Ухвала суду № 21770980, 13.02.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2012 року м. КиївК-7755/08

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Бившевої Л.І.

Пилипчук Н.Г.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Автономної Республіки Крим

на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.11.2005 та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.04.2008

у справі № 2-15/15526-2005А

за позовом Фірми «Чорноморський рейд»

до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Автономної Республіки Крим

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.11.2005, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.04.2008, позов задоволено. Визнано нечинним повідомлення-рішення ДПІ у м.Сімферополі від 22.08.2005 №0002202301/3 та від 14.06.2005 №0008702301/0.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові в повному обсязі, з підстав порушення норм матеріального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено позапланову документальну перевірку з питань дотримання позивачем податкового та валютного законодавства України за період з 01.01.2003 по 30.06.2004, за результатами якої складено акт від 22.02.2005 №43/26-2/31099673.

За висновками акта перевірки, позивачем порушено вимоги статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», що виразилось у несвоєчасному надходженні товару за імпортним контрактом на митну територію України.

На підставі акта перевірки прийнято повідомлення-рішення №0002202301/0 від 24.02.2005, яким за порушення строків розрахунків визначено сума зобовязання по пені в розмірі 21319,55 грн., у т.ч. 20979,55 грн. пеня за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД та 340 грн. штрафні санкції за порушення строків декларування валютних цінностей.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за укладеними позивачем зовнішньоекономічними контрактами з нерезидентом фірмою Business Inc»(США) на імпорт комплектуючих до електроінструменту та електроінструменту у зібраному вигляді, умови поставки визначені FOB Шанхай, FOB-порт-Китай, CIF-Сімферополь. Доказом поставки є рахунок-фактура (invoice) та коносамент, на підставі чого, відповідно до Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними та лізинговими операціями затвердженої постановою Національного банку України №136 від 24 березня 1999 року, імпортні операції позивача зняті з контролю банком.

Здійснення поставки за зовнішньоекономічними договорами не заперечується і відповідачем, однак за його доводами моментом поставки є оформлення вантажно-митної декларації, в режимі ІМ-40, у звязку з чим поставка відбулася з порушенням термінів встановлених статтею 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того, що позивач, відповідно до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»(далі - Закон №959-ХІІ) є суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності, одним з видів якої згідно зі статтею 4 цього Закону є імпорт.

За змістом абзацу чотирнадцятого статті 1 Закону № 959-ХІІ та абзацу другого підпункту 1.1 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Національного банку України від 24 березня 1999 року №136, імпорт - це купівля українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Імпортна операція у розумінні статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» передбачає здійснення суб'єктом господарювання імпорту.

При цьому моментом здійснення імпорту відповідно до абзацу тридцять восьмого статті 1 Закону № 959-ХІІ є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

З огляду на викладене суди попередніх інстанцій, дійшли правильного висновку, що моментом вчинення імпортної операції, зокрема моментом поставки товару за такою операцією, для застосування статей 2, 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України, а не завершення митного оформлення.

Враховуючи наведене, висновки судів попередніх інстанцій про протиправність оскаржуваного рішення податкового органу ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права. Підстав для скасування судових рішень, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Автономної Республіки Крим відхилити, а постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.11.2005 та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.04.2008 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Л.І.Бившева

Н.Г.Пилипчук

Суддя Л.В. Ланченко