Ухвала суду № 21763206, 31.01.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1159/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І.

Суддя-доповідач: Собків Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"31" січня 2012 р. м. Київ

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Борисюк Л.П. Є.О.Сорочко розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ірпінської обєднаної державної податкової інспекції Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 березня 2011 року по справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «ЮТЕМ-Інжиніринг»Відкритого акціонерного товариства «Південтеплоенергомонтаж»до Ірпінської обєднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- ВСТАНОВИВ:

У березні 2011 року Дочірнє підприємство «ЮТЕМ-Інжиніринг»Відкритого акціонерного товариства «Південтеплоенергомонтаж»(далі позивач, ДП «ЮТЕМ-Інжиніринг»ВАТ «Південтеплоенергомонтаж») звернулося до Київського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Ірпінської обєднаної державної податкової інспекції Київської області (далі відповідач, Ірпінська ОДПІ Київської області), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 07 грудня 2010 року № 0000972320/0 про визначення суми податкового зобовязання зі сплати ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 1223347,46 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 279581,23 грн., за порушення підприємством вимог п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.6, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 та п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 24 березня 2011 року адміністративний позов Дочірнього підприємства «ЮТЕМ-Інжиніринг»Відкритого акціонерного товариства «Південтеплоенергомонтаж»задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Ірпінської обєднаної державної податкової інспекції Київської області від 07 грудня 2010 року № 0000972320/0.

Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно зясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в звязку з чим просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 березня 2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заявлених позивачем вимог.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які зявилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в період з 30.09.2010 року по 17.11.2010 року службовими особами Ірпінської ОДПІ Київської області було проведено планову виїзну перевірку ДП «ЮТЕМ-Інжиніринг»ВАТ «Південтеплоенергомонтаж» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.06.2010 року.

В ході проведення перевірки було встановлено порушення позивачем вимог п.п.7.2.3, п.п.7.2.6 п. 7.2. п.п.7.4.1 та п.п.7.4.5 п. 7.4. п.п.7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Суть вказаного порушення полягає в тому, що підприємством було включено до податкового кредиту суми податку на додану вартість в розмірі 1 445 297,46 грн. по накладних, виписаних в іншому ніж звітний податковому періоді, а саме: по накладних, виписаних підприємством до квітня 2009 року без наявності документального підтвердження такого запізнення, внаслідок чого виникло завищення податкового кредиту в сумі 1 445 297.46 грн., у тому числі за квітень 2009 року в сумі 751653,96 грн., за травень 2009 року в сумі 603 345,50 грн. та за червень 2009 року в сумі 90298,00 грн..

Дане порушення призвело до нарахувань податку на додану вартість за період з 01.04.2009 року по 30.06.2010 року на суму 1 221 982,46 грн., у тому числі за квітень 2009 року в сумі 343424,96 грн., за травень 2009 року в сумі 520228,50 грн., за червень 2009 року в сумі 268031,00 грн., за липень 2009 року в сумі 90298,00 грн., з урахуванням висновків попередніх документальних перевірок за результатами яких зменшено від'ємне значення з ПДВ (згідно податкових повідомлень-рішень № 0001511501/0 від 19.03.2009 року № 0003101501 /0 від 09.07.2010 року, № 0003301501/0 від 21.07.2010 року, № 0000822340 від 20.09.2010 року) та відсутності задекларованих сум податку до бюджетного відшкодування.

За результатами проведення вищевказаної перевірки відповідачем було складено акт № 2138/23-2/30568931 від 24.11.2010 року, на підставі якого останнім прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.12.2010 року № 0000972320/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) у розмірі 1 502928,69 грн.

Не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач розпочав процедуру його адміністративного оскарження.

За результатами розгляду первинної скарги позивача від 15.12.2010 року № 524-202, Ірпінською ОДПІ Київської області було прийнято рішення від 11.02.2011 року № 285/10/25-0, за яким скаргу позивача було залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 07.12.2010 року № 0000972320/0 - без змін.

Позивач не погоджується з оспорюваним податковим повідомленням-рішенням Ірпінської ОДПІ Київської області та посилається на безпідставність висновків відповідача в частині неправомірного включення підприємством до складу податкового кредиту податкових накладних в інший податковий період ніж дата їх виписки.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до пунктів 1.6, 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом; податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно абзаців 1, 3 підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 вказаного Закону (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вказаного Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

При дослідженні матеріалів вказаної справи колегією суддів було встановлено, що позивач відобразив в складі податкового кредиту суми ПДВ, згідно належнимчиномоформлених податкових накладних, отриманих із запізненням у тих звітних періодах, в яких вони були отримані.

Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Згідно офіційних роз'яснень Державної податкової адміністрації України, викладених у Листі № 6936/6/15-2415-9 від 11.08.2003 р. "Щодо відновлення податкового кредиту по податковій накладній, яка на момент перевірки податковим органом не була оформлена постачальником належним чином", уразіколиплатник податку отримуєналежнимчиномоформленуподаткову накладнуіз запізненням,товінвідповідно до зазначених законодавчих норм, алезурахуванням граничногострокудавностівизначеннясум податковихзобов'язань,встановленого ст.15 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами тадержавними цільовими фондами" (не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнімднемграничногострокуподанняподаткової декларації звітного періоду),не позбавляється права на включення вказаної в ній суми ПДВдоскладуподатковогокредитуу тому звітному періоді, в якому вона була отримана.

Аналогічна позиція відображена також і у Листі Державної податкової адміністрації України від 30.12.2005 №26268/7/16-1117 "Про деякі питання справляння податку на додану вартість" де серед іншого зазначено, що отримавши податкову накладну (у поточному податковому періоді), покупець товару (за умови виконання норм підпункту 7.4.1 зазначеного вище пункту 7.4) набуває права на включення суми податку, вказаній у цій податковій накладній, до податкового кредиту. Вказана сума має бути відображена у рядку 10.1 податкової декларації з ПДВ за поточний звітний період. При цьому додаток 1 до податкової декларації з ПДВ "Розрахунок коригування сум ПДВ" не заповнюється, оскільки ніякого коригування раніше відображеного податкового кредиту в даному випадку не здійснюється.

Відповідно до підпункту «г» п.п. 4.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 № 2181-III (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податкове роз'яснення є оприлюдненням офіційного розуміння окремих положень податкового законодавства контролюючими органами у межах їх компетенції, яке використовується при обґрунтуванні їх рішень під час проведення апеляційних процедур. Податковими роз'ясненнями вважаються будь-які відповіді контролюючого органу на запити зацікавлених осіб з питань оподаткування. Податкове роз'яснення, надане контролюючим органом вищого рівня, має пріоритет над податковими роз'ясненнями підпорядкованих йому контролюючих органів. Податкове роз'яснення центрального податкового органу має пріоритет над податковими роз'ясненнями, виданими іншими контролюючими органами.

Підпунктом «д» п.п. 4.4.2 ст. 4 цього ж Закону передбачено, що не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення (за відсутності податкових роз'яснень з цього питання, що мають пріоритет) або узагальнюючого податкового роз'яснення, тільки на підставі того, що у подальшому таке податкове роз'яснення чи узагальнююче податкове роз'яснення було змінено або скасовано, чи надано нове податкове роз'яснення такому платнику податків або узагальнююче податкове роз'яснення, що суперечить попередньому, яке не було скасовано (відкликано).

Аналізуючи норми діючого законодавства в сукупності з наявними в справі доказами, колегія суддів приходить до висновку, що період виникнення права на податковий кредит та дата виписування податкової накладної можуть не збігатися, що в свою чергу спростовує позицію відповідача у даній справі про неправомірність формування податкового кредиту утому звітному періоді, в якому була отримана податкова накладна.

Крім цього, у разі якщо право платника на податковий кредит підтверджується податковими накладними, отриманими після закінчення податкових періодів, в яких фактично відбулись господарські операції, суми ПДВ, вказані у таких податкових накладних, можуть бути включені до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні отримані.

Таким чином, ДП «ЮТЕМ-Інжиніринг»ВАТ «Південтеплоенергомонтаж» правомірно було сформовано податковий кредит в періоді отримання ним відповідної податкової накладної, а тому підстав для визначення позивачу податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість (з урахуванням штрафних санкцій) у розмірі 1 502928,69 грн. колегія суддів не вбачає.

Вищевказане підтверджується правовою позицією, викладеною в постанові Вищого адміністративного суду України від 07 червня 2011 року по адміністративній справі № К /9991/2397/11.

Отже, апелянтом не було надано доказів на підтвердження заявлених ним вимог, а тому доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Ірпінської обєднаної державної податкової інспекції Київської області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 березня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

суддя

суддя

Я.М. Собків

Л.П. Борисюк

Є.О. Сорочко

Повний текст ухвали виготовлено 03.02.12 р.