Ухвала суду № 21763620, 15.02.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1533/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"15" лютого 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Гром Л.М.,

суддів Денісова А.О.,

Міщука М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Броварської обєднаної державної податкової інспекції в Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2011 року у справі за адміністративним позовом Малого підприємства «Будмодуль»до Броварської обєднаної державної податкової інспекції в Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в:

Мале підприємство «Будмодуль»(надалі - позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Броварської обєднаної державної податкової інспекції в Київській області (надалі відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2011 року позов задоволено повністю, визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Броварської обєднаної державної податкової інспекції Київської області від 21.09.2009 № 0000712301/0 та від 21.09.2009 № 0000722301/0.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального права та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що у вересні 2009 року на підставі направлення від 26.08.2009 № 1045/232, виданого Броварською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області, посадовими особами відповідача проведено позапланову виїзну перевірку Малого підприємства «Будмодуль»щодо дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань правових відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтертехно», за результатами якої складено Акт від 04.09.2009 № 414/232/19420489 (далі - Акт перевірки).

У ході проведення перевірки податковим органом встановлено, що акти приймання виконаних підрядних робіт від TOB «Інтертехно»підписані невстановленою особою, оскільки на них наявний лише підпис, при цьому відсутні прізвище та ініціали. По актам приймання виконаних підрядних робіт від 31.07.2008 №1/1, від 14.08.2008 № 2/1, від 12.09.2008 № 3/1, від 22.09.2008 № 4/1 неможливо ідентифікувати особу, яка від імені TOB «Інтертехно»підписала вказані акти.

Перевіряючими також виявлено, що постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 29.04.2009 року визнано недійсним Статут Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертехно», зареєстрованого Васильківською міською радою 19.07.2007 з моменту його реєстрації, та визнано недійсним свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість TOB «Інтертехно» №100059969 з моменту видачі, а саме з 20.08.2007.

За наслідками розгляду матеріалів перевірки. Броварська об'єднана державна податкова інспекція Київської області дійшла висновку про неправомірність включення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту суми коштів сплачених за придбані послуги та податку на додану вартість по податковим накладним, отриманим від TOB «Інтретехно»та встановила порушення позивачем приписів:

підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість в сумі 90000,00 грн.;

пункту 2 статті 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а також пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого занижено податок на прибуток за 3 квартали 2008 року на суму 112500,00 грн.

На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.09.2009 № 0000722301/0, згідно з яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 135000,00 грн., з яких: 90000,00 грн. - за основним платежем та 45000,00 грн. за штрафними фінансовими санкціями, а також податкове повідомлення-рішення від 21.09.2009 № 0000712301/0, згідно з яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 157500,00 грн., з яких 112500,00 грн. - за основним платежем та 45000,00 грн. - за штрафними фінансовими санкціями.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», у редакції, чинній на час формування позивачем податкового кредиту (далі - Закон України від 03.04.1997 № 168/97-ВР) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 етапі 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з пунктом 7.1 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР поставка товарів (робіт, послуг) податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (підпункт 7.2.3 пушту 7.2 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР).

Як вбачається з вказаних правових норм, право на податковий кредит може виникати лише за наявності належно оформленої податкової накладної.

Зі змісту Акта перевірки вбачається, що донараховуючи позивачеві податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість, податковий орган посилався на неможливість ідентифікувати особу, яка підписала акти виконаних робіт від імені контрагента позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертехно».

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України від 16.07.1999 № 909-X1V «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, шо дають змоіу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина друга статті 9 Закону України від 16.07.1999 № 909-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»).

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, що акти приймання виконаних підрядних робіт від 31.07.2008 №1/1, від 14.08.2008 № 2/1, від 12.09.2008 № 3/1, від 22.09.2008 № 4/1 містять всі необхідні реквізити передбачені вимогами підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»та статті 9 Закону України від 16.07.1999 № 909-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», зокрема підписи осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції та скріплені печатками підприємств -МП «Будмодуль»та TOB «Інтретехно».

Судова колегія також зазначає, що відповідно до рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 29.04.2009 року, копія якого наявна в матеріалах справи, визнано недійсним Статут Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертехно», зареєстрованого Васильківською міською радою 19.07.2007 з моменту його реєстрації, та визнано недійсним свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість TOB «Інтертехно»№100059969 з моменту видачі, а саме з 20.08.2007.

Однак, згідно Витягу з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 08.12.2009, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтретехно» було зареєстровано як юридична особа.

Отже, судом першої інстанції було вірно зазначено, що в такому разі позивачем правомірно сформовано податковий кредит та валові витрати на підставі податкових накладних, отриманих від даного товариства, оскільки на момент здійснення господарських операцій, контрагент позивача був включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а також Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а відтак, мав право укладати договори та здійснювати господарську діяльність.

Відносно тверджень податкового органу про те, що позивачем неправомірно включено до складу валових витрат суми коштів сплачених згідно договору по облаштуванню покрівлі пташників від 03.07.2008 № 1, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 5.1 статі 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції до 01.01.2011) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робкг, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 етапі 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

В силу підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як було зазначено судом, на виконання договору укладеного між МП «Будмодуль»та TOB «Інтертехно»від 03.07.2008 № 1, позивачем на користь даного контрагента перераховано кошти у сумі 540000,00 грн., про що свідчать дані наявних в матеріалах справи належним чином засвідчених копій платіжних доручень від 03.07.2008 № 620, від 10.09.2008 № 1036 та від 15.09.2008 № 1056.

Таким чином дані розрахункові документи підтверджують факт перерахування коштів за надані послуги, що використані позивачем у господарській діяльності, а отже включення позивачем цих витрат до складу валових є правомірним.

Крім того, в Акті перевірки немає жодних посилань на те, що контрагент позивача - TOB «Інтертехно»не здійснювало підрядних робіт, натомість підприємством було надано позивачу копію Свідоцтва платника податку на додану вартість та копію ліцензії на здійснення будівельних робіт, що підтверджує право

TOB «Інтретехно»укладати договори на виконання підрядних робіт та виконувати такі роботи.

Водночас, суд звертає увагу, що відповідачем не надано доказів визнання договору, укладеного між позивачем та контрагентом - TOB «Інтретехно»недійсним у судовому порядку, а також визнання недійними первинних бухгалтерських документів, що підтверджують його виконання.

Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які докази наявності судових рішень, які б набрали законної сили з приводу незаконних дій посадових осіб Малого підприємства «Будмодуль»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертехно».

З таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог .

В свою чергу, доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства, а отже, не підлягають задоволенню.

Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.

Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Броварської обєднаної державної податкової інспекції в Київській області залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2011 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Денісов А.О. Міщук М.С.