Ухвала суду № 21763214, 09.02.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5253/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Винокуров К.С.

Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"09" лютого 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіКостюк Л.О.;

суддів:Бужак Н.П., Твердохліб В.А.;

за участю секретаря: Співак О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м.Києва на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 16 травня 2011 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Святошинському районі м.Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ном і Т», третя особа: Святошинська районна у м.Києві державна адміністрація про припинення підприємницької діяльності, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2011 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ном і Т», третя особа: Святошинська районна у м.Києві державна адміністрація про припинення підприємницької діяльності. Свої вимоги мотивує тим, що товариство було створено та здійснювало фінансово господарську операцію з порушенням вимог чинного законодавства.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 16 травня 2011 року позов задоволено частково.

Провадження у справі в частині визнання недійсними установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Ном і Т»- закрито.

Припинено юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ном і Т»(код ЄДРПОУ 33262738), адреса: 03162, м.Київ, просп. Перемоги, 136, кім. 34.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою позов задоволити повністю.

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задоволюючи позов частково суд першої інстанції виходив з того, що створення товариства було вчинено за відсутності волевиявлення та волі засновника на затвердження статуту з метою створення юридичної особи та заняття підприємницької діяльності та відсутність юридичної особи за місцезнаходженням є достатніми підставами для припинення юридичної особи. У частині позовних вимог про визнання недійсними установчих документів провадження підлягає закриттю, виходячи з положень ст.157 КАС України, відповідно до пункту 1 частини 1 якої, провадження по справі підлягає закриттю, зокрема, якщо певні вимоги не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ном і Т»зареєстроване Святошинською районною у м. Києві за адресою: м.Київ, просп. Перемоги, 136, кім. 34, код ЄДРПОУ 33262738 та зареєстроване в ДПІ у Святошинському районі 21.02.2005 року.

ДПІ у Святошинському районі м.Києва під час проведення фінансово-господарської перевірки товариства було встановлено, що вказане підприємство було створено та здійснює фінансово-господарську операцію з порушенням вимог законодавства.

Відповідно до статуту, свідоцтва про державну реєстрацію та іншими документами засновником підприємства являється ОСОБА_2.

Під час реєстрації підприємства ОСОБА_2 не відвідував державну адміністрацію, податкову інспекцію Святошинського району м.Києва. Дозвіл на отримання печатки, а також самих печаток не отримував, статутний фонд не розробляв. Фінансово-господарської діяльності не здійснював, а також нікого не уповноважував від свого імені реєструвати товариство та вести будь-яку фінансово-господарську діяльність, складати та підписати первинні документи.

Згідно наданих пояснень ОСОБА_2, співробітниками податкової міліції було встановлено, що ТОВ «Ном і Т» йому невідоме, він ніколи не працював директором та бухгалтером у вказаній фірмі, не підписував документів та не укладав ніяких договорів по даному товариству і на даний час не знає де знаходиться дана фірма та чим займається.

За таких обставин ДПІ у Святошинському районі м. Києва вважає, що установчі документи та реєстраційні документи ТОВ "Ном і Т" (статут підприємства, установчий договір, свідоцтво про державну реєстрацію, свідоцтво про реєстрацію платника податків, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість) містить неправдиві відомості та не відповідають вимогам законодавства.

Отже, створення товариства з обмеженою відповідальністю «Ном і Т» було вчинено за відсутністю волі та волевиявлення засновника, на затвердження статуту з метою створення юридичної особи та заняття підприємницької діяльності.

Порядок реєстрації юридичної особи передбачено Податковим Кодексом України, Цивільним Кодексом України, Господарським Кодексом України та Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності" .

Відповідно до п.2 ст. 57 Господарського кодексу України в установчих документах повинні бути зазначені найменування та місцезнаходження суб'єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом.

Стаття 80 Цивільного Кодексу України визначає, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Згідно ч.3 ст. 8 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.03р. N"755-ІV установчі документи підписуються засновником підприємства, а також відповідно до Ч.5 ст.8 вказаного Закону установчі документи не повинні містити положень, які суперечать законодавству.

Так, згідно до ст.87 ЦКУ для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок Їх затвердження. Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 92 ЦК України юридична особа набуває своїх прав і бере на себе цивільні обов'язки через свої органи, що діють у межах прав, наданих їм законодавством, або статутом, тобто первинна документація та податкові накладні із реквізитами ТОВ «Ном і Т»не відповідає вимогам законів України, так як складена та підписана особою, не уповноваженою на це та не наділеною правоздатністю щодо діяльності вказаного підприємства.

В п.1 ст.57 ГКУ встановлено, що «установчими документами суб'єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб'єкта господарювання».

Рішення про створення підприємства, статут чи установчий договір повинні були прийматись на підставі внутрішнього волевиявлення та доброї волі, але саме ці обставини відсутні, що тягне за собою відсутність правових підстав та подальшу неправомірну діяльність юридичної особи в цілому.

Ст. 238 Господарського кодексу України передбачає, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно -господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Ст. 247 Господарського кодексу України, передбачено, що у разі здійснення субєктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно господарську санкцію у вигляді скасування його державної реєстрації.

Згідно п.1 ст.110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.

Підставами для визнання установчих документів недійсними можуть бути вчинення при оформлені цих документів порушення чинного законодавства, які позбавляють їх юридичної сили; невідповідність фактичним обставинам зазначених в установчих документах відомостей.

Відповідно до п.п.20.l.l2. п.20.1 ст.20 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Відповідний позов може бути поданий державним органом, що згідно з чинним законодавством здійснює контроль за діяльністю товариства.

За таких обставин Державна податкова інспекція у Святошинському районі м. Києва, яка і є контролюючим органом вважає, що установчі та реєстраційні документи не можуть вважатися дійсними та не відповідають вимогам діючого законодавства і підлягають скасуванню.

Частиною другою статті 38 Закону України № 755-IV передбачені підстави для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, якими, зокрема, є:

- визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути;

- провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом.

Відповідно до Закону України від 16.07.199р. № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», від 03.04.1997р. № 168/97 «Про податок на додану вартість»первинні бухгалтерські документи (видаткові та податкові накладні, акти прийому-здачі виконаних робіт, тощо) повинні мати обов'язкові реквізити, а саме вказувати на посаду особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильності її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дає змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції.

За ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків і не може суперечити нормам самого кодексу, іншим актам законодавства і моральним засадам суспільства. Правочин (договір) має бути спрямовано на реальне настання правових наслідків, обумовлених ним. Тобто, договір є дійсним, якщо його укладено з конкретною законною метою реального набуття прав і обов'язків. Установчий договір ТОВ «Ном і Т» укладено без наміру здійснювати підприємницьку діяльність.

Вимогу про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлено будь-якою заінтересованою особою, а не лише учасником правочину.

Законодавством виділено поняття "фіктивного правочину". Фіктивним є правочин, учинений без наміру створення правових наслідків, котрі обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Слід також звернути увагу на те, що нікчемний правочин, або правочин, визнаний судом недійсним, стають недійсними з моменту їхнього вчинення.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Право органу державної податкової служби звертатися до суду з заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності (припинення юридичної особи) передбачене п. 17 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Таким чином, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає за необхідне їх задовольнити і припинити юридичну особу з моменту прийняття судового рішення у даній справі.

Разом з тим, позивачем були заявлені вимоги про визнання недійсними установчі (засновницькі) документи ТОВ «Ном і Т», які не можуть бути самостійними позовними вимогами, оскільки в силу положення статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», установчі документи підлягають правовій оцінці у справі з іншими позовними вимогами, зокрема у справі про припинення юридичної особи. Визнання нечинними зазначених документів законом не вимагається.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим ухвалене судом на підставі повного та всебічного зясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м.Києва - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 16 травня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 14 лютого 2012 року.

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Бужак Н.П. Твердохліб В.А.