Постанова № 21762047, 25.01.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 січня 2012 року № 2а-16627/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Покотило М.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Форум-Менеджмент Груп"

до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва

провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

№ 0000842304 від 04.07.2011

за участю:

представника позивача Роженко Я.В.,

представника відповідача Грималького А.Ю.,

на підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 25.01.2012 проголосив вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Форум-Менеджмент Груп" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва про скасування рішень № 0000442303 від 27.07.2011 та № 0000612303 від 14.10.2011.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.11.2011 було відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 05.12.2011.

У судових засіданнях неодноразово оголошувалась перерва.

У судовому засіданні 25.01.2012, на підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.

Податкові зобовязання позивачу нараховані за результатами документальної невиїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування та своєчасності сплати сум ПДВ при взаємовідносинах з ТОВ "Сомаленд" за період з 01.12.2010 по 28.02.2011 та ТОВ "Альседо" за період з 01.12.2010 по 28.02.2011, на підставі актів про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Альседо" від 29.03.2011 № 149/23-1/37256749 за період з 01.11.2010 по 31.12.2010 та від 12.04.2011 № 218/23-1/37256749 за період з 01.02.2011по 28.02.2011 та на підставі актів про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Сомаленд" від 29.03.2011 № 150/23-1/37256775 за період з 01.11.2010 по 31.12.2010 та від 12.04.2011 № 220/23-1/37256775 за період з 01.02.2011 по 28.02.2011. Підставою для нарахування податкових зобовязань з податку на додану вартість є визнання податковим органом всіх договорів укладених ТОВ "Сомаленд" та ТОВ "Альседо" з контрагентами - постачальниками та покупцями нікчемними. У обґрунтування даного твердження податковий орган посилається на акти про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Альседо" від 29.03.2011 № 149/23-1/37256749 за період з 01.11.2010 по 31.12.2010 та від 12.04.2011 № 218/23-1/37256749 за період з 01.02.2011по 28.02.2011 та на акти про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Сомаленд" від 29.03.2011 № 150/23-1/37256775 за період з 01.11.2010 по 31.12.2010 та від 12.04.2011 № 220/23-1/37256775 за період з 01.02.2011 по 28.02.2011.

Позивач, не погоджуючись з такими висновками податкового органу зазначає, що у період, який перевірявся, з ТОВ "Сомаленд" та ТОВ "Альседо" дійсно були укладені договори, які, за твердженням позивача, мали реальний характер, та за якими було виконано роботи та надано послуги використані ним у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку, а документи бухгалтерського та податкового обліків за цими операціями були оформлені у відповідності до вимог податкового законодавства.

Також позивач посилався на те, що договори укладені між ним та контрагентами ТОВ "Сомаленд" та ТОВ "Альседо" на відповідність умовам дійсності правочинів не досліджувались та на відповідність умовам дійсності правочинів не перевірялись, а висновки акту перевірки засновані на припущеннях.

Представник позивача у судових засіданнях позовні вимоги підтримав повністю, надав додаткові усні пояснення та просив задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, у судовому засіданні 05.12.2011 надав письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.

Свої заперечення проти позову відповідач обґрунтовує наступним.

Підставою для прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень стали матеріали документальної невиїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування та своєчасності сплати сум ПДВ при взаємовідносинах з ТОВ "Сомаленд" за період з 01.12.2010 по 28.02.2011 та ТОВ "Альседо" за період з 01.12.2010 по 28.02.2011, на підставі актів про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Альседо" від 29.03.2011 №149/23-1/37256749 за період з 01.11.2010 по 31.12.2010 та від 12.04.2011 № 218/23-1/37256749 за період з 01.02.2011 по 28.02.2011 та на підставі актів про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Сомаленд" від 29.03.2011 № 150/23-1/37256775 за період з 01.11.2010 по 31.12.2010 та від 12.04.2011 № 220/23-1/37256775 за період з 01.02.2011 по 28.02.2011 (акт перевірки від 11.07.2011 №316/23-3/35847749).

На підставі даних актів про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Альседо" від 29.03.2011 № 149/23-1/37256749 за період з 01.11.2010 по 31.12.2010 та від 12.04.2011 № 218/23-1/37256749 за період з 01.02.2011по 28.02.2011 та актів про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Сомаленд" від 29.03.2011 № 150/23-1/37256775 за період з 01.11.2010 по 31.12.2010 та від 12.04.2011 № 220/23-1/37256775 за період з 01.02.2011 по 28.02.2011, було встановлено, що господарські операції зазначеним підприємства та їх контрагентами - постачальниками не підтверджуються виходячи з врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності та про здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Таким чином усі операції купівлі-продажу ТОВ "Альседо" та ТОВ "Сомаленд" не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до "вигодонабувача", з огляду на що, позивачем податковий кредит по взаємовідносинам з зазначеними контрагентами сформований безпідставно.

Представник відповідача у судових засіданнях заперечення підтримала та просила у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд, -

В С Т А Н О В И В:

У період з 20.06.2011 по 04.07.2011 Державною податковою інспекцією у Оболонському районі міста Києва на підставі наказу № 1955 від 17.06.2011 проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Форум-Менеджмент Груп»з питань достовірності нарахування та своєчасності сплати сум ПДВ при взаємовідносинах з ТОВ "Сомаленд" за період з 01.12.2010 по 28.02.2011 та ТОВ "Альседо" за період з 01.12.2010 по 28.02.2011, на підставі актів про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Альседо" від 29.03.2011 № 149/23-1/37256749 за період з 01.11.2010 по 31.12.2010 та від 12.04.2011 № 218/23-1/37256749 за період з 01.02.2011 по 28.02.2011 та на підставі актів про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Сомаленд" від 29.03.2011 № 150/23-1/37256775 за період з 01.11.2010 по 31.12.2010 та від 12.04.2011 № 220/23-1/37256775 за період з 01.02.2011 по 28.02.2011.

В ході перевірки встановлено, що на порушення пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1 та 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит за грудень 2010 року та лютий 2011 року ТОВ «Форум-Менеджмент Груп», на загальну суму ПДВ 2 230 556,0 грн. сформований по взаємовідносинам з ТОВ "Альседо" та ТОВ «Сомаленд», безпідставно, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на загальну суму 2 230 556,00 грн.

До такого висновку податковий орган дійшов з наступного.

В актах про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Альседо" від 29.03.2011 № 149/В-1/37256749 за період з 01.11.2010 по 31.12.2011 та від 12.04.2011 № 218/23-1/37256749 за період з 01.02.2011 по 28.02.2011 зазначено, зокрема, що в ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів а інших документів, встановлено, що на ТОВ „Альседо" відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, огляду на що встановлено відсутність реальної можливості поставок товарів, у зв'язку з чим зроблено висновок про проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту та не мають реального товарного характеру, отже договори укладені ТОВ „Альседо" відповідно до пунктів 1, 2 статті 215 та пунктів 1. 5 статті 203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу статті 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

В актах про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Сомаленд" від 29.03.2011 № 150/23-1/37256775 за період з 01.11.2010 по 31.12.2010 року та від 12.04.2011 № 220/23-1/37256775 за період з 01.02.2011 по 28.02.2011 зазначено, зокрема, що в ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів а інших документів, встановлено, що на ТОВ "Сомаленд" відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, огляду на що встановлено відсутність реальної можливості поставок товарів, у зв'язку з чим зроблено висновок про проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту та не мають реального товарного характеру, отже договори укладені ТОВ "Сомаленд" відповідно до пунктів 1, 2 статті 215 та пунктів 1,5 статті 203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу статті 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Таким чином, господарські операції між ТОВ "Альседо" та контрагентами - постачальниками та покупцями, та між ТОВ "Сомаленд" та контрагентами - постачальниками та покупцями не підтверджуються виходячи з врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного знаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності та про здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

З зазначеного податковий орган дійшов висновку, що всі операції купівлі-продажу ТОВ "Альседо" та ТОВ "Сомаленд" не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до "вигодонабувача", з огляду на що Товариством з обмеженою відповідальністю "Форум-Менеджмент Груп" податковий кредит по взаємовідносинам з зазначеними контрагентами сформований безпідставно.

За результатами перевірки відповідачем було складено акт від 11.07.2011 №316/23-3/35847749.

15.07.2011 позивачем були подані заперечення на зазначений акт перевірки до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва, за результатами розгляду яких було складено лист про розгляд заперечень № 20357/10/25305 від 22.07.2011, яким висновки акту залишено без змін.

На підставі акту перевірки 11.07.2011 №316/23-3/35847749 було прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.07.2011 № 0000442303, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 2 490 276,50 грн., у тому числі штрафні санкції у сумі 259 720,50 грн.

03.08.2011 позивачем було подано скаргу до Державної податкової адміністрації у місті Києві на податкове повідомлення-рішення від 27.07.2011 № 0000442303, яку рішенням про результати розгляду первинної скарги № 9813/10/25-114 від 03.10.2011 задоволено частково, податкове повідомлення-рішення від 27.07.2011 № 0000442303 скасовано в частині застосування (фінансових) санкцій в розмірі 7708,75 грн. та винесено податкове повідомлення рішення від 14.10.2011 № 0000612303.

13.10.2011 та 17.10.2011 позивачем були подані скарги до Державної податкової адміністрації на податкове повідомлення-рішення від 27.07.2011 № 0000442303, які рішенням про результати розгляду скарги № 4423/6/10-2115 від 27.110.2011 залишені без задоволення, а податкове повідомлення - рішення від 27.07.2011 № 0000442303 з урахуванням рішення Державної податкової адміністрації у місті Києві. прийнятого за розглядом первинної скарги без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Форум-Менеджмент Груп" не погоджуючись за податковими повідомленнями - рішеннями від 27.07.2011 № 0000442303 та від 14.10.2011 № 0000612303 та вважаючи їх протиправними звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 4 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України принципами адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне зясування всіх обставин у справі.

Суть офіційного зясування всіх обставин у справі визначена в частинах четвертій та пятій статті 11 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для зясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Принцип офіційного зясування всіх обставин справи зобовязує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.

При розгляді справи судом було перевірено чи мали операції між позивачем та його контрагентами ТОВ "Сомаленд" та ТОВ "Альседо" реальний товарний характер, яким чином перевозився і зберігався товар (чиїм транспортом, за чий рахунок, яким є розмір витрат), можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем виконаних від ТОВ "Сомаленд" та ТОВ "Альседо" робіт та отриманих послуг.

При цьому, суд виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість в подальшому, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції. Також, судом було зобовязано позивача та відповідача надати всі наявні докази на обґрунтування їх правових позицій.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що позивач, у період, який перевірявся податковим органом, мав правовідносини з ТОВ "Сомаленд", а саме було укладено договір № 202 від 01.10.2010 комплексного технічного обслуговування інженерних систем та комунікацій будівель, предметом якого є надання послуг (виконання робіт) з технічного обслуговування інженерних систем та комунікацій в майнових комплексах, а саме, приміщеннях, які знаходять в управлінні позивача та розташовані за наступними адресами: м. Київ, вул. м. Пимоненка,13, м. Київ, вул. Інженерна, 1а, м. Київ, вул. Герої Космосу, 4 та м. Київ, пров. Куренівський,12, та додатками до якого є кошториси вартості робіт та послуг, що надаються у жовтні 2010 року, листопаді 2010 року, грудні 2010 року, січні 2011 року, лютому 2011 року.

Факт перебування в управлінні позивача приміщень, в яких відповідно до умов зазначеного договору виконувались роботи підтверджується, наявними в матеріалах справи, договорами про оренду, договорами про оренду землі, додатковими угодами, довідками про балансову вартість, актами приймання - передачі нежитлових будівель та приміщень майнового комплексу, актами прийому - передачі нежитлового будинку та відповідною технічною документацію на зазначені у договорі приміщення, а факт виконання робіт за договором № 202 від 01.10.2010 комплексного технічного обслуговування інженерних систем та комунікацій будівель підтверджується відповідними актами здачі - приймання робіт (надання послуг) та податковими накладними, наявними в матеріалах справи.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача судом встановлено, що позивач, у період, який перевірявся податковим органом, мав правовідносини з ТОВ "Альседо", а саме було укладено договір № 217 від 01.11.2010 комплексного рекламно - маркетингового обслуговування, предметом якого є викання робіт із виготовлення зовнішньої реклами та відповідних їй рекламних засобів (тимчасових або стаціонарних конструкцій), а також із розміщення реклами, та додатками до якого є кошториси вартості робіт з комплексного рекламно - маркетингового обслуговування на листопад 2010 року, грудень 2010 року, січень 2010 року, лютий 2010 року.

Факт виконання робіт за зазначеним договором підтверджується наявними в матеріалах справи фотографіями об'єктів зовнішньої реклами позивача, відповідними актами здачі - приймання робіт (надання послуг) та податковими накладними.

Факт здійснення позивачем оплати за договорами № 202 від 01.10.2010 та № 217 від 01.11.2010 підтверджується, наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

Відповідачем доказів, які б спростовували пояснення позивача та наданні ним докази, не надано. Зокрема, відповідачем не надано доказів того, що ТОВ "Сомаленд" та ТОВ "Альседо" не відобразило у своїй податковій звітності операції з позивачем, а також, що ТОВ "Сомаленд" та ТОВ "Альседо" не сплачувало податок на додану вартість з вказаних операцій. Відтак, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ "Сомаленд" та ТОВ "Альседо" за договорами № 202 від 01.10.2010 та № 217 від 01.11.2010.

Відповідач в акті перевірки від 11.07.2011 №316/23-3/35847749 та в своїх запереченнях, як на підтвердження нікчемності договорів укладених позивачем з його контрагентами ТОВ "Сомаленд" та ТОВ "Альседо" посилається на акти про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Альседо" від 29.03.2011 № 149/23-1/37256749 за період з 01.11.2010 по 31.12.2010 та від 12.04.2011 № 218/23-1/37256749 за період з 01.02.2011по 28.02.2011 та на акти про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Сомаленд" від 29.03.2011 № 150/23-1/37256775 за період з 01.11.2010 по 31.12.2010 та від 12.04.2011 № 220/23-1/37256775 за період з 01.02.2011 по 28.02.2011, з аналізу яких вбачається, що висновки в зазначених актах були зроблені податковим органом виключно на підставі інформаційних базданих та податкової звітності ТОВ "Сомаленд" та ТОВ "Альседо", та при цьому не досліджувались договори укладені зазначеними підприємствами з їх контрагентами, зокрема, договори укладені ТОВ "Сомаленд" та ТОВ "Альседо" з позивачем, та не встановлювалась реальність та товарність даних договорів. При цьому позивач в зазначених актах фігурою лише в переліку покупців ТОВ "Сомаленд" та ТОВ "Альседо".

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Таким чином, оскільки в актах про неможливість проведення зустрічної звірки не досліджувались фінансово - господарські відносини позивача з його контрагентами ТОВ "Сомаленд" та ТОВ "Альседо" відповідно до укладених між ними договорами, то зазначені акти не можуть бути належним доказом нікчемності договорів укладених позивачем з його контрагентами ТОВ "Сомаленд" та ТОВ "Альседо", та посилання відповідача на них є необґрунтованими.

З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що інших доказів та обґрунтувань на підтвердження нікчемності договорів № 202 від 01.10.2010 та № 217 від 01.11.2010 укладених позивачем з його контрагентами ТОВ "Сомаленд" та ТОВ "Альседо" крім посилань на акти про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Альседо" та ТОВ "Сомаленд" відповідачем не наведено, то суд дійшов висновку про те, що господарські операції між позивачем та його контрагентами ТОВ "Сомаленд" та ТОВ "Альседо" за договорами № 202 від 01.10.2010 та № 217 від 01.11.2010 мали реальний товарний характер, а правочини були безпідставно визнанні відповідачем нікчемними.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, крім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 цього Закону встановлено, що підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги). У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту.

Підпунктом “а” пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Реальність та товарність господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ "Сомаленд" та ТОВ "Альседо" за договорами № 202 від 01.10.2010 та № 217 від 01.11.2010 в ході судового розгляду справи судом було встановлено, у звязку з чим суд дійшов висновку, що у позивача було право на податковий кредит по операціях з ТОВ "Сомаленд" та ТОВ "Альседо" за вказаними договором.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Позивачем надано оригінал квитанції про сплату судового збору у сумі 28 грн. 23 коп.

Керуючись вимогами статтями 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Форум-Менеджмент Груп" до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва про скасування рішень № 0000442303 від 27.07.2011 та № 0000612303 від 14.10.2011 - задовольнити повністю.

2.Скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва № 0000442303 від 27.07.2011 та № 0000612303 від 14.10.2011.

3.Судові витрати в сумі 28,23 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Форум-Менеджмент Груп" за рахунок Державного бюджету України.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов

Повний текст постанови виготовлено 31.01.2012