Постанова № 21759946, 31.01.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2012 р. справа № 2а/0570/1312/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Христофорова А.Б.

при секретаріМірошниченко А.О.,

за участю :

представника заявника - Міщенко Л.П.,

представника сторони, до якої застосовуються

заходи підтвердження обґрунтованості адміністративного

арешту майна платника податків -не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за поданням Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька до Державного підприємства «Дирекція реструктуризації шахтного фонду» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,-

В С Т А Н О В И В:

30 січня 2012 року заявник, Державна податкова інспекція у Куйбишевському районі м. Донецька, звернулась до суду із поданням до Державного підприємства «Дирекція реструктуризації шахтного фонду» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

В обґрунтування вимог, заявник посилається на приписи п. 94.1 статті 94 Податкового Кодексу України, згідно якої адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Заявник зазначає, що Державне підприємство «Дирекція реструктуризації шахтного фонду» зареєстровано у якості юридичної особи та взято на податковий облік у якості платника податків.

Вказує, що 25.01.2012 року податковим керуючим направлено, а посадовою особою підприємства, отримано повідомлення про проведення 27.01.2012 перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Не зважаючи не отримане повідомлення, посадовими особами підприємства було відмовлено податкового керуючому в реалізації покладених на нього повноважень.

У звязку із зазначеними обставинами, податковим керуючим було складено акт про перешкоджання платником податків виконанню покладених на нього повноважень.

За таких обставин, начальником Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька на підставі подання начальника ВПМ, 30.01.2012 року було прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків б/н.

Просить суд підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна Державного підприємства «Дирекція реструктуризації шахтного фонду».

Представник заявника у судовому засіданні вимоги подання підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у поданні, просив суд задовольнити вимоги подання в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву, згідно до якої просить розглянути справу без його участі та зазначає, що погоджується із рішенням Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька від 30.01.2012 року.

З огляду на зазначені обставини, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутність представника сторони, до якої застосовуються заходи підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Згідно ч. 3 ст. 136 КАС України, судове рішення, в тому числі, у звязку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими ст. 112 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 112 КАС України, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Суд приймає визнання стороною, до якої застосовуються заходи підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків вимог подання, оскільки визнання вимог подання не суперечить закону та не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Суд, заслухавши представників сторін, що зявились, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи, якими обґрунтовуються вимоги подання, встановив наступне.

Згідно п. 1 ч.1 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”,- державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції зокрема виконують такі функції як здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів.

Згідно абз. 1-2 ст. 2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”,- завданнями органів державної податкової служби є, зокрема здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідно до п.п. 41.1.1. п.4.1 ст.41 Податкового кодексу України,- контролюючими органами є, зокрема органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.п. 14.1.137 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України,- орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п.4.15 ст.41 Податкового кодексу України,- органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Таким чином, заявник, Державна податкова інспекція у Куйбишевському районі м. Донецька (Далі за текстом, - ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька) ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька, вул. Куйбишева, 143 а, м. Донецьк, 83060, ІК 24165303,- є субєктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує повноваження надані йому Податковим кодексом та Законом України „Про державну податкову службу в Україні”.

Сторона, до якої застосовуються заходи підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, Державне підприємство «Дирекція реструктуризації шахтного фонду» (Далі за текстом,- ДП «Дирекція реструктуризації шахтного фонду»), вул. Стадіонна, 1, м. Донецьк, 83102, ІК 36061246, - є юридичною особою, дата проведення державної реєстрації 01.08.2008 року, з 04.08.2008 року знаходиться на обліку в ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька, як платник податків за № 11956.

Як вбачається із матеріалів справи, ДП «Дирекція реструктуризації шахтного фонду» має податковий борг. Заходи, вжиті податковим органом, не призвели до погашення податкового боргу.

Згідно витягу про реєстрацію в державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 34090019 від 06.12.2011 року, активи платника податків ДП «Дирекція реструктуризації шахтного фонду» згідно акту опису № 6 від 16.06.2011 року, перебувають у податковій заставі.

Наказом начальника Куйбишевської ОДПІ, ДП «Дирекція реструктуризації шахтного фонду» призначено податкового керуючого ОСОБА_2

25.01.2012 року заступником голови комісії з проведення реорганізації ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька, заступником начальника ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька, підписано повідомлення про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, у якому зазначено, що 27.01.2012 року податковим керуючим ОСОБА_2 буде проведено перевірку стану збереження майна ДП «Дирекція реструктуризації шахтного фонду», яке перебуває у податковій заставі.

Вказане повідомлення отримано уповноваженою особою ДП «Дирекція реструктуризації шахтного фонду» 25.01.2012 року, про що свідчить її особистий підпис.

Проте, посадовими особами ДП «Дирекція реструктуризації шахтного фонду», безпідставно було відмовлено у допуску податкового керуючого ОСОБА_2 до проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі.

У звязку із зазначеними обставинами податковим керуючим ОСОБА_2, 27.01.2012 року було складено акт про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податкового керуючого.

Згідно п. 91.3. ст. 91 Податкового кодексу України,- податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди органу державної податкової служби (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.

Згідно п. 91.4. ст. 91 Податкового кодексу України,- у разі якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюються центральним органом державної податкової служби.

Відповідно до п. 94.1. ст. 94 Податкового кодексу України,- адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Відповідно до п. 94.2.6. п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України, - арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин, зокрема коли платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 94.4. ст. 94 Податкового кодексу України,- арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Відповідно до п. 94.5. ст. 94 Податкового кодексу України,- арешт майна може бути повним або умовним.

Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного органу державної податкової служби на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником органу державної податкової служби, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Відповідно до п. 94.6., п.п. 94.6.1 ст. 94 Податкового кодексу України,- керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна.

Відповідно до п. 94.10. ст. 94 Податкового кодексу України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Наведена норма Податкового кодексу України кореспондує з п. 2 ч. 1 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

30.01.2012 року начальник ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька, розглянувши матеріали звернення начальника відділу податкової міліції ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька, вирішив застосувати умовний адміністративний арешт майна ДП «Дирекція реструктуризації шахтного фонду» з вимогою тимчасової заборони відчуження активів на які накладено адміністративний арешт.

Зазначене рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна ДП «Дирекція реструктуризації шахтного фонду» було отримано відповідачем 0.01.2012 року та не оскаржувалось ні в адміністративному, ні в судовому порядку.

Оскільки матеріалами справи підтверджуються обставини перешкоджання посадовими особами ДП «Дирекція реструктуризації шахтного фонду» виконанню повноважень податкового керуючого щодо проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, суд приходить до висновку про обґрунтованість рішення Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька б/н від 30.01.2012 року про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків.

Таким чином, з огляду на вище зазначені обставини, суд задовольняє вимоги подання у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 1, 2, 4, 5, 6, 10, 11, 14, 15, 17, 23, 48, 58, 69-71, 79, 86, 87, 94, 98, 104, 105, 111, 112, 114, 121, 160, 161, 162, 163, 183-3, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити вимоги подання Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька до Державного підприємства «Дирекція реструктуризації шахтного фонду» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Визнати обґрунтованим рішення Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька б/н від 30.01.2012 року про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків Державного підприємства «Дирекція реструктуризації шахтного фонду» вул. Стадіонна, 1, м. Донецьк, 83102, ІК 36061246.

Постанова суду підлягає негайному виконанню.

Постанова ухвалена у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 31 січня 2012 року.

Повний текст постанови складений 05 лютого 2012 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Христофоров А.Б.