив з того, що податковим органом було правомірно кваліфіковано кошти, використані Фондом на утримання майна благодійника та на оплату судової експертизи за виставленими благодійнику рахунками (тобто поза межами цільового призначення), як «доходи з інших джерел»у розумінні абзацу другого підпункту 7.11.9 пункту 7.11 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що не підпадають під пільговий режим оподаткування доходів благодійної організації.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України Фонд просить скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції у справі, посилаючись на помилкове скасування апеляційним судом правильної та вмотивованої постанови господарського суду Полтавської області зі спору.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Фонду з урахуванням такого.

Судовими інстанціями у справі з’ясовано, що позивач має статус неприбуткової організації, предметом діяльності якої є надання безкорисливої добровільної матеріальної, фінансової, організації та іншої допомоги окремим категоріям осіб. В ході проведення ДПІ виїзної планової документальної перевірки Фонду з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2004 по 30.06.2007, оформленої актом від 05.12.2007 №774/23-120/25663954, податковим органом було виявлено факт помилкового невключення позивачем до бази оподаткування податком на прибуток суми членських внесків, отриманих від засновника Фонду –закритого акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта»(далі –Товариство) –на компенсаційній основі, а саме:

коштів у сумі 349990,60 грн., які були фактично витрачені позивачем на утримання належної Товариству будівлі, наданої Фонду у безоплатне користування за договором від 01.02.2001 (за відсутності факту використання цієї будівлі за цільовим призначенням у рамках благодійної діяльності позивача);

членських внесків у сумі 15000грн., за рахунок яких позивачем було оплачено судову експертизу по кримінальних справах Товариства.

Наведені обставини стали підставою для нарахування позивачеві податкового зобов’язання з податку на прибуток у сумі 134867 грн. (у тому числі 89911 грн. за основним платежем та 44956 грн. за штрафними санкціями) за оспорюваним податковим повідомленням-рішенням.

Відповідно до підпункту 7.11.3 пункту 7.11 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у абзаці "б" підпункту 7.11.1, отримані у вигляді:

коштів або майна, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань;

пасивних доходів;

коштів або майна, які надходять таким неприбутковим організаціям, від проведення їх основної діяльності, з урахуванням положень підпункту 7.11.11 цієї статті;

дотацій або субсидій, отриманих з державного або місцевого бюджетів, державних цільових фондів або у межах благодійної, у тому числі гуманітарної допомоги чи технічної допомоги, що надаються таким неприбутковим організаціям відповідно до умов міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, крім дотацій на регулювання цін на платні послуги, які надаються таким неприбутковим організаціям або через них їх отримувачам згідно із законодавством, з метою зниження рівня таких цін.

В абзаці «б»підпункту 7.11.1 пункту 7.11 статті 7 названого Закону зазначено благодійні фонди і благодійні організації, створені у порядку, визначеному законом для проведення благодійної діяльності.

Водночас за змістом абзацу другого підпункту 7.11.9 пункту 7.11 цієї ж статті Закону у разі коли неприбуткова організація отримує доход з джерел, інших ніж визначені відповідними підпунктами 7.11.2 - 7.11.7 цього пункту, така неприбуткова організація зобов'язана сплатити податок на прибуток, який визначається як сума доходів, отриманих з таких інших джерел, зменшена на суму витрат, пов'язаних із отриманням таких доходів, але не вище суми таких доходів.

Аналіз наведених приписів Закону дає підстави для висновку про те, що пільговий режим оподаткування діяльності неприбуткової організації, передбачений 7.11.3 пункту 7.11 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», застосовується виключно до основної діяльності такої неприбуткової організації. При цьому статутні документи неприбуткових організацій мають містити вичерпний перелік видів їх діяльності (підпункт 7.11.13 пункту 7.11 статті 7 Закону).

Оскільки діяльність Фонду з фінансування витрат комерційного підприємства (Товариства) на утримання приміщення та оплату послуг експерта не міститься у переліку статутних видів діяльності позивача, не підпадає під визначення діяльності неприбуткових організацій з надання благодійної допомоги у розумінні абзацу третього підпункту 7.11.13 пункту 7.11 статті 7 названого Закону, а у справі відсутні докази на підтвердження факту здійснення такого фінансування у благодійницьких цілях, то підстави для поширення на спірні правовідносини режиму оподаткування, передбаченого підпунктом 7.11.3 вказаного пункту, відсутні.

За таких обставин слід погодитися з висновком апеляційного суду про законність донарахування Фонду оспорюваної суми податкового зобов’язання з податку на прибуток за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, у зв’язку з чим процесуальних підстав для скасування оскаржуваної постанови апеляційної інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України                                                                       

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу благодійного фонду “Укртатнафта-Віта” відхилити.

2. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2009 у справі № 10/49-08/5018 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя М.І. Костенко