Ухвала суду № 21771459, 09.02.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" лютого 2012 р. м. КиївК-2479/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є.,

при секретарі: Сесемко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2009 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.12.2007

у справі № 6/91 Окружного адміністративного суду м. Києва

за позовом Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків

третя особа Державна податкова інспекція у м. Львові

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.12.2007 позов задоволено частково: скасовано податкові повідомлення-рішення СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків (СДПІ) від 09.02.2007 № 0000374120/0, від 27.04.2007 № 0000374120/1, від 12.07.2007 № 0000374120/2, від 26.09.2007 № 0000374120/3 в частині визначення Дочірній компанії (ДК) «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»податкових зобовязань з рентної плати за газ природний та газовий конденсат в сумі 4166259,74 грн., в тому числі 2083129,87 грн. основний платіж і 2083129,87 грн. штрафні (фінансові) санкції, накладені на підставі підпунктів 17.1.3, 17.1.6 пункту 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»(Закон № 2181-ІІІ).

У позові про скасування цих податкових повідомлень-рішень на суму податкового зобовязання з рентної плати 13306980,16 грн. (у тому числі штрафні (фінансові) санкції) відмовлено.

Висновок суду про наявність підстав для часткового задоволення позову вмотивований тим, що податкові зобовязання в сумі 2083129,87 грн. донараховані контролюючим органом з обсягів природного газу та газового конденсату, добутих в 2-му півріччі 2005 року та в 1-му півріччі 2006 року структурними підрозділами позивача ГПУ «Львівгазвидобування»та ГПУ «Шебелинкагазвидобування»у спільній діяльності з ТОВ «Карпатигаз»та ВАТ «Укргазвидобуток», з яких (обсягів природного газу та газового конденсату) позивач сплатив рентну плату.

Що ж стосується донарахування податкових зобовязань в сумі 13306980,16 грн. (включаючи штрафні (фінансові) санкції), то суд першої інстанції визнав таке донарахування правомірним з тих підстав, що відпустивши в 1999 та 2000 роках природний газ загальною вартістю 6653492,95 грн. ДК «Укргазвидобування»на підставі договорів купівлі-продажу та отримавши в розрахунок 56 простих векселів, виданих цим підприємство, ГПУ «Шебелинкагазвидобування»не сплатив рентну плату за цей газ після переходу з 1 січня 2006 року на консолідовану сплату податків у складі ДП «Укргазвидобування», що свідчить про збіг боржника і кредитора по договорам купівлі-продажу природного газу в одній особі, а відтак і про безоплатний відпуск газу вказаної вартості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2009 постанову суду першої інстанції скасовано в частині відмови в задоволенні позову, позов задоволено в повному обсязі з тих підстав, що відповідно до пункту 3 Порядку обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2001 № 256, платниками ренти за видобуті нафту, природний газ та газовий конденсат визначені ДК «Укргазвидобування», ВАТ «Укрнафта», інші юридичні особи, які видобувають цю сировину, а передача природного газу між структурним підрозділом підприємства та підприємством не є відпуском, з яким законодавство повязує виникнення податкових зобовязань з ренти.

У касаційній скарзі СДПІ просить скасувати постанову суду апеляційної інстанцій та постанову суду першої інстанції в частині задоволення позову, прийняти нове судове рішення, яким відмовити в позові, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій статті 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік», статті 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», пункту 4 Порядку обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2001 № 256 (зі змінами і доповненнями).

Заперечуючи проти касаційної скарги, ДП «Укргазвидобування»просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для визначення ДП «Укргазвидобування»податкових зобовязань з рентної плати (код платежу 21060800) в сумі 17473239,90 грн., у тому числі 8736619,95 грн. основний платіж та 8736619,95 грн. штрафні (фінансові) санкції, встановлені підпунктами 17.1.3 та 17.1.6 пункту 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ, згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, став висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 26.01.2007 № 140/41-20/30019775, про заниження позивачем податкових зобовязань на суму 2083129,87 грн. за обсягами природного газу та газового конденсату, видобутих з 01.07.2005 по 30.06.2006 структурними підрозділами підприємства, а саме ГПУ «Львівгазвидобування»та ГПУ «Шебелинкагазвидобування»(не оподатковано природного газу в загальній кількості 55254,036 тис. куб. м та газового конденсату в загальній кількості 588,725 тони); на суму 6653492,95 грн. за обсягами природного газу, відпущеного ГПУ «Шебелинкагазвидобування»в 1999 та 2000 роках на підставі договорів купівлі-продажу ДП «Укргазвидобування»та не оплаченого станом на 01.07.2006. До такого висновку контролюючий орган дійшов з огляду на те, що розрахунок за газ був здійснений векселями ДП «Укргазвидобування», а з втратою ГПУ «Шебелинкагазвидобування»1 січня 2006 року статусу самостійного платника податків у звязку з переходом ДП «Укргазвидобування»на консолідований порядок сплати податків зобовязання по оплаті векселів припинилося через збіг в одній особі боржника і кредитора, у звязку з чим обсяги відпущеного газу є безоплатно поставленими.

Статтею 1 Указу Президента України «Про встановлення рентної плати за нафту і природний газ, що видобуваються в Україні»21.12.1994 р. № 785/94 зі змінами, внесеними згідно з Указом Президента України від 09.03.1995 р. № 198/95, встановлено рентну плату за нафту і природний газ, що видобуваються в Україні.

Указом приписано Міністерству економіки України, Міністерству фінансів України разом з Державним комітетом України по нафті і газу затвердити ставки рентної плати за нафту і природний газ, що видобуваються в Україні; Міністерству фінансів України - визначити порядок зарахування рентної плати за нафту і природний газ до Державного бюджету України.

Згідно з пунктом 3 Положення про порядок обчислення і сплати до Державного бюджету України рентної плати за нафту і природний газ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.02.1998 р. № 39 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.03.1998 р. за № 160/2600) рентна плата включається до оптової відпускної ціни на нафту і природний газ (без податку на додану вартість) у національній валюті України за офіційним валютним курсом до долара США на дату відпуску продукції нафтогазовидобувними підприємствами.

Пунктом 5 цього Положення визначено, що платниками рентної плати є нафтогазовидобувні підприємства, які здійснюють видобуток природного газу на території України, а у редакціях наказу Мінфіну України від 19.05.1999 р. № 131 - ДК «Укргазовидобування», ВАТ «Укрнафта»та інші юридичні особи, які здійснюють видобуток нафти і природного газу на території України. Цим же пунктом в редакції наказу Мінфіну України від 22.10.1999 р. № 248 платниками рентної плати визначено нафтогазовидобувні підприємства, крім державної акціонерної компанії «Чорноморнафтогаз», а також встановлено, що за рішенням нафтогазовидобувного підприємства рентну плату можуть вносити безпосередньо його філії та інші відособлені підрозділи, які мають поточні рахунки.

Відповідно до абзацу першого пункту 6 цього Положення сума рентної плати за нафту і природний газ визначається нафтогазовидобувними підприємствами, виходячи з фактично оплачених споживачами обсягів нафти і газу та ставок рентної плати у національній валюті України за офіційним валютним курсом долара США на дату зарахування коштів на рахунок нафтогазовидобувних підприємств (крім підприємств, що здійснюють видобуток на родовищах з важковидобувними та виснаженими запасами).

Рентна плата вноситься до Державного бюджету України щодекадно авансовими платежами, виходячи з фактично оплачених споживачами обсягів нафти і газу за минулу декаду, 15-го і 25-го числа поточного місяця - відповідно за першу і другу декаду, 5-го числа наступного місяця - за решту днів звітного місяця.

Платники подають податковим органам за місцезнаходженням розрахунки з рентної плати за нафту і природний газ (окремо) щомісячно, до 20 числа місяця, наступного за звітним (пункт 7 та абзац четвертий пункту 9 цього Положення у редакції наказу Мінфіну України від 19.05.1999 р. № 131).

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2001 р. № 256 (втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. № 1236) затверджено Порядок обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, пунктами 2 і 3 якого в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2005 р. № 423 (чинній до 1 січня 2007 року) платниками рентної плати визначені суб'єкти господарювання, які добувають вуглеводневу сировину на підставі спеціальних дозволів (ліцензій) на право користування надрами, виданих в установленому законодавством порядку, а об'єктом оподаткування рентною платою - обсяг видобутої вуглеводневої сировини.

Аналіз норм, якими регулювався порядок сплати рентної плати, зокрема за природний газ до 22 березня 2001 року (дата набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 21.03.2001 р. № 256), дає підстави для висновку, що обєктом оподаткування були продані обсяги природного газу, оскільки в пункті 3 та в абзаці першому пункту 6 Положення про порядок обчислення і сплати до Державного бюджету України рентної плати за нафту і природний газ прямо зазначено про відпускну ціну та про фактично оплачені споживачами обсяги нафти і газу, а в пункті 5 цього Положення про юридичні особи, як платники ренти.

З огляду на це природний газ, переданий ГПУ «Шебелинкагазвидобування»юридичній особі, структурним підрозділом якого є цей господарюючий субєкт, - ДП «Укргазвидобування», не є відпуском в розумінні Указу № 785/94, безвідносно до того, на яких підставах відбулася така передача, в тому числі і з оформленням договорів купівлі-продажу, які не мають юридичного значення.

Та обставина, що ГПУ «Шебелинкагазвидобування»до 1 січня 2006 року був самостійним платником податкових зобовязань з ренти також не означає, що передача управлінням природного газу юридичній особі породжувала обєкт оподаткування.

З огляду на це суд апеляційної інстанції дійшов юридично правильного висновку про відсутність підстав для донарахування позивачу податкових зобовязань у сумі 6653492,95 грн. з обсягів газу, переданих ГПУ «Шебелинкагазвидобування» позивачу.

Висновок судів попередніх інстанцій про оподаткування обсягів природного газу та газового конденсату, видобутих ГПУ «Львівгазовидобування»та ГПУ «Шебелинкагазвидобування»з 01.07.2005 по 30.06.2006 у межах спільної діяльності з іншими субєктами господарювання, підтверджується приєднаними до справи та дослідженими в судовому процесі розрахунками з рентної плати за нафту, товарний природний газ і стабільний газовий конденсат, що видобувається на території України за липень 2005 року - грудень 2005 року, податковими розрахунками рентної плати за видобуті нафту, природний газ і газовий конденсат за січень 2006 року червень 2006 року, поданими до податкового органу спільною діяльністю ГПУ «Шебелинкагазвидобування»та спільною діяльністю № 3 ГПУ «Львівгазвидобування»; виписками банку, платіжними дорученнями на сплату ренти. Оцінка цих доказів судом відповідає правилам, встановленим статтею 86 КАС України щодо оцінки доказів.

Будь-яких доводів на спростування обставин щодо оподаткування вище зазначених обсягів газу та газового конденсату в межах спільної діяльності СДПІ як в судовому процесі, так і в касаційній скарзі не наводить.

Наведене спростовує доводи касаційної скарги про наявність підстав для скасування ухвалених у справі судових рішень.

Згідно з частиною першою ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 224, 230 та 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2009 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписЄ.А. Усенко

Судді підписМ.І. Костенко

підписН.Є. Маринчак Суддя Є.А. Усенко