Ухвала суду № 21764165, 07.02.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-628/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М

У Х В А Л А

Іменем України

"07" лютого 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Наталюк Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «РПР-Телекомунікації Сервіс»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.05.2011 у справі за його позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

13.01.2011 позивач звернувся до окружного адміністративного суду міста Києва із позовом про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000712307/0, № 0000722307/0 від 29.10.2010 року (далі ППР № 0000712307/0, ППР № 0000722307/0).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.05.2011 позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись із зазначеною постановою позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що винесена із порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

В судове засідання сторони не зявились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у звязку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши в засіданні суду апеляційної інстанції суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 08.09.2010 по 19.10.2010 посадовою особою ДПІ у Голосіївському районі м. Києва на підставі п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу»від 04.12.1990 № 509-ХІІ (далі - Закон № 509-ХІІ) та на виконання постанови слідчого Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві від 21.04.2010 було проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань правових відносин з ТОВ «Т.А.В. Інжиніринг»за період з 01.03.2007 по 31.12.2008.

Перевіркою було встановлено наступні порушення: пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) (далі Закон № 168/97-ВР), що призвело до заниження ПДВ на загальну суму 37 820,00 грн.; пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 № 334/94-ВР (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на прибуток за перевіряємий період на суму 47 275,00 грн.

В результаті проведеної невиїзної документальної перевірки позивача з питань правових відносин з ТОВ «Т.А.В. Інжиніринг»за період з 01.03.2007 по 31.12.2008 ДПІ у Голосіївському районі м. Києва було складено акт № 876/1-23-70-34424393 від 19.10.2010 (далі - Акт № 876/1-23-70-34424393) та прийнято ППР № 0000712307/0 і ППР № 0000722307/0.

За наслідками досудового вирішення спору, ППР № 0000712307/0 і ППР № 0000722307/0 залишено без змін.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, враховуючи наступне.

Між позивачем (Замовник) та ТОВ «Т.А.В. Інжиніринг»(Підрядник) було укладено ряд договорів, для виконання умов яких слід було мати відповідну ліцензію на виконання будівельних робіт.

В свою чергу, наявні в матеріалах справи акти здачі-приймання робіт не відповідають умовам договору, а позивачем належним чином не доведено реальність господарської операції, враховуючи наступне.

Так, аналогічні послуги були замовлені позивачеві іншими особами, про що було укладені відповідні договори, При цьому, цими договорами було передбачено, що будівельні роботи виконує безпосередньо позивач, а субпідряд не передбачався. До того ж, згідно актів здачі-приймання робіт дані роботи виконувались саме позивачем та були здані замовнику.

Більш того, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців до діяльності ТОВ «Т.А.В. Інжиніринг»відноситься: 51.39.0 неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами, 51.90.0 інші види оптової торгівлі, 51.19.0 посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, 52.12.0 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту, 52.11.0 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту. А ліцензія серії АВ № 193444 від 13.10.2006, видана Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України товариству з обмеженою відповідальністю «Т.А.В. Інжиніринг», була анульована у звязку з встановленням факту подачі недостовірних відомостей у документах, поданих на отримання ліцензії.

Згідно наявної в матеріалах справи копії звіту ТОВ “Т.А.В.-Інжиніринг” за 4 квартал 2008 р. за формою 1-ДФ, наданої ДПІ у Печерському районі м. Києва, трудові ресурси на підприємстві відсутні, оскільки на даному підприємстві числиться лише одна особа. Керівником підприємства та головним бухгалтером в одній особі є ОСОБА_2

Відповідно до постанови слідчого СВ Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві Маценко О.О. від 21.04.2010 про призначення перевірки додержання вимог податкового законодавства, слідчим відділом Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві розслідувалась кримінальна справа № 56-2248, порушена 31.03.2009 прокуратурою Печерського району м. Києва за фактом фіктивного підприємництва, тобто створення ТОВ «Т.А.В. Інжиніринг»з метою прикриття незаконної діяльності та здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України, а також за фактом вчинення умисного підроблення документів.

Під час досудового слідства по справі було встановлено, що ТОВ “Т.А.В. Інжиніринг” на підставі офіційних завідомо неправдивих документів, до яких були внесені завідомо неправдиві відомості, отримало ліцензію на проведення будівельної діяльності № 193444 від 13.10.2006, на підставі якої протягом 2007-2008 рр. здійснювало господарську діяльність, що підлягає ліцензуванню, з порушенням умов ліцензування, внаслідок чого в зазначений період було незаконно отримано дохід у особливо великих розмірах.

Крім того, слідчим СВ Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві Маценко О.О. було надано такі документи:

1) Копію пояснення засновника підприємства ТОВ “Т.А.В. Інжиніринг” гр. ОСОБА_4, яка зареєструвала на своє імя підприємство за винагороду 20 доларів США, при цьому не маючи на меті займатись підприємницькою діяльністю підприємства;

2) Протокол допиту обвинуваченого ОСОБА_5, який був генеральним директором підприємства з лютого 2007 р.;

3) Копію протоколу допиту свідка ОСОБА_6, який був директором ТОВ “Т.А.В. Інжиніринг” в період з 23.06.2006 р. по 10.08.2006 р., однак про існування даного підприємства нічого не знав та ніколи не підписував ніяких документів;

4) Копію протоколу допиту гр. ОСОБА_2, згідно якого він був директором підприємства з весни 2007 року.

Як вбачається з пояснень, наданих гр. ОСОБА_2, весною 2007 року гр. ОСОБА_7 запропонував йому займати посаду директора будівельного підприємства, але при цьому пояснив, що фактично обовязків директора не потрібно буде виконувати, а лише підписувати деякі документи, за що щомісяця буде отримувати винагороду по 100 доларів США. Гр. ОСОБА_2 погодився зареєструвати на своє імя підприємство, але підписувати будь-які документи відмовився, оскільки розумів, що за вказане діяння може настати встановлена законом відповідальність. Гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_7 було відкрито рахунок в “Імексбанку” та підписано деякі документи, значення яких він не розумів, після чого гр. ОСОБА_2 пояснили, що він є директором ТОВ “Т.А.В. Інжиніринг”.

Зі слів ОСОБА_2 також вбачається, що печатки ТОВ «Т.А.В. Інжиніринг»він ніколи не бачив, жодного документа фінансово-господарської діяльності не підписував, у тому числі договорів, податкових накладних, декларацій про прибуток підприємства, звітність за формою 1-ДФ за 1-2, 4 квартал 2007 року та 1 квартал 2008 року, актів виконаних робіт та будь-яких інших документів.

Окрім того, постановою Печерського районного суду м. Києва від 10.02.2009 дії генерального директора ТОВ «Т.А.В. Інжиніринг»ОСОБА_5 було кваліфіковано за ч. 1 ст. 366 КК України, а саме службове підроблення, тобто складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів.

З даної постанови вбачається, що ОСОБА_5, працюючи з лютого 2007 року відповідно до рішення засновників ТОВ «Т.А.В. Інжиніринг»від 10.08.2006 на посаді генерального директора ТОВ «Т.А.В. Інжиніринг», будучи службовою особою, наділеною правом здійснювати загальне керівництво підприємством, представляти його в офіційних органах, вирішувати кадрові питання, питання обліку, звітності, внутрішнього контролю, тобто організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність власних дій, перебуваючи у невстановленому місці, у невстановлений слідством час, з метою отримання ліцензії на проведення будівельної діяльності ТОВ “Т.А.В. Інжиніринг”, особисто за допомогою офісної техніки склав офіційні документи, обовязковість подачі яких передбачена ліцензійними умовами провадження будівельної діяльності, затвердженими наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державним комітетом будівництва, архітектури та житлової політики України від 13.09.2001.

Факт незаконного отримання ліцензії на здійснення будівельної діяльності підтверджується також актом позапланової перевірки Державної архітектурно-будівельної інспекції від 10.12.2008.

На виконання ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.04.2011 Державна архітектурно-будівельна інспекція надала засвідчені копії акта планової (позапланової) перевірки додержання ліцензіатом ліцензійних умов від 10.12.2008; витягу з протоколу засідання ліцензійної комісії Державної архітектурно-будівельної інспекції від 19.12.2009 № 19; наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції від 23.12.2008 № 31-л «Про видачу ліцензій на продовження господарської діяльності, повязаної із створенням обєктів архітектури»; витягу з додатку до наказу від 23.12.2008 № 31-Л, з яких вбачається анулювання ліцензії на будівельну діяльність за результатами актів перевірок ТОВ «Т.А.В. Інжиніринг».

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що з вищевикладеного вбачається відсутність господарських правовідносин між позивачем та ТОВ «Т.А.В. Інжиніринг», з огляду на наступні вимоги законодавства.

Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку»від 24.05.1995 № 88 надання податковому органу до перевірки всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів тощо.

Таким чином, відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише відображений на первинних документах. Відповідно така господарська операція, яка фактично відбулась, і створює відповідні податкові наслідки для платника шляхом формування ним складу податкового кредиту та валових витрат. Тому господарська операція, яка фактично не відбулась, є нікчемною, оскільки не спрямована на реальне настання правових наслідків, а спрямована лише на формування платником податкового кредиту та валових витрат у зв'язку із відображенням її змісту у первинних документах.

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі Закон № 996-ХІV) визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 ст. 9 даного Закону передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Враховуючи той факт, що акти здачі-приймання робіт не відповідають умовам договорів підряду, то такий первинний документ, як акт здачі-приймання робіт, не відповідає вимогам ст. 9 Закону № 996-ХІV.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В свою чергу, оскільки контрагентом позивача було фіктивне підприємство ТОВ «Т.А.В. Інжиніринг», суд прийшов до висновку, що первинні документи, якими позивач підтверджує свій податковий кредит з ПДВ та валові витрати, підписані неповноважною особою, не можуть підтверджувати належним чином господарські операції позивача з його контрагентом.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, апелянтом не вказано обставин та не надано доказів, які б свідчили про правомірність позовних вимог.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «РПР-Телекомунікації Сервіс»залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.05.2011 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Василенко Я.М

Судді: Кузьменко В. В. Шурко О.І.