Ухвала суду № 21769413, 09.02.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" лютого 2012 р. м. КиївК-23234/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів:Островича С.Е.

Степашка О.І.

секретар судового засіданняСесемко А.О.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 09.02.2012 (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства „ХайдельбергЦемент Україна” на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2010

у справі № 2а-8021/08/0470

за позовомПублічного акціонерного товариства „ХайдельбергЦемент

Україна”

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з

підприємствами гірничо металургійного комплексу у

м. Кривому Розі

про визнання недійсними податкових повідомлень рішень

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство „ХайдельбергЦемент” звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо металургійного комплексу у м. Кривому Розі про визнання недійсними податкових повідомлень рішень.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2009 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2010 постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2009 скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем проведена перевірка позивача з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податків по операціям з ТОВ „Газтрейд ЛТД” за період з 25.04.2005 по 31.12.2006 та складений акт №76/08-07-207/00292923 від 27.05.2008.

За результатами перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000451322/0 від 02.06.2008, №0000451322/01 від 24.06.2008, №0000451322/2 від 14.08.2008, якими визначено позивачу податкове зобовязання з податку на додану вартість на суму 1912743, 36 грн.: 1275162, 24 грн. основний платіж, штрафні (фінансові), санкції 637581, 12 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 7.2.1, пп. 7.2.6, п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5, п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, занижено податок на додану вартість у розмірі 1275162, 24 грн. за липень-грудень 2005 року та січень, березень 2006р., а саме до складу податкового періоду віднесені суми податку на додану вартість за ставкою 20% по придбанню природного газу імпортного походження у субєкта господарювання, яким фактично не здійснювалась фінансово-господарська діяльність, статутні документи та свідоцтво платника податку на додану вартість якого визнано недійсним з 24.05.2005.

Постановою господарського суду м. Києва від 15.06.2007р. по справі №32/320-А визнано недійсними установчі документи ТОВ „Газтрейд ЛТД”, статут у новій редакції з дати державної перереєстрації 25.04.2005, визнано недійсним свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ „Газтрейд ЛТД” №37103570 від 15.07.2005 з моменту його видачі.

Відповідно до акту №7400/29-203 від 11.09.2007, Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість.

Крім того, засновнику підприємства ОСОБА_3 було предявлено обвинувачення в скоєнні злочину, передбаченого ст.ст. 28 ч. 2, 205 ч.2 Кримінального Кодексу України.

Вироком Апеляційного суду м. Києва від 08.05.2008 визнано ОСОБА_3 винним у створенні фіктивного підприємства ТОВ „Газтрейд ЛТД”, призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з наступного, зі змісту договору, було укладено договір № 04-06-05 між ВАТ „Дніпроцемент” та ТОВ „Газтрейд ЛТД” на поставку природного газу, відомостей, що вказаний газ є ввезеним на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України, у договорі не міститься, ТОВ „Газтрейд ЛТД” мало відповідну ліцензію та свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що підприємство у клало угоди з ТОВ „Газтрейд ЛТД” яке було фіктивне, та отримувало газ за зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України.

Судами попередніх інстанцій досліджено податкові накладні: №7-31/10-1 від 31.07.2005, №8-31/10-1 від 31.08.2005, №9-30/6-1 від 30.09.2005, №10-31/24-1 від 31.10.2005, №11-30/26-1 від 30.11.2005, №12-31/4-1 від 31.12.2005, №1-31/12-1 від 31.01.2006, №2-28/12-1 від 28.02.2006.

Відповідно до пп. 7.4.5, п.7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п. 1.8. ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість” передбачено, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

За змістом пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” придбання товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, контрагент позивача на час здійснення відповідних господарських операцій зареєстровано як платника податку на додану вартість та мав право складати відповідні податкові накладні.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої стосовно того, що в разі невиконання контрагентом покупця своїх обовязків по сплаті податку на додану вартість до бюджету, такі дії тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Не можна погодитись з висновком суду другої інстанції, що громадянин ОСОБА_4 створив фіктивне підприємство ТОВ „Газтрейд ЛТД” за що і засуджений.

Фактично він засуджений за ч. 2 ст. 205 КК України, а у вироку не зазначено, що спірна угода ставиться йому у вину.

Окрім того директором підприємства був громадянин ОСОБА_5 який підписував та видавав документи.

Позивач не знав про походження газу, оскільки в податковій накладній такі відомості не зазначаються та з інших документів не вбачається, що газ є ввезеним на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України.

Окрім того, рішенням Верховного суду України від 09.12.2009 за аналогічним сопором, між тими ж сторонами, залишено рішення судів в силі „які” вирішили спір на користь платника.

Виходячи з наведеного, судом першої інстанції враховано доводи і заперечення сторін і вирішено справу відповідно до вимог діючого законодавства України.

Оскільки апеляційний суд під час розгляду справи неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, а суд першої інстанції вирішив спір з додержанням норм матеріального та процесуального права, то зазначена обставина відповідно до ч. 1 ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування постанови апеляційного суду, та залишення в силі постанови суду першої інстанції.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства „ХайдельбергЦемент Україна” на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2010 у справі № 2а-8021/08/0470 задовольнити, постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а постанову суду першої інстанції залишити в силі.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства „ХайдельбергЦемент Україна” задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2010 у справі № 2а-8021/08/0470 скасувати.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2009 у справі № 2а-8021/08/0470 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але можу бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

СуддіС.Е. Острович

О.І. Степашко