Ухвала суду № 21763630, 15.02.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-8062/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"15" лютого 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді Гром Л.М.;

суддів Денісова А.О.,

Міщука М.С.,

при секретарі судового засідання : Губі О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 липня 2011 року за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім-Ніко до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про скасування повідомлення - рішення від 30.05.2011 року

в с т а н о в и л а:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім-Ніко» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про скасування повідомлення - рішення від 30.05.2011 року № 0004662310.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва 25 липня 2011 року позов задоволено.

Не погоджуючись з Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 липня 2011 року Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва звернулася до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмови, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явились у судове засідання, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім - Ніко” з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні господарських взаємовідносин з ТОВ “НВП “Віон - фінанс” за період з 01 серпня 2010 року по 31 серпня 2010 року.

З результатами перевірки складений акт № 497/23-10/37045335 від 13 травня 2011 року (далі Акт перевірки), у висновках якого встановлено порушення позивачем п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” №168/97 ВР від 03.04.1997 р. зі змінами і доповненнями (далі Закон).

На підставі висновків Акту складено податкове повідомлення-рішення № 0004662310 від 30 травня 2011 року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) в розмірі 158761,00 грн., з яких за основним платежем 127009,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 31752 грн.

Судом першої інстанції встановлено та це підтверджується матеріалами перевірки податкової інспекції, що між ТОВ «ТД - НІКО»(замовник) та ТОВ “НВП “Віон - фінанс” (виконавець) було укладено господарський договір № 100701/1 від 01 липня 2010 року, згідно якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобовязання надати рекламні послуги на популяризацію і просування товарів замовника.

На підтвердження виконання робіт по згаданому договору представником позивача було долучено Акти здачі прийняття робіт №№ 08/11 від 19 серпня 2010 року, 08/4, 08/2, 08/6, 08/7, 08/7 від 30 серпня 2010 року, 08/5, 08/3, 08/1, 08/10, 08/9 від 31 серпня 2010 року та податкові накладні №№ 803170, 803370, 80370, 803270, 803470, 830470, 81970, 830370, 830270, 830170, 83070 від 03 серпня 2010 року, 19 серпня 2010 року, 30 серпня 2010 року.

Документи оформлені належним чином, містять усі необхідні реквізити, відтиски мокрих печаток, підписи уповноважених осіб.

Як вбачається з матеріалів перевірки, щодо наданих документів наявне єдине заперечення на невідповідність зазначеної суми у підсумку та відносно податкових накладних зауваження щодо їх порядкового номеру. Інших підстав для визнання наданих документів представниками податкової інспекції не наведено.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України«Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року N 168/97-ВР з наступними змінами і доповненнями (надалі Закон) визначено, що податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 вищевказаного Закону України податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу). Пп. 7.5.1. п. 7.5. цього Закону України визнає датою виникнення права платника податку на податковий кредит дату списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт і послуг) або дату отримання податкової накладної.

Відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2. ст.7 Закону України №168, податкова накладна, має містити : а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Цим же Законом України, а саме: п.п 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, встановлено, що до податкового кредиту не дозволяється включення будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. У разі, коли на момент перевірки платника податку податковим органом, суми податку попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними вище документами, тоді платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, встановлених законодавством України, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену документами.

Тобто, витрати по сплаті податку на додану вартість не включаються до складу податкового кредиту лише у разі відсутності податкової накладної, тобто інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість законом непередбачено.

Приймаючи до уваги те, що матеріалами справи підтверджується: реальне здійснення господарських операцій, сплата позивачем ПДВ в ціні товару, а також те, що видані позивачу податкові накладні належно оформлені контрагентом, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про право позивача на податковий кредит.

Як вбачається з матеріалів справи та висновків акту, підставою для встановлення порушень податкового законодавства було і те, що між контрагентом позивача ТОВ «НВП «Віон - фінанси»та ТОВ «Є-Восток Україна»та ТОВ «Елфра Дисплей», що в свою чергу були контрагентами ТОВ «НВП «Віон-фінанси»встановлені фіктивність господарських операцій. Між тим, доводів щодо наявності проведення господарських операцій між позивачем ТОВ «ТД-НІКО»та ТОВ «Є-ВостокУкраїна», ТОВ «Елфра Дисплей». Також позивач заперечував щодо проведення господарських операцій з контрагентами ТОВ « НВП «Віон-фінанси». Як вбачається з матеріалів справи, представники податкової інспекції вважали наявність відносин ТОВ «НВП «Віон- фінанси»з контрагентами , діяльність яких була спрямована на фіктивне відображення господарської діяльності, може вважатися як спрямовані дії на позивача незаконно отримати бюджетне відшкодування, є безпідставним та таким, що не підтверджується доказами по справі, оскільки згідно Акту перевірки ТОВ «Альфа Дисплей»та ТОВ «Є-Восток Україна»займалося продажем різних товарів, а ДПІ у Печерському районі м. Києва не надало жодного доказу взаємозвязку між послугами, які надавались позивачу та господарськими операціями ТОВ “НВП “Віон - фінанс” з його контрагентами.

Податковим органом не доведено, що зазначені господарські операції є фіктивними чи безтоварними, як і не доведено відсутність правових підстав для включення витрат платника податку за договором про надання послуг в сфері реклами до складу валових витрат.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність та необґрунтованість винесення податковою інспекцією податкового повідомлення-рішення №0004662310 від 30 травня 2011 року,

Судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва 25 липня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Денісов А.О. Міщук М.С. Ухвала виготовлена в повному обсязі 20.02.2012 року.