Єдиний державний реєстр судових рішень КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а/2570/4681/11 Головуючий у 1-й інстанції: Тихоненко О.М.
Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.
У Х В А Л А
Іменем України
"22" лютого 2012 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Шурка О.І., Шостака О.О.,
при секретарі: Акуленко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві без фіксування технічними засобами, в порядку ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Прилуцької обєднаної державної податкової інспекції Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.10.2011 року по справі за позовом приватного підприємства «Ресурс Постач»до Прилуцької обєднаної державної податкової інспекції Чернігівської області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій,
В С Т А Н О В И Л А :
Приватне підприємство «Ресурс Постач»13.09.2011 року звернулися до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Прилуцької обєднаної державної податкової інспекції Чернігівської області щодо визнання протиправним та скасування наказу відповідача № 882 від 07.07.2011 року про проведення невиїзної документальної перевірки; визнання неправомірними дій відповідача щодо складання акту № 911/23-37109812 від 14.07.2011 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс-Нафтогаз»за квітень 2011 року.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.10.2011 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу про скасування незаконної, на його думку, постанови суду першої інстанції та постановлення нового рішення про відмову у задоволенні позову. У своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необєктивність оскаржуваного рішення, неповне зясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, а також порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.
16.02.2012 року на адресу Київського апеляційного адміністративного суду від позивача надійшли заперечення на апеляційну скаргу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, листом № 11585/23-307 від 20.06.2011 року відповідач звернувся до позивача із запитом про надання в найкоротший термін з дня отримання даного письмового запиту документів та письмових пояснень з питання взаємовідносин з усіма контрагентами за квітень 2011 року (а.с. 59).
Відповідь на даний запит позивач надав 29.06.2011 року (лист № 29/06-1), у якій зазначив, що не відмовляється надати копії витребовуваних документів за наявності законних на те підстав, проте, на думку позивача, такі підстави відсутні, що свідчить про порушення норм п. 73.3 ст. 73 ПК України (а.с. 61).
Відповідно до абз. 1 п. 73.3 ст. 73 ПК України, органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Вичерпний перелік підстав для складання такого письмового запиту міститься в абз. 3 п. 73.3 ст. 73 ПК України.
Колегія суддів, переглянувши копію запиту, дійшла висновку, що у ньому відповідачем дійсно не наведено жодної з підстав, передбачених ст. 73 ПК України.
Положеннями абз. 5 п. 73.3 ст. 73 ПК України передбачено, що у разі, коли запит складено з порушенням вимог, викладених в цьому пункті, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.
Проте, в апеляційній скарзі містяться доводи відповідача стосовно того, що зазначену вище відповідь позивача не можна вважати відповіддю у розумінні ПК України, оскільки в ній не надано пояснень та витребовуваних документів.
Колегія суддів вважає, що такі доводи відповідача спростовуються наступним.
Як вбачається з п. 85.1 ст. 85 ПК України, забороняється витребування документів від платника податків будь-якими посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби у випадках, не передбачених цим Кодексом.
Платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки (п. 85.2 ст. 85 ПК України).
З наведеного вбачається, що на момент складання письмового запиту позивач не був зобовязаний надати відповідачу витребовувані таким запитом документи.
30.06.2011 року відповідач звернувся до позивача з листом № 12150/23-413 про надання у десятиденний термін з дня отримання даного письмового запиту документів з питання взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «ВТФ «Дайна»протягом квітня 2011 року (а.с. 41).
08.07.2011 року позивач надав відповідачу відповідь № 08/07-1, в якій містяться пояснення щодо взаємовідносин з ТОВ «ВТФ Дайна»та надав витребовувані документи (а.с. 42).
07.07.2011 року відповідач звернувся до позивача з листом № 12586/23-307 про надання в термін до 08.07.2011 року документів та письмових пояснень з питання взаємовідносин з ТОВ «Альянс-Нафтогаз»за квітень 2011 року (а.с. 43).
08.07.2011 року позивач надав відповідачу відповідь № 08/07-2 на письмовий запит від 07.07.2011 року, в якій містяться пояснення щодо взаємовідносин з ТОВ «Альянс-Нафтогаз»та надав витребовувані документи (а.с. 44).
Крім зазначеного, 07.07.2011 року відповідачем складено повідомлення № 12587/23-200 про проведення документальної невиїзної перевірки позивача (а.с. 45) та винесено наказ № 882 про проведення невиїзної документальної перевірки позивача.
З наявної у матеріалах копії цього наказу вбачається, що винесений він на підставі положень п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 ПК України.
Зокрема, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у разі, якщо … платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Колегія суддів, проаналізувавши наведені норми та перевіривши матеріали справи вважає, що відповідачем не дотримано вимог щодо надання позивачу десятиденного терміну для складання відповіді на письмовий запит, що свідчить про протиправність винесення відповідачем наказу № 882.
Слід зазначити, що на всі надіслані позивачу письмові запити останнім надано відповіді у визначений законодавством строк. Дані обставини підтверджується наявними у матеріалах справи копіями самих письмових запитів та відповідей на них.
Судом першої інстанції встановлено, що на виконання оскаржуваного наказу, у період з 08.07.2011 року по 14.07.2011 року відповідачем проведено перевірку, за результатами якої складено акт № 911/23-37109812 від 14.07.2011 року. Примірник даного акту позивачем отримано 16.07.2011 року
Проте, після отримання примірника акту перевірки, на адресу позивача не надходило жодного рішення відповідача, прийнятого на підставі такого акту.
Колегія вважає за необхідне зауважити, що в матеріалах справи міститься копія листа ДПА України № 15336/6/27-0316 від 23.08.2011 року про розгляд звернення позивача щодо можливих неправомірних дій працівників відповідача. У даному листі зазначено, що перевірка позивача була призначена за відсутності підстав, передбачених ст.ст. 78, 79 ПК України, внаслідок чого перед керівництвом УПМ ДПА у Чернігівській області та відповідача ініційовано питання про притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності (а.с. 69).
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З наведеного вбачається, що відповідачем протиправно винесено оскаржуваний наказ та, як наслідок, безпідставно складено акт перевірки.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Колегія суддів вважає, що позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги. Відповідачем, в свою чергу, правомірність своїх дій, суду не доведено.
На підставі викладеного, колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції обставини справи встановлені правильно, зясовані повно та обєктивно, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до вимог ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням наведеного, колегія суддів залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Прилуцької обєднаної державної податкової інспекції Чернігівської області залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.10.2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Саприкіна І.В.
Судді: Шурко О.І. Шостак О.О. Повний текст ухвали виготовлено: 27.02.2012 року
Судове рішення № 21765455, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 22.02.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а/2570/4681/11. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: