Ухвала суду № 21762370, 17.01.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2012 р.справа № 2а-0870/263/11 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді:                    Семененка Я.В.

          суддів:                     Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання:          Новошицькій О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 1 лютого 2011 року у справі № 2а-0870/263/11 за позовом Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжя

про скасування акту опису активів,-

в с т а н о в и В:

Державне підприємство «Запорізький титано-магнієвий комбінат» звернувся до суду з позовом, в якому просило скасувати акт опису активів від 13.10.2010 року № 3/24-00194731. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено процедуру погашення податкового боргу, зокрема, відповідачем, до складення, акту опису активів, не було направлено податкові вимоги, що є порушенням пп.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2011 року у задоволені позову відмовлено. Постанова обґрунтована тим, що Акт опису активів складено відповідачем в межах наданих повноважень, з метою погашення податкового боргу, який обліковувався за позивачем. При цьому, складенню Акту опису активів передували дії відповідача щодо формування та направлення податкових вимог. Крім цього, суд вказав не те, що акт опису активів за своєю суттю, змістом та формою не є рішенням суб'єкта владних повноважень, наслідком якого є настання певних правових наслідків щодо прав та інтересів особи.

Не погодившись з постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з’ясування обставин справи, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. Апеляційна скарга фактично обґрунтована доводами позовної заяви, згідно з якими позивач не погоджується з складеним Актом опису активів, оскільки вважає, що відповідачем порушено процедуру погашення податкового боргу, яка визначена Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що станом на 01.10.2009 у позивача обліковувався податковий борг за несплату податкового зобов'язання із земельного податку з юридичних осіб у сумі 305 340,68 грн., самостійно визначеного у податковому розрахунку від 28.01.2009 № 421 та орендної плати з юридичних осіб у сумі 24 687,12 грн., самостійно визначеного у податковій декларації від 28.01.2009 № 423.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації».

Вимогами пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 цього ж Закону визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації.

Згідно із пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону №2181, у разу коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

На виконання вимог пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону №2181 та у зв’язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов’язання, СДПІ було сформовано та направлено КП «ЗТМК»першу податкову вимогу від 01.10.2009 № 1/31 на загальну суму боргу 330 027,80 грн. та другу податкову вимогу від 05.11.2009 № 2/37 на загальну суму боргу 660 056,34 грн.

Відповідно до пункту 8.3 статті 8 Закону №2181 СДПІ було зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна податкову заставу згідно з актами опису активів, на які поширюється право податкової застави, від 09.10.2009 № 8759/10/24-013, від 13.11.2009 № 9920/10/24-013, від 10.12.2009 № 10834/10/24-013 (описано 47.275 тон титану губчатого ТГ-120 на суму 2 525 302,88 грн.).

Крім того, судом встановлено, що 31.05.2010 від Заводської районної виконавчої дирекції Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до СДПІ було надіслано подання від 31.05.2010 для здійснення заходів з погашення податкового боргу у сумі 1 772 770,24 грн. Надіслання таких документів передбачено абз. 2 пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону №2181, а саме: якщо контролюючий орган, що провів процедуру узгодження суми податкового зобов'язання з платником податків, не є податковим органом, такий контролюючий орган надсилає відповідному податковому органу подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру, на підставі якого податковий орган надсилає податкові вимоги.

У зв’язку зі збільшення податкового боргу, відповідно до вимог пп. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Закону № 2181, 17.08.2010 СДПІ було прийнято рішення № 3 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу, на підставі якого, 13.10.2010р. складено акт опису активів № 3/24-00194731, самостійно виділених платником податків у податкову заставу, на загальну суму 3 516 987,18 грн.

Таким чином, з огляду на наявність у позивача податкового боргу, який в добровільному порядку не сплачений, заходи, які вживалися СДПІ щодо погашення податкового боргу (направлення першої та другої податкової вимоги), податковий орган мав право прийняти рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків, за наслідками якого складено Акт опису активів, який оскаржується позивачем.

Суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що відповідачем не було сформовано та направлено позивачу першу та другу податкову вимогу на суму податкового боргу, який зазначено у подані Заводської районної виконавчої дирекції Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Так, оскільки на дату направлення вказаного подання у позивача вже обліковувався податковий борг, у зв’язку з чим були сформовані та направлені перша та друга податкові вимоги, то СДПІ не була зобов’язана направляти нові вимоги, оскільки такі дії не передбачені Законом №2181 та Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових вимоги платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 03.07.01р. №266.

Не приймає до уваги суд апеляційної інстанції і доводи позивача щодо врегулювання спірних правовідносин між позивачем та Заводською районною виконавчою дирекцією Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у судовому порядку, за наслідками яких прийняті судові рішення, що своєчасно не отримані позивачем.

Так, предметом спору у цій справі є правомірність та обґрунтованість складення СДПІ Акту опису активів, у зв’язку з чим вказані доводи позивача не можуть вплинути на результати розгляду справи, оскільки СДПІ здійснювала заходи щодо погашення податкового боргу на підставі подання ФСС і не повинна була з’ясовувати результати розгляду судової справи, стороною у якій не була, та своєчасність отримання позивачем судового рішення.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необґрунтованість заявлених позивачем вимог та правильно зазначив про додержання податковим органом процедури погашення податкового боргу.

Крім цього, суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу на те, що Акт опису майна, за своєю правовою суттю, змістом та формою не є рішенням суб'єкта владних повноважень, наслідком якого є настання певних прав та обов’язків у сторін правовідносин.

Як вбачається з Акту опису майна його складено на виконання рішення СДПІ (№3 від 17 серпня 2010 року) про стягнення коштів та продаж інших активів в рахунок погашення податкового боргу. Тобто, акт опису є лише матеріальною формою фіксації тих активів платника податків, які можуть бути реалізовані в рахунок погашення податкового боргу на підставі рішення податкового органу.

Отже, самим Актом опису майна не може бути порушено будь-яких прав чи інтересів позивача. В той же час, позивачем не було заявлено вимог щодо оскарження рішення СДПІ про стягнення коштів та продаж інших активів в рахунок погашення податкового боргу чи будь-яких дій посадових осіб СДПІ, які направлені на виконання цього рішення.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з’ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв’язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, ст.ст.205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат»залишити без задоволення, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2011 року у справі № 2а-0870/263/11- без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

(Повний текст ухвали виготовлено 18.01.2012р.)

Головуючий:                                                            Я.В. Семененко

          Суддя:                                                            Н.А. Бишевська

          Суддя:                                                            І.Ю. Добродняк