Ухвала суду № 21763021, 07.02.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2370/4340/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Руденко А.В.,

Суддя-доповідач: Бабенко К.А

У Х В А Л А

Іменем України

"07" лютого 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів:Мельничука В.П., Федотова І.В., розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у місті Черкаси на Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23 червня 2011 року за адміністративним позовом Приватного підприємства «Облагрохім 2000»до Державної податкової інспекції у місті Черкаси про скасування податкового повідомлення рішення, -

В С Т А Н О В И В :

В звязку з неприбуттям жодного з представників осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно до п. 2 частини першої ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 23 червня 2011 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове в цій частині судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а Постанову суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.

Відповідачем проведено планову виїзну перевірку Позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2009 року по 30 червня 2010 року, про що складено Акт від 30 вересня 2010 року № 2139/23-2/32268346.

Перевіркою встановлено порушення Позивачем вимог п.п. 7.4.1, 7.4.4., 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.2.3, 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі Закон № 168/97-ВР), частин першої, пятої ст. 203, п.п. 1, 2 частини першої ст. 215, частини першої ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України, частини першої ст. 207, ст. 208 Господарського кодексу України, а саме, Позивачем занижено податок на додану вартість на 18579,00 грн., в т. ч. за серпень 2009 року - 9762 грн., вересень 2009 року - 6177 грн., листопад 2009 року - 1387 грн., грудень 2009 року - 834 грн., січень 2010 року - 33 грн., березень 2010 року - 386 грн., в звязку з чим, Відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 07 жовтня 2010 року № 0003392301/0, яким визначено податкове зобов'язання у сумі 27869,00 грн., в тому числі, за основним платежем 18579,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій - 9290,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, між Позивачем та Приватним підприємством «Інтерагро-Форум»укладено договір на виконання підрядних робіт від 29 липня 2009 року № 29/07-09.

В результаті опрацювання відхилень, встановлених Системою автоматизованого співставлення податкових зобовязань і податкового кредити в розрізі контрагентів Позивача на рівні ДПА України, між сумами податкових зобовязань та/або податкового кредиту з податку на додану вартість перевіркою встановлено розбіжності з Приватним підприємством «Інтерагро-Форум»у сумі 9662,17 грн.

Згідно із частиною другою ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 року № 966-XIV, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.п. 7.2.1. пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97-ВР, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що сама по собі несплата податку контрагентом Позивача (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) у разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту самого Позивача та суму бюджетного відшкодування.

Крім того, колегія суддів, при вирішенні даної справи виходить із презумпції сумлінності платників податків та інших учасників правовідносин в економічній сфері, в звязку з чим, презюмується, що дії платника податків, які мають своїм результатом одержання певної податкової вигоди, економічно виправдані, а відомості, що містяться в його податковій декларації та бухгалтерській звітності є достовірними, тому, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

В звязку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, за таких підстав, апеляційна скарга залишається без задоволення, а Постанова суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Черкаси залишити без задоволення, а Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23 червня 2011 року без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Бабенко К.А

Судді: Мельничук В.П. Федотов І.В.