Постанова № 21763092, 16.02.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-15896/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Винокуров К.С. Суддя-доповідач: Усенко В.Г.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"16" лютого 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіУсенка В.Г,

суддів:Бистрик Г.М., Сорочка Є.О.,

при секретаріМартиненко Д.А,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Вікторія»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Вікторія»до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0008122305 від 13.10.2008р.,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Вікторія» (далі Позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва (далі Відповідача) у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0008122305 від 13.10.2008р.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 лютого 2011 року у задоволенні вимог адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги адміністративного позову в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не зявилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обовязкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Апеляційний розгляд справи здійснюється без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки сторони у судове засідання не зявились.

Відповідно до ч.1 ст.. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є зокрема, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено окружним судом та підтверджується матеріалами справи, посадовими особами ДПІ проведено перевірку господарської одиниці позивача щодо порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено Акт перевірки № 0908/26/54/23/30407788 від 26.09.2008р., на підставі якого прийняте оскаржуване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0008122305 від 13.10.2008р. за порушення п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі Закон № 265/95-ВР), відповідальність за які передбачена п. 2 ст. 17 Закону №265/95.

Відмовляючи у задоволенні вимог адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення прийнято податковим органом з дотриманням норм чинного законодавства, крім того позивачем пропущено строк звернення до суду і підстави для його поновлення відсутні.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки він не знайшов свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»- реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, компютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Автомат з продажу товарів (послуг) - це є реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості.

Відповідно до ч. 1 Ліцензійних умов провадження організації діяльності з проведення азартних ігор, затверджених спільним Наказом Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва та Міністерства фінансів України від 18 квітня 2006 року № 40/374 - гральний автомат це механічне, електричне, електронне обладнання або пристрій, що використовується для проведення азартних ігор, результат яких визначається без участі працівника ліцензіата програмою роботи цього обладнання (пристрою) з використанням генератора випадкових чисел, який міститься всередині корпусу такого обладнання (пристрою), і сума виграшу нараховується обладнанням (пристроєм) автоматично.

Отже, із викладеного вбачається, що гральний автомат в автоматичному режимі здійснює видачу виграшу за готівкові кошти або із застосуванням жетонів як і автомат з продажу товарів (послуг) в автоматичному режимі за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів здійснює видачу товарів (послуг), а отже, гральний автомат це автомат з надання послуг у сфері грального бізнесу.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»- на території України дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Відповідно до ч. 1 статті 13 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»- вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2001 року № 121 «Про терміни переведення субєктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»(в редакції на момент спірних правовідносин) - термін переведення субєктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій з використанням гральних автоматів встановлено до 31 грудня 2006 року.

На виконання вимог даної постанови Наказом Державної податкової адміністрації України від 01 липня 2008 року № 430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції»до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було включено розроблену ТОВ «Експотрейд»компютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів, автоматизації збору, обліку і контролю даних про функціонування залів гральних автоматів.

Вказана компютерно-касова система «Фіскал»продовжувала перебувати у Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій і після прийняття Наказу Державної податкової адміністрації України від 10 вересня 2008 року № 581 та Наказу Державної податкової адміністрації України від 21 січня 2009 року № 7, якими Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій було затверджено у новій редакції.

Отже, виходячи з вищенаведеного, субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють підприємницьку діяльність у сфері грального бізнесу шляхом надання послуг з використанням гральних автоматів зобовязані з 01 липня 2008 року використовувати у своїй ліцензованій діяльності з надання послуг грального бізнесу гральні автомати з продажу послуг, які оснащені запамятовуючими пристроями (фіскальною памяттю), в том числі тих, що вже задіяні у використанні.

Водночас, як зазначено, у листі Вищого адміністративного суду України від 03 липня 2009 року № 962/13/13-09, судам слід звертати увагу на те, що несумісність комп'ютерно-касової системи «Фіскал»із введеними раніше в експлуатацію гральними автоматами виключає можливість вчинення правопорушення тими суб'єктами господарювання, чиї гральні автомати не є сумісними з комп'ютерно-касовою системою «Фіскал»з технічних причин. При цьому суб'єкти господарювання повинні підтвердити вжиття ними заходів із встановлення технічної можливості використання комп'ютерно-касової системи «Фіскал»у тих гральних автоматах, що ними використовуються.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач для надання послуг використовує гральні автомати «Фаворит-Джекпот», які не приймають грошові кошти безпосередньо від гравців, оскільки вони не обладнані купюроприймачами або монетоприймачами. Дані автомати приймають від гравців ставки за допомогою електронного ключа шляхом внесення у поле кредиту розміру ставки у виразі віртуальних очок.

Таким чином, позивач з дотриманням встановленого порядку здійснював розрахункові операції через реєстратор розрахункових операцій одночасно з розрахунковою операцією продажем (прийняттям ставок).

Внесення в поле кредиту грального автомату розміру придбаної ставки споживачем для гри (внесення ставок) не є розрахунковою операцією в розумінні частини третьої статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки в цей момент жодні кошти, які б становили доход споживача чи продавця послуг, не передаються , а облік віртуальних очок не становить обєкт фіскалізації, адже нарахування чи списання очок у грі не призводить до виникнення обєкту оподаткування. Такий обєкт виникає лише у звязку з отриманням особою грошової виручки.

За таких обставин, колегія вважає, що висновок податкового органу про порушення позивачем вимог п. 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є безпідставним, а отже, застосування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій за нефіскалізацію гральних автоматів за спірним рішенням є неправомірним.

Оскільки оскаржуване рішення ДПІ є протиправним та підлягає скасуванню, то колегія суддів вважає за необхідне поновити позивачу пропущений строк звернення до суду.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушення норм матеріального та процесуального права. У звязку з цим, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити, а постанову скасувати.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Вікторія» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 лютого 2011 року скасувати. Ухвалити нову постанову, якою у вимоги адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Вікторія» задовольнити. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0008122305 від 13.10.2008р.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддяВ.Г. Усенко

судді:Г.М. Бистрик

Є.О. Сорочко

Головуючий суддя Усенко В.Г.

Судді: Бистрик Г.М.

Є.О.Сорочко