Ухвала суду № 21771543, 22.02.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" лютого 2012 р. м. КиївК-3961/08

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ДПІ у Приморському районі м. Одеси на постанову Господарського суду Одеської області від 14.05.2007 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суд від 14.02.2008 року по справі №14-23/255-04-11691А за позовом ДСК «Чорноморське морське пароплавство»до ДПІ у Приморському районі м. Одеси про скасування податкового повідомлення-рішення

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням господарського суду Одеської області від 27.01.2005, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29.03.2005, позов задоволено частково: податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 26.11.2004 №0015282301/0 про визначення ДСК «Чорноморське морське пароплавство»податкового зобовязання за платежем із штрафних санкцій, накладених на підставі ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», в сумі 1678600,00грн. визнано недійсним в частині визначення вказаної суми штрафних санкцій сумою податкового зобовязання позивача. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.02.2007 скасовано рішення господарського суду Одеської області від 27.01.2005 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.03.2005 в частині відмови в позові про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 26.11.2004 №0015282301/0 в частині визначення ДСК «Чорноморське морське пароплавство»до сплати штрафу у розмірі 1678600,00грн. Справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині судові рішення залишено без змін.

Постановою Господарського суду Одеської області від 14.05.2007 року, залишеною без змін ухвалою ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суд від 14.02.2008 року, позовні вимоги ДСК «Чорноморське морське пароплавство»до ДПІ у Приморському районі м. Одеси задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0015282301/0 від 26.11.2004 року у сумі 1678600,00грн.

Рішення судів мотивовано недоведеністю факту вчинення позивачем порушень Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» та пропуском строку давності щодо притягнення позивача до відповідальності за правопорушення, з моменту вчинення яких минуло більше 1 року.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач 14.03.2008 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 24.02.2009 року прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Господарського суду Одеської області від 14.05.2007 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суд від 14.02.2008 року, справу направити на новий розгляд.

В обґрунтування своїх відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, п.1.10 розділу 1, п. 1.14, п. 1.15 розділу 2 Інструкції №59 «,Про службові відрядження у межах України та за кордон»зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.03.1998, п.2.15, 2.17 розділу 2 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19.02.2001 №72, п.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12.06.1995 (зі змінами та доповненнями), п.1 ст. 86 КАС України.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що на підставі акту перевірки №6657/23-10/01125614 від 24.11.2004, складеного за результатами комплексної документальної перевірки ДСК «Чорноморське морське пароплавство»з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2001 по 01.01.2004, податковим органом, на підставі ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», прийнято податкове повідомлення-рішення №0015282301/0 від 26.11.2004 щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1678600,00грн.

В обґрунтування застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій покладено зазначені в акті перевірки порушення, а саме: перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах; перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки; авансові звіти надаються без документів, які підтверджують сплату готівкових коштів по фактам.

Застосовані до позивача штрафні санкції за своєю суттю є адміністративно-господарськими санкціями, визначення яких закріплено частиною 1 ст.238 Господарського кодексу України, оскільки, є заходом майнового характеру, спрямовані на припинення порушення субєктом господарювання встановлених правил здійснення господарської діяльності та застосовуються уповноваженим органом державної влади.

Згідно ст.250 цього Кодексу адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до субєкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим субєктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

За результатом розгляду справи, судами встановлено, що частина встановлених порушень відноситься до періоду 1995-1999 років, а інші правопорушення було вчинено позивачем 12.12.2002 та 13.03.2003.

Таким чином, застосування до позивача штрафних санкцій податковим повідомленням-рішенням від 26.11.2004, було здійснено з порушенням строку, встановленого ст. 250 Господарського кодексу України.

За встановлених обставин, висновок суду попередніх інстанцій про відсутність підстав для застосування штрафних (фінансових) санкцій є правомірним.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно ч.1 ст.224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що судом не допущено порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 210, 2201, 223, 224, 230, 231, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу ДПІ у Приморському районі м. Одеси залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Одеської області від 14.05.2007 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суд від 14.02.2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:________Т.М.Шипуліна

Судді:________Л.І. Бившева

________А.М. Лосєв

Суддя Т.М. Шипуліна