Ухвала суду № 21763202, 09.02.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5211/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А.

Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"09" лютого 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого

суддів

при секретарі Хрімлі О.Г.,

Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

Архіповій Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного науково-виробничого підприємства «Синапс»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 липня 2011 року в адміністративній справі за позовом Приватного науково-виробничого підприємства «Синапс»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Приватне науково-виробниче підприємство «Синапс»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень № 000830 від 28.10.2010 року, № 0002312201/0 від 29.10.2010 року, № 0002312201/1.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 липня 2011 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленою постановою, Приватне науково-виробниче підприємство «Синапс» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити адміністративний позов.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва проведено перевірку Приватного науково-виробничого підприємства «Синапс»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.06.2010 року.

За результатами перевірки складений акт № 3805/23-08/24267073 від 18.10.2010 року, яким встановлено порушення позивачем п. 5.9. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Порушення законодавства виникло з наступних підстав.

Станом на 31.12.2008 року у позивача є дебіторська заборгованість за розрахунками по імпортному контракту від 30.03.2008 року № 021507w4, укладеного з нерезидентам компанією Jebacher GmbH&Co OHG»(Австрія), яка становить 282000 євро.

Відповідно до висновку від 05.02.2004 року до 4202-41/26, виданого Міністерством економіки України, строки розрахунків в сумі 282000 євро були продовжені з 01.02.2009 року по 03.08.2009 року.

З 01.01.2009 року по 31.06.2010 року на виконання умов вищезазначеного контракту позивач перерахував нерезиденту Компанії Jenbacher GmbH & Co OHG»кошти в іноземній валюті на загальну суму 609000 євро, про що свідчать платіжні доручення.

На виконання умов імпортного контракту позивач отримав від нерезидента Компанії Jenbacher GmbH & Co OHG»(Австрія, м. Йенбах) товар (електрогенераторна установка), на загальну суму 911250 євро, в тому числі в сумі 282000 євро з порушенням законодавчо встановлених термінів, про що свідчить надана до перевірки ВМД (ім 40) від 03.09.2009 року № 370447.

На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва прийняті податкові повідомлення рішення № 000830 від 28.10.2010 року на суму 170766,72 грн., № 0002312201/0 від 29.10.2010 року на суму 288 329 грн., № 0002312201/1 на суму 288 329 грн.,

Перевіряючи правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

Отже, в порушення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», позивачем при здійсненні розрахунків за імпортним контрактом, укладеним з нерезидентом, товар на суму 282000 євро надійшов з порушенням законодавчо встановлених термінів. Прострочення складає 31 день (з 04.08.2009 року по 03.09.2009 року).

Статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»визначено, що за порушення резидентами строків, передбачених ст.2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

За порушення термінів розрахунків передбачених ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», відповідно до ст. 4 цього Закону, позивачу нарахована пеня в загальній сумі 288 329 грн.

Статтею 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»встановлено, що моментом здійснення експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України або переходу власності на зазначений товар, що експортуються чи імпортується від продавця до покупця.

Факт перетину митного кордону не може свідчити про здійснення поставки товару в розумінні статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Відповідно до п. 2 ст.1 Митного кодексу України ввезення товарів транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України - сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку. Митним кодексом встановлені певні послідовності і обов'язкові процедури митного оформлення товару, що переміщується через митний кордон України, які мають юридичне значення для подальшого використання них товарів.

Декларант самостійно визначає митний режим товарів і транспортних засобів, які перемішуються через митний кордон України, відповідно до мети їх переміщення та на підставі документів, що подаються митному органу для здійснення митного контролю та митного оформлення.

Згідно п.14 ст. 1 Митного кодексу України митне оформлення виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних поварів.

Положенням про вантажну митну декларацію, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.07 №574, визначено, що вантажно-митна декларація - письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів.

Відповідно пункту 3.3 Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженої постановою Правління Національної о банку України віл 24.03.1999 року №136, банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту продукції з увезенням її на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, на підставі ВМД (типу ІМ-40 «Імпорт», ІМ-41 -Реімпорт», ІМ-72 «Магазин безмитної торгівлі», ІМ-75 «Відмова на користь держави», ІМ-76 «Знищення або руйнування») та за наявності інформації про що операцію в реєстрі ВМД, а в інших випадках - після пред'явлення резидентом документа, який згідно з умовами договору засвідчує здійснення нерезидентом поставки, продукції, виконання робіт, надання послуг.

Датою імпорту, у випадку ввезення продукції на територію України якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, слід вважати дату завершення оформлення ВМД (типу ІМ-40 «Імпорт», ІМ-41 -Реімпорт», ІМ-72 «Магазин безмитної торгівлі», ІМ-75 «Відмова на користь держави», ІМ-76 «Знищення або руйнування»).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в розумінні ст. 189 Митного кодексу України не вважаються ввезеними на митну територію України в режимі імпорту, при відсутності ВМД типу ІМ-40 товари знаходяться під митним контролем без справляння податків і зборів і без застосування до них заходів нетарифного регулювання та інших обмежень.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо необґрунтованості адміністративного позову.

Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И ЛА :

Апеляційну скаргу Приватного науково-виробничого підприємства «Синапс»- залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 липня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Хрімлі О.Г.

Судді: Ганечко О.М. Літвіна Н. М.