Ухвала суду № 21763926, 31.01.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6451/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І.

Суддя-доповідач: Собків Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"31" січня 2012 р. м. Київ

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Борисюк Л.П. Є.О.Сорочко розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області та Заступника прокурора Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2010 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Молочна Компанія»до Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області, за участю Прокуратури Київської області, Головного управління Державного казначейства України в Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень,- ВСТАНОВИВ: У червні 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська Молочна Компанія»(далі позивач, ТОВ «Українська Молочна Компанія») звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області (далі відповідач, Яготинська МДПІ Київської області), в якому, з урахуванням поданих позивачем уточнень, просило:

- скасувати податкові повідомлення-рішення Яготинська МДПІ Київської області від 20.03.2007 року № 000151600/0; від 18.04.2007 року № 0000161600/0; від 10.05.2007 року за №№ 0002011500/0, 0002021500/0, 0002031500/0, 0002041500/0, 0002051500/0, 0002061500/0 та від 24.05.2007 року за №№ 0002601500/0, 0002591500/0, 0002581500/0 та від 05.06.2007 року за №№ 0002011500/1, 0002021500/1, 0002031500/1, 0002041500/1, № 0002051500/1 та № 0002061500/1;

- визнати за ТОВ «Українська Молочна Компанія»право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість на загальну суму 5126428,00 грн. за червень, липень, серпень, вересень, жовтень та грудень 2006 року, а також за січень, лютий, березень і квітень 2007 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ «Українська Молочна Компанія»було здійснено нарахування податкового кредиту внаслідок придбання основних фондів, а згідно п.п. «а»п.п.7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»на бюджетне відшкодування мають право особи, які зареєстровані менш як за 12 місяців, якщо це витрати на спорудження основних фондів. Крім цього, в своїх вимогах позивач також посилається на норми п.п. 4.4.1.п. 4.4. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами», де зокрема передбачено, що у разі, коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Постановою Господарського суду Київської області від 18 липня 2007 року позовні вимоги ТОВ «Українська Молочна Компанія»задоволено повністю.

За результатами апеляційного оскарження зазначеного судового рішення, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2008 року апеляційну скаргу Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області залишено без задоволення, а постанову Господарського суду Київської області від 18 липня 2007 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 травня 2010 року касаційні скарги Першого Заступника прокурора Київської області та Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області задоволено частково, постанову Господарського суду Київської області від 18 липня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2008 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2010 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Молочна Компанія»задоволено частково.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області (Згурівське відділеня) від 20.03.2007 року № 000151600/0; від 18.04.2007 року № 0000161600/0; від 10.05.2007 року за №№ 0002011500/0, 0002021500/0, 0002031500/0, 0002041500/0, 0002051500/0, 0002061500/0 та від 24.05.2007 року за №№ 0002601500/0, 0002591500/0, 0002581500/0 та від 05.06.2007 року за №№ 0002011500/1, 0002021500/1, 0002031500/1, 0002041500/1, № 0002051500/1 та № 0002061500/1.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідач та Заступник прокурора Київської області не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду першої інстанції, звернулися з апеляційними скаргами, в яких зазначають, що вказана постанова не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно зясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в звязку з чим просять скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2010 року постановити нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні заявлених позивачем вимог.

Крім того, до апеляційних скарг Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області та Заступника прокурора Київської області в порядку ст. 192 КАС України приєдналося Головне управління Державного казначейства у Київській області в особі його представника Мільченко Г.В.

В свої заяві представник Головного управління Державного казначейства у Київській області підтримує вимоги вищезазначених апеляційних скарг та просить суд скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2010 року постановити нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні заявлених позивачем вимог.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які зявилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області та Заступника прокурора Київської області не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, службовими особами Яготинськоюї МДПІ Київської області (Згурівське відділення) були проведені ряд перевірок з питань обчислення та достовірності заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість TOB «Українська Молочна Компанія».

За результатами проведених перевірок відповідачем були складені наступні акти, а саме: № 00051/1600/34099131 від 19.03.2007р., № 00052/1600/34099131 від 18.04.2007р., № 91/1600/34099131 від 10.05.2007р., № 110/1600/34099131 від 24.05.2007р., № 93/1600/34099131 від 10.05.2007р., № 92/1600/34099131 від 10.05.2007р. № 94/1600/34099131 від 10.05.2007р., № 109/1600-34099131 від 24.05.2007р., № 108/1600-34099131 від 24.05.2007р., № 95/1600-34099131 від 10.05.2007р., № 96/1600-34099131 від 10.05.2007р.

На підставі вищевказаних актів перевірок відповідачем були винесені наступні податкові повідомлення-рішення, а саме:

- № 0000151600/0 від 20.03.2007р. про відмову у наданні ТОВ «Українська Молочна Компанія»бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 649774,00 грн. за 1-й місяць 2007 року;

- № 0000161600/0 від 18.04.2007р. про відмову у наданні ТОВ «Українська Молочна Компанія»бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 311292,00 грн. за 2-й місяць 2007 року;

- № 0002011500/0 від 10.05.2007р. про відмову у наданні ТОВ «Українська Молочна Компанія»бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 300649,00 грн. за 3-й місяць 2007 року;

- № 0002601500/0 від 24.05.2007р. про відмову у наданні ТОВ «Українська Молочна Компанія»бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 773333,00 грн. за 4-й місяць 2007 року;

- № 0002031500/0 від 10.05.2007р. про відмову у наданні ТОВ «Українська Молочна Компанія» бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 159661,00 грн. за 6-й місяць 2006 року;

- № 0002021500/0 від 10.05.2007р. про відмову у наданні ТОВ «Українська Молочна Компанія»бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 41724,00 грн. за 7-й місяць 2006 року;

- № 0002041500/0 від 10.05.2007р. про відмову у наданні ТОВ «Українська Молочна Компанія»бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 10533,00 грн. за 8-й місяць 2006 року;

- № 0002591500/0 від 24.05.2007р. про відмову у наданні ТОВ «Українська Молочна Компанія»бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 74812,00 грн. за 8-й місяць 2006 року;

- № 0002581500/0 від 24.05.2007р. про відмову у наданні ТОВ «Українська Молочна Компанія»бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 85700,00 грн. за 9-й місяць 2006 року,

- № 0002051500/0 від 10.05.2007р. про відмову у наданні ТОВ «Українська Молочна Компанія»бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 333666,00 грн. за 10-й місяць 2006 року,

- № 0002061500/0 від 10.05.2007р., яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 385284,00 грн. за 12-й місяць 2006 року.

Разом відповідач відмовив позивачу у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість в загальному розмірі 5 126 428,00 грн.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями відповідача від 10.05.2007р. за №№ 0002011500/0, 0002021500/0, 0002031500/0, 0002041500/0, 0002051500/0, 0002061500/0 позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.

За результатами розгляду скарги позивача від 18.05.2007 року, Яготинською МДПІ Київської області (Згурівське відділення) було прийнято рішення, яким скаргу позивача залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 10.05.2007р. за №№ 0002011500/0, 0002021500/0, 0002031500/0, 0002041500/0, 0002051500/0, 0002061500/0 - без змін. У звязку з цим, відповідачем у відповідності до вимог п.п.5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»були прийняті податкові повідомлення-рішення від 05.06.2007р. за №№ 0002011500/1, 0002021500/1, 0002031500/1, 0002041500/1, 0002051500/1, 0002061500/1, які дублюють попередні.

Відповідач заперечує проти вимог даного позову та обґрунтовує свою позицію тим, що позивачем було порушено п.п. 7.7.11 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». На думку відповідача, позивач не має права на бюджетне відшкодування,оскільки згідно з п.п. 7.7.11 п.7.1. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», особа, яка була зареєстрована як платник цього податку менш, як за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування, та/або мала обсяги операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); не провадила діяльність протягом останніх дванадцяти календарних місяців. Таким чином, платник ПДВ протягом перших 12 календарних місяців реєстрації не має право на бюджетне відшкодування, у тому числі і на бюджетне відшкодування, що сформоване за рахунок податкового кредиту, який виник внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів. Також зауважив, що ані в Кодексі адміністративного судочинства України, ані в Законі України «Про податок на додану вартість», не міститься такого способу захисту порушеного права як визнання права на бюджетне відшкодування.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з нього (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків установлено в пункті 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту "а" підпункту 7.7.2 цього пункту зазначеного вище Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), бюджетному відшкодуванню підлягає від'ємне значення податку, яке дорівнює його сумі, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді їх постачальникам.

Як вбачається з матеріалів справи, 20 вересня 2006 року, 19 жовтня 2006 року, 20 лютого 2007 року, 20 березня 2007 року, 19 квітня 2007 року та 17 травня 2007 року ТОВ «Українська Молочна Компанія»подало до Яготинської МДПІ Київської області (Згурівське відділення) податкові декларації за 8-й місяць 2006 року, 9-й місяць 2006 року, 1-й місяць 2007 року, 2-й місяць 2007 року, 3-й місяць 2007 року, 6-й, 7-й, 8-й, 10-й та 12-й місяці 2006 року та за 4-й місяць 2007 року та заяви про бюджетне відшкодування ПДВ в загальному розмірі 5126428,00 грн.

Відповідно до підпункту 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), не має права на отримання бюджетного відшкодування, зокрема, особа, яка була зареєстрована як платник ПДВ менше ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на таке відшкодування, та/або мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання чи спорудження (будівництва) основних фондів); не провадила діяльність протягом останніх 12 календарних місяців.

Згідно з підпунктом 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 цього Закону, податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, - календарний квартал з урахуванням, зокрема, того, що в разі реєстрації особи платником податку з дня іншого ніж перший день календарного місяця, першим податковим періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця.

Аналізуючи норми діючого законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що причиною виникнення спору в даних правовідносинах стало різне розуміння учасниками спору змісту вищевказаної норми Закону.

Так, на думку апелянтів, наведеним приписом встановлено часові межі виникнення права на бюджетне відшкодування, яке поширюється на всі операції платника податків.

Втім у наведеному приписі Закону під час визначення ознак особи, яка не має права на отримання бюджетного відшкодування, вживається також і розділовий сполучник "або", що має семантичний відтінок протиставлення та означає взаємовиключний вибір з кількох елементів - "один з двох можливих", якими є дата реєстрації платника ПДВ та обсяг оподатковуваних операцій. Нарахування ж податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів є виключенням, що поширюється як на випадки реєстрації платника менш ніж 12 календарних місяців до дати подання заяви на бюджетне відшкодування, так і на випадки перевищення суми бюджетного відшкодування обсягів оподатковуваних операцій.

Граматичне тлумачення зазначеної норми права дає підстави вважати, що виняток, встановлений для податкового кредиту, нарахованого внаслідок придбання або спорудження основних фондів, стосується не лише обмеження на виникнення права на бюджетне відшкодування щодо обсягів оподатковуваних операцій за останні 12 місяців, а й умови про закінчення 12-місячного терміну з дня реєстрації особи як платника ПДВ.

Отже, нормою п.п.7.7.11 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»чітко передбачено, що обмеження права на бюджетне відшкодування ПДВ для осіб, зареєстрованих як платники податку менш як 12 календарних місяців до місяця за наслідками якою подається заява на бюджетне відшкодування, не розповсюджується на випадки нарахування такими особами податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів.

З наявних в справі доказів, які були дослідженні колегією суддів суду апеляційної інстанції, вбачається, що нарахування податкового кредиту позивачем було здійснено внаслідок будівництва та придбання ним основних фондів на загальну суму 30 758 576,39 грн., з яких податок на додану вартість складає - 5 126 428,00 грн.

Крім того, за змістом підпункту 4.4.1 пункту 4.4 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Згідно із статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядуваннями посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень тау спосіб, що передбачені Конституцією України.

Відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, па яких грунтуються її вимоги та заперечення . В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З підстав вищевикладених обставин та в силу вимог норми ч.2 ст. 71 КАС України, Яготинська МДПІ Київської області як суб'єкт владних повноважень на надала суду достатніх беззаперечних доказів в обгрунтування обставин, на яких грунтуються його заперечення, і не довела правомірності прийнятих нею податкових повідомлень рішень від 20.03.2007р. № 0000151600/0, від 18.04.2007р. № 0000161600/0, від 10.05.2007р. за №№ 0002011500/0, 0002021500/0, 0002031500/0, 0002041500/0, 0002051500/0, 0002061500/0, від 24.05.2007р. за №№ 0002601500/0, 0002591500/0, 0002581500/0, від 05.06.2007р. за №№ 0002011500/1, 0002021500/1, 0002031500/1, 0002041500/1, 0002051500/1, 0002061500/1.

Вказане підтверджується правовою позицією, викладеною в Постанові Верховного Суду України від 20 червня 2011 року по справі № 21-70а11 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Професійний футбольний клуб "Севастополь" до державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 12 серпня 2010 року по адміністративній справі № К-23020/07 (15/51-07-815А) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агропрайм" до Ізмаїльської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, апелянтами не було надано доказів на підтвердження заявлених ними вимог, а тому доводи апеляційних скарг спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області та Заступника прокурора Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2010 року - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

суддя

суддя

Я.М. Собків

Л.П. Борисюк

Є.О. Сорочко

Повний текст ухвали виготовлено - 03.02.2012 р.