Ухвала суду № 21771539, 22.02.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" лютого 2012 р. м. КиївК-4308/08

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ДПІ в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.11.2007 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.02.2008 року по справі № 2-30/12018-2007А за позовом ТОВ Видавництво «ПоліПРЕСС»ЛТД до ДПІ в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим про визнання рішення неправомірним в частині нарахування та сплати пені

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

На розгляд суду передано вимоги ТОВ Видавництво «ПоліПРЕСС»ЛТД до ДПІ в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим визнання нечинним рішення Джанкойської ОДПІ №0001362200 від 23.08.2007 в частині нарахування та сплати пені в сумі 28062,17грн. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог).

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.11.2007 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.02.2008 року, позовні вимоги задоволено.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовано тим, що припинення провадження у справі про стягнення з нерезидента заборгованості у звязку з добровільним погашенням боргу є підставою для звільнення від нарахування пені за порушення строку, встановленого частиною 1 статі 4 Закону України «Про порядок здійснення у іноземній валюті».

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач 19.03.2008 року звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 24.02.2009 року прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.11.2007 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.02.2008 року, прийняти рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»(далі-Закон України №185/94-ВР).

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що на підставі акту перевірки №5227/22-012/31470117 від 13.08.2007, складеного за результатами виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ Видавництво «ПоліПРЕСС»ЛТД з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічного контракту №43/643 від 16.06.2006 укладеного з ТОВ «ИнформПолис»/Росія/, податковим органом прийнято рішення №0001362200 від 23.08.2007 щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення термінів розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 28062,17грн.

Підставою для прийняття рішення послужив висновок податкового органу про порушення ст.1 Закону України №185/94-ВР, а саме: ненадходження у встановлені терміни (90 днів з дати фактичного постачання за межі України) розрахунків валютних грошових коштів за контрактом №43/643 від 16.06.2006, укладеним з ТОВ «ИнформПолис»/Росія/. При цьому, податковий орган виходив з того, що рішенням суду припинено провадження у справі щодо стягнення з ТОВ «ИнформПолис»/Росія/ на користь позивача заборгованості, що відповідно до приписів частини 3 ст. 4 Закону №185/94-ВР є підставою для нарахування пені.

Відповідно до частини 1 ст. 1 Закону №185/94-ВР виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Частиною 1 ст. 4 Закону №185/94-ВР встановлено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

При цьому, у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується (частина 2 ст. 4 Закону №185/94-ВР).

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці терміни було зупинено (частина 3 ст.4 Закону №185/94-ВР).

Судами встановлено, що згідно умов контракту №43/643 від 16.06.2006 позивач здійснив поставку товару нерезиденту - ТОВ «ИнформПолис»/Росія/ на загальну суму 1836000,00 російських рублів, проте, останнім не виконано зобовязання по сплаті вартості товару в частині 1274000,00 російських рублів, у звязку з чим, позивач звернувся з позовом до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгівельно-промисловій палаті України про стягнення з ТОВ «ИнформПолис»/Росія/ 1274000,00 російських рублів.

Постановою голови Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгівельно-промисловій палаті України від 01.12.2006 справу прийнято до провадження Арбітражним судом за №291р/2006, а рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгівельно-промисловій палаті України у справі №291р/2006 від 12.04.2007 позов задоволено частково, зобовязано ТОВ «ИнформПолис»/Росія/ негайно сплатити ТОВ Видавництво «ПоліПРЕСС»ЛТД 80514,15 російських рублів відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору. В частині стягнення вартості поставленого обладнання в сумі 818000,00 російських рублів провадження у справі припинено у звязку з добровільним погашенням даної суми після предявлення позову, у решті позову відмовлено.

Отже, враховуючи, що отримання ТОВ Видавництво «ПоліПРЕСС»ЛТД коштів від нерезидента після порушення провадження у справі свідчить про обґрунтованість позовних вимог та з урахуванням приписів частини 4 статті 4 Закону №185/94-ВР, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно ч.1 ст.224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що судом не допущено порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 210, 2201, 223, 224, 230, 231, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу ДПІ в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.11.2007 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.02.2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:________Т.М.Шипуліна

Судді:________Л.І. Бившева

________А.М. Лосєв

Суддя Т.М. Шипуліна