Ухвала суду № 21766284, 14.02.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-584/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Харченко С.В.

Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"14" лютого 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді:

суддів:

при секретарі:

за участю:Федорової Г.Г.,

Данилової М.В., Ключковича В.Ю.,

Петриченко Ю.П.,

представника апелянта - Мацюка М.М.,

представника позивача Назарець Д.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Києво-Святошинькому районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2011 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства Фірми «Техбудсервіс»до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинькому районі Київської області, за участю: Прокуратури Київської області про визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2009 року Приватне підприємство Фірма «Техбудсервіс»(далі - позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинькому районі Київської області (далі - відповідачі), за участю: Прокуратури Київської області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинькому районі Київської області від 05.12.2008 року № 0001432300/0 та № 0001442300/0, від 05.03.2009 року № 0001432300/1 та № 0001442300/1.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2011 року адміністративний позов Приватного підприємства Фірми «Техбудсервіс»задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинькому районі Київської області від 05.12.2008 року № 0001432300/0 та № 0001442300/0, від 05.03.2009 року № 0001432300/1 та № 0001442300/1.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні заявлених позовних вимог.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Приватне підприємство Фірма «Техбудсервіс»є юридичною особою, зареєстрованою Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області 06.10.1997 року.

На податковий облік в органах державної податкової служби ПП Фірма «Техбудсервіс»взято 13.10.1997 року за № 335 та перебуває на обліку в ДПІ у Києво-Святошинському районі.

На підставі направлень від 31.10.2008 року № 665 та від 14.11.2008 року № 706, виданих ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області та у відповідності до вимог п. 5 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року № 509-ХІІ (зі змінами і доповненнями) та відповідно до наказів ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області № 416 від 31.10.2008 року та № 454 від 14.11.2008 року, працівниками ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області в період з 03.11.2008 року по 21.11.2008 року була проведена позапланова виїзна перевірка ПП «Техбудсервіс»з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Катко»за період з 01.01.2007 року по 31.10.2008 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем було складено акт від 25.11.2008 року №492/23-1/24891653, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог:

- пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого, ПП «Техбудсервіс»було занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 556023,25 грн., в тому числі за 3 квартали 2007 року 73337,50 грн., за пік 2007 229627,09 грн., за 1 квартал 2008 року 161790,66 грн., за півріччя 2008 року 326396,16 грн.;

- пп.. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого ПП «Техбудсервіс»було занижено податок на додану вартість на загальну суму 444818,60 грн., в тому числі за серпень 2007 року 48271,80 грн., вересень 2007 року 10398,20 грн., листопад 2007 року 98468,47 грн., грудень 2007 року 26563,20 грн., січень 2008 року 34719,60 грн., лютий 2008 року 44457,40 грн., березень 2008 року 50255,53 грн., квітень 2008 року 131684,40 грн. (т. 1 а.с. 10-21).

Акт перевірки від 25.11.2008 року №492/23-1/24891653 було направлено на адресу позивача засобами поштового звязку.

На підставі акту перевірки від 25.11.2008 року №492/23-1/24891653, ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області були винесені податкові повідомлення-рішення від 05.12.2008 року № 0001442300/0 про визначення ПП «Техбудсервіс»податкового зобовязання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах в загальному розмірі 667227,90 грн., у тому числі за основним платежем 444818,60 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 222409,30 грн. та № 0001432300/0 про визначення ПП «Техбудсервіс»податкового зобовязання з податку на прибуток в загальному розмірі 1014677,77 грн., у тому числі за основним платежем 556023,25 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 458654,52 грн. (т. 1 а.с. 9, 62).

Не погоджуючись в вищевказаними податковими повідомленнями-рішення, позивач розпочав процедуру їх адміністративного оскарження.

За результатом розгляду скарги позивача, ДПА Київської області прийняла рішення від 11.02.2009 року № 1102/10/25-015, яким скаргу позивача залишено без задоволення, а податкові повідомлення рішення ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області від 05.12.2008 року № 0001442300/0 та № 0001432300/0 - без змін.

На підставі акту перевірки від 25.11.2008 року №492/23-1/24891653 та рішення ДПА Київської області від 11.02.2009 року № 1102/10/25-015, ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області були винесені податкові повідомлення-рішення від 05.12.2008 року № 0001442300/1 про визначення ПП «Техбудсервіс»податкового зобовязання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах в загальному розмірі 667227,90 грн., у тому числі за основним платежем 444818,60 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 222409,30 грн. та року № 0001432300/1 про визначення ПП «Техбудсервіс»податкового зобовязання з податку на прибуток в загальному розмірі 1014677,77 грн., у тому числі за основним платежем 556023,25 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 458654,52 грн. (т. 1 а.с234-235).

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (далі Закон № 334/94-ВР), об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону № 334/94-ВР, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР), право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.

Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону № 168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

За приписами п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону № 168/97-ВР, право на віднесення до податкового кредиту сум ПДВ сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу), виникає за правилом першої події: або фактична сплата коштів продавцю в оплату придбаних товарів (робіт, послуг) або отримання податкової накладної в якій зазначені суми ПДВ, що засвідчує факти придбання платником податків товару (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З аналізу зазначеної норми вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи платника податку.

Так, під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (ст. 3 ГК України) розуміється діяльність субєктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

У розумінні п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, господарська діяльність будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Ознаками господарської діяльності у розумінні приписів ст. 3 Господарського кодексу України, п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»є здійснення її субєктами господарювання у сфері суспільного виробництва; вона спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності продукція, роботи чи послуги мають вартісний характер і цінове вираження.

Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків, хоча в некомерційній господарській діяльності можливе безкоштовне надання результатів останньої.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо повязані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Зазначені обставини відповідачем не доведені.

Виняток із зазначеного правила можуть становити випадки, коли порушення правил оподаткування ґрунтується на вчиненні субєктами господарювання нікчемних правочинів з метою, суперечною інтересам держави та суспільства (ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України та ст. 228 Цивільного кодексу України).

Дослідженням матеріалів даної справи колегією суддів встановлено, що між ТОВ «Катко» (Підрядник) та ПП «Техбудсервіс»(Замовник) було укладено договори підряду:

- № 02/0807 від 02.08.2007 року, відповідно до якого ПП «Техбудсервіс»здає, а ТОВ «Катко» приймає на себе підряд по будівництву житлового будинку № 14 житлового комплексу «Дніпрова хвиля». Вартість робіт, виконаних ТОВ «Катко»визначається з динамічною договірною ціною та становить 2069500,00 грн. (у тому числі ПДВ 344916,67 грн.);

- № 27/09 від 27.09.2007 року, відповідно до якого ПП «Техбудсервіс»здає, а ТОВ «Катко» приймає на себе підряд по виконанню певного комплексу будівельно-монтажних робіт по житловому будинку № 2 садового товариства «Світанок-2». Вартість робіт, виконаних ТОВ «Катко»визначається з динамічною договірною ціною та становить 864600,00 грн. (у тому числі ПДВ 144100,00 грн.);

- № 12/11 від 12.11.2007 року, відповідно до якого ПП «Техбудсервіс»здає, а ТОВ «Катко» приймає на себе підряд по виконанню певного комплексу будівельно-монтажних робіт по житловому будинку № 8 садового товариства «Світанок-2». Вартість робіт, виконаних ТОВ «Катко»визначається з динамічною договірною ціною та становить 970645,00 грн. (у тому числі ПДВ 161774,17 грн.);

- № 28/12 від 27.12.2007 року, відповідно до якого ПП «Техбудсервіс»здає, а ТОВ «Катко» приймає на себе підряд по виконанню певного комплексу будівельно-монтажних робіт по житловому будинку № 28 садового товариства «Світанок-2». Вартість робіт, виконаних ТОВ «Катко»визначається з динамічною договірною ціною та становить 972745,00 грн. (у тому числі ПДВ 162124,17 грн.);

- № 27/02 від 27.02.2008 року, відповідно до якого ПП «Техбудсервіс»здає, а ТОВ «Катко» приймає на себе підряд по виконанню певного комплексу будівельно-монтажних робіт по житловому будинку № 27 садового товариства «Світанок-2». Вартість робіт, виконаних ТОВ «Катко»визначається з динамічною договірною ціною та становить 976 655 грн. (у тому числі ПДВ 162775,83 грн.);

На виконання умов договору підряду № 02/0807 від 02.08.2007 року свідчать акти приймання виконаних підрядних робіт: за серпень 2007 року № 1, за вересень 2007 року № 1, за листопад 2007 року № 2, за січень 2008 року № 3, за січень 2008 року № 4, за лютий 2008 року № 5, за лютий 2008 року № 6, за квітень 2008 року № 7, за квітень 2008 року № 8, за квітень 2008 року № 9 на загальну суму 1313238,00 грн. (у тому числі ПДВ 218873,00 грн.), платіжні документи від 18.10.2007 року, від 22.10.2007 року, від 30.10.2007 року, від 14.11.2007 року, від 12.12.2007 року, від 25.12.2007 року, від 26.12.2007 року, від 17.01.2008 року, від 14.02.2008 року, від 28.02.2008 року, від 20.03.2008 року, від 22.04.2008 року на загальну суму 1120765,20 грн. та податкові накладні № 102/1 від 31.08.2007 року, № 274/3 від 30.09.2007 року, № 655/1 від 30.11.2007 року, № 185 від 31.01.2008 року, № 339/2 від 28.02.2008 року, № 745/1 від 30.04.2008 року на загальну суму 1313238,00 грн. (у тому числі ПДВ 218873,00 грн.).

На виконання умов договору підряду № 27/09 від 27.09.2007 року свідчать акти приймання виконаних підрядних робіт: за листопад 2007 року № 1, за грудень 2007 року № 2, за квітень 2008 року № 3, за квітень 2008 року № 4 на загальну суму 636 658,80 грн. (у тому числі ПДВ 106109,80 грн.), платіжні документи від 14.12.2007 року, від 17.01.2008 року, від 28.01.2008 року на загальну суму 282498,00 грн. та податкові накладні № 655/3 від 30.11.2007 року, № 850/1 від 31.12.2007 року, № 743/1 від 30.04.2008 року на загальну суму 636658,80 грн. (у тому числі ПДВ 106109,80 грн.).

На виконання умов договору підряду № 12/11 від 12.11.2007 року свідчать акти приймання виконаних підрядних робіт: за грудень 2007 року № 1, за січень 2008 року № 2, за лютий 2008 року № 3, за березень 2008 року № 3, за квітень 2008 року № 4 на загальну суму 359558,40 грн. (у тому числі ПДВ 59926,40 грн.), платіжні документи від 20.11.2007 року, від 28.11.2007 року на загальну суму 160000,00 грн. та податкові накладні № 655/6 від 28.11.2007 року, № 591/2 від 20.11.2007 року, № 553/5 від 31.03.2008 року, № 745/2 від 30.04.2008 року на загальну суму 359558,40 грн. (у тому числі ПДВ 59926,40 грн.).

На виконання умов договору підряду № 28/12 від 27.12.2007 року свідчать акти приймання виконаних підрядних робіт: за січень 2008 року № 1, за березень 2008 року № 3, за квітень 2008 року № 3 на загальну суму 182276,40 грн. (у тому числі ПДВ 30379,40 грн.), платіжний документ від 14.02.2008 року на суму 14008,80 грн. та податкові накладні № 185/1 від 31.01.2008 року, № 553/4 від 31.03.2008 року, № 744/1 від 30.04.2008 року на загальну суму 182276,40 грн. (у тому числі ПДВ 30379,40 грн.).

На виконання умов договору підряду № 27/02 від 27.02.2008 року свідчать акти приймання виконаних підрядних робіт: за березень 2008 року № 3, за квітень 2008 року № 3 на загальну суму 177180,00 грн. (у тому числі ПДВ 29530,00 грн.) та податкові накладні № 553/3 від 31.03.2008 року, № 743/2 від 30.04.2008 року на загальну суму 177180,00 грн. (у тому числі ПДВ 29530,00 грн.).

В своїх доводах апелянт посилається на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12.06.2008 року у справі № 2а-932/2008, якою установчі документи (статут) ТОВ «Катко»визнано недійсними з моменту його державної реєстрації, свідоцтво про реєстрацію ТОВ «Катко»платником податку на додану вартість - з моменту його складання, первинні бухгалтерські документи з реквізитами ТОВ «Катко»(накладні, акти прийому-передачі виконаних робіт, рахунки-фактури, акти прийому-передачі векселів, векселі та інші).

При цьому, колегія суддів звертає увагу на наявну в матеріалах справи ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2009 року, якою постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12.06.2008 року у справі № 2а-932/2008 було скасовано, а провадження у справі закрито.

Також, апелянт посилається на те, що громадянин Республіки Білорусь ОСОБА_1., який значився засновником ТОВ «Катко», не має жодного відношення до створення та діяльності вказаного підприємства, оскільки погодився на проведення відповідних реєстраційних дій за винагороду.

На думку відповідача, вказані докази свідчать про нікчемність укладених між ПП «Техбудсервіс»та ТОВ «Катко»договорів підряду № 02/0807 від 02.08.2007 року, № 27/09 від 27.09.2007 року, № 12/11 від 12.11.2007 року, № 28/12 від 27.12.2007 року та № 27/02 від 27.02.2008 року, оскільки ТОВ «Катко»було створено громадянином ОСОБА_1 умисно за грошову винагороду, з метою корисливих спонукань та приховування незаконної діяльності, а також без наміру займатися підприємницькою діяльністю, а тому у ПП «Техбудсервіс»не виникає права на віднесення до валових витрат суми грошових коштів, на підставі актів прийняття виконаних робіт, наданих на виконання таких угод та віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту, на підставі податкових накладних, наданих на виконання таких угод.

Проте, колегія суддів не погоджується з даними твердженнями апелянта та зазначає, що відповідно до ст. 234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. В розумінні даної норми цивільного закону характеризуючими ознаками фіктивного правочину є те, що сторони вчиняють його лише для вигляду, знаючи заздалегідь що він не буде виконаний. Тобто, при вчинені фіктивного правочину учасники мають інші цілі, ніж ті що передбачені самим правочином, не маючи на меті встановлення його правових наслідків. При цьому, фіктивним можна визнати правочин тільки за умови, що обидві сторони діяли без наміру як створення та досягнення відповідних цивільно-правових наслідків.

Статтею 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину:

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Аналізуючи наявні в справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що спірні договори підряду № 02/0807 від 02.08.2007 року, № 27/09 від 27.09.2007 року, № 12/11 від 12.11.2007 року, № 28/12 від 27.12.2007 року та № 27/02 від 27.02.2008 року, що були укладені між ТОВ «Катко»та ПП «Техбудсервіс»»є такими, що не суперечать інтересам держави та суспільства, на момент їх укладення сторони були зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності, взяті на облік як платники податків, а тому володіли необхідним обсягом цивільної правоздатності та дієздатності, вільно здійснювали своє волевиявлення що в свою чергу свідчить про настання певних правових наслідків.

Крім того, апелянтом не було надано витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців із зазначенням запису про припинення ТОВ «Катко»як юридичної особи.

Відповідно до підпункту «б»п.п. 9.8 ст. 9 Закону № 168/97-ВР, реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається, зокрема, у випадку, якщо ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу субєкта господарювання).

У такому разі, ухвалення судом рішення про припинення юридичної особи платника податку на додану вартість, у тому числі у звязку з недійсністю його установчих документів, не означає автоматичної втрати такою особою статусу платника податку на додану вартість та не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що доводи апелянта про те, що оспорюванні господарські зобовязання ПП «Техбудсервіс»з ТОВ «Катко»були вчинені з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства, належними доказами не підтверджуються.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не доведено вчинення правочинів між ПП «Техбудсервіс»та ТОВ «Катко»без цілі створення взаємних прав та обовязків, з метою ухилення від сплати податків, що суперечить економічним інтересам держави та суспільства або порушують публічний порядок. Спірні угоди були укладені з метою здійснення передбаченої законодавством підприємницької діяльності, зобовязання за ними виконані належним чином, а тому вони не можуть розглядатися як нікчемні.

При цьому, належними доказами, які підтверджують правомірність віднесення позивачем до валових витрат суми грошових коштів та віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту, є акти приймання виконаних підрядних робіт за договорами, що були укладені між позивачем та ТОВ «Катко», довідки про вартість виконаних підрядних робіт, підсумкові відомості ресурсі (витрати по факту) та робочі проекти, які водночас свідчать про виконання сторонами умов зазначених договорів. Наявність цих документів відповідачем не заперечується.

Висновок судово-почеркознавчої експертизи № 9930/9931/10-11 від 03.11.2010 року, як доказ відповідача щодо нікчемності спірних правочинів, висновків суду першої інстанції не спростовує.

Будь-яких інших беззаперечних та достатніх доказів, які б свідчили про неправомірність включення позивачем сум до складу валових витрат та віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту матеріали справи не містять. Також, відповідачем, відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України не було доведено, що сторони, укладаючи господарські зобовязання, мали умисел на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, такою, як несплату податків.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку щодо правомірності заявлених позивачем вимог, які є обґрунтованими, підтверджуються належними доказами та є такими, що підлягають до задоволення.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування постанови Київського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2011 року не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинькому районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2011 року залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Федорова Г. Г.

Судді: Данилова М. В. Ключкович В.Ю. Повний текст ухвали складено та підписано 20.02.12р.