Ухвала суду № 21764448, 07.02.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3135/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Блажівська Н.Є.

Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"07" лютого 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіФайдюка В.В.

суддів:Маслія В.І.

Чаку Є.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргуДержавної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 травня 2011 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Сіті Терм Плюс»до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 травня 2011 року адміністративний позов ДП «Сіті Терм Плюс»до ДПІ у Дарницькому районі міста Києва про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою в якій просить суд скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Дарницькому районі міста Києва було проведено невиїзну документальну перевірку ДП «Сіті Терм Плюс»з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правильності нарахування та сплати ПДВ по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «С.Дж.Р. Груп»за липень 2009 року.

За результатами перевірки відповідачем було складено Акт від 22 вересня 2010 року № 6047/23-02/34841002 яким було встановлено наступні порушення, допущені позивачем:

- ч. 5 статті 203, ч. 1, 2 статті 215, статті 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ДП «Сіті Терм Плюс»при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення статті 662, 655 та 656 Цивільного кодексу України.

- п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.4 п. 7.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 766 622, 3 грн.

На підставі Акту перевірки, 06 жовтня 2010 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0002962302/0/37308, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 1 149933, 45 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 766622, 30 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 383311, 15 грн.

12 жовтня 2010 року позивачем, в порядку, передбаченому Законом № 2181, оскаржено вищезазначене податкове повідомлення-рішення до ДПІ у Дарницькому районі міста Києва.

Рішенням про результати розгляду первинної скарги ДПІ у Дарницькому районі міста Києва від 09 грудня 2010 року № 47862/10/25-014 скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення № 0002962302/0/37308 від 06 жовтня 2010 року без змін.

15 грудня 2010 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0002962302/1/48578 від 15 грудня 2010 року, яким, на підставі Акту перевірки від 22 вересня 2010 року № 6047/23-02/34841002, ДП «Сіті Терм Плюс»визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 1 149933, 45 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 766622, 30 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 383311, 15 грн.

23 грудня 2010 року позивачем було подано до ДПА у м. Києві скаргу на податкове повідомлення-рішення № 0002962302/1/48578 від 15 грудня 2010 року

Рішенням ДПА у м. Києві від 10 січня 2011 року № 123/10/25-114 продовжено строк розгляду скарги до 20 лютого 2011 року (включно).

Рішенням ДПА у м. Києві від 21 лютого 2011 року № 1625/10/25-114 про результати розгляду повторної скарги податкове повідомлення-рішення № 0002962302/1/48578 від 15 грудня 2010 року залишено без змін, а скаргу Позивача від 23 грудня 2010 року без задоволення.

Не погоджуючись з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями відповідача, позивач оскаржив їх в судовому порядку.

Відповідно до п. 56.9 статті 56 Податкового кодексу України - якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про те, що оскільки податковим органом не було надіслано рішення за скаргою позивача протягом строку, продовженого за рішенням керівника, відповідно до вимог абз. 2 п. 56.9 статті 56 Податкового кодексу України, скарга ДП «Сіті Терм Плюс»вважається повністю задоволеною на його користь.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що між ДП «Сіті Терм Плюс»та ТОВ «С.Дж.Р. Груп»було укладено: Договір № 06/07-09 від 06 липня 2009 року, Специфікацію (має силу додаткової угоди до договору) від 06 липня 2009 року, Договір № 120509 від 12 травня 2009 року, Специфікацію вартості кабельно-провідникової продукції до договору № 120509 від 12 травня 2009 року, Договір № 01/07-09 від 01 липня 2009 року, Специфікацію (має силу додаткової угоди до договору) від 01 липня 2009 року.

На підтвердження своїх доводів, апелянтом, зокрема наведено протокол допиту свідка, відповідно до якого був допитаний ОСОБА_4 засновник та директор ТОВ «С.Дж.Р Груп». Відповідно до його свідчень, зазначене підприємство створене без наміру здійснення підприємницької діяльності, а з метою використання його реквізитів та розрахункових рахунків для перерахування грошових коштів, які подальшому знімалися із вказаних рахунків.

Відповідно до частини 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України - обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч. 1 статті 70 КАС України - належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Згідно ч. 1 статті 138 КАС України - предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Відповідно до статті 84 Кримінально-процесуального кодексу України - при провадженні слідчих дій під час досудового слідства і дізнання, в судових засіданнях суду першої інстанції та апеляційного суду ведуться протоколи.

В той же час, відповідно до ч. 2 статті 74 КПК України - показання обвинуваченого, в тому числі й такі, в яких він визнає себе винним, підлягають перевірці. Визнання обвинуваченим своєї вини може бути покладено в основу обвинувачення лише при підтвердженні цього визнання сукупністю доказів, що є в справі.

Згідно з статтею 65 КПК України - доказами в кримінальній справі є всякі фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган дізнання, слідчий і суд встановлюють наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються: показаннями свідка, показаннями потерпілого, показаннями підозрюваного, показаннями обвинуваченого, висновком експерта, речовими доказами, протоколами слідчих і судових дій, протоколами з відповідними додатками, складеними уповноваженими органами за результатами оперативно-розшукових заходів, та іншими документами.

Таким чином, пояснення директора ТОВ «С.Дж.Р. Груп»ОСОБА_4, зафіксовані в протоколі допиту, є лише одним із засобів доказування в кримінальній справі, однак вони не є належними документами, які встановлюють відповідні юридичні факти.

В розумінні кримінально-процесуального законодавства України, належними засобами, які б підтверджували відповідні юридичні факти, є, зокрема, відповідні судові рішення, що набрали законної сили.

Відтак, необґрунтованим є посилання апелянта на протокол допиту директора ТОВ «С.Дж.Р. Груп»ОСОБА_4, як на доказ нікчемності укладених між позивачем та ТОВ «С.Дж.Р. Груп»правочинів.

Крім того, апелянтом, в підтвердження своїх доводів, наводилося посилання на факт відсутності будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільною чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, як на підставу нікчемності укладених правочинів.

В матеріалах справи наявна копія Договору № 04 оренди нежитлового приміщення, укладеного між ТОВ «Такка Шантрьє»(Орендодавець) та ДП «Сіті Терм Плюс»(Орендар), предметом якого є передача Орендарю в тимчасове платне користування нежитлові приміщення, які є у власності Орендодавця, та знаходяться за адресою: 02096, м. Київ, вул. Сімферопольська, 13а.

Таким чином, вказане твердження апелянта спростовується матеріалами справи.

Згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» - податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку то (робіт, послуг) (п.п. 7.5.1 п. 7.5 статті 7 Закону).

Податкова накладна, в свою чергу, згідно п.п. 7.2.1 п. 7.2 статті 7 вказаного Закону має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер, дату виписування, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, податковий номер платника податку (продавця та покупця), опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг).

При цьому право на нарахування податку та складання податкових накладних згідно вимог п.п. 7.2.4 п. 7.2 статті 7 вказаного Закону надається виключно особам, зареєстрованим як платний податку у порядку, передбаченому статтею 9 Закону України «Про податок на додану вартість».

Як вбачається з матеріалів справи, накладні, виписані позивачу ТОВ «С.Дж.Р Груп», складені у відповідності до вимог п.п. 7.2.1 п. 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а також наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення».

Отже викладені в акті перевірки висновки відповідача не ґрунтуються на належних доказах та положеннях правових норм, а, відтак, прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення № 0002962302/0/37308 від 06 жовтня 2010 року та № 0002962302/1/48578 від 15 грудня 2010 року підлягають скасуванню.

Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргуДержавної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 травня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Маслій В.І. Чаку Є.В.