Постанова № 21769412, 13.02.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2012 рокум. КиївК/9991/80546/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Бившевої Л.І.

Пилипчук Н.Г.

за участю секретаря Кравченко В.О.

представника відповідача-1 Шевченка Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги

Дочірнього підприємства (ДП) «Євроголд Індестріз ЛТД»Повного товариства «Євроголд Сервіс Цумбюль та Ко»Торгове агенство», Державної податкової інспекції у м. Житомирі, Першого заступника прокурора Житомирської області

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 30.08.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2011

у справі №2а-3001/10/0670

за позовом ДП «Євроголд Індестріз ЛТД»Повного товариства «Євроголд Сервіс Цумбюль та КО «Торгове агенство»

до Державної податкової інспекції у м. Житомирі, Головного управління державного казначейства України в Житомирській області

про скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення з Державного бюджету України заборгованості та зобовязання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 30.08.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2011, позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Житомирі від 19.04.2010 №0000342304/0. Зобовязано ДПІ у м.Житомирі надати Головному управлінню державного казначейства України у Житомирській області висновок про відшкодування з бюджету ДП «Євроголд Індестріз ЛТД»Повного товариства «Євроголд Сервіс Цумбюль та КО «Торгове агенство»за квітень 2008 року та за період з серпня 2008 року по червень 2009 року податку на додану вартість в розмірі 3612210,00 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами позивача, відповідача-1 та прокурора.

Позивачем ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про задоволення позовних вимог в повному обсязі, з підстав порушення норм матеріального права.

У касаційних скаргах відповідача-1 та прокурора ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог, та прийняття нового рішення про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального права.

Представники позивача, відповідача-2 та прокурора в судове засідання суду касаційної інстанції не зявилися, про час та місце розгляду справи повідомлені.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційних скарг, з огляду на таке.

Відповідачем-1 проведено документальну невиїзну перевірку з питань правомірності відшкодування позивачем з бюджету сум податку на додану вартість станом на 16.04.2010, за результатами якої складено акт №2182/23-2/32265502 від 16.04.2010.

За висновками акта перевірки встановлено порушення п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за період квітень 2008 року, серпень 2008 року - червень 2009 року на суму 3612210,00 грн.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0000342304/0 від 19.04.2010 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3612210 грн.

Підпунктом 7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позов, обґрунтував своє рішення дотриманням позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість»при формуванні податкового кредиту, з огляду на те, що суми податку, сплаченого у відповідному звітному періоді, у звязку з придбанням товарів, віднесені до складу податкового кредиту на підставі податкових накладних виданих контрагентами позивача з дотриманням вимог пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 цього Закону. Проведення позивачем оплати в повному обсязі та реальність зазначених операцій документально підтверджено, та не спростовано відповідачем-1.

З аналізу норм пп.7.7.1 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», виходячи з суті бюджетного відшкодування, розкритій в п. 1.8 ст. 1 названого Закону, що полягає у поверненні з бюджету надмірно сплаченого податку, необхідною умовою бюджетного відшкодування виступає фактична сплата цього податку постачальнику товарів (послуг) в ціні придбання таких товарів (послуг).

Доводи касаційних скарг податкового органу та прокурора правильності висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

Відсутність документального підтвердження сплати податку на додану вартість постачальниками у ланцюгу постачання товару не впливає на право позивача (покупця) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість при придбанні товару та заявлення до бюджетного відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість, оскільки Закон України «Про податок на додану вартість»не ставить таке право платника податку на додану вартість в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання постачальниками у ланцюгу постачання своїх податкових зобов'язань та сплати ними сум податків до державного бюджету.

Якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, обов'язковість проведення зустрічних перевірок визначається податковими органами самостійно. Строки проведення таких перевірок для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування встановленні пп.7.7.5 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Визначене законодавством право податкової служби на проведення перевірок має реалізовуватись без порушення приписів цього Закону.

Враховуючи наведене, висновки судів попередніх інстанцій про протиправність оскаржуваного рішення податкового органу ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Разом з тим, заслуговують на увагу доводи касаційних скарг, що вимоги про зобовязання податкового органу надати відділенню державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, за своїм змістом не відповідають матеріально-правовому способу захисту порушеного права, визначеному законом, і не підлягають розгляду в суді.

Правовідношення щодо повернення з бюджету податків, зборів (обовязкових платежів) з підстав, передбачених законом, виникає між платником податків, зборів (обовязкових платежів) та державою в особі відповідного органу державної податкової служби, на який згідно із Законом України «Про державну податкову службу в Україні»покладені повноваження по здійсненню контролю за своєчасною та правильною сплатою до бюджету податків, зборів (обовязкових платежів), та відповідного територіального органу Державного казначейства України з огляду на запроваджену Бюджетним кодексом України казначейську форму обслуговування Державного бюджету.

У разі невідшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, а тому способом захисту цього права має бути вимога про стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості).

Встановлений підпунктами 7.7.4 7.7.8 пункту 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»порядок дій платника податку, податкового органу та органу Державного казначейства України по отриманню (виплаті) бюджетного відшкодування не означає, що в разі виникнення спору щодо права платника податку на отримання бюджетного відшкодування юридичним засобом захисту порушеного права в суді є інший, ніж позов про стягнення з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування, оскільки право платника податку на отримання бюджетного відшкодування не ставиться в залежність від тієї обставини, чи був податковим органом поданий територіальному органу Державного казначейства України відповідний висновок.

З огляду на викладене, рішення судів попередніх інстанцій в частині зобовязання податкового органу надати відділенню державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету підлягають скасуванню, із закриттям провадження у справі, а в частині відмови в позові про стягнення бюджетної заборгованості скасуванню із прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст.157, 220, 221, 223, 225, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Дочірнього підприємства «Євроголд Індестріз ЛТД»Повного товариства «Євроголд Сервіс Цумбюль та Ко»Торгове агенство», Державної податкової інспекції у м. Житомирі, Першого заступника прокурора Житомирської області задовольнити частково.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 30.08.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2011 в частині відмови в задоволенні позовних вимог скасувати.

Прийняти в цій частині нову постанову.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Євроголд Індестріз ЛТД»Повного товариства «Євроголд Сервіс Цумбюль та КО «Торгове агенство»заборгованість з бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2008 року та за період з серпня 2008 року по червень 2009 року в розмірі 3612210,00 грн. (Три мільйони шістсот дванадцять тисяч двісті десять грн. 00 коп.).

В частині зобовязання ДПІ у м.Житомирі надати Головному управлінню державного казначейства України у Житомирській області висновок про відшкодування з бюджету ДП «Євроголд Індестріз ЛТД»Повного товариства «Євроголд Сервіс Цумбюль та КО «Торгове агенство»за квітень 2008 року та за період з серпня 2008 року по червень 2009 року податку на додану вартість в розмірі 3612210,00 грн. постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 30.08.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2011 скасувати з закриттям провадження у справі в цій частині.

В іншій частині судові рішення залишити без змін.

Постанова вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Л.І.Бившева

Н.Г.Пилипчук