Постанова № 21761671, 14.02.2012, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

______________________________

П О С Т А Н О В А

Іменем України

14 лютого 2012 р. м. Чернівці Справа № 2а/2470/1668/11

14 год. 48 хв.

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Огородника А.П. при секретарі судового засідання Григорійчуку Я.В.

за участю:

представника позивача Сухар Т.В.,

представників відповідача Чмоли І.І., Грабовського Ю.Я.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом МПП "Яніс"

до Державної податкової інспекції у м. Чернівці

про скасування податкових повідомлень-рішень.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Про час складення постанови у повному обсязі повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ст. 167 КАС України.

Обставини справи:

Мале приватне підприємство "Яніс" звернулось до суду із адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м.Чернівці від 17.09.2010р. №0000610233/0 та №0000620233/0.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.12.2008р. по 31.12.2009р. працівники ДПІ у м.Чернівці дійшли невірного висновку щодо безпідставного включення позивачем до складу валових витрат в сумі 5370227,00 грн. на товари, роботи (послуги), постачальниками яких були ТОВ "Реалстрой", ТОВ "Колосан", ТОВ "Карат". Враховуючи те, що МПП "Яніс" під час перевірки надало працівникам органу державної податкової служби оригінали договорів підряду, довідок про вартість виконаних робіт, актів приймання виконаних підрядних робіт, податкових накладних, тобто всіх документів, які стосуються правовідносин позивача з вищеперерахованими контрагентами, та містили всі обов'язкові реквізити, що передбачені для оформлення первинних документів, відповідач в порушення чинного законодавства визнав договори нікчемними, а тому податкове повідомлення-рішення від 17.09.2010р. №0000610233/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток є протиправним.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0000620233/0 про визначення податкового зобов'язання з орендної плати за землю, то позивач вважає, що податковим органом невірно встановлено заниження МПП "Яніс" орендної плати за землю в сумі 53204,59 грн., оскільки рішення Господарського суду Чернівецької області, на яке вказувалось в акті перевірки, та яким визнано укладеним договір оренди земельної ділянки площею 0,4317 га між Чернівецькою міською радою та МПП "Яніс", не впливає на вимогу земельного законодавства щодо обов'язкової реєстрації договору оренди землі, а отже вказаний договір на даний час не набрав чинності.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила задовольнити адміністративний позов на підставі обставин, викладених в позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнали, в обгрунтування своїх заперечень зазначили наступне.

Працівниками податкової міліції проводилось відпрацювання фактичного місцезнаходження засновників та посадових осіб ТОВ "Реалстрой" (гр.ОСОБА_4, гр.ОСОБА_6.), ТОВ "Карат" (гр.ОСОБА_6.), ТОВ "Колосан"(гр.ОСОБА_7.). Відповідно до пояснень, відібраних у вказаних осіб, вони до фінансово-господарської діяльності підприємств не мали ніякого відношення, мети займатись господарською діяльністю не мали, податкові накладні, платіжні документи, акти виконаних робіт та інші бухгалтерські документи не підписували.

Отже, представлені перевірці первинні документи та податкові накладні на придбання будівельних робіт по реконструкції адмінбудівлі ТОВ "Реалстрой", будівельних матеріалів та транспортних послуг ТОВ "Карат" та робіт по відновленню розмитих паводковими водами берегів ТОВ "Колосан" не мають юридичної сили і доказовості первинного документа через відсутність в них обов'язкових реквізитів - справжніх відомостей про осіб та підписів осіб, які дійсно уповноважені діяти від імені вказаних підприємств.

Щодо твердження позивача про те, що податковим органом невірно було встановлено порушення податкового зобов'язання з орендної плати за землю, відповідач зазначив, що відповідно до рішення Господарського суду Чернівецької області МПП "Яніс" володіло земельною ділянкою на підставі договору оренди землі №5151 від 11.07.2008р. площею 0,4317 га по вул.Миколаївській, 36-А, в м.Чернівці. Таким чином, позивач повинен був проводити нарахування по орендній платі за землю та сплату вказаного податку до бюджету.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, суд,-

встановив:

Мале приватне підприємство "Яніс" зареєстроване як суб'єкт господарювання виконавчим комітетом Чернівецької міської ради 29.11.2000р., свідоцтво серії АОО №707515 за юридичною адресою - пл.Театральна, 6, м.Чернівці, 58000, ід.код 31229421.

Працівниками ДПІ у м.Чернівці була проведена планова виїзна перевірка МПП "Яніс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008р. по 31.12.2009р., за результатами якої складено акт №2791/23-3/31229421 від 03.09.2010р. Згідно вказаного акту виявлені наступні порушення:

- п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994р. (далі - Закон №334) - завищено загальну суму валових витрат в сумі 5370227,00 грн., в тому числі: за IV квартал 2008 року в сумі 5370227,00 грн. та занижено податок на прибуток в сумі 3427,00 грн. в тому числі: за IV квартал 2009 року в сумі 3427,00 грн.;

- пп.7.2.1, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р. (далі - Закон №168) - завищено від'ємне значення рядка 26 Декларації з податку на додану вартість на суму 1208973,00 грн., в тому числі за жовтень 2008 року в сумі 348508,00 грн., за листопад 2008 року в сумі 274144,00 грн., за грудень 2008 року в сумі 449604,00 грн., за березень 2009 року в сумі 136717,00 грн., та на порушення п.5.11, пп.5.12.4 п.5.12 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість завищено від'ємне значення рядка 26 Декларації з податку на додану вартість на суму 12756,00 грн. в тому числі за липень 2009р. на суму 2531,00 грн. та за жовтень 2009р. в сумі 10225,00 грн. внаслідок невірного перенесення рядків декларації;

- ст.2, ст.13, ст.14, ст.17 Закону України "Про плату за землю" від 03.07.1992р. - занижено орендну плату за землю в сумі 53204,59 грн., в тому числі: за IV квартал 2008р. в сумі 9487,26 грн., за 2009р. - у сумі 43717,33 грн.

На підставі акту перевірки 17.09.2010р. ДПІ у м.Чернівці прийнято повідомлення-рішення №0000610233/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 4455,10 грн., та №0000620233/0, яким визначено податкове зобов'язання з орендної плати за землю в сумі 79806,88 грн.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Заслухавши пояснення сторін, покази свідків, а також дослідивши письмові докази, надані сторонами, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як встановлено судом, відповідно до акту перевірки від 03.09.2010р. в ІV кварталі 2008р. МПП "Яніс" включено до складу валових витрат витрати, пов'язані з виконанням будівельних робіт по реконструкції адмінбудівлі РДА в м.Сторожинець в сумі 64331,00 грн. на підставі акту виконаних підрядних робіт за листопад 2008 року, де зазначається, що виконавцем робіт є ТОВ "Реалстрой" (м.Луганськ, інд.номер 34545704821).

Працівниками податкової міліції в ході відпрацювання фактичного місцезнаходження посадових осіб було встановлено місце знаходження та опитано засновника та директора ТОВ "Реалстрой" ОСОБА_4, яка пояснила, що з 2008 року фінансово-господарською діяльністю цього підприємства не займалась, жодного бухгалтерського документа не складала та не підписувала, до господарської діяльності ТОВ "Реалстрой" немає ніякого відношення, внесків до статутного фонду не здійснювала, мети займатися господарською діяльністю не мала, податкові накладні, платіжні документи та інші первинні бухгалтерські документи не підписувала.

Також працівниками податкової міліції був направлений запит в Департамент по боротьбі з податковими, валютними злочинами і легалізацією злочинних доходів при Генеральній прокуратурі Республіки Узбекистан, щодо встановлення місця знаходження засновника та директора ТОВ "Реалстрой" ОСОБА_5, який надав аналогічні ОСОБА_4 пояснення та повідомив, що до фінансово-господарської діяльності ТОВ "Реалстрой" немає ніякого відношення.

Згідно акту перевірки від 03.09.2010р. в IV кварталі 2008р. позивачем включено до складу валових витрат витрати, пов'язані з отриманням будівельних матеріалів і транспортних послуг в сумі 1936149,00грн. на підставі актів виконаних підрядних робіт за жовтень-грудень 2008р. та видаткових накладних за жовтень-грудень 2008р., де зазначається, що виконавцем робіт та постачальником ТМЦ є ТОВ "Карат" (м.Чернівці, інд. номер 21411871).

Працівниками відділу податкової міліції у м.Чернівці проводилось відпрацювання посадових осіб вказаного суб'єкта господарської діяльності, під час якого було встановлено місцезнаходження та опитано засновника та директора ТОВ "Карат" ОСОБА_6, яка пояснила, що фінансово-господарською діяльністю цього підприємства не займалась, до господарської діяльності ТОВ "Карат" немає ніякого відношення, внесків до статутного фонду не здійснювала, мети займатися господарською діяльністю не мала, податкові накладні, платіжні документи та інші первинні бухгалтерські документи не підписувала.

В IV кварталі 2008р. МПП "Яніс" включено до складу валових витрат витрати, пов'язані з виконанням робіт по берегоукріпленню та відновленню розмитих паводковими водами берегів р.Прут у Івано-Франківській області в сумі 3369747,00 грн. на підставі актів виконаних робіт за жовтень-грудень 2008р., де зазначається, що виконавцем робіт є ТОВ "Колосан" (м.Кривий Ріг, інд. номер 32410986).

Працівниками податкової міліції в ході відпрацювання фактичного місцезнаходження посадових осіб було встановлено місцезнаходження та опитано засновника ТОВ "Колосан" ОСОБА_7 В своїх поясненнях він зазначив, що з 2007 року фінансово-господарською діяльністю цього підприємства не займався, жодного бухгалтерського документа не складав та не підписував, до господарської діяльності ТОВ "Колосан" немає ніякого відношення, внесків до статутного фонду не здійснював, мети займатися господарською діяльністю не мав, податкові накладні, платіжні документи та інші первинні бухгалтерські документи не підписував, ніяких доручень представляти інтереси підприємства не надавав.

Висновки працівників ДПІ у м. Чернівці, що відображені в акті перевірки, про відсутність у позивача права на включення до складу валових витрат від постачальників ТОВ "Реалстрой", ТОВ "Колосан" та ТОВ "Карат", а також на включення до складу податкового кредиту ПДВ з вартості придбаних будівельних матеріалів та виконаних робіт (послуг) від вищезазначених контрагентів, суд вважає обґрунтованим з таких міркувань.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Пунктом 3.1. ст.3 Закону №334 (діючого на момент спірних правовідносин) визначено, що об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону.

Підпунктом 4.1 п.4 ст.4 Закону №334, визначено, що валовий дохід - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Валовий дохід включає: загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону №334 валові витрати виробництва та обігу це - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п.5.2 Закону №334 визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до абзацу 4 п.п.5.3.9 п.5.3. ст.5 Закону №334 - не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Статтею 11 Закону №334 визначено правила ведення податкового обліку. Згідно підпункту 11.3.1 пункту 11.3. - датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Статтею 7 Закону України “Про податок на додану вартість” із змінами і доповненнями визначено наступне.

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону №168 платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні.

Відповідно до підпункту 7.2.6 цього Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 цього Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами. Для банківських установ при одержані ними права власності на заставлене майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

З аналізу викладеих вище вимог законодавства до субєктів господарювання, вбачається обовязок позивача у формуванні податкового кредиту дотримуватись порядку ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності, з метою підтвердження таких фактів документами, які мають юридичну силу та доказовість.

З матеріалів справи вбачається, що в ході господарської діяльності позивач формував валові витрати та податковий кредит на підставі укладених і наданих документів з контрагентами ТОВ "Реалстрой", ТОВ "Колосан" та ТОВ "Карат", керівниками яких були (рахувались) ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6

Даючи оцінку спірним правовідносинам та наданим документам, слід зазначити наступне.

Відповідно до п.1.1 розділу 1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за №168/704 (далі Положення №88), це Положення встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи).

Відповідно до п.2.4. розділу 2 цього Положення, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Частиною1 ст.3 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” №996 від 16 липня 1999 року (далі Закон №996) передбачено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Згідно ст.9 Закону №996, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 ст.9 визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається зі змісту акту перевірки від 03.09.2010р., та отриманих в ході судового розгляду, пояснень представників сторін, позивачем під час перевірки надано документи, в яких зазначено реквізити, від імені керівників контрагентів, які не відповідають дійсності, а також не дотримано порядок складення цих документів, що обумовлено вимогами ст.9 Закону №996 та Положення №88.

А саме в цих документах зазначено особисті підписи керівників, за допомогою яких їх не можна ідентифікувати, що є основною вимогою цих норм.

Зазначене підтверджується поясненнями ОСОБА_5 та ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які отримані працівниками податкової міліції, де останні пояснили, що ніякого відношення не мають до створення і діяльності ТОВ "Реалстрой", ТОВ "Карат" та ТОВ "Колосан", а також ніколи не підписували ніяких документів стосовно діяльності цих субєктів господарювання.

В ході судового розгляду справи не доведено і не підтверджено будь-яким доказом іншого, ніж те, що подані вказані бухгалтерські документи складені і підписані не директорами контрагентів, а тому суд погоджується з запереченнями відповідача про відсутність юридичної сили цих документів, а відтак позивачем без законних на те підстав включено до бухгалтерського обліку видаткові і податкові накладні, акти виконаних робіт, що є неприпустимим, виходячи з вимог п.2.15 та п.2.16 Положення №88, а саме приймати такі документи до виконання.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що в спірних правовідносинах правомірність включення вартості ТМЦ і виконаних робіт до складу валових витрат та податкового кредиту повинно підтверджуватись визначеними законодавством засобами доказування, а саме: первинними бухгалтерськими документами, а тому відповідачем доведено правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення №0000610233/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 4455,10 грн.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0000620233/0, яким визначено податкове зобов'язання з орендної плати за землю в сумі 79806,88 грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як встановлено в ході судового розгляду, МПП "Яніс" 12.10.2006р. звернулось до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради із заявою №25 про передачу йому в оренду земельної ділянки площею 0,4317 га по вул. Миколаївській, 36-А. Пунктом 23.2 рішення 18 сесії Чернівецької міської ради V скликання від 12.07.2007р. №351 позивачу надано вищевказану земельну ділянку в оренду до 01.08.2052р. для обслуговування будівель виробничого призначення. Також МПП "Яніс" було зобов'язано укласти з Чернівецькою міською радою договір оренди та договір за зразком, визначеним 40 рішенням сесії міської ради IV скликання від 22.12.2005р. №922. Рішенням 19 сесії міської ради від 30.08.2007р. №391 затверджено Положення про оренду земельних ділянок та порядок визначення розмірів орендної плати за земельні ділянки у м.Чернівці, яким визначені нові ставки орендної плати за землю.

З моменту прийняття рішення міської ради від 12.07.2007р. №351 МПП "Яніс" не зверталося до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради для укладання договору оренди земельної ділянки. У зв'язку із цим Чернівецька міська рада звернулась до Господарського суду Чернівецької області з позовом, який рішенням від 01.07.2008р. у справі №1/26 задоволено, та постановлено, що договір на оренду земельної ділянки площею 0,4317 га, що розташована в м.Чернівці, на вул.Миколаївській, 36-А, вважати укладеним між Чернівецькою міською радою та МПП "Яніс" в редакції проекту від 19.09.2007р. Також ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 21.08.2008р. роз'яснено сторонам, що договір на оренду земельної ділянки площею 0,4317 га є укладеним з 11.07.2008р.

Виходячи із вищевикладеного, ДПІ у м.Чернівці дійшло висновку, що МПП "Яніс" володіло земельною ділянкою на підставі договору оренди землі №5151 від 11.07.2008р. площею 0,4317 га, розташованої у м.Чернівці, вул.Миколаївська, 36-А, а тому позивач повинен був проводити нарахування по орендій платі за землю та сплачувати вказаний податок до бюджету. Суд не погоджується з таким твердженням відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до ст.93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Стаття 125 вказаного кодексу передбачає, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Спеціальною нормою права, яка регулює правовідносини щодо оренди землі є Закон України "Про оренду землі", відповідно до абзацу 2 статті 16 якого, укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Відповідно до статті 18 вказаного закону договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Стаття 20 передбачає, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно із ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Як вбачається зі змісту рішення від 01.07.2008р., Господарський суд Чернівецької області постановив, що договір на оренду земельної ділянки площею 0,4317 га між Чернівецькою міською радою та Малим приватним підприємством "Яніс" вважати укладеним в редакції проекту від 19.09.2007р. Тобто, суд не позбавляв сторін необхідності державної реєстрації договору, як обов'язкової умови виникнення права оренди земельної ділянки.

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується із твердженням позивача, що оскільки, державну реєстрацію договору оренди вищезазначеної земельної ділянки не було проведено, то відповідно останній не набрав чинності, а отже вимоги ДПІ у м.Чернівці щодо нарахування та сплати орендної плати за землю є незаконними, а податкове повідомлення-рішення від 17.09.2010р. №0000620233/0 підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 69-72, 76,79, 86, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд,-

постановив:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Чернівці від 17.09.2010р. №0000620233/0 про визначення податкового зобов'язання з орендної плати за землю.

3. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Відповідно до частини першої статті 185 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених КАС України.

Відповідно до статті 186 КАС України апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова складена у повному обсязі 14 лютого 2012 р.

СуддяА.П.Огородник