Постанова № 21760332, 02.02.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 лютого 2012 року Справа № 2а/1270/1146/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:Захарової О.В.,

при секретарі судового засідання:Білоконі Д.І.,

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 (довіреність №01/9/10 від 03.01.2012),

від відповідача ОСОБА_2 (довіреність №11 від 03.01.2012)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську адміністративну справу за поданням Антрацитівської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області до Антрацитівського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» про стягнення коштів на суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 925977,66 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, -

ВСТАНОВИВ:

31 січня 2012 року позивач Антрацитівська обєднана державна податкова інспекція Луганської області звернулась до Луганського окружного адміністративного суду з поданням про стягнення коштів Антрацитівського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» на суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 925977,66 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, в обґрунтування якого зазначив наступне.

Антрацитівське міське комунальне підприємство «Теплокомуненерго» зареєстровано виконавчим комітетом Антрацитівської міської ради Луганської області 21.05.1996, про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за №13791200000000481. АМКП «Теплокомуненерго», ідент. код 03076618, є юридичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності, що підтверджується довідкою Управління статистики у м. Антрациті №320746 від 15.09.2011. Зазначене підприємство взяте на податковий облік в органах державної податкової служби 09.01.1992 за №29 та перебуває на обліку у Антрацитівській ОДПІ, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 15.09.2011 №471 та є платником податку на додану у вартість згідно зі свідоцтвом №16146474 від 11.07.2003.

Відповідачем було подано до Антрацитівської ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість №9014243630 від 20.01.2012 за грудень 2011 року, якою платником була самостійно задекларована сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду у розмірі - 829 502,00 грн., граничний термін сплати за декларацією 30.01.2012.

16 січня 2012 року Антрацитівською ОДПІ була проведена камеральна перевірка податкової звітності з ПДВ Антрацитівського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго», результат якої було оформлено актом №33/15-03076618 від 16.01.2012. На підставі вказаного акту перевірки Антрацитівською ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення №0000012310 від 20.01.2012 на суму штрафної санкції у розмірі 96 475,66 грн., яке було отримано 20.01.2012 уповноваженою особою відповідача. Станом на 31.01.2012 сума не сплаченого у граничний термін 30.01.2012 податкового зобов'язання Антрацитівського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» з податку на додану вартість становить - 925977,66 грн.

Раніше, відповідно до п.п. 6.2.3, п.6.2. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181 з метою погашення податкового боргу Антрацитівською ОДПІ 05.10.2001 направлено до АМКП «Теплокомуненерго» першу податкову вимогу №1/22. Друга податкова вимога №2/189 була направлена до платника податків 08.11.2001.

Посилаючись на положення Податкового кодексу України, позивач просив стягнути кошти Антрацитівського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» на суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 925977,66 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні, надав суду пояснення, аналогічні викладеному в поданні.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти подання, суду пояснив, що з метою погашення податкового боргу з ПДВ за декларацією №9014243630 від 20.01.2012 сплачено грошових коштів на загальну суму 439217,20 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №15 від 05.01.2012 на суму 61000 грн., №16 від 05.01.2012 на суму 2000 грн., №75 від 25.01.2012 на суму 240000 грн. У звязку з чим, представник відповідача просив у задоволенні подання відмовити в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується подання податкового органу, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення даного подання, суд прийшов до наступного.

Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно зі статтею 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до ст.6 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI податком є обовязковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

У відповідності із статтею 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, серед іншого, платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 203.1 ст.203 ПК України).

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (підпункт 203.2 ст. 203 ПК України).

Судом встановлено, що відповідач Антрацитівське міське комунальне підприємство «Теплокомуненерго» (ідентифікаційний код 03076618) зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Антрацитівської міської ради Луганської області 21.05.1996 (а.с.27).

Згідно Довідки про взяття на облік платника податків від 15.09.2011 №471 відповідач взятий на податковий облік в якості платника податків у Антрацитівській ОДПІ Луганської області з 09.01.1992 за №29 (а.с. 23).

Відповідно свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ №16146474 від 11.07.2003 відповідач є платником податку на додану вартість (а.с. 22).

З матеріалів справи вбачається, що станом на 30 січня 2012 року за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість в загальному розмірі 925977,66 грн., який складається з основного боргу в сумі 829502,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 95637,28 грн. (а.с. 8).

Судом встановлено, що податкові зобовязання з податку на додану вартість самостійно визначені відповідачем у податковій декларації з ПДВ від 20.01.2012 №9014243630 на суму 829502,00 грн., граничний строк сплати за якою 30.01.2012 (а.с. 15-16).

З матеріалів справи вбачається, що на підставі п.1 та п.3 ст. 10 Закону України від 4 грудня 1990 року №509-XII «Про державну податкову службу в Україні» зі змінами та доповненнями, п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20 та п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України посадовими особами Антрацитівської ОДПІ Луганської області з 16 січня 2012 року була проведена камеральна перевірка Антрацитівського МКП «Теплокомуненерго» за період з 30.12.2009 по 05.01.2012 з питань своєчасності сплати самостійно визначеного грошового зобовязання по податку на додану вартість, за результатами якої складений акт камеральної перевірки податкової звітності з ПДВ від 16.01.2012 №33/15-03076618 (а.с. 11-12, 13).

За порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання з податку на додану вартість, передбаченого п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 та п.п. «а» п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181, згідно ст. 126 Податкового кодексу України, позивачем винесене податкове повідомлення-рішення від 20.01.2012 №0000012310, яким на відповідача накладений штраф у розмірі 20% у сумі 96475,66 грн. (а.с. 9).

Податкове повідомлення-рішення від 20.01.2012 №0000012310 відповідач отримав особисто 30.01.2012, у встановленому законом порядку не оскаржив, тому воно є узгодженим та чинним (а.с. 9).

Судом встановлено, що згідно платіжних доручень від 05.01.2012 №15 на суму 61000,00 грн., від 05.01.2012 №16 на суму 2000,00 грн. та від 25.01.2012 №75 на суму 240000,00 грн. відповідачем перераховані грошові кошти із призначенням платежу «оплата суми НДС за декабрь 2011г.» (а.с. 41, 42, 43).

Із зворотнього боку облікової картки платника та довідки про стан розрахунків з бюджетом вбачається, що з 2001 року за відповідачем рахується податковий борг з податку на додатну вартість (а.с. 31, 32-39).

Згідно підпункту 87.9 ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно п.87.9 ст. 87 Податкового кодексу України сплачені відповідачем грошові кошти в загальному розмірі 439217,20 грн. із зазначенням призначення платежу «оплата суми НДС за декабрь 2011г.» була зарахована позивачем в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення, що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника за скороченою формою станом на 01.02.2012 (а.с. 32-39). У звязку з чим сума податкового боргу з податку на додану вартість станом на 01.02.2012 складає925977,66 грн., що підтверджується довідкою про стан розрахунків з бюджетом станом на 01.02.2012 (а.с.31).

Сума податкового боргу з податку на додану вартість в загальному розмірі 925977,66 грн. підтверджується розрахунком податкового боргу (а.с. 8), довідкою про суми податкового боргу платника податків (а.с. 7), податковою декларацією з ПДВ (а.с. 15-16), корінцем податкового повідомлення-рішення від 20.01.2012 №0000012310 (а.с.9), довідкою про стан розрахунків з бюджетом станом на 01.02.2012 (а.с. 31) та даними зворотнього боку облікової картки платника (скорочена форма) станом на 01.02.2012 (а.с. 32-39).

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п.п. 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI).

Так, відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону України від 21.12.2000 №2181 «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

П.п. 6.2.4 вказаної статті визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до цієї статті Антрацитівською обєднаною державною податковою інспекцією Луганської області 05 жовтня 2001 року відповідачу була вручена перша податкова вимога від №1/22 від 05.10.2001 та 08 листопада 2001 року була вручена друга податкова вимога №2/189 від 08.11.2001, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача у корінцях першої і другої податкової вимоги (а.с. 20).

Вказані перша і друга податкові вимоги є чинними, податковим органом не відкликані.

Твердження відповідача про відсутність податкового боргу спростовані наданими позивачем доказами. Доводи щодо тяжкого матеріального становища та у звязку з цим неможливістю своєчасно сплачувати податкові зобовязання суд вважає необґрунтованими, так як податковим законодавством не встановлено будь-яких підстав для звільнення від сплати податкових зобовязань і податкового боргу.

Оскільки у відповідача наявний податковий борг, суд дійшов висновку, що позивачем при зверненні до суду з вказаним поданням щодо стягнення з Антрацитівського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» коштів на суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 925977,66 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, дотримані вимоги пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, підстави для відмови у задоволенні подання відсутні, тому подання підлягає задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163, 167, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Подання Антрацитівської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області до Антрацитівського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» про стягнення коштів на суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 925977,66 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, задовольнити повністю.

Стягнути кошти Антрацитівського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» (і.к. 03076618) на суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 925977,66 грн. (девятсот двадцять пять гривень девятсот сімдесят сім гривень 66 копійок) з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, які перерахувати до державного бюджету р/р 31114029700010, код платежу 14010100, банк: ГУ ДКСУ в Луганській області,МФО 804013, код отримувача 37983403, отримувач Антрацитівське УДКСУ Луганської області.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова складена у повному обсязі та підписана 06 лютого 2012 року.

СуддяО.В. Захарова