Ухвала суду № 21763644, 08.02.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-17930/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А.,

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

"08" лютого 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіІсаєнко Ю.А.;

суддів:Бистрик Г.М., Собківа Я.М.,

за участю секретаря: Прищепчука А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 травня 2011 року у справі за адміністративним позовом Підприємства побутового обслуговування виробничо комерційної фірми у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Лагуна»до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.07.2010 року №0005272305,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Підприємство побутового обслуговування виробничо комерційної фірми у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Лагуна», звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.07.2010 року №0005272305.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 травня 2011 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 травня 2011 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було ухвалене законне та обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції без змін, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, посадовими особамиДержавної податкової інспекцією у Оболонському районі міста Києва проведено перевірку Побутового обслуговування виробничо комерційної фірми у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Лагуна», за наслідками якої складений акт від 15.07.2010 року №0631/26/54/23/22938675 за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

Перевіркою встановлено, що позивач у період з 04.09.2008 року по 16.06.2009 року проводив розрахункові операції без роздрукування та без видачі розрахункового документу, оскільки форма та зміст касового чеку не містили обовязкових реквізитів назви господарської одиниці «човнова станція», згідно дозвільних документів.

23 липня 2010 року ДПІ у Оболонському районі м. Києва винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0005272305, яким на підставі акту перевірки за порушення п. 1, п. 2, п. 4 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та пп. 3.1 пп. 3.2 п. 3 пп. 2.1 п. 2 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 1 грудня 2000 р. №614, до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2058742,50 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач під час здійснення господарської діяльності проводив розрахункові операції з роздрукуванням відповідних розрахункових документів (касові чеки), що містили назву господарської одиниці «Каса №1»та які не суперечили вимогам Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 1 грудня 2000 р. №614 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 р. за N 105/5296).

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1, 2, 4 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Відповідно до п. 1 ст. 17 зазначеного Закону за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням розрахункових книжок, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.

На виконання Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»Наказом Державної податкової адміністрації України від 1 грудня 2000 р. N 614 затвердженого Положення про форму та зміст розрахункових документів.

Установлені в даному Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов'язкові реквізити розрахункових документів. У разі відсутності хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери призначення, документ не є розрахунковим (п. 2.1 Положення про форму та зміст розрахункових документів).

Відповідно до п. 3.2 п. 3 Положення про форму та зміст розрахункових документів касовий чек, серед інших, повинен містити такий обов'язковий реквізит як назва господарської одиниці.

Відповідно до п. 1 зазначеного Положення «назва господарської одиниці»- назва, яка зазначена в дозволі на розміщення господарської одиниці (договорі оренди, іншому документі на право власності або користування господарською одиницею).

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 04.09.2008 року позивач провів заміну реєстратора розрахункових операцій і при програмуванні розрахункового документа у реквізиті назві господарської одиниці було вказано «Каса №1».

Приміщення де знаходився реєстратор розрахункових операцій позивач орендував у ТОВ «Дніпровська лагуна»відповідно до договору оренди від 1 вересня 2008 року, відповідно до умов якого приміщення передавалося позивачу для розміщення у ньому каси №1 з метою організації розрахунково касових операцій при наданні послуг.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у період з 04.09.2008 року по 16.06.2009 року позивач під час здійснення господарської діяльності проводив розрахункові операції з роздрукуванням відповідних розрахункових документів (касові чеки), що містили назву господарської одиниці «Каса №1»та які не суперечили вимогам Положення про форму та зміст розрахункових документів.

Крім того, колегія суддів зауважує, що оскаржуване рішення прийнято органом державної податкової служби поза межами строку, встановленого ст. 250 Господарського кодексу України, що також є підставою для скасування рішення.

Так, актом перевірки від 15.07.2010 року встановлено, що зазначених вище порушень позивач припустився з 04.09.2008 року по 16.06.2009 року. Не заперечував цю обставину і представник Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва під час апеляційного розгляду справи, надавши суду для огляду відповідні копії оригінальних чеків.

Фінансові санкції у вигляді штрафів за порушення порядку здійснення розрахункових операцій та оприбуткування готівки є адміністративно господарськими санкціями у розумінні статей 238, 239 Господарського кодексу України, а відтак повинні застосовуватися у межах строків, визначених статтею 250 цього Кодексу.

Статтею 250 Господарського кодексу України передбачено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до субєкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим субєктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Колегія суддів вважає, що дотримання строку є однією з умов для реалізації права на застосування санкцій органами державної влади та органами місцевого самоврядування (в даному випадку орган державної податкової служби як державний орган). Вона дисциплінує учасників цих правовідносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанню, сприяє стабільності діяльності субєктів господарювання щодо здійснення підприємницької діяльності.

Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій було прийнято відповідачем 23.07.2010 року, тобто поза межами законодавчо встановленого річного строку.

Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у звязку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 травня 2011 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Бистрик Г.М. Собків Я.М.