Постанова № 21764150, 08.02.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-5522/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"08" лютого 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.

суддів Земляної Г.В., Петрика І.Й.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу позивача Дочірнього підприємства «Ютем-Кран»на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.05.2011 року у справі за позовом Дочірнього підприємства «Ютем-Кран»до Державної податкової інспекції у Голосіївському району м. Києва про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2011 року позивач Дочірнього підприємства «Ютем-Кран»звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському району м. Києва, в якому просили суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 31.12.2010 року №0001522330/0 та №0001532330/0.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.05.2011 року в задоволені зазначеного адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою Постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати в повному обсязі Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.05.2011 року. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що суд першої інстанції неповно зясував обставини, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва було проведено невиїзну документальну перевірку Дочірнього підприємства «Ютем-Кран»з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на прибуток в частині нарахування валових витрат та податку на додану вартість в частині нарахування податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам з TOB «С.Дж.Р.Груп»за період з 01.07.2009 року по 31.07.2009 року, за результатами якої складено акт № 1058/1-23-30-00121152 від 22.12.2010 року.

Зазначеною перевіркою були встановлені порушення: п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1, пп.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість у розмірі 3860,00 грн., а саме за липень 2009 року, абз.4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток на суму 4825,00 грн. за 3 квартал 2009 року.

На підставі встановлених в акті перевірки порушень позивачем чинного законодавства, відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення №0001522330/0 від 31.12.2010 року по податку на додану вартість у сумі 5790,00 грн. (з яких 3860,00 грн. - за основним платежем та 1930,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, та №0001532330/0 від 31.12.2010 року з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 7237,00 грн., (з яких 4825,00 грн. - за основним платежем та 2413,00 грн. - за штрафними(фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку 11.01.2011 року до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва. Рішенням Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про розгляд скарги від 17.01.2011 року № 776/10/25-011 - скаргу позивача не було розглянуто з підстав подачі скарги не до тієї інстанції податкового органу; 21.01.2011року до Державної податкової адміністрації м. Києва. Рішенням Державної податкової адміністрації м. Києва про залишення скарги без розгляду від 21.03.2011 року №2894/10/25-114 - скаргу позивача було залишено без розгляду з підстав пропущення позивачем строку звернення з даною скаргою.

Відмовляючи в задоволені адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що правочин між позивачем ТОВ «С.ДЖ.Р.Груп»є нікчемним, а тому відповідачем було правомірно встановлено факт заниження суми податку на прибуток та податку на додану вартість.

Однак, з таким висновком суду першої інстанції, колегія суддів не погоджується з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, між TOB «С.Дж.Р.Груп», в особі директора ОСОБА_3 та ДП Печерське монтажне управління ВАТ «Південтеплоенергомонтаж»в особі директора ОСОБА_4 було укладено договір на придбання редуктора повороту крана КС 8165.

Згідно видаткової накладної № 5336 про приймання товару від 16.07.2009 року, що є підставою сплати за товар. ДП Печорське монтажне управління ВАТ «Південтеплоенергомонтаж»сплатило 16.07.2009 року платіжним дорученням № 549 на користь TOB «С.Дж.Р.Груп»суму коштів 23158,00 грн.

Перевіркою було встановлено, що ДП Печерське монтажне управління ВАТ «Південтеплоенергомонтаж»в 3 кварталі 2009 року включило до складу валових витрат суму -19 298,00 грн. (за видатковою накладною № 5336 на загальну суму 19 298,00 грн. без ПДВ).

Як вбачається з матеріалів справи в результаті здійснених податковим органом заходів, було встановлено, що за адресою реєстрації TOB «С.Дж.Р.Груп»не знаходиться, про що свідчить Акт перевірки відповідності юридичної адреси фактичному місцезнаходженню суб'єкта підприємницької діяльності від 04.10.2010 р., складений Старшим о/у з ОВС першого відділу управління «Центр»управління (служби) спеціальних розслідувань ГУПМ ДПА України лейтенантом податкової міліції Петровим І.М.

Крім того, як було встановлено, відповідно бази облікових даних TOB «С.Дж.Р.Груп»не звітує до податкового органу, останній звіт з податку на прибуток підприємства (з нульовими показниками) було подано TOB «С.Дж.Р.Груп»за перше півріччя 2008 року.

Також, згідно бази даних АІС ОР ДПА у м. Києві по TOB «С.Дж.Р.Груп»встановлено: директор, головний бухгалтер та засновник підприємства - ОСОБА_6; інформація щодо наявності основних та обігових фондів відсутня у зв'язку з відсутністю декларації по податку на прибуток за період: І - IV квартали 2009 року.

Також, в ході аналізу податкової звітності, відсутня будь-яка інформація про наявні складських приміщень, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Крім того, в провадження досудового слідства по кримінальній справі №69-107 встановлено, що в період 2007-2008 роки на території м. Києва невстановлені слідством особи, з метою прикриття власної незаконної діяльності, тобто заняття видами діяльності від імені суб'єктів господарської діяльності без належних повноважень, організували створення підприємств на підставних осіб, призначення їх на посади керівників. При цьому, вказані особи, на яких були зареєстровані підприємства, не мали ніякого відношення до ведення фінансово - господарської діяльності від імені створених підприємств.

Про вчинення умисних дій, спрямованих на створення фіктивного підприємства громадянином ОСОБА_7 (директор TOB «С.Дж.Р.Груп») також свідчать його показання викладені в протоколі допиту свідка, який проводився старшим слідчим з ОВС СВ ГІМ ДПА у Житомирській області Андрійчуком Р.Б.

Допитаний по справі ОСОБА_3 вказав, що він не має ніякого відношення до діяльності підприємства та документи, що стосуються фінансово - господарської діяльності він не підписував та не уповноважував на це будь - яких осіб.

Ні підставі вищевикладеного встановлені ознаки злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України.

Аналізуючи наведені доводи, колегія суддів зважає на таке.

Під валовими витратами виробництва та обігу, наведеному у п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», слід розуміти суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 даного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 зазначеного Закону передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 цього Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону.

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 згаданого Закону податкова накладна видається в разі продажу товарів (робіт, послуг) покупцю на його вимогу.

Згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 цього Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Підпункт 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 зазначеного вище Закону передбачає, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як вже було зазначено, позивачем сплачено контрагенту суми податку на додану вартість, що безпосередньо підтверджується податковими накладними, при цьому реальний характер взаємовідносин між підприємствами підтверджується вищезазначеними первинними бухгалтерськими документами.

Враховуючи зазначені норми права та викладені обставини справи, колегія суддів приходить до переконливого висновку, що позивач має достатні і передбачені Законом України «Про податок на додану вартість»підстави для віднесення сум сплаченого на користь постачальника ПДВ до складу податкового кредиту і передбачені Законом України «Про оподаткування прибутку підприємства»підстави для включення до складу валових витрат витрати, пов'язані з придбанням товарів і робіт від TOB «С.Дж.Р.Груп».

Крім цього, посилаючись на ст.ст.203, 207 ГК України перевіряючи, проте, не зробили висновок про недійсність операцій, проведених підприємствами ДП «Ютем-Кран»і TOB «С.Дж.Р.Груп» у встановленому законом порядку, тобто судовому, ці операції недійсними не визнані, також не визнані недійсними судом і акти прийому-передачі матеріальних цінностей, податкові накладні.

Предметом діяльності товариства є будівництво місцевих трубопроводів, ліній звязку та енергопостачяння тощо.

Матеріали справи свідчать, що позивач замовляв у TOB «С.Дж.Р.Груп»виготувати та поставити редуктор повороту крана КС-8165.

На підтвердження замовлених робіт у TOB «С.Дж.Р.Груп»позивачем було надано належним чином завірені копії наступних документів: виписок банку, квитанцій про оплату, видаткових накладних, акта виконаних робіт.

Таким чином, апеляційна інстанція приходить висновку, що господарські операції позивача з TOB «С.Дж.Р.Груп»є реальними та підтверджуються необхідними документами, а товар придбавався з метою використання позивачем у власній господарській діяльності, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

За приписами пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; є) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну назву отримувача; ж) ціну продажу без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону (пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону).

На момент складання податкових накладних контрагент позивача TOB «С.Дж.Р.Груп»зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мав право видавати податкові накладні на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

У разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичний осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

За ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»відомості, які підлягають внесенню до ЄДРПОУ, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Витяг з ЄДРПОУ повністю підтверджує, що TOB «С.Дж.Р.Груп»станом на 2007 рік зареєстровано в Єдиному державному реєстрі та має свідоцтво платника податку на додану вартість.

В акті перевірки відповідач, посилаючись на норми Цивільного та Господарського кодексів України, зазначив, що угода між ДП «Ютем-Кран»та TOB «С.Дж.Р.Груп»укладалася з метою суперечною інтересам держави та суспільства.

Однак, з аналізу матеріалів справи слідує, що зміст зазначеної угоди не суперечить актам цивільного законодавства, а відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що зміст цієї угоди не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо. Слід зауважити, що в межах спірних правовідносин позивач не складав податкових накладних, а отримував такі податкові накладні від TOB «С.Дж.Р.Груп», згідно яких і формував податковий кредит за відповідні періоди.

Отже, укладаючи угоду із своїм контрагентом, позивач мав всі документальні підтвердження господарської правосуб'єктності контрагента договору (здійснювати господарську діяльність, реалізовувати господарську компетенцію, мати зобов'язання, нести за ними відповідальність, тощо).

За таких обставин ДП «Ютем-Кран»не може нести відповідальність за зобовязаннями, в яких вони не приймали участі, та при укладенні вищезазначених договорів позивач є належним набувачем, а тому висновки, викладені в акті перевірки, є неправомірними, а донараховані зобовязання - незаконними.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження, а Постанова Окружного адміністративного суду від 16.05.2011 року прийнята за неповного зясування обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 2, 41, 71, 160, 195, 196, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу позивача Дочірнього підприємства «Ютем-Кран»на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.05.2011 року - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.05.2011 року - скасувати.

Постановити по справі нову постанову, якою адміністративний позов Дочірнього підприємства «Ютем-Кран»до Державної податкової інспекції у Голосіївському району м. Києва про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 31.12.2010 року №0001522330/0 та №0001532330/0.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Земляна Г.В.

Петрик І.Й.