Ухвала суду № 21764512, 14.02.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5771/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

Іменем України

"14" лютого 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бужак Н.П,

суддів: Троян Н.М., Твердохліб В.А.,

за участю секретаря: Павленко Т.А.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Магістраль-Україна» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 травня 2011 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Магістраль-Україна» про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Державна податкова інспекція у Святошинському районі м. Києва звернулася до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Магістраль-Україна»про стягнення заборгованості.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 травня 2011 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Магістраль-Україна»податкову заборгованість за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД та за невиконання зобовязань та порушення вимог валютного законодавства у сумі 102127,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач по справі ТОВ «Магістраль-Україна»подали апеляційну скаргу, в якій просили скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про залишення позову без розгляду. При цьому посилається на те, що суд першої інстанції під час розгляду справи неповно дослідив обставини справи, дав неправомірну оцінку зібраним доказам та ухвалив постанову, яка не відповідає нормам матеріального права.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, осіб, що з»явилися в судове засідання колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Магістраль-Україна», зареєстроване як юридична особа Святошинською районною у м. Києві державною адміністрацією від 26.07.2002 р. (код ЄДРПОУ 32048331) та взяте на облік як платник податків Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва від 01.08.2002 р. за № 908.

При ухваленні оскаржуваного рішення, суд першої інстанції виходив з того, що за результатами проведених перевірок ТОВ «Магістраль-Україна»з питань дотримання вимог податкового законодавства України позивачем були виявлені порушення, про що складено Акт № 31/23-210/32048331 від 23.02.2009 р., яким було встановлено порушення ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23.09.1994 р. №185/94-ВР, ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»від 19.02.1993 р. №15-93, відповідно до якого позивачем було винесено рішення про застосування штрафних фінансових санкцій від 06.03.2009 р. № 0000132200/0 на суму 101654,00 грн. та від 06.03.2009 р. № 0000142200/0 на суму 170,00 грн.; Акт №229/15-220 від 05.02.2010р., яким було встановлено порушення п.п.4.1.4 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. №2181-ІІІ, відповідно до якого позивачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0004861502/0 від 05.02.10 р., яким було визначено суму податкового зобовязання у розмірі 340,00 грн.

Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000132200/0 та № 0000142200/0 від 06.03.2009 р. були направлені ТОВ «Магістраль-Україна»першою податковою вимогою від 30.04.2009 р. № 1/685 та другою від 13.07.2009 р. № 2/1069, яку було належним чином вручено відповідачу 27.07.2009 р. (а.с. 33), податкове повідомлення-рішення № 0004861502/0 від 05.02.10 р., відповідно до Акту № 112/15-436 від 19.10.10 р. було розміщено на дошці податкових оголошень (а.с. 7).

Відповідно до п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Підпунктом 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 даного Закону визначено, що у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону №2181-III узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону №2181-III податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Як свідчать матеріали справи, відповідач на податкові вимоги не відреагував, тому борг є узгодженим. З урахуванням того, що узгоджена сума податкового зобовязання набула статусу податкового боргу, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості.

Крім того, відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Згідно зі ст. 3 зазначеного Закону органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.

У відповідності до п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» Державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У звязку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Магістраль-Україна»- залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 травня 2011 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Троян Н.М. Твердохліб В.А. Повний текст виготовлено: 17 лютого 2012 року.