Ухвала суду № 21763922, 31.01.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-843/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О.

Суддя-доповідач: Собків Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"31" січня 2012 р. м. Київ

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Борисюк Л.П. Є.О.Сорочко розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 травня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельне товариство»до Державної податкової адміністрації України, Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва про скасування рішення №295/6/25-0315 від 12.01.2011 року та скасування податкових повідомлень-рішень № 000551704/0 від 25.06.2010 року та № 000551704/3 від 14.01.2011, - ВСТАНОВИВ:

У січні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельне товариство»(далі позивач, ТОВ «Будівельне товариство») звернулося із адміністративним позовом до Державної податкової адміністрації України, Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва (далі відповідачі), в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва № 000551704/0 від 25.06.2010 року та № 000551704/3 від 14.01.2011 року, а також рішення Державної податкової адміністрації України № 295/6/25-0315 від 12.01.2011 року про результат розгляду повторної скарги позивача на податкові повідомлення-рішення ДПІ у Деснянському районі міста Києва № 000551704/0 від 25.06.2010 року та № 000551704/3 від 14.01.2011 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 травня 2011 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової адміністрації України № 295/6/25-0315 від 12.01.2011 року.

ПостановоюОкружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2011 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельне товариство»задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва № 000551704/0 від 25.06.2010 року та № 000551704/3 від 14.01.2011 року

Відповідач - Державна податкова інспекція у Деснянському районі м. Києва, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно зясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в звязку з чим просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заявлених позивачем вимог.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які зявилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 14 червня 2010 року службовими особами ДПІ у Деснянському районі міста Києва було проведено невиїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб юридичною особою податковим агентом ТОВ «Будівельне товариство».

В ході проведення перевірки було встановлено порушення позивачем вимог п. 1.1., п. 1.15 ст. 1; п.п. 4.2.3, п.п. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4; ст. 13, п. 14.1 ст. 14, п. 17.2 ст. 17, п. 19.2 «б»ст. 19, п. 20.2 «а»ст. 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Суть вказаного порушення полягає в тому, що позивач, як податковий агент, повинен був нарахувати, утримати та перерахувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 1777620,19 грн. від нормативної оцінки відчужуваних земельних ділянок за договором дарування з фізичними особами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

За результатами проведеної перевірки старшим державним податковим ревізор-інспектором ДПІ у Деснянському районі міста Києва було складено Акт від 18.06.2010 № 4123/1704-35735087, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення № 000551704/0 від 25.06.2010 року про визначення ТОВ «Будівельне товариство»суми податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку з доходів фізичних осіб в загальному розмірі 5332860,00 грн.

Не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач розпочав процедуру його адміністративного оскарження.

За результатами розгляду первинної скарги позивача № 7/07 від 05.07.2010 року, ДПІ у Деснянському районі міста Києва прийняла рішення, за яким скаргу позивача було залишено без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення без змін.

За результатами розгляду повторної скарги позивача (б/н) від 10.09.2010 року, ДПА у місті Києві прийняла рішення, за яким повторну скаргу позивача було залишено без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення ДПІ у Деснянському районі міста Києва № 000551704/0 від 25.06.2010 року без змін.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно п.1.15. ст.1 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”, позивач є податковим агентом, тобто юридичною особою яка зобов'язана нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Вказана норма визначає лише поняття податкового агента, але не містить норм щодо обовязку податкового агента утримувати податок з доходів в усіх, без винятку, випадках виплати такого доходу фізичним особам.

Згідно із п. 2.1. ст. 2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», платниками податку є резиденти, які отримують як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи.

Відповідно до п. 1.20.1. ст. 1 вказаного Закону, резидентом є фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

Відповідно до пп. 4.2.3. п. 4.2. ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається сума (вартість) подарунків у межах, що підлягають оподаткуванню згідно з нормами статті 14 цього Закону.

Відповідно пп.4.2.9 п.4.2 ст.4 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”, якщо додаткові блага надаються особою, що не є продавцем платника податку, то такі доходи прирівнюються з метою оподаткування до подарунків з їх відповідним оподаткуванням.

При дослідженні матеріалів справи колегією суддів було встановлено, що 20 березня 2009 року між ТОВ «Будівельне товариство»та фізичними особами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було укладено договір дарування земельних ділянок, розташованих на вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі міста Києва.

За умовами вказаного договору ОСОБА_3 отримав у власність земельну ділянку площею 1,0 га, нормативна грошова оцінка якої становить - 1779127,92 грн.; ОСОБА_4 отримала земельну ділянку площею 1,0 га нормативна грошова оцінка якої становить - 1 779127,92 грн.; ОСОБА_5 отримав земельну ділянку площею 1,0 га, нормативна грошова оцінка якої становить - 1 779127,92 грн.; ОСОБА_6 отримав земельну ділянку площею 3,0 га, нормативна грошова оцінка якої становить 5337383,76 грн.

Порядок оподаткування подарунків визначається статтею 14 вказаного Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”.

Відповідно допункту 14.1 статті 14 вказаного Закону, кошти,майно,майнові чинемайновіправа,вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються за правилами, встановленими цим Законом для оподаткування спадщини.

В свою чергу, оподаткування спадщини визначається статтею 13 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”, пунктом 13.4 якої встановлено, що особами, відповідальними за сплату податку до бюджету є спадкоємці, які отримали спадщину. Дохід увигляді вартості успадкованого майна (кошти,майно, майнові чи немайнові права) у межах,щопідлягаєоподаткуванню, включається до складу загального річного доходу платника податку і відображається ним у річній податковій декларації промайновий стан і доходи (податковій декларації).

Поряд з цим, положеннями п.п. 8.1.3. ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», визначено, що платник податку зобов'язаний самостійно включити суму доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку, якщо окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню при їх нарахуванні чи виплаті.

Таким чином, Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» встановлений особливий порядок оподаткування подарунків, порядок визначення об'єкта оподаткування, обчислення та сплати (утримання) податку з доходу, отриманого платником податку як подарунок (або внаслідок укладення договору дарування).

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.2005 року №67 “Про реалізацію статті 13 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” також встановлено, що дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає обкладенню податком з доходів фізичних осіб згідно із статтею 13 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", включається доскладу загальногорічного оподатковуваного доходу платника податку з доходів фізичних осіб і відображається ним у річній декларації про майновий стан і доходи (податкова декларація).

У звязку з цим, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно було зроблено висновок про те, що платниками податку з доходів фізичних осіб додаткових благ, отриманих не від працедавця, є фізичні особи, що їх отримали, шляхом включення їх до складу загального річного оподатковуваного доходу та відображення у річній декларації про майновий стан і доходи, а не позивач, як податковий агент.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі міста Києва є такими, що прийняті останнім з порушенням вимог діючого податкового законодавства, а відтак підлягають скасуванню.

Отже, апелянтом не було надано доказів на підтвердження заявлених ним вимог, а тому доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

суддя

суддя

Я.М. Собків

Л.П. Борисюк

Є.О. Сорочко Повний текст ухвали складено та підписано 03.02.12 р.