Постанова № 21760343, 02.02.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 лютого 2012 року Справа № 2а-11713/11/1270

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засіданняІгнатович О.А.

та

представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 10.01.2012 № 10/9/10)

від відповідача - не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську

справу за адміністративним позовом

державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську

до товариства з обмеженою відповідальністю «Альтранс»

про стягнення коштів за податковим боргом у загальному розмірі 1991766,82 грн.,

ВСТАНОВИВ:

15 грудня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську до товариства з обмеженою відповідальністю «Альтранс» про стягнення коштів за податковим боргом у загальному розмірі 1991766,82 грн., з яких заборгованість з податку на прибуток підприємства у розмірі 1106446,90 грн., з податку на додану вартість у розмірі 885319,92 грн., з рахунків у банках, які обслуговують платника.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альтранс» зареєстроване як субєкт підприємницької діяльності та перебуває на обліку як платник податків у державній податковій інспекції в Артемівському районі у м. Луганську.

Підприємству направлена податкова вимога від 08 вересня 2011 року № 499 з повідомленням про податковий борг в сумі 1968,03 грн. (поштове відправлення на адресу відповідача згідно довідки форми 20 повернуто за закінченням терміну зберігання). У звязку з несплатою податкових зобовязань з податку на прибуток підприємства та з податку на додану вартість, виник податковий борг в загальній сумі 1991766,82 грн., який на підставі пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України підлягає стягненню з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином (арк. справи 37, довідковий лист). 11 січня 2012 року та 26 січня 2012 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду повернулись поштові відправлення із судовими повістками, направленими на адресу відповідача, згідно довідки форми ф. 20 адресат за зазначеною адресою не проживає (арк. справи 39-40, 63-64). Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Правом подати суду заперечення проти позову та докази на підтвердження своїх доводів відповідач не скористався.

Відповідно до частини 6 статті 71 КАС України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, з таких підстав.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобовязання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобовязання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у звязку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобовязання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у звязку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобовязань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума узгодженого грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобовязаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, повязані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобовязань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобовязань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості субєкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (підпункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобовязання та/або пені вважається узгодженою.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Згідно з пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Абзацом третім пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, серед іншого встановлено, що платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті, надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альтранс» (ідентифікаційний код 32690934) як платник податків знаходиться на обліку в державній податковій інспекції в Артемівському районі у м. Луганську, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 11 серпня 2006 року № 158 (арк. справи 6).

Відповідно до вимог Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (який був чинним до 01 січня 2011 року) товариство з обмеженою відповідальністю «Альтранс» зареєстроване платником податку на додану вартість.

Відповідно до вимог підпункту 2.1.1 пункту 2.1 статті 2 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (який був чинним до 01 квітня 2011 року) товариство з обмеженою відповідальністю «Альтранс» є платником податку на прибуток підприємства.

На виконання вимог Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (який був чинним до 01 квітня 2011 року), Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», пункту 54.1 статті 54, пунктів 152.1 і 152.9 статті 152 та пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України товариство з обмеженою відповідальністю «Альтранс» подало до державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську:

- податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за півріччя 2010 року від 28 липня 2010 року № 9002966128, в якій визначило податкове зобовязання зі сплати податку на прибуток підприємства у розмірі 1725,00 грн., несплачений залишок якого складає 1185,40 грн. (арк. справи 8);

- податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за ІІІ квартали 2011 року від 07 листопада 2011 року № 51043, в якій визначило податкове зобовязання зі сплати податку на прибуток підприємства у розмірі 84,00 грн. (арк. справи 9-11);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2010 року від 14 квітня 2010 року № 9000988774, в якій визначило суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку відємного значення попереднього звітного періоду, у розмірі 1048,00 грн., несплачений залишок якого складає 782,63 грн. (арк. справи 13-14);

- уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2011 року від 24 жовтня 2011 року № 48762, в якому збільшило суму, яка підлягає сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку відємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, на 420,00 грн. та визначило суму штрафу у звязку із самостійним виправленням помилки у розмірі 13,00 грн. (арк. справи 15-16).

- податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2011 року від 19 жовтня 2011 року № 48712, в якій визначило суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку відємного значення попереднього звітного періоду, у розмірі 1,00 грн. (арк. справи 17-18);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2011 року від 15 листопада 2011 року № 53046, в якій визначило суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку відємного значення попереднього звітного періоду, у розмірі 1,00 грн. (арк. справи 19-20).

В порушення вимог пункту 50.1 статті 50, пункту 57.1 статті 57 та пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України товариство з обмеженою відповідальністю «Альтранс» протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, самостійно суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства та з податку на додану вартість, визначену у податкових деклараціях, не сплатило, внаслідок чого за платником податків утворився податковий борг з податку на прибуток підприємства в сумі 1269,40 грн. та з податку на додану вартість в сумі 1217,63 грн.

Актом від 01 листопада 2010 року № 604/2300/32690934 про результати планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Альтранс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2007 року по 30 червня 2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2007 року по 30 червня 2010 року (арк. справи 70-72) були виявлені порушення:

- підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.6.1 пункту 5.6, підпункту 5.7.1 пункту 5.7 статті 5, підпунктів 8.1.1, 8.1.2 пункту 8.1 статті 8, підпункту 11.2.1 пункту 11.2, підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11, Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оприбуткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток за перевіряємий період на загальну суму 1024983,00 грн., у тому числі по періодам: занижено за 3 квартали 2007 року, у т.ч. 3 квартал 2007 року на 286484,00 грн.; занижено за 2007 рік на 286477,00 грн. (у т.ч. за рахунок завищення за 4 квартал 2007 року на 7,00 грн.); занижено за 1 квартал 2008 року на 296061,00 грн.; занижено за півріччя 2008 року на 709644,00 грн., (у т.ч. за 2 квартал 2008 року на 413583,00 грн.); занижено за 3 квартали 2008 року на 736790,00 грн., (у т.ч. за 3 квартал 2008 року на 27146,00 грн.); завищено за 1 квартал 2010 року на 5,00 грн.; занижено за півріччя 2010 року на 1716,00 грн., у т.ч. 2 квартал 2010 року на 1721,00 грн.;

- підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, пунктів 4.1, 4.5 статті 4, підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року «Про податку на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 818101,00 грн., у т.ч. по періодам: за липень 2007 року - заниження на 166923,00 грн., за серпень 2007 року - заниження на 8018,00 грн., за вересень 2007 року - заниження на 52735,00 грн., за січень 2008 року - заниження на 63615,00 грн., за лютий 2008 року - заниження на 79833,00 грн., за березень 2008 року - заниження на 93088,00 грн., за квітень 2008 року - заниження на 132758,00 грн., за травень 2008 року - заниження на 95758,00 грн., за червень 2008 року - заниження на 102350,00 грн., за липень 2008 року - заниження на 21717,00 грн., за червень 2009 року - завищення на 25,00 грн., за грудень 2009 року - заниження на 283,00 грн., за березень 2010 року - заниження на 1048,00 грн.;

- підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181 «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» зі змінами та доповненнями, в результаті чого не надана звітність з податку на додану вартість за березень 2010 року та з податку на прибуток за півріччя 2010 року.

До набрання чинності Податковим кодексом України спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), включаючи збір на обовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення, був Закон України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно із підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків),- протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків),- протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом «г» підпункту 4.1.4 цього пункту,- протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян),- до 1 квітня року, наступного за звітним.

Відповідно до вимог пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

У відповідності із підпунктом «а» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» контролюючий орган зобовязаний самостійно визначити суму податкового зобовязання платника податків у разі якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію.

Згідно із підпунктом 17.1.2 пункту 17.2 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобовязання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «а» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, додатково до штрафу, встановленого підпунктом 17.1.1 цього пункту, платник податків сплачує штраф у розмірі десяти відсотків суми податкового зобовязання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше пятдесяти відсотків від суми нарахованого податкового зобовязання та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У відповідності із підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» контролюючий орган зобовязаний самостійно визначити суму податкового зобовязання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобовязань, заявлених у податкових деклараціях.

Згідно із підпунктом 17.1.3 пункту 17.3 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобовязання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобовязаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобовязання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обовязкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше пятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

На підставі акта від 01 листопада 2010 року № 604/2300/32690934 про результати планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Альтранс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2007 року по 30 червня 2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2007 року по 30 червня 2010 року державною податковою інспекцією в Артемівському районі у м. Луганську згідно з підпунктами «а» та «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктами 17.1.1, 17.1.2 та 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачу податковим повідомленням - рішенням від 16 лютого 2011 року № 0001062300/1 визначено суму податкового зобовязання за платежем «податок на прибуток підприємства» у загальному розмірі 1107929,00 грн., у тому числі 738506,00 грн. - за основним платежем, 369423,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, та податковим повідомленням - рішенням від 16 лютого 2011 року № 0001072300/1 визначено суму податкового зобовязання за платежем «податок на додану вартість» у загальному розмірі 885820,00 грн., у тому числі 590425,00 грн. - за основним платежем, 295395,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (арк. справи 12, 21, 70-73).

Зазначені податкові повідомлення-рішення отримані товариством з обмеженою відповідальністю «Альтранс» 18 лютого 2011 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (арк. справи 12 на звороті, 21 на звороті).

Податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську від 16 лютого 2011 року № 0001062300/1 та від 16 лютого 2011 року № 0001072300/1 були оскаржені відповідачем у судовому порядку.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24 травня 2011 року у справі № 2а-1731/11/1270, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2011 року, серед іншого, скасовані податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську від 16 лютого 2011 року № 0001062300/1 в частині визначення суми податкових зобовязань товариству з обмеженою відповідальністю «Альтранс» з податку на прибуток підприємства за основним платежем в сумі 1721,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1030,50 грн. та податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську від 16 лютого 2011 року № 0001072300/1 в частині визначення суми податкових зобовязань товариству з обмеженою відповідальністю «Альтранс» з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 1048,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 694,00 грн. (арк. справи 45-53, 54-58).

Частиною 3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обовязковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Згідно із частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, обставини щодо правомірності визначення державною податковою інспекцією в Артемівському районі у м. Луганську товариству з обмеженою відповідальністю «Альтранс» суми податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «податок на прибуток підприємства» у загальному розмірі 1105177,50 грн. (736785,00 грн. - основний платіж, 368392,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції) та за платежем «податок на додану вартість» у загальному розмірі 884078,00 грн. (589377,00 грн. - основний платіж, 294701,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції) за податковими повідомленнями-рішеннями від 16 лютого 2011 року № 0001062300/1 та № 0001072300/1 у відповідності із частиною 1 статті 72 та частиною 2 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді даної справи не доказуються.

Згідно із підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобовязання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається:

- при самостійному нарахуванні суми грошового зобовязання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобовязання, визначеного цим Кодексом;

- при нарахуванні суми грошового зобовязання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобовязання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

Підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України передбачено, що у день настання строку погашення податкового зобовязання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Відповідно до пункту 129.4 статті 129 Податкового кодексу України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Пеня, визначена підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження.

Інструкцією про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 17 грудня 2010 року № 953 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2010 за № 1350/18645, встановлений порядок ведення органами державної податкової служби обліку нарахування та погашення пені, що справляється з платників податків у звязку із несвоєчасним погашенням узгодженого грошового зобовязання, та пені на податкове зобовязання, нараховане контролюючим органом у разі виявлення його заниження та/або визначене податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента (надалі Інструкція № 953).

Відповідно до пункту 3.1 Інструкції № 953 нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

Згідно з пунктом 3.2 вищезазначеної Інструкції № 953 при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податку, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобовязання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податку, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені. Якщо платник податків не виконує встановлену цим пунктом черговість платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), орган державної податкової служби самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом. У разі наявності у платника податку податкового боргу органи державної податкової служби зобовязані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, у рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Пунктом 3.3 Інструкції № 953 передбачено, що суми пені зараховуються до бюджетів або державних цільових фондів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки.

Як вбачається з облікової картки відповідача, за несвоєчасне погашення податкових зобов'язань з податку на додану вартість у відповідності до вимог статті 129 Податкового кодексу України відповідачу нарахована пеня в сумі 24,29 грн., яка останнім у добровільному порядку не сплачена (арк. справи 44).

Враховуючи вищевикладене, податковий борг товариства з обмеженою відповідальністю «Альтранс» станом на дату розгляду та вирішення справи складає у загальному розмірі 1991766,82 грн., з яких заборгованість з податку на прибуток підприємства - 1106446,90 грн., з податку на додану вартість - 885319,92 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника (арк. справи 43, 44).

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобовязання в установлені строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

На виконання вищезазначених положень Податкового кодексу України 08 вересня 2011 року державною податковою інспекцією в Артемівському районі у м. Луганську товариству з обмеженою відповідальністю «Альтранс» було надіслано податкову вимогу від 08 вересня 2011 року № 499, яка повернута поштовою службою без вручення адресату згідно довідки форми 20 за закінченням терміну зберігання (арк. справи 22, 22 на звороті).

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Оскільки податкова вимога від 08 вересня 2011 року № 499 є чинною (доказів про скасування або відкликання податкової вимоги суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків у банках дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

Внаслідок того, що товариство з обмеженою відповідальністю «Альтранс» станом на дату розгляду та вирішення справи податковий борг з податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємства в загальному розмірі 1991766,82 грн. не сплатив, вимоги податкового органу про стягнення коштів в розмірі 1991766,82 грн. за податковим боргом з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до пункту 21 частини 1 статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 02 лютого 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 07 лютого 2012 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 16, 20, 57, 87, 95, 102 Податкового кодексу України, статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську до товариства з обмеженою відповідальністю «Альтранс» про стягнення коштів за податковим боргом у загальному розмірі 1991766,82 грн. задовольнити повністю.

Стягнути кошти товариства з обмеженою відповідальністю «Альтранс» (ідентифікаційний код 32690934, місцезнаходження: 91493, м. Луганськ, смт. Ювілейне, кв. Корольова, буд. 9, кв. 28) з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в доход Державного бюджету України:

- в сумі 1106446,90 грн. (один мільйон сто шість тисяч чотириста сорок шість гривень девяносто копійок) за податковим боргом з податку на прибуток підприємства на р/р 31118009700004 в ГУДКСУ у Луганській області, одержувач - УДКС у м. Луганську ГУДКСУ у Луганській області, код одержувача 24046582, МФО 804013, код бюджетної класифікації платежу 11021000;

- в сумі 885319,92 грн. (вісімсот вісімдесят пять тисяч триста девятнадцять гривень девяносто дві копійки) за податковим боргом з податку на додану вартість на р/р 31110029700003 в ГУДКСУ у Луганській області, одержувач - УДКС у м. Луганську ГУДКСУ у Луганській області, код одержувача 24046582, МФО 804013, код бюджетної класифікації платежу 14010100.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 07 лютого 2012 року.

СуддяТ.І. Чернявська