Постанова № 21762030, 24.01.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 січня 2012 року 15:32 № 2а-16776/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Скочок Т.О.,

при секретарі судового засідання Новик В.М.

за участю представників:

від позивача Галанзовського С.І. ,

від відповідача Дуденко Ю.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовомКиївського міського центру зайнятості

доВідкритого акціонерного товариства "Авіакомпанія"Національні Авіалінії

України"

простягнення заборгованості у розмірі 54 637,33 грн.,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся Київський міський центр зайнятості з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Авіакомпанія "Національні Авіалінії України" про стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків у розмірі 54 637,33 гривень.

Ухвалою суду від 18 листопада 2011 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі та відповідачу надано десятиденний строк з дня одержання вказаної ухвали для надання заперечень, а від позивача витребувані відповідні документи та зобовязано подати їх безпосередньо через канцелярію суду до 01 грудня 2010 року.

Керуючись частиною 4 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку про здійснення розгляду справи №2а-16776/11/2670 за загальними правилами Кодексу адміністративного судочинства про що 01 грудня 2011 року винесено ухвалу та призначено судове засідання на 20.12.2011 року

В судовому засіданні 20 грудня 2011 року судом оголошено перерву для надання додаткових доказів по справі до 17 січня 2012 року.

17 січня 2012 року у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному розгляд справи № 16776/11/2670 було перенесено на 24.01.2012 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем не була сплачена в добровільному порядку недоїмка зі сплати страхових внесків в розмірі 54 637,33 грн., яка була виявлена під час проведення планової перевірки платника за 2 півріччя 2010 р. внаслідок порушення п.2 ст.35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", а тому вона підлягає стягненню в судовому порядку. В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав свої позовні вимоги

Відповідач проти позову заперечив. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що, постановою Господарського суду міста Києва від 31.05.2011 року визнано відповідача банкрутом, припинено процедуру розпорядження майном, відкрито ліквідаційну процедуру. Строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати податків і зборів встановлено вважати таким, що настав 31.05.2011 року та керуючись абз. 8 ч.1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" позивачем не було використано право звернутися із заявою про визнання його кредитором у по справі про банкрутство товариства, у зв'язку з цим позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, вислухавши пояснення представників позивача і відповідача по суті спору, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступне.

На підставі направлення Соломянського районного центру зайнятості № 457, 3 жовтня 2011 року проведено планову перевірку ВАТ «Авіакомпанія «Національні авіалінії України»за період з 26.05.2007 року до 03.10.2011 року щодо правильності нарахування, своєчасності та повноти перерахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття. За результатами перевірки складено Акт від 03.10.2011 р.№451щодо правильності нарахування та своєчасності сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

В даному акті зазначено, що перевіркою встановлено порушення Відкритим акціонерним товариством «Авіакомпанія «Національні авіалінії України»п.2 ст. 35 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»- а саме: несвоєчасно та неповно сплачено страхові внески до Фонду загальнообовязкового соціального страхування на випадок безробіття.

Суд вважає за необхідне зазначити, що постановою Господарського суду м. Києва 31.05.2011 року у справі 18/171 ВАТ «Авіакомпанія «Національні авіалінії України»визнано банкрутом, припинено процедуру розпорядження майном, відкрито ліквідаційну процедуру. Підприємницьку діяльність банкрута визнано завершеною.

Відповідно до ст. 12 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»від 14 травня 1992 року № 2343-ХІІ, мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

-забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;

-не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»від 14 травня 1992 року № 2343-ХІІ кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство. Отже, поточними кредиторами слід вважати тих кредиторів, термін виконання вимог яких до боржника настав після порушення справи про банкрутство. Враховуючи обставини справи, судом встановлено, що строк виконання вимог Київського міського центру зайнятості до Відкритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Національні авіалінії України»настав після порушення справи про банкрутство. Аналогічна позиція міститься в постанові Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»від 18.12.2009 року № 15.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури. За змістом абзацу 6 ст. 1 Закону вимоги, які виникають після порушення справи про банкрутство, є поточними. Згідно з ч. 3 ст. 25 Закону відомості про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури підлягають опублікуванню ліквідатором в офіційному друкованому органі.

На виконання вимог наведеної норми, в газеті «Голос України»07 червня 2011 р. в № 102 (5102) було надруковано оголошення, про визнання Відкритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Національні авіалінії України»банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури згідно постанови Господарського суду м. Києва від 31.05.2011 по справі 18/171. Отже, з моменту публікації відомостей про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури поточні кредитори, вимоги яких виникли після порушення провадження у справі про банкрутство (у процедурах розпорядження майном, санації та ліквідації), зобов'язані заявити їх ліквідатору та до господарського суду. Відповідно до приписів ч. 1 ст. 23 Закону вимоги, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть бути заявлені тільки протягом строку ліквідаційної процедури. Аналогічна позиція міститься в Постанові Вищий господарського суду від 25.04.2007, № 32/195Б "Про банкрутство".

Відповідач Відкрите акціонерне товариство «Авіакомпанія «Національні авіалінії України»є субєктом підприємницької діяльності, перебуває в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, код 21575710 та зареєстрований в Соломянскому районному центрі зайнятості як платник страхових внесків до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття з 04.01.1995 року.

Відповідно до положення ст. 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»від 02.03.2000 року № 1533-III (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), страхування громадян на випадок безробіття є окремим видом загальнообов'язкового державного соціального страхування і здійснюється Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України в особі виконавчих дирекцій Фонду, функції яких згідно ст. 12 Закону України виконують органи державної служби зайнятості.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», страхувальниками є роботодавці, застраховані особи, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних осіб), які використовують працю фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру, які сплачують страхові внески

Порядок та розмір сплати страхових внесків встановлений ст.ст. 17, 19 Закону України №1533-111, ч. ч. 2, 3 п. 2. ст. 1. Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування»від 11.01.2001р. № 2213-ІП (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) та «Інструкцією про обчислення і сплату внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття», затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.12.2000 року № 339, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.01.2001 року за №30/5221.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 19.03.2002 р. N 01-8/307 Про деякі питання, пов'язані з введенням мораторію на задоволення вимогкредиторів згідно з Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитори у місячний строк з дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство подають в господарський суд письмові заяви про грошові вимоги до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Цей строк є процесуальним і його може бути відновлено згідно з вимогами статті 53 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК). Тому припис частини 5 статті 31 Закону стосується вимог кредиторів, які не подали відповідної заяви або їх заяву про відновлення пропущеного процесуального строку відхилено.

Включені до реєстру вимоги кредиторів слід вважати погашеними лише за умови, якщо їх не задоволено за браком майна неплатоспроможного боржника, а останнього визнано банкрутом і ліквідовано за результатами ліквідаційного балансу на підставі частини 2 статті 32 Закону.

Вимоги до боржника, які не підлягають задоволенню в межах провадження зі справи про банкрутство або не були заявлені кредиторами або заявлені ними після закінчення встановленого статтею 14 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»місячного строку, який не відновлено господарським судом у встановленому порядку, можуть бути предметом позову. Позовне провадження за цими вимогами може бути порушено господарським судом за наявності підстав, передбачених ГПК.

Постанова Вищого господарського суду від 20.04.2005, № 25/282 "Про стягнення заборгованості»зазначається те, що згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зазначено, що вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури - тобто мається на увазі, що вимоги можуть пред'являтися лише по справі про банкрутство.

Згідно з положеннями вище вказаного Закону, кредитори по поточним платежам вправі стягувати заборгованість в позовному порядку до часу прийняття рішень про визнання підприємства боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, після чого заявляти свої вимоги, які підлягають задоволенню поза процедурою банкрутства.

Оскільки, Господарським судом міста Києва 30.05.2011 року по справі 18/171 була прийнята Постанова про визнання боржника банкрутом, то відповідно до абз. 8 ч.1 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»від 14 травня 1992 року № 2343-ХІІ з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Крім того, позивачем не були заявлені вимоги на стягнення заборгованості у встановлений місячний термін з дня публікації оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

З наведеної норми вбачається, що позивач не дотримався вимог ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а саме: вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку відмову в задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Беручи до уваги усе вищенаведене, Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову Київського міського центру зайнятості відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок