Ухвала суду № 21765337, 08.02.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6195/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г.

Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

"08" лютого 2012 р. м. Київ

Головуючий суддя Ключкович В.Ю.

Судді: Беспалов О.О. Губська О.А. розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 18 липня 2011 року у справі за адміністративним позовом закритого акціонерного товариства «Баско»до Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 липня 2011 року задоволено адміністративний позов закритого акціонерного товариства «Баско»до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва від 19.10.2009 року № 0012401530/0.

Не погоджуючись з постановленим рішенням суду першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Подільському районі міста Києва подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та постановити нову про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно зі ст.198 ч.1 п.1 та ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Постановляючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що в діях позивача не вбачається порушень норм Закону України «Про плату за землю», а тому нарахування позивачу податкових зобовязань та застосування штрафних (фінансових) санкцій є протиправним.

З вказаним висновком суду першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва було проведено камеральну перевірку податкового розрахунку земельного податку ЗАТ «Баско»про що складено акт № 1118/1530/22936624 від 08.10.2009 року.

Під час проведення перевірки було встановлено, що розмір податкового зобовязання по земельному податку, зазначений у податковому розрахунку земельного податку у податковій декларації є меншим ніж визначено за результатами камеральної перевірки, оскільки при заповненні податкового розрахунку платником земельного податку було порушено Рішення Київської міської ради № 944/944 від 25.12.2008 року, в звязку з чим встановлено заниження податкового зобовязання на 8469,05 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення № 0012401530/0 від 19.10.2009 року про визначення податкового зобовязання по земельному податку у розмірі 8892,50 грн., в тому числі основний платіж 8469,05 грн., та штрафні (фінансові) санкції 423,45 грн.

Даючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зважає на наступне.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про плату за землю», використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Відповідно до положень ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування», земельний податок належить до загальнодержавних податків та зборів. Загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі) встановлюються Верховною Радою України і справляються на всій території України.

Згідно з п. 35 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»органи місцевого самоврядування вирішують питання затвердження ставки земельного податку у порядку та в межах, встановлених нормами спеціального закону у сфері оподаткування.

Статтею 5 Закону України «Про плату за землю»встановлено, що суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про плату за землю», підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Статтею 7 Закону України «Про плату за землю»передбачено, що ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.

З аналізу статті 21 Закону України «Про оренду землі»вбачається, що законною підставою для сплати орендної плати є наявність такої умови, як укладений і зареєстрований у встановленому законом порядку договір оренди, а землекористувачі, з якими не укладено договір оренди, сплачують земельний податок на підставі даних державного земельного кадастру, як це передбачено ст. 7 Закону України «Про плату за землю».

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивач має сплачувати земельний податок на підставі даних державного земельного кадастру.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про плату за землю», ставки земельного податку, порядок обчислення і сплати земельного податку не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законодавчими актами, крім цього Закону. Зміни і доповнення до цього Закону вносяться не пізніше ніж за три місяці до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року.

Згідно положень ст. 63 Закону України «Про Державний бюджет на 2009 рік»по сільськогосподарських угіддях та землях населених пунктів, грошову оцінку яких проведено і уточнено станом на 1 січня 2009 року, застосовуються ставки земельного податку, встановлені статтею 6 та частиною першою статті 7 Закону України «Про плату за землю».

З аналізу вищевикладеного вбачається, що повноваження щодо встановлення ставок земельного податку, як загальнодержавного обовязкового платежу, належить до виключних повноважень Верховної ради України, а зміна земельного податку може бути реалізована виключно у вигляді відповідних змін до Закону України «Про плату за землю», до того ж із дотриманням відповідного проміжку часу до початку бюджетного року, а тому застосування під час перевірки відповідачем Рішення Київської міської ради № 944/944 від 25.12.2008 року, яким встановлювалося збільшення сум земельного податку з 01.04.2009 року є неправомірним.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що відповідачем не було доведено порушення позивачем вимог Закону України «Про плату за землю», у звязку з чим податкове повідомлення-рішення № 0012401530/0 від 19.10.2009 року, є протиправним та підлягає скасуванню, а тому висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог є обґрунтованим.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 липня 2011 року ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у звязку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст.197,198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 липня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Ключкович В.Ю.

Судді: Губська О.А.

Беспалов О.О.