Ухвала суду № 21763219, 09.02.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6353/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А.

Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

"09" лютого 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Троян Н.М., Бужак Н.П.,

за участю секретаря Стоцького О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 03 серпня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІО груп»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІО груп»(далі Позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва (далі - Відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень №0003702305, №0003712305 та №0002181705 від 22.04.2011 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 03 серпня 2011 року позовні вимоги задоволено в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0003702305 та №0003712305 від 22.04.2011 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій, в іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з»явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином відповідно до вимог ст.35 КАС України.

Враховуючи, що справу може бути вирішено на основі наявних у справі письмових доказів, а згідно ч.4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи; апеляційною інстанцією не визнана обов»язковою особиста участь осіб, які беруть участь у справі, тому колегія суддів визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що згідно акту №353/23-5/33998274 від 06.04.2011 року Відповідачем проведено планову виїзну перевірку Позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року, в ході проведення якої встановлені порушення Позивачем п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року за №334/94-ВР, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2009 рік у сумі 316375,00 грн;

п.3.1, п.4.1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.05.1997 року №168/97-ВР, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 291 922,00 грн;

п.п. «ї»п.1.3 ст.1, п «е»п.4.2.9, п.4.2 ст.4, п.п. «а»п.17.2 ст.17, п.1.15 ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 року №889-ІV, внаслідок чого додатково нараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 3650,00 грн.

Відповідно до визначення п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі - Закон) валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

01.10.2009 року між Позивачем та ТОВ «Єврошара»укладено договір будівельного підряду №01/10/09-1, за умовами якого ТОВ «Єврошара»(підрядник) зобов»язалося збудувати та здати в строк визначений договором та відповідно до проектної документації, а Позивач (замовник) зобов»язався надати підряднику будівельний майданчик, який розташований в Київській області, Макарівський район, Котеджне містечко «Северинівка»в п»ятиденний строк передати підряднику затверджену проектну документацію, прийняти об»єкт та оплатити його. Вартість робіт складає 1751529,41 грн.

Факт виконання вказаного договору підтверджується актами прийняття виконаних робіт, довідкою про вартість робіт за грудень 2009 року.

Крім того, ТОВ «Єврошара»виписало Позивачу податкові накладні №№37, 38, 39, 40, 41, 42 на загальну суму 1751529,41 грн., 291921,57 грн. з яких становить податок на додану вартість.

31.12.2009 року Позивач та ТОВ «Єврошара»уклали договір про зарахування зустрічних однорідних умов на підставі договору будівельного підряду №01/10/09 від 01.10.2009 року та договору поставки №01/12 від 01.12.2009 року на суму 1751529,41 грн.

Згідно визначення п.1.32 ст.1 Закону господарська діяльність це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

За визначенням ч.1 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно по п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пп.7.4.4 п.7.4 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

За правилами пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

З огляду на те, що господарська діяльність Позивача полягає в будівництві будівель, інших будівельних роботах, організації будівництва об»єктів нерухомості для продажу чи здавання в оренду, а господарська діяльність його контрагента ТОВ «Єврошара»спрямована на будівництво будівель, здійснені між ними господарські реальні та підтверджуються необхідними документами, висновки Відповідача стосовно того, що укладені між цими товариствами угоди не спрямовані на настання реальних наслідків, є помилковими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Оскільки діяльність Позивача не пов»язана зі здійсненням поставки товарів/робіт/послуг, то посилання Відповідача на порушення Позивачем п.3.1 ст.3 та п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»є необґрунтованим, а зменшення розміру від»ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2009 року на суму 291922,00 грн. протиправним.

Згідно пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, якщо витрати підтверджуються відповідними передбаченими правилами ведення обліку документами, то вони відносяться до складу валових витрат.

Відповідачем при складанні акту перевірку не встановленого відсутності передбачених положенням пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону документів.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про протиправність прийнятих Відповідачем податкових повідомлень-рішень №0003702305 та №0003712305 від 22.04.2011 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується.

Статтею 195 КАС України передбачено, що суд аеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 серпня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М. Бужак Н.П.