Ухвала суду № 21768140, 19.01.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" січня 2012 р. м. КиївК-18658/09

К-18658/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.

Судді:Костенка М.І., Маринчак Н.Є.,

Островича С.Е., Степашка О.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька

на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.04.2009

та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24.12.2008

у справі № 2-а-24543/08 Донецького окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецький сітчаний завод»

до 1. Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька

2. Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області

за участю: прокурора Донецької області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24.12.2008, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.04.2009, позов задоволено частково: визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька від 30.09.2008 № 0003192340/0, яким позивачу зменшена сума бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 37695,00 грн.; стягнуто з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецький сітчаний завод»заборгованість з бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий, березень 2008 року у розмірі 125026, 00 грн.; присуджено з Державного бюджету України на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 1255,60 грн.; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що суми податкового кредиту позивача, які у подальшому відповідно до підпунктів 7.7.1, 7.7.2, 7.7.4 пункту 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі Закон № 168/97-ВР) були включені до суми бюджетного відшкодування та заявлені до повернення, підтверджуються податковими накладними, виданими його контрагентами постачальниками товарів (послуг), а не проведення зустрічних перевірок вказаних контрагентів не може бути підставою для позбавлення його права на бюджетне відшкодування.

У касаційній скарзі ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька просить скасувати вказані рішення судів з підстав неправильного застосування пунктів 1.4 та 1.8 ст.1, підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.5.2 пункту 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити скаргу без задоволення.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

19.03.2008 та 16.04.2008 позивач подав до податкового органу декларації з ПДВ за лютий та березень 2008 року, якими визначив бюджетне відшкодування надмірно сплаченого ПДВ на рахунок у банку в сумах 102977,00 грн. та 115000,00 грн. відповідно.

В судовому процесі встановлено, що підставою для зменшення у податковому обліку ТОВ «Донецький сітчаний завод»задекларованих сум бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 37695, 00 грн. став висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 16.09.2008 за № 1868/23-3/34385014. Згідно з вказаним актом товариство порушило норми пунктів 1.4 та 1.8 ст.1, підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.5.2 пункту 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, а саме: завищено суму бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за лютий 2008 року на 37694, 84 грн. у зв`язку з відсутністю підтвердження факту сплати ПДВ до бюджету постачальниками товару через неможливість проведення зустрічних перевірок всіх постачальників по всьому ланцюгу поставки від виробника до позивача з огляду на припинення юридичних осіб постачальників товару на другому та третьому етапі поставки.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.09.2008 № 0003192340/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 37695, 00 грн.

У відповідності до п.1.8 ст.1 Закону № 168/97-ВР бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Як встановлено у судовому процесі, податковий кредит був сформований позивачем за податковими накладними, які видані ТОВ «Укрдонмет», ТОВ «ТФ-Промторг», ТОВ «Торгівельна компанія», ТОВ «Економікторг»на виконання операцій з поставки ТМЦ (дріт). Придбаний товар оприходуваний позивачем по бухгалтерському обліку; позивач здійснив розрахунки з постачальниками. Перевірки цих постачальників щодо виконання податкового обовязку стосовно операцій з поставки товару позивачу органами державної податкової служби проведені.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 вказаної статті визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 ст. 7 вказаного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду..

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. (підпункт 7.7.2 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).

Згідно з підпунктом 7.7.4 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Вищенаведені норми не ставлять у залежність право платника податку на формування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування від фактичної сплати контрагентами такого платника сум ПДВ до бюджету та можливістю податкового органу здійснити перевірки таких контрагентів, при умові, що платник податку придбав товари (послуги) та сплатив ці суми в ціні придбання останніх.

Будь-яких доводів на спростування факту поставки позивачу зазначеними постачальника товару ДПІ не наводить.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні, оскільки обставини у справі встановлені повно і їм дана правильна юридична оцінка.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24.12.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.04.2009 без змін.

Ухвала набирає законної сили через п`ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі,, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.А. Усенко

Судді:М.І. Костенко

Н.Є. Маринчак

С.Е. Острович

О.І. Степашко