ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2270/11703/11
Головуючий у 1-й інстанції: Тарновецький І.І.
Суддя-доповідач: Совгира Д. І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2012 рокум. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Совгири Д. І.
суддів:Матохнюка Д.Б.
Мельник-Томенко Ж.М. <Довідник >
при секретарі: Лозінській Н.В.
за участю представників сторін:
позивач (апелянт) : Євтушенко Андрій Сергійович, Савчук Юрій Миколайович
відповідач : Герасимчук Олена Олександрівна
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке" до Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Серединецьке" звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомленнярішення форми "Р" № 0000662300/9157 від 21 вересня 2011 року.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2011 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке" залишено без задоволення.
Позивач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови обставин справи, невірне застосування норм матеріального та процесуального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2011 року в повному обсязі та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм п.198.1ст. 198, п.198.3 ст.198, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України, ч. 1 ст. 71 КАС України. Вказує, що ним правомірно, на підставі податкових накладних, виписаних контрагентами включено до податкового кредиту суму податку на додану вартість оскільки факт здійснення між позивачем та контрагентом фінансово-господарських операцій підтверджується належними документами .
В судовому засіданні представники позивача підтримали доводи апеляційної скарги, зазначили, що позивачем правомірно, на підставі податкових накладних, включено до податкового кредиту суму податку на додану вартість, оскільки факт здійснення між позивачем та контрагентом фінансово-господарських операцій підтверджується належно оформленими первинними бухгалтерськими документами (податковими та видатковими накладними, рахунками, платіжними дорученнями, банківськими виписками), господарські операції з цим суб'єктом господарювання відповідають вимогам закону.
Представник відповідача заперечувала проти задоволення апеляційної скарги.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами Шепетівської ОДПІ проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ "Серединецьке" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 30.04.2011 року. За результатами перевірки підприємства було складено Акт перевірки від 01.09.2011 року № 1524/23/32678262 .
За результами розгляду матеріалів перевірки прийнято податкове повідомлення рішення форми "Р" № 0000662300/9157 від 21.09.2011 року, яким встановлено заниження податку на додану вартість за квітень 2011 року на суму 12735,00 грн. та завищено відємне значення суми податку на додану вартість, яка у поточному звітному періоді підлягає нарахуванню та спрямовується на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства за квітень 2011 року на суму 107653,00 грн.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про скасування спірного податкового повідомлення-рішення, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості за відсутністю належних доказів реального здійснення господарської операції .
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.
У відповідності до ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування, зокрема, є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Згідно з п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Підпунктом 14.1.181. пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
З огляду на викладені положення ПК України, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.
Як вбачається з матеріалів справи 14.01.2011 року між позивачем та його контрагентом ТОВ "Городище Агро" укладено договір поставки № 15 СР. Згідно цього договору постачальник зобовязується поставити у зумовлені цим договором строки паливно-мастильні матеріали, а покупець прийняти вказаний товар та оплатити його на умовах договору.
На підтвердження здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Городище Агро" позивачем надано видаткові накладні, податкові накладні, договори зберігання палива, свідоцтво про визнання палива (видане СГД ТОВ "Палтеск", юридична адреса м. Київ, проспект Маяковського, 8).
Шепетівською ОДПІ проведено позапланову перевірку ТОВ "Городище Агро", код ЄДРПОУ 36601654, акт перевірки від 19.07.2011 року № 1123/23/36601654, якою встановлено факт здійснення безтоварної операції з придбання дизпалива у ТОВ "НКС ТД Євростандарт" код ЄДРПОУ 36645322.
Вимоги до первинних документів та порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів, проведення обліково-розрахункових операцій і застосовується на підприємствах та організаціях України, які займаються нафто-продукто-забезпеченням. зазначаються в "Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України". Вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для підприємств, установ та організацій всіх галузей народного господарства і всіх форм власності, а також для громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, що займаються придбанням, транспортуванням, зберіганням та реалізацією нафти і нафтопродуктів на території України. Облік руху нафтопродуктів на підприємствах у відповідності з п.14. п.15 п.16 Інструкції ведеться за оперативно-бухгалтерським (сальдовим) методом, за яким облік товарів за видами, марками, кількістю, вагою та мірою здійснюється безпосередньо матеріально відповідальними особами.
Відповідно до п. 5 Інструкції приводяться вимоги нормативної документації стосовно приймання нафтопродуктів за кількістю та умовами поставки. Вказується конкретний перелік та форми документів при прийманні нафтопродуктів, які надійшли від нафтопереробних заводів, підприємств, що продають або придбавають нафтопродукти, які надійшли залізничним, автомобільним транспортом або трубопроводом. Наводяться реєстри первинного, кількісного, складського та бухгалтерського обліку, визначено перелік та форма первинних документів, та чітко дається визначення їх по назві, як акти приймання-передачі нафтопродуктів за формою Ш-ТТИ (нафтопродукт), №2-НП, №3-НП, №5-НП в залежності від умови поставки нафтопродуктів, які передбачаються під час укладання договорів.
Проведеною перевіркою встановлено, що видаткові накладні, виписані ТОВ "Городище Агро" не відповідають вимогам первинних документів, які фіксують факти здійснення господарської операції у відповідності до вимог ст.2, ст.9 Закону України від 16.07.99 № 996 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пп.1.2 п.1, пп.2.1, пп.2.4 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.
За договором поставки № 15-СР паливно-мастильних матеріалів від 01.01.2010 року визначено, що разом з товаром постачальник надає покупцеві документи: видаткова накладна, податкова накладна, товаротранспортна накладна, рахунок-фактура, в якому вказана ціна одиниці товару та виділені окремим рядком сума ПДВ, кількість та загальна вартість товару в цій партії ( рахунок - фактура повинен бути підписаний директором та головним бухгалтером, а також завірений печаткою постачальника), посвідчення про якість, у якому повинні бути вказані значення показників, передбачених п. 2.2 Договору.
Аналіз норм ПК України дає підстави зробити висновок, що передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належної податкової накладної.
Наслідки в податковому обліку платника податків створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах. Наявність цивільно-правового договору не є безумовним свідченням правомірності вчиненої платником податку господарської операції у тому разі, якщо такий договір не визнаний недійсним у судовому порядку.
Враховуючи зазначене суд погоджується із висновками відповідача про відсутність належним чином оформлення документів підтверджуючих факт здійснення поставки товару від ТОВ "Городище Агро" до позивача, зокрема, по ПММ, що надійшли 17.04.2011 року.
Вищевикладене, на думку колегії суддів, свідчить про те, що правочин, укладений між позивачем та ТОВ "Городище Агро", всупереч п.5 ст.203 Цивільного кодексу України, не був направлений на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Положеннями п.1 ст.215 Цивільного кодексу України передбачено, що недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу є підставою недійсності правочину.
Відповідно до ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
З огляду на викладене, враховуючи, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження реальності господарських операцій за договором, укладеним між ТОВ "Серединецьке" та ТОВ "Городище Агро", колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність посилань позивача на наявність належним чином оформлених податкових накладних як на доказ правомірності договору № 15-СР.
Оскільки, приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення відповідач діяв на підставі та у спосіб, що передбачені законами України, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог про скасування оскаржуваного рішення.
Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке", - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2011 року, без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 20 лютого 2012 року.
Головуючий суддя< Список >Совгира Д. І.
Судді< Список >Матохнюк Д.Б.
< Список >Мельник-Томенко Ж. М.
<Список >
<Список >
Судове рішення № 21767714, Вінницький апеляційний адміністративний суд було прийнято 14.02.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2270/11703/11. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: