Постанова № 21760640, 07.02.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.3

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 лютого 2012 року Справа № 2а-11791/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі :

Судді Ковальової Т.І.

при секретарі судового засідання Ворошило О.Є.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1, за дов. № 31 від 21.07.2011,

представника першого відповідача - ОСОБА_2, за дов. № 1/10 від 30.12.2011,

представника другого відповідача ОСОБА_3, за дов. № 02-22/2 від 03.01.2012

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Луганську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Авіакомпанія “ЮТейр-Україна” до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську, Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000782360 від 08.12.2011 року, стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2010 року у сумі 997591,00 грн.,

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 06.01.2012 року відкрито провадження у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Авіакомпанія “ЮТейр-Україна” до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську, Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000782360 від 08.12.2011 року, стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2010 року у сумі 997591,00 грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 09 грудня 2011 року ТОВ “Авіакомпанія “ЮТейр-Україна” отримало податкове повідомлення-рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську від 08.12.2011 № 0000782360, яким Ленінською МДПІ у м. Луганську зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування (в тому числі заявленого за рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за вересень 2010 року на суму 997591,00 грн..

Позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення від 08.12.2011 № 0000792360 є незаконним у звязку з тим, що Ленінською МДПІ у м. Луганську порушено порядок проведення невиїзної документальної перевірки, оскільки перевірку проведено не за місцезнаходженням платника податків. Висновки податкового органу про порушення позивачем вимог п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” є хибними і такими, що не відповідають чинному законодавству. Під час перевірки використано лише дані системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, яка не є інструментом доказової бази.

Позивач вважає, що неможливість встановити період виникнення податкових зобов'язань по всьому ланцюгу постачання, а також відсутність документального підтвердження сплати податку на додану вартість попередніми постачальниками (контрагентами контрагентів) у ланцюгу постачання товару не впливає на право ТОВ “Авіакомпанія “ЮТейр-Україна” на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість при придбанні товару та заявлені до бюджетного відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість, оскільки, ні Закон України “Про податок на додану вартість”, ні Податковий кодекс України не ставлять таке право платника податку на додану вартість в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання постачальниками у ланцюгу постачання своїх податкових зобов'язань та сплати ними сум податків до державного бюджету. Усі суми податку на додану вартість, що заявлені позивачем до бюджетного відшкодування, підтверджені податковими накладними, порушень щодо їх оформлення перевіркою не встановлено, так само і порушень щодо ведення бухгалтерського обліку, в тому числі й відносно оформлення первинних бухгалтерських документів. Сума податку на додану вартість, заявлена ТОВ “Авіакомпанія “ЮТейр-Україна” до бюджетного відшкодування, фактично сплачена позивачем постачальникам товарів/послуг у попередніх податкових періодах.

Позивач вважає, що ТОВ “Авіакомпанія “ЮТейр-Україна” правомірно у вересні 2010 року сформовано суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 997591,00 грн.

16.01.2012 року позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, у якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.12.2011 № 0000782360, зобовязати Ленінську міжрайонну державну податкову інспекцію у м. Луганську подати Головному управлінню Державного казначейства в Луганській області висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету за вересень 2010 року за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 № 1396, на суму 997591,00 грн., стягнути на користь позивача з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства в Луганській області бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2010 року у сумі 997591,00 грн. (Т. І а.с. 119,120).

Ухвалою суду від 18 січня 2012 року замінено неналежного відповідача у справі з Головного управління Державного казначейства України в Луганській області на Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області. (Т. ІІІ а.с. 188).

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним в адміністративному позові, просив суд задовольнити уточнені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник першого відповідача, Ленінської МДПІ у м. Луганську, позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення на адміністративний позов, в яких зазначив, що Ленінською МДПІ у м. Луганську на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, ст. 79 Податкового кодексу України, п. 3 Переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1238, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ “Авіакомпанія “ЮТейр-Україна”з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2010 року, за результатом якої складено акт від 02.12.2011 року № 908/23-616/36129430, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення 08.12.2011 року № 0000792360/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ по деклараціям за вересень 2010 року в розмірі 997591,00 грн..

Підставами винесення вказаного податкового повідомлення-рішення стало те, що обов'язковими умовами при отриманні права на бюджетне відшкодування суми ПДВ є надмірна сплата цього податку до Державного бюджету України, а також реальність здійснення операцій, однак по контрагентам позивача не підтверджено можливість здійснювати реальну господарську діяльність та факт транспортування, отримання товару від постачальників. Зокрема, встановлено, що у ланцюгу постачання ТОВ “Лук Авіа Ойл”, ТОВ “Кребо Інтернешнл” є підприємства, щодо яких не можливо встановити сплату ПДВ по ланцюгу постачання до Державного бюджету України.

Податковим органом правомірно ініціював проведення зустрічних перевірок основних постачальників позивача для з'ясування фактичної сплати ПДВ, оскільки сума заявлена суб'єктом господарювання до бюджетного відшкодування, може бути відшкодована лише у разі підтвердження надходження податку до Державного бюджету України.

Факт порушення контрагентами-постачальниками продавця своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди - відшкодування ПДВ з державного бюджету.

Враховуючи вищенаведене, податковий орган вважає, що унеможливлюється підтвердження фактів виникнення податкових зобов'язань по ланцюгам постачання до виробника продукції або імпортера, а також факт сплати суми ПДВ по даним ланцюгам постачання до Державного бюджету України.

Податковий орган вважає, що посилання позивача на те, що він не може нести відповідальність за дії інших осіб по несплаті цього податку до бюджету, не може прийматися до уваги, оскільки відшкодування ПДВ є наслідком лише надмірної сплати цього податку до бюджету, а в ланцюгових поставках (де постачальники є як правило посередниками), сплачений наступним постачальником попередньому в ціні придбаної продукції ПДВ переходить в податкове зобов'язання кожного з попередніх постачальників, який однак до бюджету його не вносить, “перекриваючи”його податковим кредитом, що виник в зв'язку з придбанням цієї ж продукції у попереднього постачальника (посередника), а отже ПДВ має вноситись до бюджету первинним постачальником (або виробником), але в даному випадку податок до бюджету не надійшов, що свідчить про порушення вимог Податкового Кодексу України в частині порядку відшкодування ПДВ.

На підставі викладеного відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (Т.І а.с.129-131).

Представник другого відповідача, Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області, позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що Ленінською МДПІ у м. Луганську висновок до казначейства про стягнення бюджетного відшкодування податку на додану вартість на заявлену суму не надавався, а тому відшкодування податку на додану вартість не проводилось. Вважав, що єдиним можливим способом відшкодування податку на додану вартість з бюджету є надання відповідного висновку податковим органом. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Авіакомпанія “ЮТейр-Україна” (далі ТОВ “Авіакомпанія “ЮТейр-Україна”) є юридичною особою, зареєстровано Виконавчим комітетом Луганської міської ради 26.09.2008, ідентифікаційний код 36129430, місцезнаходження юридичної особи: м. Луганськ, Аеропорт. (Т. І а.с.12-31).

ТОВ “Авіакомпанія “ЮТейр-Україна” є платником податку на додану вартість з 06.10.2008 на підставі свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100251961 від 06.11.2009, виданого Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську (далі - Ленінська МДПІ у м. Луганську), індивідуальний податковий номер 361294312361 (Т. ІІІ а.с. 83)

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ “Авіакомпанія “ЮТейр-Україна” 19.10.2010 подано до Ленінської МДПІ у м. Луганську податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2010 року (Т. ІІІ а.с. 173 -180).

Відповідно до рядку 25 даних вищезазначеної податкової декларації у податковій декларації з ПДВ за вересень 2010 року позивачем сформовано суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню на рахунок платника у банку, за вересень 2010 року у розмірі 997591,00 грн. До вищезазначеної податкової декларації з податку на додану вартість позивачем додано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (а.с.181).

За результатами перевірки складено акт № 908/23-616/36129430 від 02.12.2011 року, у якому зазначено, що в порушення п.п. 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 та п. 1.8 ст. 1 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість” (далі Закон № 168) ТОВ “Авіакомпанія “ЮТейр-Україна” завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника у банку за вересень 2010 року на суму 997591,00 грн. (Т.І а.с.32-72).

Заявлена сума бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2010 року перевірена в ході проведення позапланової виїзної документальної перевірки результати якої оформлено актом від 10.01.2011 року № 2/23-616/36129430 «Про результати позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія Ютейр - Україна» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень, серпень, вересень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період за грудень 2009 року, лютий 2010 року, червень серпень 2010 року (Т.І а.с.35).

Заявлена сума бюджетного відшкодування виникла внаслідок відємного значення ПДВ, яке виникло у лютому, червні, серпні 2010 року.

З тексту акту вбачається, що зазначений висновок ґрунтується виключно на аналізі системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України. У ланцюгу постачання ТОВ “Авіакомпанія “ЮТейр-Україна” є підприємства, щодо яких не можливо встановити сплату ПДВ по ланцюгу постачання до Державного бюджету України. При цьому, під час проведення перевірки первинні бухгалтерські документи позивача надані в повному обсязі, достовірні, податковим органом перевірялись. (Т. І а.с. 32-51)

На підставі вищевказаного акту перевірки Ленінською МДПІ у м. Луганську винесено податкове повідомлення-рішення № 0000782360 від 08.12.2011, яким ТОВ “Авіакомпанія “ЮТейр-Україна” зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2010 року на суму 997591,00 грн. (Т. І а.с. 73).

Перевіряючи правомірність винесення Ленінською МДПІ у м. Луганську податкового повідомлення-рішення № 0000782360 від 08.12.2011 суд вважає за необхідне зазначити, що на час виникнення спірних правовідносин питання формування податкового кредиту та визначення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість було врегульовано Законом України “Про податок на додану вартість”від 03.04.1997 № 168/97-ВР.

Однак, правовою підставою для прийняття вказаного спірного рішення зазначено: п.54.3 статті 54, п.п.58.1 статті 58 Податкового кодексу України.

Разом з тим, підпункт 54.3 статті 54 ПК України містить шість підпунктів. Але, приймаючи рішення, податковий орган не визначив яка саме підстава була для зменшення суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до пункту 1.7 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість”, чинний на час декларування позивачем спірних сум податку на додану вартість, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету (бюджетне відшкодування) та строки проведення розрахунків визначались у п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”. Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Таким чином, сума бюджетного відшкодування залежить лише від правильності визначення суми податкових зобов'язань та податкового кредиту.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні податкові періоди (у т.ч. розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а)бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів.

б)залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Пунктом 1.8 ст. 1 Закону про ПДВ визначено, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Зазначений пункт надає загальне поняття "бюджетне відшкодування" та є відсилочною нормою, оскільки безпосередньо не встановлює порядок визначення суми бюджетного відшкодування, а відсилає до інших норм цього Закону.

Відповідно до пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до пп. 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Під час розгляду справи позивачем надано суду договір поставки авіапалива № Р/09/11/24-1з від 24.11.2009, укладений між ТОВ “Кребо Інтернешнл”та ТОВ “Авіакомпанія “ЮТейр-Україна”, предметом якого є поставка позивачу палива в паливні баки повітряних суден позивача у кількості, визначеній додатковими угодами на умовах передплати. Договір дії з моменту підписання до 31.12.2015 (Т. ІІ а.с. 1-26). Придбання вказаного палива у червні 2010 року підтверджено податковими накладними № 425 від 30.06.2010, № 459 від 30.06.2010 на загальну суму 473247,15 грн., у т.ч. ПДВ 78874,49 грн. (Т. ІІІ а.с. 66-68)

Фактична поставка авіаційного палива на адресу ТОВ “Авіакомпанія “ЮТейр-Україна” від ТОВ “Кребо Інтернешнл”підтверджена рахунками-фактурати та видатковими ордерами (Т. ІІІ а.с. 70-100).

Згідно даних офіційного сайту Державної податкової служби України ТОВ “Кребо Інтернешнл”зареєстровано платником податку на додану вартість з 16.07.2008, тобто на час здійснення господарських відносин з ТОВ “Авіакомпанія “ЮТейр-Україна” вказана юридична особа була платником ПДВ.

Відповідно до договору поставки та надання послуг із заправки повітряних суден від 26.11.2009 № 34/11.09-ЗП/60/1 (зі змінами відповідно до додаткових угод) ТОВ “Лук Авіа Ойл” взяло на себе зобовязання надати ТОВ “Авіакомпанія “ЮТейр-Україна” комплекс послуг щодо забезпечення заправки повітряних суден замовника та поставити авіаційне паливо для реактивних двигунів у відповідності до узгодженого графіку на умовах 100% передплати. (Т. ІІ а.с. 27-61).

На підтвердження виконання умов вказаного договору у червні 2010 року позивачем надано податкові накладні № СО-0000180 від 03.06.2010 про надання послуг на суму 1224,82 грн., у т.ч. ПДВ 204.14 грн. та № СО-0000217 від 30.06.2010 на поставку палива на суму 2808806,96 грн., у т.ч. ПДВ 468234,50 грн. (Т. ІІІ а.с.2,3) Крім того, позивачем надано до суду відповідні рахунки-фактури на отримання зазначеного палива. (Т. ІІІ а.с. 5-65).

За даними офіційного сайту Державної податкової служби України ТОВ “Лук Авіа Ойл”є платником податку на додану вартість з 27.06.2001, дані про анулювання свідоцтва платника ПДВ відсутні.

Взаємовідносини ТОВ “Авіакомпанія “ЮТейр-Україна” з ТОВ “Нью Системс АМ” підтверджені договором № 91 на аеропортне обслуговування від 23.02.2009 (з подальшими змінами, внесиними додатковими угодами що додаються) (Т. ІІ. а.с. 62-97).

Отримання позивачем послуг за вказаним договором підтверджено податковими накладними від 30.06.2010 № № 94, 69, 149 та 204 на загальну суму 314075,01 грн., у т.ч. ПДВ 52345,83 грн., а також відповідними актами приймання-передачі послуг (Т. ІІІ а.с. 101-110).

За даними офіційного сайту Державної податкової служби України ТОВ “Нью Системс АМ”зареєстровано платником податку на додану вартість 25.12.2007 року.

Факт сплати ТОВ “Авіакомпанія “ЮТейр-Україна” податку на додану вартість у ціні отриманого палива та послуг підтверджено відповідними платіжними дорученнями та виписками банку.

Таким чином, наданими позивачем первинними документами підтверджено реальність господарських операцій з безпосередніми постачальниками ТОВ “Кребо Інтернешнл”, ТОВ “Лук Авіа Ойл”та ТОВ “Нью Системс АМ”.

Згідно пояснень представника першого відповідача порушень у складанні податкових накладних, отриманих від ТОВ “Кребо Інтернешнл”, ТОВ “Лук Авіа Ойл”та ТОВ “Нью Системс АМ” не встановлено, також не виявлено фактів фіктивності угод ТОВ “Авіакомпанія “ЮТейр-Україна” з вказаними контрагентами.

Судом встановлено, що Ленінська міжрайонна податкова інспекція м. Луганська підтверджує правильність і законність ведення податкового обліку позивачем в періодах лютий, червень, серпень 2010 року, коли було сформовано відємне значення, тобто перший відповідач не має претензій та не заперечує правильність обліку, первинних документів, розрахунку, який арифметично зроблений вірно, а також правовідносин з прямими контрагентами позивача.

В судовому засіданні знайшло своє підтвердження здійснення реальних угод за період лютий, червень, серпень 2010 року, що підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку, які були досліджені в судовому засіданні (договори, податкові накладні, рахунки фактури, платіжні доручення, акти приймання передачі, і т.п., які викладені в томах справи № 4-12).

Відповідно до п. 4 - п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772, передбачено, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Нормами Закону України “Про податок на додану вартість”право платника податку на отримання бюджетного відшкодування ПДВ не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

Чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим субєктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Суд вважає, що спір виник внаслідок вільного трактування відповідачем пункту 1.8 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість”, яке полягає в правовому перевантажені визначених ним слів „поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою”, без врахування далі слів „у випадках, визначених цим Законом”. За наведеним Законом сплата у складі ціни товарів (послуг) здійснюється покупцем (яким є позивач у справі) продавцю, а не до бюджету. Саме це є умовою бюджетного відшкодування покупцю відповідно до підпункту “а”підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 зазначеного Закону.

Порушення норм Закону України „Про податок на додану вартість” контрагентами позивача породжує негативні наслідки саме для цих підприємств і не може впливати на право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість. Такий висновок відповідає вимогам п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України.

Такі висновки узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі “БУЛВЕС” АД проти Болгарії” (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобовязань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

За результатами перевірки не встановлена наявність правових відносин ТОВ «Авіакомпанія «Ютейр - Україна» з платниками, установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи підприємця, первинні та інші документи яких у судовому порядку визнані недійсними.

Першим відповідачем не заперечується той факт, що під час проведення перевірки первинні бухгалтерські документи податковим органам досліджувались, висновки про нікчемність правочинив зроблено через відсутність підприємств за місцемзнаходження, питання взаємовідносин вказаних підприємств з ТОВ “Авіакомпанія “ЮТейр-Україна” не висвітлювались (Т. ІІІ а.с. 43 75).

Відповідно до рішення про результати розгляду первинної скарги система автоматизованого співставлення не є інструментом доказової бази. У звязку з цим, без документального обґрунтування саме встановлення у мережі постачання починаючи з другої та третьої ланки підприємств із незадовільними станами прийняте рішення про припинення, порушено провадження у справі про банкрутство, до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, припинено, але не знято з обліку, запит на встановлення місцезнаходження не дає законного права органу державної податкової служби приймати рішення щодо неправомірного формування субєктами господарювання податкового кредиту та як наслідок бюджетного відшкодування ПДВ.

Позиція про те, що невиконання контрагентом свого зобовязання зі сплати ПДВ до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи висловлена Верховнм Судом України в постанові суду від 31 січня 2011 року в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “ВІК” до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.12.2011 № 0000782360 на суму 997591,00 грн.

Позовні вимоги ТОВ “Авіакомпанія “ЮТейр-Україна” в частині зобовязання Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську подати Управлінню Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету за вересень 2010 року за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 № 1396, на суму 997591,00 грн., стягнення на користь позивача з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства в Луганській області бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2010 року у сумі 997591,00 грн. суд вважає такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 200.15 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Тобто, Податковим кодексом України передбачено, що відшкодування сум податку на додану вартість здійснюється органами казначейської служби лише після того, як закінчиться процедура адміністративного або судового оскарження, шляхом надання казначейству протягом п'яти днів висновку із зазначенням суми податку.

Суд вважає за необхідне зазначити, що позивач у 2010 році не оскаржував бездіяльність першого відповідача з приводу ненадання висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету по податковій декларації з ПДВ за липень 2010 року за нормами Закону України “Про податок на додану вартість”, а на даний час вказаний Закон втратив чинність, у звязку з чим, в частині вимог про зобовязання надати висновок та стягнення коштів з бюджету суд керується нормами Податкового кодексу України.

За результатами розгляду даної справи суд прийшов до висновку про необхідність скасування податкового повідомлення-рішення від 08.12.2011 № 0000782360 на суму 997591,00 грн., однак, термін для надання податковим органом висновку про відшкодування відповідної суми податку на додану вартість з бюджету, передбачений п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України, ще не сплинув, а тому вимоги про зобовязання Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську подати Управлінню Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету за вересень 2010 року за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 № 1396, на суму 997591,00 грн., стягнення на користь позивача з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства в Луганській області бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2010 року у сумі 997591,00 грн. є передчасними та не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 94. Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Авіакомпанія “ЮТейр-Україна” задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську від 08.12.2011 № 0000782360 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень 2010 року на суму 997591,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Авіакомпанія “ЮТейр-Україна” відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Авіакомпанія “ЮТейр-Україна” витрати по сплаті судового збору у розмірі 1004 грн. ( тисячу чотирі гривні).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову складено у повному обсязі 13 лютого 2012 року.

Суддя Т.І. Ковальова