Ухвала суду № 21763168, 14.02.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5026/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О.

Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

У Х В А Л А

Іменем України

"14" лютого 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Мамчура Я.С.

суддів: Горяйнова А.М., Шостака О.О.

при секретарі Буба О.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 травня 2011 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень: від 13.08.2010 р. № 0003194120/0, № 0003184120/0, № 0003174120/0, № 0003164120/0, № 0003144120/0, № 0003124120/0, № 0003104120/0, № 0003094120/0, № 0003084120/0, № 0003074120/0, № 0003064120/0, № 0003054120/0, № 0003044120/0, № 0003034120/0, № 0003024120/0, № 0003014120/0. № 0003004120/0, № 0002994120/0, № 0002984120/0, № 0002974120/0, № 0002964120/0, № 0002954120/0, № 0002944120/0, № 0002934120/0, № 0002924120/0, № 0002914120/0, № 0002904120/0, № 0002894120/0;

від 02.11.2010 р. № 0003194120/1, № 0003184120/1, № 0003174120/1, № 0003164120/1, № 0003144120/1, № 0003124120/1, № 0003104120/1, № 0003094120/1, № 0003084120/1, № 0003074120/1, № 0003064120/1, № 0003054120/1, № 0003044120/1, № 0003034120/1, № 0003024120/1, № 0003014120/1, № 0003004120/1, № 0002994120/1, № 0002984120/1, № 0002974120/1, № 0002964120/1, № 0002954120/1, № 0002944120/1, № 0002934120/1, № 0002924120/1, № 0002914120/1, №0002904120/1, № 0002894120/1;

та від 13.01.2011 р. № 0003194120/2, № 0003184120/2, № 0003174120/2, № 0003164120/2, № 0003144120/2, № 0003124120/2, № 0003104120/2, № 0003094120/2, № 0003084120/2, № 0003074120/2, № 0003064120/2, № 0003054120/2, № 0003044120/2, № 0003034120/2, № 0003024120/2, № 0003014120/2, № 0003004120/2, № 0002994120/2, № 0002984120/2, № 0002974120/2, № 0002964120/2, № 0002954120/2, № 0002944120/2, № 0002934120/2, № 0002924120/2, № 0002914120/2, №0002904120/2, № 0002894120/2.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 травня 2011 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану постанову та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем у відповідності до положень ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що ВАТ «Укрнафта»зареєстровано як юридична особа, видами діяльності якого є добування нафти, добування природного газу, діяльності у сфері геодезії, гідрографії та гідрометеорології та інше.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Києві проведено планову виїзну документальну перевірку позивача, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2009 року по 31 березня 2010 року, за результатами якої складено акт від 02 серпня 2010 року №379/41-20/00135390.

В ході проведеної перевірки встановлено, що позивачем порушено п.3 “Порядку обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2001 №256 та п.4 Розділу II ЗУ „ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 03 червня 2008 року № 309-VI. А саме, відповідачем встановлено, що позивачем занижено суму рентної плати на 397 322 699,27 грн.

Так, відповідачем було встановлено розбіжності між обсягами видобутого природного газу (в тому числі нафтового (попутного) газу) згідно даних щомісячної геолого-технічної звітності та обсягами природного газу (в тому числі нафтового (попутного) газу) відображених в розрахунках рентної плати за видобуток нафти, газу та газового конденсату. На такий газ загальним обсягом 40 089 274 тис. м. куб. не була нарахована рентна плата, що привело до заниження рентної плати на 10 006 368,75 грн.

Крім цього, під час проведення перевірки встановлено відсутність документів, що підтверджують реалізацію природного газу ВАТ «Укрнафта»(у тому числі видобутого в період, за який проводилася перевірка) НАК «Нафтогаз України», який згідно постанови Кабінету Міністрів України № 1729 визначений уповноваженим субєктом з формування і розпорядження ресурсами природного газу та в порушення п.4 Розділу ІІ ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 03 червня 2008 № 309-VI, зі змінами і доповненнями позивачем застосовано ставку рентної плати за природний газ у розмірі 50 гривень за 1000 куб.м. видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) з покладів, що повністю або частково залягають на глибині до 5000 м., на ділянках надр (родовищах) в межах території України та у розмірі 40 грн. за 1000 куб.м. видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) з покладів, що повністю залягають на глибині понад 5000 метрів, на ділянках надр (родовищах) в межах території України. Зазначене призвело до заниження її розміру на 387 316 330,52 грн.

На підставі даного акту відповідачем прийняті оскаржувані податкові повідомлення рішення, якими позивачу визначено зобовязання з рентних платежів за газ, що видобувається в Україні та застосовані штрафні санкції, а саме: від 13.08.2010 р. № 0003194120/0, № 0003184120/0, № 0003174120/0, № 0003164120/0, № 0003144120/0, № 0003124120/0, № 0003104120/0, № 0003094120/0, № 0003084120/0, № 0003074120/0, № 0003064120/0, № 0003054120/0, № 0003044120/0, № 0003034120/0, № 0003024120/0, № 0003014120/0. № 0003004120/0, № 0002994120/0, № 0002984120/0, № 0002974120/0, № 0002964120/0, № 0002954120/0, № 0002944120/0, № 0002934120/0, № 0002924120/0, № 0002914120/0, № 0002904120/0, № 0002894120/0;

від 02.11.2010 р. № 0003194120/1, № 0003184120/1, № 0003174120/1, № 0003164120/1, № 0003144120/1, № 0003124120/1, № 0003104120/1, № 0003094120/1, № 0003084120/1, № 0003074120/1, № 0003064120/1, № 0003054120/1, № 0003044120/1, № 0003034120/1, № 0003024120/1, № 0003014120/1, № 0003004120/1, № 0002994120/1, № 0002984120/1, № 0002974120/1, № 0002964120/1, № 0002954120/1, № 0002944120/1, № 0002934120/1, № 0002924120/1, № 0002914120/1, №0002904120/1, № 0002894120/1;

та від 13.01.2011 р. № 0003194120/2, № 0003184120/2, № 0003174120/2, № 0003164120/2, № 0003144120/2, № 0003124120/2, № 0003104120/2, № 0003094120/2, № 0003084120/2, № 0003074120/2, № 0003064120/2, № 0003054120/2, № 0003044120/2, № 0003034120/2, № 0003024120/2, № 0003014120/2, № 0003004120/2, № 0002994120/2, № 0002984120/2, № 0002974120/2, № 0002964120/2, № 0002954120/2, № 0002944120/2, № 0002934120/2, № 0002924120/2, № 0002914120/2, №0002904120/2, № 0002894120/2.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку. Подані скарги залишені без задоволення, оскаржувані податкові повідомлення рішення без змін.

Відповідно до п. 9 ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування", до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкові платежі), зокрема, належать рентні платежі.

Згідно з преамбулою Закону України "Про рентні платежі за нафту, природний газ і газовий конденсат", цей Закон визначає поняття, розміри та порядок сплати рентних платежів за видобуті нафту, природний газ і газовий конденсат в Україні, контроль за правильністю їх обчислення і сплати та відповідальність платників таких платежів.

Дію вищезазначеного Закону було зупинено на 2008 рік згідно із Законом України від 28 грудня2007 року №107-VI “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.

Зупинення дії цього Закону на 2008 рік, передбачене пунктом 17 статті 67 розділу I Закону України від 28 грудня 2007 року №107-VI, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008.

Відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 3 червня 2008 року №309-VI, до 1 січня 2010 року було зупинено дію Закону України "Про рентні платежі за нафту, природний газ і газовий конденсат".

Прикінцевими положеннями вищезазначеного Закону від 3 червня 2008 року №309-VI було встановлено, що цей Закон набирає чинності з дня його опублікування та застосовується з дня втрати чинності відповідними положеннями розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Пунктом 4 розділу II Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 3 червня 2008 року №309-VI встановлено, що у кожному податковому (звітному) періоді, що дорівнює календарному місяцю, суб'єкти господарювання, які здійснюють видобуток (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини, а саме природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) та газового конденсату і нафти на підставі спеціальних дозволів на право користування надрами, вносять у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, до Державного бюджету України:

1) рентну плату за природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ):

а) який реалізується у звітному податковому періоді, коли такий газ був видобутий, суб'єкту, уповноваженому Кабінетом Міністрів України, для формування ресурсу природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу), що використовується для потреб населення:

у розмірі 50 гривень за 1000 куб. метрів видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) з покладів, що повністю або частково залягають на глибині до 5000 метрів, на ділянках надр (родовищах) в межах території України;

у розмірі 40 гривень за 1000 куб. метрів видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) з покладів, що повністю залягають на глибині понад 5000 метрів, на ділянках надр (родовищах) в межах території України;

у розмірі 10 гривень за 1000 куб. метрів видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) з покладів на ділянках надр (родовищах) в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України;

б) який реалізується або використовується у звітному податковому періоді для інших цілей, ніж передбачено у підпункті "а" цього підпункту, в тому числі для формування запасів у підземних сховищах газу:

у розмірі 200 гривень за 1000 куб. метрів видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу);

у розмірі 100 гривень за 1000 куб. метрів видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) з покладів, що повністю залягають на глибині понад 5000 метрів, на ділянках надр (родовищах) в межах території України.

Порядок внесення рентної плати визначено Постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2001 р. №256 “Про затвердження Порядку обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат”, згідно з пунктом 1 якого Цей Порядок визначає механізм обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат у розмірах, установлених законом.

Пунктом 4 вищезазначеного порядку встановлено, що розмір податкового зобов'язання з рентної плати обчислюється платником як добуток обсягу видобутої ним вуглеводневої сировини, встановлених законом ставок рентної плати та коригуючого коефіцієнта, який у кожному податковому (звітному) періоді розраховується відповідно до закону. У п. 3 Порядку обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ р. №256 конденсат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2001 р. №256 обєктом оподаткування для рентної плати є обсяг видобутої вуглеводневої сировини у звітному (податковому) періоді. Обсяг видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу), який реалізується у звітному податковому періоді, коли такий газ був видобутий, субєкту, уповноваженому Кабінетом Міністрів України, для формування ресурсу природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу), що використовується для потреб населення, визначається згідно з актами приймання-передачі про реалізацію у звітному податковому періоді, коли такий газ був видобутий, природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) для формування ресурсу, що використовується для потреб населення, які не пізніше ніж 8 числа місяця, що настає за звітним податковим періодом, підписуються платником та уповноваженим субєктом на підставі укладених ними господарських договорів.

З наведеного вбачається, що оподаткуванню підлягають обсяги природного газу, реалізовані/використані у будь-який спосіб відповідно до постанови кабінету Міністрів України від 22 березня 2001 р. №256 “Про затвердження Порядку обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат”. Обсяги природного газу, що оподатковуються визначаються актами приймання-передачі на реалізацію.

Отже, обєктом оподаткування рентною платою є обсяг газу реалізованого або ж використаного у будь-який спосіб у звітному періоді. Обсяги газу, які через їх фізичну відсутність не могли бути використані чи реалізовані платником рентної плати, не відносяться чинним законодавством до обєкта оподаткування рентною платою.

З матеріалів справи вбачається, що при зборі та транспортуванні природного газу відбувається його втрата (а.с.218-247). Так, за період з 01 квітня 2009 року по 31 березня 2010 року загальний обсяг видобутого газу складає 2800196. 066 тис. куб.м. Відповідачем визначено, що обєкт оподаткування було занижено на 40089,274 тис. куб. м., що є допустимою та обґрунтованою величиною.

Відповідно до акту перевірки, станом на 31 березня 2009 року залишок нерозподіленого (переданого до газотранспортної системи) природного газу складав 5195,211663 млн. куб.м, а станом на 31 березня 2010року залишок нерозподіленого (переданого до газотранспортної системи) природного газу складав 6807,824485 млн. куб. м.

Відповідачем не доведено факт реалізації/використання природного газу у періодах, по яких податковим органом, встановлено заниження рентної плати. У такі періоди лише збільшувалась кількість газу в газотранспортній системі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що в період з 01 квітня 2009 року по 31 березня 2010 року позивачем вірно визначено обєкт оподаткування з рентної плати за газ, оскаржувані податкові повідомлення рішення відповідача прийняті з порушенням вимог чинного законодавства та підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог та вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 травня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Горяйнов А.М. Шостак О.О. Повний текст виготовлено 16.02.2012 року.