Постанова № 21761685, 14.02.2012, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2012 р. м. Чернівці Справа № 2а/2470/3727/11

13:28 год.

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левицького В.К.,

за участю секретаря судового засідання Левчука Д.С.,

представників сторін:

позивача - Ройку А.В.;

відповідача - Крейса О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовомСокирянської об'єднаної державної податкової інспекціїдодержавного комунального підприємства управління «Тепловодоканал»про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Сокирянська об'єднана державна податкова інспекція Чернівецької області (далі позивач, ДПІ) звернулася до суду з адміністративним позовом до державного комунального підприємства управління «Тепловодоканал» (далі - відповідач), з урахуванням змінених позовних вимог про стягнення коштів з рахунків у банківських установах для погашення заборгованості в сумі 636580,04 грн.

В обґрунтування посилається на те, що за відповідачем обліковується заборгованість на загальну суму 636580,04 грн., в т. ч. з податку на додану вартість, яка виникла у звязку з несвоєчасною сплатою самостійно визначеного податкового зобовязання згідно поданих підприємством декларацій в сумі 270920,00 грн.; нарахованої пені з податку на додану вартість в сумі 19635,88 грн. та застосованої штрафної санкції у сумі 345860,33 грн., а також нарахованої пені з податку на доходи фізичних осіб в сумі 163,83 грн. У звязку з цим, просить стягнути кошти з рахунків у банках для погашення суми заборгованості.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов та просив суд задовольнити його у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю, з огляду на таке.

Судом встановлено, що державне комунальне підприємство управління «Тепловодоканал» (60236, м. Новодністровськ, мікрорайон Промбаза, Чернівецька область, ЄДРПОУ 14271932) зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Новодністровської міської ради Чернівецької області 16.10.1992 р. та взяте на облік в органи Сокирянської об'єднаної державної податкової інспекції 23.10.1992 р. за № 269 (Т.1 а.с. 13, 82, 83, 88, 90).

Як вбачається із матеріалів справи, за державним комунальним підприємством управління «Тепловодоканал» обліковується заборгованість на загальну суму 636580,04 грн., в т. ч. основний платіж з податку на додану вартість в сумі 270920,00 грн.; нарахована пеня з податку на додану вартість в сумі 19635,88 грн. та застосована штрафна санкція - 345860,33 грн., а також нарахована пеня з податку на доходи фізичних осіб в сумі 163,83 грн., яка виникла у звязку з несвоєчасною сплатою самостійно визначеного податкового зобовязання згідно поданих підприємством декларацій та застосованих штрафних санкцій.

Вказана заборгованість підтверджується:

а) поданими відповідачем до Сокирянської об'єднаної державної податкової інспекції:

- податковою декларацією з податку на додану вартість № 9001515138 від 16.03.2011 р. в сумі 44378,00 грн. (Т.1 а.с. 43-46);

- податковою декларацією з податку на додану вартість № 9002081531 від 18.04.2011 р. в сумі 3750,00 грн. (Т.1 а.с. 40-42);

- податковою декларацією з податку на додану вартість № 9004185490 від 20.06.2011 р. в сумі 85912,00 грн. (Т.1 а.с. 37-39);

- податковою декларацією з податку на додану вартість № 9005053399 від 18.07.2011 р. в сумі 13427,00 грн. (Т.1 а.с. 34-36);

- податковою декларацією з податку на додану вартість № 9006832893 від 15.08.2011 р. в сумі 19914,00 грн. (Т.1 а.с. 31-33);

- податковою декларацією з податку на додану вартість № 9007829228 від 19.09.2011 р. в сумі 20958,00 грн. (Т.1 а.с. 28-30);

- податковою декларацією з податку на додану вартість № 9008925027 від 18.10.2011 р. в сумі 22597,00 грн. (Т.1 а.с. 25-27);

- податковою декларацією з податку на додану вартість № 9011368761 від 18.11.2011 р. в сумі 59984,00 грн. (Т.1 а.с. 22-24);

б ) податковими повідомленнями рішеннями:

- форми «Р» № 0000152300 від 16.05.2011 р., яким відповідачу визначено суму податкового зобовязання в сумі 31554,00 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 7888,50 грн. Вказане рішення відповідачем отримане власноручно того ж числа, про що свідчить особистий підпис відповідача. Рішення є узгодженим (а.с. 47);

- форми «Ш» № 0002161500 від 28.10.2011 р., яким відповідачу визначено штрафну санкцію у розмірі 61697,95 грн. Вказане рішення відповідачем отримане 03.11.2011 р., про що свідчить відмітка про вручення рекомендованого поштового відправлення. Рішення є узгодженим (Т.2 а.с. 69);

- № 002011500/0 від 11.06.2010 р. на суму 270233,68 та № 0002021500/0 на суму 2546,72 грн. узгоджені в судовому порядку ( ухвала Чернівецького окружного адміністративного суду про залишення позовної заяви без розгляду від 30.11.2010 р. у справі № 2773/10/2470, ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.02.2011 р. у справі № 2773/10/2470) (Т.2 а.с. 64, 65, 66-67);

в ) нарахованою пенею з податку на додану вартість в сумі 19635,88 грн.;

г) нарахованою пенею з податку на доходи фізичних осіб в сумі 163,83 грн.

Податкова заборгованість по вищевказаним платежам підтверджується також зворотнім боком облікової картки особового рахунку платника (Т.1 а.с. 97-172).

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України, який набрав чинності з 01.01.2011 р.

Відповідно до ст. 9 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755- IV (далі ПК України) до загальнодержавних податків та зборів належить: податок на додану вартість та податок на доходи фізичних осіб.

Підпункт 16.1.4. п. 16.1 ст.16 ПК України передбачає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.14.1.175 ст.14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно, до ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктами 49.1, 49.3 ст. 49 ПК України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Так, згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем не сплачено самостійно визначене ним податкове зобовязання зазначене у податкових деклараціях.

У разі визначення податкового зобовязання контролюючим органом платник податків зобовязаний сплатити нараховану суму грошового зобовязання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення рішення, крім випадків, коли протягом цього строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобовязання платник податків зобовязаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження (п. 57.3 ст. 57 ПК України)

Пунктом 129.1.1 ст. 129 ПК України, встановлено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом. При нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Згідно п.п. 54.3.6 п. 54.3 статті 54 ПК України платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Як встановлено судом, на момент розгляду справи, сума податкового зобовязання в розмірі 636580,04 грн., в т. ч. основний платіж з податку на додану вартість в сумі 270920,00 грн.; нарахована пеня з податку на додану вартість в сумі 19635,88 грн. та застосована штрафна санкція - 345860,33 грн., а також нарахована пеня з податку на доходи фізичних осіб в сумі 163,83 грн. є узгодженою, проте в добровільному порядку несплачена.

Доводи позивача про своєчасну сплату самостійно визначеного зобовязання, судом не беруться до уваги, оскільки, як видно із зворотного боку облікової картки з податку на додану вартість та податку на доходи фізичних осіб, сплачені відповідачем кошти зараховувались органом державної податкової інспекції в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків в порядку п. 87.9 ст.89 ПК України.

Посилання відповідача на скрутне матеріальне становище, у звязку з чим не було можливості погасити заборгованість, судом також не беруться до уваги, оскільки він не звертався до позивача про розстрочення чи відстрочення податкового боргу в порядку визначеному ст. 100 ПК України

Згідно із п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст.20 ПК України передбачено, що органи податкової служби України мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Підпунктом 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон № 2181-III в редакції Закону, що діяв на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Як встановлено судом, позивачем на адресу відповідача були направлені перша податкова вимога форми «Ю1» № 1/99 від 24.10.2001 р. та друга податкова вимога форми «Ю2» № 2/243 від 03.12.2001 р., які отримані відповідачем власноручно (Т.1 а.с. 14, 15).

Відповідно до п.п. 95.1, 95.2, 95.3 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Оскільки, податкові вимоги, виставлені в 2001 р. не відкликались, в судовому порядку не оскаржувалися, суд вважає, що у позивача наявні підстави для звернення до суду з позовом про стягнення коштів з рахунків відкритих у банківських установах для погашення заборгованості в сумі 636580,04 грн.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не надав доказів відсутності або погашення ним заборгованості.

За таких обставин, суд приходить до висновку про порушення відповідачем вимог Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати податкового боргу та вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню в сумі 636580,04 грн.

Оскільки, спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до ст. 94 КАС України, стягненню з відповідача не підлягають.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Керуючись ст. 129 Конституції України, ст. ст. 71, 86, 112, 136, 158, 162, 160-167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з державного комунального підприємства управління «Тепловодоканал» (60236, м. Новодністровськ, мікрорайон Промбаза, Чернівецька область, ЄДРПОУ 14271932) до Державного бюджету України 636580,04 грн. за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Порядок та строки набрання постановою законної сили та оскарження.

Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.У разі поданняапеляційної скаргисудове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриттіапеляційного провадженняабо набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова, згідно ст. 186 КАС України, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено та підписано судом 20 лютого 2012 р.

Суддя В.К. Левицький