Ухвала суду № 21768153, 26.01.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" січня 2012 р. м. КиївК-45052/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.

Судді:Костенка М.І., Маринчак Н.Є., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2009

та постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.04.2008

у справі № 11/294 Окружного адміністративного суду м. Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ««Адмірал Трейдінг Компані»

до Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.04.2008, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2009, позов задоволений: скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій ДПІ у Соломянському районі м. Києва від 08.06.2007 № 0004402305; судові витрати у розмірі 3, 40 грн. стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача.

Висновок судів першої та апеляційної інстанцій вмотивований тим, що при проведенні перевірки відповідачем порушено норму ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(Закон № 509 -XII) щодо ненадання направлення на перевірку. Крім того, наявні в матеріалах справи докази спростовують викладені в акті перевірки обставини щодо порушення позивачем пункту 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(Закон № 265/95-ВР).

У касаційній скарзі ДПІ у Соломянському районі м. Києва просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій з підстав неправильного застосування норм ст. 11-2 Закон № 509 -XII та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Позивач не скористався своїм правом надати заперечення на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

У судовому процесі встановлено, що фактичною підставою для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 21.05.2007 № 100012002307 (№ 2856-5662/23-05-33540568 від 31.05.2007), про порушення позивачем пункту 1 ст.3 Закону № 265/95-ВР, а саме: при реалізації бензину марки А-95 за ціною 4, 22 грн. за 1 літр на загальну суму 84, 00 грн. не застосовано РРО та не видано розрахункового документа встановленої форми.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято рішення від 08.06.2007 № 0004402305 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 422, 00 грн.

Відповідно до ст. 11-2 Закону № 509 , посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: 1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; 2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Матеріали справи не містять доказів надання працівнику позивача направлення на перевірку та доказів правомірності її проведення.

Пунктом 1 ст.3 Закону № 265/95-ВР визначено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Враховуючи вимоги частини 2 ст. 71 КАС України, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про недоведеність з боку відповідача дотримання ним вимог Закону № 509при здійсненні перевірки. Крім того, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, а саме, касові стрічки (а.с. 57-65), суди зробили правильний висновок про не підтвердження та недоведеність відповідачем обставин порушення норм Закону № 265/95-ВР, які викладені в акті перевірки.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність цього висновку.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування оскаржуваного судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2009 та постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.04.2008 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Є.А. Усенко

Судді:М.І. Костенко

Н.Є. Маринчак