Постанова № 21760369, 09.02.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.3

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 лютого 2012 року Справа № 2а/1270/733/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

суддіУшакова Т.С.,

при секретарі Разіній Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Принт-Експорт» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську, Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000112360 від 21.03.2011 року, стягнення бюджетного відшкодування,-

ВСТАНОВИВ

20 січня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Принт-Експорт» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000112360 від 21.03.2011 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування на 495664 грн. за вересень 2010 року та 1967575 грн. за жовтень 2010 року, стягнення з державного бюджету України суми бюджетного відшкодування з ПДВ по декларації за вересень 2010 року в розмірі 495664 грн. та по декларації за жовтень 2010 року в розмірі 1967575 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Принт-Експорт» до Ленінської МДПІ у м. Луганську були подані декларація з податку на додану вартість за вересень 2010 року та жовтень 2010 року. В цих деклараціях було заявлено до відшкодування податок на додану вартість з державного бюджету в розмірі 495 664 грн. - за вересень 2010 року та 1967 575 грн. за жовтень 2010 року.

Після подання цих декларацій Ленінською МДПІ у м. Луганську було проведено невиїзну перевірку, яка оформлена актом № 101/23-616/35155783 від 21.03.2011 року, на підставі якого відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000112360 від 21.03.2011 року про перевищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ. За цим рішенням зменшено суму заявленого бюджетного відшкодування на 495 664 грн. - за вересень 2010 року, та 1967 575 грн. за жовтень 2010 року.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акту перевірки № 101/23-616/35155783 від 21.03.2011 року за порушення позивачем п.1.8., пп. 7.3.1, пп.7.2.4, пп.7.2.8 п.1.3 Закону України «Про податок на додану вартість». Позивач вважає, що підставами для скасування такого рішення є п.п. 7.3.1, п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.4, п.п. 7.2.8 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до яких при проведенні перевірки жодних порушень в формуванні податкових зобовязань, складанні податкових накладних, порушень в веденні обліку ТОВ «Принт-Експорт» не виявлено. Відповідно до акту перевірки, виявлене порушення полягає в результатах зустрічних перевірок підприємств, які мають незадовільні стани (підприємства банкрути, підприємства, які відсутні за місцезнаходженням), а також підприємств, які мають розбіжності при автоматизованому співставленні податкових зобов'язань та податкового кредиту, та у висновках акту зазначено що суму бюджетного відшкодування завищено. Однак, позивач вважає, що діючим законодавством не пов'язується здійснення відшкодування податку на додану вартість з результатами господарської діяльності інших юридичних осіб, які не мають жодного відношення до ТОВ «Принт-Експорт».

Сума бюджетного відшкодування виникла у звязку із здійсненням позивачем експортних операцій, та усі товари, які експортовано придбано у виробника ТОВ «Полі-Пак», про що і зазначено в акті перевірки. Право на бюджетне відшкодування виникло у порядку, визначеному п.п. 7.7.2 п. 7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». До відшкодування заявлено лише та частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг). Перевіркою не встановлено, жодних порушень формування суми бюджетного відшкодування по деклараціям за вересень та жовтень 2010 року, які допущено ТОВ «Принт-Експорт». Усі висновки базуються на неможливості перевірити юридичних осіб, які взагалі не мали жодного відношення до основного постачальника позивача ТОВ «Полі-Пак».

Позивач вважає, що відповідачем безпідставно зменшено суму бюджетного відшкодування, оскільки таке зменшення повязано виключно з неотриманням результатів зустрічної перевірки від юридичних осіб, які здійснювали таке постачання безпосередньо ТОВ «Принт-Експорт». Діючим законодавством не повязується здійснення відшкодування податку на додану вартість з результатами господарської діяльності інших юридичних осіб. Для відшкодування з бюджету податку на додану вартість Закон не передбачає обовязкової умови фактичного надходження цих сум до бюджету. У разі невиконання контрагентом платника податків зобовязань по сплаті податку до бюджету, негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на його відшкодування в разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

На підставі викладеного, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000112360 від 21.03.2011 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування на 495664 грн. за вересень 2010 року та 1967575 грн. за жовтень 2010 року та стягнути з державного бюджету України суми бюджетного відшкодування з ПДВ по декларації за вересень 2010 року в розмірі 495664 грн. та по декларації за жовтень 2010 року в розмірі 1967575 грн.

Ухвалою суду від 02.02.2012 року до участі у розгляді справи залучено другого відповідача Управління Державної казначейської служби України у м.Луганську Луганської області.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, підтримав доводи, викладені у позові, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача 1 Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську - в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, підтримав доводи, викладені у письмових запереченнях проти адміністративного позову, в яких зазначено, що Ленінською МДПІ у м. Луганську на виконання п.п. 20.1.4, п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, ст. 79, п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України, п. 3 Переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1238, на підставі наказу Ленінської МДПІ у м. Луганську від 17.03.2011 року № 451 проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Принт-Експорт» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за вересень-жовтень 2010 року.

За результатами отриманої податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового законодавства (п. 14.1.171 ст. 14 ПК України визначено поняття «податкова інформація», як «інформацію» в розумінні Закону України від 02.10.1992 року № 2657 «Про інформацію» стаття 1, якого передбачає, що інформація - це документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі). Так, за результатами попереднього аналізу Системи автоматизованого співставлення податкових кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України по ланцюгам постачання виявлено можливі порушення податкового законодавства ТОВ «Принт-Експорт», що потребує більш детального відпрацювання та аналізу з боку податкового органу. Ця інформація і стала підставою, що спонукала до проведення перевірки.

Відповідач зазначає, що відповідно до п. 79.3 ст. 79 ПК України присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не є обов'язковою. А відтак, враховуючи, що вказаний період вже підлягав перевірці податковим органом в рамках проведення виїзних позапланових перевірок (відповідно ревізорами досліджено первинну бухгалтерську та податкову звітність), то необхідності надання додаткових документів до перевірки чи присутності представників позивача під час проведення перевірки не було.

Статтею 56 Податкового кодексу України передбачено право платника податків на оскарження рішення контролюючого органу, як в адміністративному так і в судовому порядку. Таким чином, посадові особи податкового органу, при реалізації своїх прав, наданих нормами діючого законодавства, та при виконанні обов'язків, покладених на податкову службу, мають керуватися, окрім іншого, існуючою судовою практикою, оскільки непоодинокими є випадки оскарження платниками рішень ОДПС, саме у судовому порядку.

За результатами перевірки складено акт від 21.03.2011 року № 101/23-616/35155783, яким встановлено порушення п.1 8, пп. 7.3.1. п.7.3 ст. 7, п.п 7.7.2, п. 7.7, ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (що діяв у перевіряємому періоді), в результаті чого перевірку ТОВ «Прннт-Експорт» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування по деклараціях за вересень-жовтень 2010 року на загальну суму 2 463 239 грн. Таких висновків фахівці інспекції дійшли з огляду на наступне.

В ході перевірки встановлено, що ТОВ «Принт-Експорт» безпідставно віднесло до податкового кредиту зазначеного періоду суми ПДВ, у зв'язку з не підтвердженням сплати податку по ланцюгу постачання (відсутність контрагентів за місцезнаходженням, відсутність первинних документів на підтвердження укладання та виконання господарських операцій).

Право на відшкодування ПДВ з бюджету передбачає обов'язкову наявність такої підстави, як сплати платником податку у звітному періоді відповідних сум до бюджету.

Суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України та за його ж рахунок відшкодовуються. У разі коли платник податків неправомірно одержував податковий кредит, суми із бюджету будуть йому відшкодовані за рахунок добросовісних платників податків. Основним завданням ОДПС у даному випадку є не допустити безпідставного відшкодування сум із бюджету.

За таких обставин, до бюджетного відшкодування підлягають суми ПДВ, сплачені в ціні товару та зараховані до Державного бюджету.

У зв'язку з цим відповідач вважає, що посилання позивача на те, що він не може нести відповідальність за дії інших осіб по несплаті цього податку до бюджету, не може прийматися, до уваги, оскільки як вже зазначалось вище, відшкодування ПДВ є наслідком лише надмірної сплати цього податку до бюджету, а в ланцюгових поставках (де постачальники є, як правило, посередниками), сплачений наступним постачальником попередньому в ціні придбаної продукції ПДВ переходить в податкове зобов'язання кожного з попередніх постачальників, який однак до бюджету його не вносить, «перекриваючи» його податковим кредитом, що виник в зв'язку з придбанням цієї ж продукції у попереднього постачальника (посередника), а отже ПДВ має вноситись до бюджету первинним постачальником (або виробником), але в даному випадку податок до бюджету не надійшов, що свідчить про порушення вимог Закону про ПДВ в частині порядку відшкодування ПДВ.

Факт порушення контрагентами-постачальниками продавця своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди - відшкодування ПДВ з державного бюджету, у разі доведення, що платник податків діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку, його взаємозалежних або афілійованих осіб спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.

Фахівцями Ленінської МДПІ у м. Луганську встановлені розбіжності між податковим кредитом позивача та податковими зобов'язаннями його контрагентів, що свідчить про відсутність законної господарської діяльності та намагання спричинити безпідставні втрати з Бюджету України, шляхом незаконного отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. За таких обставин, враховуючи той факт, що здійснення контролю за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджету податків і зборів є пріоритетним завданням органів державної податкової служби, Ленінською МДПІ у м.Луганську винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення з метою захисту інтересів Держави.

Таким чином, Ленінська МДПІ у м. Луганську вважає, що податкове повідомлення-рішення від 21.03.2011 року № 0000112360, яким ТОВ «Принт-Експорт» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по деклараціях за вересень-жовтень 2010 року на загальну суму 2 463 239 грн., є правомірним та не підлягає скасуванню в судовому порядку.

На підставі викладеного, представник відповідача 1 просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача 2 Управління Державної казначейської служби України у м.Луганську Луганської області - в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, підтримав доводи, викладені у письмових запереченнях проти адміністративного позову, в яких зазначено, що з часу набрання чинності Податкового кодексу України органи казначейства повинні відшкодовувати податок на додану вартість виключно на підставі відповідних висновків податкових органів; позивач повинен у своїй позовній заяві просити суд не стягнути з Державного бюджету суму податку на додану вартість, а зобов'язати орган податкової служби надати у встановлений законом строк відповідному органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Відповідно до ч. 2 п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Враховуючи вищевикладене, представник відповідача 2 вважає що органи казначейства вже не повинні залучатися до справ даної категорії.

Крім того, представник відповідача 2 зазначає, що Ленінською МДПІ у м. Луганську по ТОВ «Принт-Експорт» висновок до казначейства про стягнення бюджетного відшкодування податку на додану вартість на заявлену суму не надавався, тому відшкодування податку на додану вартість не проводилось.

Таким чином, представник відповідача 2 вважає, що позивач, вимагаючи стягнути суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість з Державного бюджету України, обрав неналежний спосіб захисту.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, приходить до наступного.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобовязані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Податкового кодексу (який діє з 01.01.2011 року) Закон України «Про податок на додану вартість» № 168 втратив чинність. Проте, оскільки у перевіряємий період діяли вимоги Закону № 168, суд з урахуванням норм ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє відповідність дій податкового органу при визначенні позивачу податкового зобовязання з ПДВ саме нормам Закону № 168.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 0.04.1997 №168/97-ВР (далі - Закон №168), платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Принт-Експорт» (далі ТОВ «Принт-Експорт»), ідентифікаційний код 35155783, зареєстроване як субєкт підприємницької діяльності юридична особа виконавчим комітетом Луганської міської ради 23.05.2007 року за № 1 382 102 0000 013252, перебуває на податковому обліку в Ленінській МДПІ у м. Луганську і є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом №100047550 НБ № 010411 про реєстрацію платника податку на додану вартість, виданим 19.06.2007 року.

Згідно з п. 1.8 ст. 1 Закону №168, бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 зазначеного Закону №168, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) у бюджет або бюджетне відшкодування, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду й сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно п.п. 7.7.3 п. 7.3 ст. 7 Закону №168, у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена, як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Судом встановлено, що позивачем були подані до Ленінської МДПІ у м.Луганську податкові декларації з податку на додану вартість за вересень 2010 року та жовтень 2010 року, в яких було заявлено до відшкодування податок на додану вартість з державного бюджету в розмірі 495664 грн. за вересень 2010 року та 1967575 грн. за жовтень 2010 року.

На підставі службового посвідчення серії УЛГ № 075869, виданого Ленінською МДПІ у м. Луганську головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб Валієвим А.А. та службового посвідчення серії УЛГ №075881, виданого Ленінською МДПІ у м.Луганську головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб Ізваріним Т.Г., на підставі п.п. 20.1.4, п. 20.1 ст. 20, п.75.1 ст. 75, ст. 79, п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), п. 3 Переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку, затвердженого Постановою КМУ від 27.12.2010 року № 1238, згідно наказу Ленінської МДПІ у м.Луганську від 17.03.2011 року № 444 в період з 18.03.2011 року по 21.03.2011 року була проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ «Принт-Експорт» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 495664 грн. за вересень 2010 року на розрахунковий рахунок підприємства у банку, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось у серпні 2010 року, в сумі 1967575 грн. за жовтень 2010 року на розрахунковий рахунок підприємства у банку, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось у вересні 2010 року.

21.03.2011 року за результатами перевірки складено акт № 101/23-616/35155783, у висновках якого зазначено, що на порушення п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями) ТОВ «Принт-Експорт» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника у банку за: за вересень 2010 року на суму 495664 грн., за жовтень 2010 року на суму 1967575 грн.

21.03.2011 на підставі Акту перевірки від 21.03.2011 року № 101/23-616/35155783 Ленінською МДПІ у м.Луганську винесене податкове повідомлення-рішення №0000112360, яким ТОВ «Принт-Експорт» зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість за вересень 2010 року у розмірі 495664 грн., за жовтень 2010 року у розмірі 1967575 грн.

П.п. 7.7.4 п.7.7 ст. 7 Закону №168 передбачає, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Згідно п.п. 7.7.5 п.7.7 ст. 7 Закону №168, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу (п.п. 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону №168).

Згідно п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону №168, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) та основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Таким чином, до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при його придбанні, якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання товару до складу валових витрат відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

При цьому для віднесення відповідних сум податків, сплачених у ціні товару, до податкового кредиту платника податку, який придбав зазначений товар, Законом України «Про податок на додану вартість» не передбачено як умову сплату цих сум до бюджету.

Статтею 7 зазначеного Закону №168 передбачено лише обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність і негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Згідно п.п. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону №168, джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Таким чином, зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2010 року на суму 495664 грн. та за жовтень 2010 року на суму 1967575 грн. з посиланням на те, що неможливе проведення зустрічної перевірки по ланцюгу постачання і тому не можливе підтвердження факту надмірної сплати податку, суперечить нормам Закону України «Про податок на додану вартість», яким, як зазначено вище, право господарюючого субєкта платника ПДВ, на отримання бюджетного відшкодування по ПДВ не є залежним від проведення або не проведення зустрічних перевірок по всьому ланцюгу угод.

Позивачем в ході судового розгляду справи було надано суду всю первинну документацію, на підставі якої здійснювалася господарська діяльність за період, протягом якого сформовано податковий кредит за вересень 2010 року та жовтень 2010 року. Представник Ленінської МДПІ у м.Луганську не заперечує факт, що акти приймання виконаних робіт, вантажно-митні декларації, податкові накладні за своєю формою та змістом відповідають вимогам закону, і суму бюджетного відшкодування зменшено саме на підставі того, що неможливо провести зустрічні перевірки по всьому ланцюгу постачання.

Суд вважає, що у відповідача не було підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині зменшення бюджетного відшкодування за вересень 2010 року та жовтень 2010 року від 21.03.2011 року №0000112360, оскільки сам по собі факт відсутності результатів звірки податкових органів з контрагентом позивача, у якого придбавалися товари, не є підставою для висновків про безтоварність відповідних господарських операцій, та про необґрунтоване завищення позивачем бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2010 року та жовтень 2010 року.

Під час судового розгляду відповідачем не було надано інших доводів щодо необґрунтованого нарахування позивачем бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вказаний період, в оскаржуваному повідомленні-рішенні.

Враховуючи викладене, суд вважає, що факт порушення контрагентами-постачальниками продавця своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди - відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти; або що одержати податкову вигоду можна лише тоді, коли на одному з етапів придбання товару, який експортується (сировини, з якої він може бути виготовлений), ПДВ до державного бюджету не сплачується, а експортер вживає заходів до відшкодування податку з бюджету, тобто що без участі експортера податкова вигода не може бути одержана; або що діяльність платника податку, його взаємозалежних або афілійованих осіб спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників, або за наявності у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема, виданих продавцями податкових накладних, податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції.

Суд вважає, що посилання представника Ленінської МДПІ у м.Луганську на те, що Законом України «Про податок на додану вартість» встановлено звязок між сплатою, надходженням до бюджету сум податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку, що ці етапи нерозривно повязані між собою, і тому право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобовязання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару, на увагу не заслуговують, оскільки у даному випадку має місце помилкове тлумачення відповідачем норм вказаного Закону.

Враховуючи викладене, суд вважає, що ТОВ «Принт-Експорт» мало всі законні підстави для зазначення вказаних сум ПДВ до бюджетного відшкодування, тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Межі повноважень органів казначейства в частині відшкодування податку на додану вартість визначені спільним Наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України №200/86 від 21.05.2001 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.06.2001 року №489/5680 «Порядок відшкодування податку на додану вартість» (який діяв до 21.01.2011 року), згідно п.4.1 якого, відшкодування ПДВ з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Враховуючи те, що Ленінська МДПІ у м. Луганську не виконала покладений на неї законом обовязок та не надала у встановленому порядку органу Державного казначейства України висновок, позивач не зміг отримати передбачене законом бюджетне відшкодування ПДВ у зазначеній у позовній заяві сумі, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ТОВ «Принт-Експорт» та стягнути з Державного бюджету України суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за вересень 2010 року в розмірі 495664 грн. та по декларації за жовтень 2010 року 1967575 грн.

Згідно ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем ТОВ «Принт-Експорт» при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір в загальному розмірі 2178,19 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 16 та № 19 від 19.01.2012 року, тому дані витрати підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Принт-Експорт» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську, Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000112360 від 21.03.2011 року, стягнення бюджетного відшкодування задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську № 0000112360 від 21.03.2011 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування на 495664 грн. за вересень 2010 року та 1967575 грн. за жовтень 2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Принт-Експорт» (м. Луганськ, вул. Цимлянська,2, код ЄДРПОУ 35155783, індивідуальний податковий номер 351557812368, р/р 260074731 в ВАТ «ЕРСТЕ БАНК» м.Київ, МФО 380009) суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за вересень 2010 року в розмірі 495664 грн. (чотириста девяносто пять тисяч шістсот шістдесят чотири гривні) та по декларації за жовтень 2010 року 1967575 грн. (один мільйон девятсот шістдесят сім тисяч пятсот сімдесят пять гривень).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Принт-Експорт» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2178,19 грн. (дві тисячі сто сімдесят вісім гривень 19 коп.), сплачені згідно платіжних доручень № 16 та № 19 від 19.01.2012 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 14 лютого 2012 року.

СуддяТ.С. Ушаков