Ухвала суду № 21764228, 14.02.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2370/3861/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Чубар Т.М.,

Суддя-доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"14" лютого 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Твердохліб В.А.,

при секретарі - Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Инвест»на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 08 червня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Инвест»до Державної податкової інспекції у м. Черкаси про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкаси про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000252200 від 10.05.2011року.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 08 червня 2011 року в задоволені адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Техно-Инвест»звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 08 червня 2011 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 22 квітня 2011 року Державною податковою інспекцією у м.Черкаси у відповідності до п. 78.2 статті 78 Податкового кодексу України на підставі наказу № 980 від 04.04.2011р. проведено позапланову документальну виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Инвест»з питань дотримання вимог валютного законодавства України при виконанні умов контракту від 11.07.2010р. №062010/Ukraine за період з 11.07.2010 року по 21.03.2011рік.

За результати перевірки, складено акт № 21/22-0/34556406, згідно якого встановлено порушення позивачем статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»№ 185/94-ВР від 23.09.1994р., що спричинило нарахування штрафних санкцій згідно зі статтею 4 цього Закону в сумі 29617грн. податковим повідомленням-рішенням державної податкової інспекції у м.Черкаси № 0000252200 від 10.05.2011року (а.с.5-7,13).

Згідно ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»за порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Постановою Правління Національного банку України № 136 від 24.03.1999р. затверджено Інструкцію про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями.

Відповідно до п. 1.1. зазначеної Інструкції терміни вживаються у наступному значенні: ВМД - належним чином оформлена вантажна митна декларація; день виникнення порушення - перший день після закінчення встановленого законодавством строку розрахунків за експортною, імпортною операцією або строку, встановленого відповідно до раніше одержаних за цією операцією висновків; здійснення поставки - оформлення ВМД (у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або виконання нерезидентом усіх зобов'язань щодо поставки, покладених на нього за договором (в інших випадках); реєстр ВМД - реєстр увізних або вивізних вантажних митних декларацій, на підставі яких продукція, що експортується (імпортується), перетнула митний кордон України. Реєстр отримується банком від відповідного митного органу в порядку, установленому чинним законодавством України.

Згідно з п. 3.3 вказаної Інструкції банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту продукції з увезенням її на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, на підставі ВМД (типу IM-40 "Імпорт", IM-41 "Реімпорт", IM-72 "Магазин безмитної торгівлі", IM-75 "Відмова на користь держави", IM-76 "Знищення або руйнування") та за наявності інформації про цю операцію в реєстрі ВМД, а в інших випадках після пред'явлення резидентом документа, який згідно з умовами договору засвідчує здійснення нерезидентом поставки продукції, виконання робіт, надання послуг.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 Митного кодексу України митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі цього Кодексу відповідно до заявленого митного режиму.

При цьому, митними процедурами є операції, пов'язані із здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів; митним оформленням виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів (стаття 1 Митного кодексу України).

Ст. 185 вищезазначеного Кодексу запроваджено 13 видів митного режиму, зокрема імпорт, яким у розумінні статті 188 зазначеного Кодексу, є митний режим, відповідно до якого товари ввозяться на митну територію України для вільного обігу без обмеження строку їх перебування на цій території та можуть використовуватися без будь-яких митних обмежень.

Положенням про вантажну митну декларацію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 574 від 09.06.1997р., у п. 8 передбачено, що ВМД на паперовому носії вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення.

Оформлена ВМД є підтвердженням надання особі права на поміщення товарів та/або транспортних засобів у заявлений митний режим і прав та обов'язків зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних фінансових, господарських та інших операцій.

З огляду на вищезазначені законодавчі акти, обов'язковість отримання індивідуальної ліцензії Національного банку України резидентом ставиться у залежність від факту здійснення імпортних операцій з перевищенням відстрочення поставки більш як на 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу (або виставлення векселя) на користь постачальника продукції, що імпортується. До того ж, пеня підлягає стягненню саме за порушення термінів, передбачених статтею 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», у даному випадку, за здійснення поставки товару нерезидентом з перевищенням 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу.

При ввезенні на митну територію України товару в режимі імпорту датою початку вільного обігу такого товару є дата оформлення вантажно-митної декларації за умови наявності на всіх її аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем укладено контракт від 11 липня 2010 року № 062010/Ukraine з нерезидентом на поставку рулонатора з пакувальною машиною на територію України. На виконання умов вказаного контракту позивачем 31 серпня 2010 року здійснено попередню оплату вартості товару у сумі 301508, 10 Євро ( 3019708 грн. 24 коп.), а тому граничний термін отримання обладнання є 27 лютого 2011 року (а.с.20-32,42).

Згідно з вантажно-митною декларацією товар за наведеним контрактом поставлено на територію України 02 березня 2011 року, тобто з пропуском 180-денного строку на 3 дні.

Доводи апелянта, що завезене обладнання на виконання контракту від 11 липня 2010 року № 062010/Ukraine надійшло на митну територію України 27 лютого 2011 року, що підтверджується штампом «під митним контролем»Ягодинської митниці на міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR) та INVOICE, безпідставне, оскільки законодавством визначено, що момент здійснення імпорту визначається у відповідності до положень статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»не моментом фактичного перетину кордону, а моментом перетину товаром саме митного кордону України. Як наслідок, вантажно-митна декларація є єдиним документом, що підтверджує здійснення поставки на митну територію України.

Якщо ввезення товару на митну територію України підлягає митному оформленню, то датою імпорту є дата завершення оформлення вантажно-митної декларації (типу IM-40 "Імпорт", IM-41 "Реімпорт", IM-72 "Магазин безмитної торгівлі", IM-75 "Відмова на користь держави", IM-76 "Знищення або руйнування"). При цьому, зі складанням міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) законодавець не пов'язує закінчення митного оформлення товару, ввезеного на територію України.

Відповідно до пп. 3.2 п.3 наказу Державної митної служби «Про затвердження Порядку замовлення, видачі, зберігання, обліку та використання особистих митних забезпечень інспекторів, а також введення в дію особистих митних забезпечень нового зразка»№ 723 від 17.11.1998р., згідно якого штамп «Під митним контролем»носить застережно-заборонний характер: означає, що вантаж або транспортний засіб взято під митний контроль і будь-яке розпорядження ним (переміщення, перевезення, навантаження, розвантаження та ін.) без дозволу митниці забороняється. Відтиск штампа проставляється на СМR, товаросупровідних документах, у тому числі тих, що підтверджують вартість та кількість вантажу, перевізних документах, вантажних маніфестах, інвойсах або на документах, що їх заміняють. Він може проставлятися на документах, що передбачають певні операції з вантажами чи транспортними засобами, які перебувають під митним контролем. У цьому разі він означатиме, що на такі операції потрібен окремий дозвіл митниці. Отже, початок перебування товарів під митним контролем не означає переходу права власності на них і відповідно не є датою здійснення імпорту.

З урахуванням викладеного судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність прийнятого Державною податковою інспекцією у м. Черкаси податкового повідомлення-рішення № 0000252200 від 10.05.2011року.

За таких обставин ухвалене судом рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування немає.Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Инвест»залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 08 червня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Ухвала складена та підписана в повному обсязі 20 лютого 2012року.

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Твердохліб В.А. Бужак Н.П.