Постанова № 21761232, 09.02.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2012 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/9286/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Супруна Є.Б.,

при секретарі Дубовик О.І.,

за участю:

представника позивача - Говорової С.Л.,

представника відповідача - Шкіля О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Пластбуд"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

07 листопада 2011 року Приватне підприємство "Пластбуд" (далі - ПП "Пластбуд", позивач)звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області (далі - Кременчуцька ОДПІ, відповідач)про скасування податкового повідомлення-рішення від 07.07.2011 p. № 0004041502/119 та рішення про результати розгляду скарги Державної податкової адміністрації у Полтавській області від 05.09.2011 р. №2546/10/25-016.

У судовому засіданні представник позивача уточнив позов, заявивши вимогу лише про скасування податкового повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 07.07.2011 p. №0004041502/119.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на безпідставність висновків Кременчуцької ОДПІ щодо порушення вимог ст.ст. 185, 187, п.198.1, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого ПП "Пластбуд" завищено податковий кредит у сумі 18 141,40 грн. з огляду на те, що укладений між ПП "Пластбуд" та ПП "Кременчук-нафтотрансервіс" правочин не спричинив реального настання правових наслідків. Вказаний висновок ґрунтується лише на аналізі наявних у податкового органу даних баз комп'ютерних систем співставлення та обставини щодо відсутності контрагента за місцезнаходженням. Разом з цим, відповідачем не взято до уваги наявність належним чином оформлених первинних документів, а саме: договору, видаткових та податкових накладних, рахунків-фактур.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на обставини камеральної перевірки податкової декларації з ПДВ ПП "Пластбуд" за березень 2011 року, у відповідності з якими підприємство формує податковий кредит за наслідками взаємовідносин з контрагентом - ПП "Кременчук-нафтотрансервіс", у якого згідно податкової звітності відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності. Згідно з актом обстеження № 1746 від 13.04.2011 р. вказане підприємство не знаходиться за юридичною адресою. Крім того, ПП "Кременчук-нафтотрансервіс" не подало податкову декларацію з ПДВ за березень 2011 року.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані сторонами письмові докази, суд встановив наступне.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію серії А00 № 681488 ПП "Пластбуд" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради 11.06.2004 р. (ідентифікаційний код 32946215), перебуває на обліку платника податків в Кременчуцькій ОДПІ з 21.06.2004 р., згідно свідоцтва №23705623 від 30.06.2004 р. є платником ПДВ (а.с. 48-49).

Статтею 75 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пунктом 75.1.2 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

На виконання наведених норм податкового законодавства Кременчуцькою ОДПІ у термін з 20.05.2011 р. по 26.05.2011 р. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку податкової декларації з ПДВ ПП "Пластбуд" за березень 2011 року, висновки якої оформлено актом №3664/15-322/32946215 від 02.06.2011 р.

Висновками зазначеного акту встановлено, що позивачем порушено вимоги ст. 185, ст. 187, п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту та відповідно завищення від'ємного значення поточного звітного періоду за березень 2011 року в сумі 18 141,40 грн.

На підставі акта перевірки Кременчуцькою ОДПІ 07.07.2011 р. винесено податкове повідомлення-рішення № 0004041502/119 про зменшення ПП "Пластбуд" розміру від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 18 141,40 грн.

За наслідками апеляційного оскарження рішенням ДПА у Полтавській області від 05.09.2011 р. №2546/10/25-016 вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 07.07.2011 р. №0004041502/119 протиправним, таким, що порушує права платника податків, гарантовані Податковим кодексом України, позивач звернувся до суду за правовим захистом, вимагаючи його скасування.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Надаючи оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню, суд виходить з наступного.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг.

З матеріалів справи та пояснень представників сторін суд встановив, що 01.03.2011 р. між ПП "Кременчук-нафтотрансервіс", м. Кременчук (продавець) та ПП "Пластбуд", м. Кременчук (покупець) було укладено договір поставки № 447, за умовами якого продавець зобов'язується передати належний йому товар у власність покупця, а покупець зобов'язаний прийняти та сплатити за нього на умовах договору. Відповідно до умов вказаного договору загальна ціна товару (будівельні матеріали та комплектуючі) вказується у рахунках-фактури на оплату. Загальна сума закупок за даним договором на 2011 року складає 600,00 тис. грн. у тому числі ПДВ 100,00 тис. грн. Оплата рахунку має бути проведена на розрахунковий рахунок продавця після отримання товару (а.с. 29).

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (абз. 1 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України).

Вимоги вказаних норм діючого законодавства позивачем виконано у повному обсязі, оскільки суми податку, сплачені в ціні придбаних товарів (послуг), підтверджені податковими накладними № 10 від 10.03.2011 р., № 28 від 28.03.2011 р. та № 15 від 15.03.2011 р.

На підтвердження факту виконання вищевказаного договору позивач надав суду рахунки-фактури № 2803 від 28.03.2011 р., № 1003 від 10.03.2011 р., № 1503 від 15.03.2011 р.; видаткові накладні №2803 від 28.03.2011 р., № 1003 від 10.03.2011 р., № 1503 від 15.03.2011 р.

Згідно наданих представником позивача відомостей про наявність у його контрагента права на виписку податкових накладних суд встановив, що ПП "Кременчук-нафтотрансервіс" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 23.12.2009 р., перебуває на обліку платників податків в Кременчуцькій ОДПІ з 25.12.2009 р., згідно свідоцтва №100263537 від 19.01.2010 р. є зареєстрованим платником ПДВ, станом на 24.05.2011 р. у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців міститься запис про підтвердження відомостей про юридичну особу (а.с. 16-22).

Судом встановлено та не спростовано відповідачем, що транспортування придбаного у ПП "Кременчук-нафтотрансервіс" товару здійснювалось транспортними засобами позивача (ГАЗ 3302-14, 2004 року випуску, FAW СА1061K28L5R5, 2006 року випуску), які згідно свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів зареєстровані за ПП "Пластбуд" (а.с. 79-80).

Придбаний у контрагента товар позивач зберігав у приміщенні за адресою АДРЕСА_1 що належить ФОП ОСОБА_3 на підставі технічного паспорту на громадський будинок загальною площею 4 037 м2 (а.с. 85-106). Використання частини вказаного приміщення загальною площею 3 307,40 м2 здійснювалось позивачем на підставі укладених з ФОП ОСОБА_3 протягом 2008-2011 років договорів оренди від 03.01.2008 р., від 03.01.2009 р., від 03.01.2010 р. та від 03.01.2011 р. (а.с. 81-84).

Як пояснив представник позивача, придбаний протягом березня 2011 року у ПП "Кременчук-нафтотрансервіс" товар був використаний ПП "Пластбуд" у власній господарській діяльності, що пов'язана з проведенням ремонтно-будівельних робіт у березні 2011 року на об'єктах Кременчуцького району (реконструкція спального корпуса та їдальні з кухонним блоком Потокської школи-інтернат в с. Потоки), що підтверджується наданими суду довідками про вартість виконаних будівельних робіт (за формою № КБ-3) за березень 2011 року № 9-0-1-3, № 11-0-1-2, актами приймання виконаних будівельних робіт (за формою № КБ-2в) за березень 2011 року № 11-0-1-2, № 11-0-1-1 (а.с. 107-143).

Приватне підприємство "Пластбуд" має право на здійснення господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури, що підтверджується ліцензією серії АВ №489538, виданою Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області 11.11.2009 р. (а.с. 77-78).

Здійснення оплати по вищевказаному договору підтверджується банківською випискою по рахунку (а.с. 50).

В акті перевірки стверджується, що у ПП "Кременчук-нафтотрансервіс" відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне, торгівельне обладнання. При цьому підставою для такого висновку контролюючим органом взята лише податкова звітність ПП "Кременчук-нафтотрансервіс".

Суд вважає, що подана до податкового органу податкова звітність не може бути беззаперечним доказом відсутності на підприємстві основних фондів та трудових ресурсів оскільки підтвердженням наявності або відсутності у підприємства основних фондів (власних, орендованих) та трудових ресурсів є не документи податкового обліку, а відповідні документи бухгалтерського обліку.

Крім того, суд вважає необхідним зазначити, що чинне законодавство України не містить заборони на використання залучених трудових ресурсів тощо.

Разом з тим, судом критично оцінюються доводи відповідача про відсутність ПП "Кременчук-нафтотрансервіс" за юридичною адресою, у зв'язку з тим, що договір поставки № 447 був укладений та фактично відбувся у березні 2011 року, тоді як акт обстеження №1746, яким встановлено, що ПП "Кременчук-нафтотрансервіс" не знаходиться за юридичною адресою, складено лише 13.04.2011 р. Більш того згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо вказаного підприємства до Реєстру внесено запис про підтвердження відомостей про юридичну особу, про що зазначалося вище.

Посилання відповідача на те, що невідображення контрагентами платника податків податкових зобовязань в декларації з податку на додану вартість спростовує відомості, наведені в податкових накладних, які у звязку з цим не можуть підтверджувати право платника податків на податковий кредит є помилковим, оскільки пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Крім того, суд зауважує, що статтями 16, 17 Податкового кодексу України визначено обов'язки та права платника податків, серед яких відсутнє таке повноваження як здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства та сплатою контрагентами податків до бюджету.

Із наведеного випливає, що невідображення контрагентами платника податків продавцями податкових зобовязань в декларації з податку на додану вартість або неподання їх до податкового органу в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем, у даному випадку позивачем.

Також суд вважає за необхідне відмітити, що під час проведення перевірки податкової декларації з ПДВ за березень 2011 року відповідач використовував лише дані податкових декларацій позивача з відповідними додатками, а також дані системи співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, не перевіряючи виявлені порушення на предмет фактичного здійснення господарських операцій.

На підтвердження товарності укладених угод позивач надав копії договору поставки, податкові та видаткові накладні, підтвердив факт використання придбаних будівельних матеріалів у власній господарській діяльності.

За наведених обставин, суд вважає, що податковий орган безпідставно та протиправно поставив під сумнів розмір податкового кредиту, визначений позивачем у березні 2011 року по взаємовідносинам з ПП "Кременчук-нафтотрансервіс".

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Таким чином суд, перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Зважаючи на те, що податкове повідомлення - рішення є правовим актом індивідуальної дії та згідно з ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі його неправомірності, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне, відповідно до ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 07.07.2011 р. № 0004041502/119.

Відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областівід 07.07.2011 р. №0004041502/119.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Пластбуд"(ідентифікаційний код 32946215) суму витрат пов'язаних зі сплатою судового збору у розмірі 29 грн. 55 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 14 лютого 2012 року.

СуддяЄ.Б. Супрун