Постанова № 21763623, 08.02.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-5595/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Патратій О.В., Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"08" лютого 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіІсаєнко Ю.А.;

суддів:Бистрик Г.М., Собківа Я.М.,

за участю секретаря: Прищепчука А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 липня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Квадр»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання протиправними дій щодо складання висновку від 01.04.2011 року №347/23-9/35929323, зобовязання анулювати висновок від 01.04.2011 року №347/23-9/35929323,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Квадр», звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання протиправними дій щодо складання висновку від 01.04.2011 року №347/23-9/35929323, зобовязання анулювати висновок від 01.04.2011 року №347/23-9/35929323.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 липня 2011 року позов задоволено частково, визнані протиправними дії по складанню висновку від 01.04.2011 року №347/23-9/35929323 про результати позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Квадр»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року.

Не погоджуючись із вказаною постановою відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 липня 2011 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник позивача у судове засідання не зявився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, у період з 14.03.2011 року по 25.03.2011 року посадовою особою ДПІ у Печерському районі м. Києва на підставі пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України та відповідно до наказу, виданого начальником ДПІ у Печерському районі м. Києва від 14.03.2011 року №312, проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Квадр»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року в частині питань, визначених постановою слідчого СВ ПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва лейтенанта податкової міліції Сміян І.І. від 09.02.2011 року.

За наслідками перевірки складений висновок від 01.04.2011 року №347/23-9/35929323, яким встановлено порушення п. 8.1, п. 8.7 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток підприємств за період, що перевірявся на суму 183712,00 грн., порушення пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість за грудень на 1839163,00 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача щодо складання спірного висновку про результати позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Квадр»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства від 01.04.2011 року №347/23-9/35929323 вчинені не у спосіб, визначений Податковим кодексом України та виходять за межі наданих органу державної податкової служби повноважень.

Колегія суддів не погоджується із цим висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у разі, якщо отримано постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

З наведених норм вбачається, що Податковим кодексом України передбачено право органу державної податкової служби проводити позапланові перевірки на підставі постанов правоохоронних органів, винесених відповідно до закону у кримінальних справах.

Як вбачається з оскаржуваного висновку, відповідачем проведена позапланова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині питань, визначених постановою слідчого СВ ПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва лейтенанта податкової міліції Сміян І.І. від 09.02.2011 року.

Статтею 86 Податкового кодексу України передбачений порядок оформлення результатів перевірок.

Так, відповідно до п. 86.1 зазначеного Кодексу результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Разом з тим, п. 86.9 Кодексу передбачено, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально процесуального закону або закону про оперативно розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно розшукову діяльність.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 №984 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772) затверджений Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства.

Пункт 3 зазначеного порядку кореспондує статтю 86 Податкового кодексу в частині оформлення результатів документальних перевірок у формі акта або довідки.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Довідка - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків.

З аналізу зазначених норм впливає, що акт є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового законодавства на підставі якого виноситься податкове повідомлення рішення, відповідно довідка навпаки про невстановлення фактів.

Разом з тим, з аналізу п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України вбачається, що під час проведення перевірки, призначеної відповідно до кримінального законодавства, орган державної податкової служби розраховує грошове зобовязання та за її результатами матеріали разом з висновками перевірки передає правоохоронному органу; при цьому статус таких матеріалів та висновків перевірки визначається кримінальним процесуальним законодавством. Тобто, на відміну від акту перевірки та довідки перевірки статус висновку перевірки визначається кримінальним законодавством.

За таких обставин, колегія суддів не може погодитися з доводами суду першої інстанції про те, що висновок є складовою частиною акту (довідки) документальної перевірки, оскільки в такому разі орган державної податкової служби зобовязаний визначити грошове зобовязання платнику податків.

Відповідно до пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Також, на думку колегії суддів, оскільки Податковий кодекс України та Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 №984 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772) не передбачає вимог до змісту висновку, складеного за результатами перевірки відповідно до кримінального законодавства, то в такому разі під час складання висновку податковий орган може додержуватися вимог, що визначені для акту (довідки).

Стосовно визнання протиправними дій щодо складання висновку від 01.04.2011 року №347/23-9/35929323, колегія суддів зазначає наступне.

Колегія суддів вважає, що висновок перевірки за своїм змістом не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а також не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії, та не створює і не припиняє права чи обов'язки особи, а лише відображає певні обставини. Жодних управлінських висновків оскаржуваний висновок не містить, вчинити будь-які обов'язкові дії позивачу він не приписує, та відповідно не порушує права свободи та інтереси осіб у сфері публічно - правових відносин, та відповідно дії по складанню вказаного висновку також не порушують права, свободи та інтереси осіб.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Колегія суддів вважає, що для ухвалення правосудного судового рішення, яким суд поновлює чи в інший спосіб надає захист порушеним правам, свободам чи інтересам особи, повинні бути порушені права особи.

В адміністративному позові позивач не зазначає, в чому саме порушенні його законні права чи інтереси.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, відповідно до п. 4 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, є порушення норм матеріального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні постанови порушено норми матеріального права, в звязку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 липня 2011 року у частині задоволених вимог скасувати та ухвалити в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Бистрик Г.М.

Собків Я.М.