Ухвала суду № 21767429, 01.02.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2012 р.Справа № 2-а-8857/10/1470 Категорія:9.1.1Головуючий в 1 інстанції: Мороз А.О Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Джабурія О.В.

суддів Крусяна А.В.

Шляхтицького О.І.

розглянувши в поряду письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 січня 2011 року по справі за позовом Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва до субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 про стягнення боргу в сумі 18534,92 грн.,

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.12.10 року було відкрито скорочене провадження у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва до субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 про стягнення боргу в сумі 18534,92 грн.

Позивач вказував, що в результаті проведення планової перевірки діяльності господарської одиниці відповідача бар, який розташований за адресою: вул. Лягіна, 12, м. Миколаїв, щодо дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, виявлено ряд порушень податкового законодавства та складено акт від 12.08.10 р. №0555/14/00/23/НОМЕР_1. На підставі вказаного акту позивачем винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.09.10 р. №0016542350 на суму 18535,0 грн. Вказане рішення відповідач отримав 06.10.10 р., що підтверджується поштовим повідомленням.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 січня 2011 року адміністративний позов задоволено. Стягнуто з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 на користь Держави (р/р 35223002003074, банку УДК в Миколаївській області, МФО 826013, ЄДРПОУ 34034100 ) штрафні фінансові санкції у сумі 18535,0 грн.

Не погодившись з таким рішенням СПД ОСОБА_2 звернулась з апеляційною скаргою, просить оскаржену постанову скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва в повному обсязі. Апелянт посилається на те, що його не було повідомлено про перевірку належним вином, перед проведенням перевірки не було надано ніяких документів, підтверджуючих правомірність перевірки. Крім того, особа, в присутності якої була проведена перевірка згідно з актом перевірки №0555/14/00/23/НОМЕР_1 ОСОБА_3 (бармен) допустила перевіряючих до проведення перевірки, але не є уповноваженою на такі дії особою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів встановлено, що фізична особа підприємець - ОСОБА_2 зареєстрована як платник податків ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва 13.01.1999 року № 6515.

06.08.2010 року, на підставі направлень ДПА у Миколаївській області, спеціалістами ДПС була проведена планова перевірка ФОП ОСОБА_2, за результати якої 13.08.2010 було складено акт №247/23-500 щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу готівки субєктами підприємницької діяльності. Відповідно вказаного акту перевірки, були встановлені порушення п. 1, п. 13 та п. 12. ст. 3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР, а саме: не проведення розрахункових операцій РРО; незабезпечення відповідності готівки на місці проведення розрахунків у сумі готівки, зазначеній в денному звіті РРО; неведення у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації.

07.09.2010 року, на підставі акту перевірки було винесене податкове повідомлення-рішення №0016542350 від 07.09.2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій, в розмірі 18535,00 грн.. ФОП ОСОБА_2 було повідомлено, шляхом направлення вказаного повідомлення-рішення, про що свідчить підпис на поштовому повідомленні.

Однак, відповідач, в установлені законом строки, не сплатила суму штрафних санкцій. Заборгованість штрафних санкцій до ДПІ у Миколаївській області складає 18535,00 грн., але в результаті зарахування переплати на особовому рахунку відповідача сума податкового боргу була зменшена до 18534,92 грн.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку задовольнити адміністративний позов.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень.

Відповідно до п.1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР за порушення пунктів 1, 13 ст. 3 вказаного Закону застосовується фінансова санкція у пятикратному розмірі вартості проданих товарів, на які виявлено невідповідність та за порушення п. 12 ст. 3 того ж Закону застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікових товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Згідно з вимогами ст. 25 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР суми фінансових санкцій, які визначені статями 17-24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами господарювання до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що враховуючи той факт, як відсутність відомостей щодо оскарження рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.09.2010 року №0016542350 та достатньо повідомлені позивачем обставини, вірно задоволені позовні вимоги державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва.

Судова колегія вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Позивач, який є субєктом владних повноважень, свою позицію суду доказав та обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195; 197; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 січня 2011 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через пять днів після надіслання її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян

Суддя: О.І.Шляхтицький