Постанова № 21759948, 06.02.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2012 р. справа № 2а/0570/811/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Михайлик А.С.

при секретаріМороз Н.О.

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Михайлик А.С.

при секретарі судового засідання Мороз Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Шахтарської обєднаної державної податкової інспекції

доКомунального підприємства «Транспортне підприємство «Партнер»

про стягнення заборгованості в сумі 35947,00 грн.

за участю:

від позивача: ОСОБА_1 (за дов. № 245/10/10-013 від 11 січня 2012 року)

відповідача: ОСОБА_2 (за дов. № 286 від 29 вересня 2011 року)

Шахтарська обєднана державна податкова інспекція звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Комунального підприємства «Транспортне підприємство «Партнер» про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків у розмірі 35947,00 гривень. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що за відповідачем обліковується сума податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 35947,00 гривень, яка виникла внаслідок нездійснення своєчасної сплати платником податків суми самостійно узгоджених податкових зобовязань, визначених в деклараціях з податку на додану вартість за звітні податкові періоди вересень та жовтень 2011 року. Посилаючись на вимоги підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 та підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, позивач просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 35947,00 гривень.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги, викладені у позові, підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні надав заяву про визнання позовних вимог та зазначив, що причиною несплати посадкових зобовязань є фінансова нестабільність підприємства, що унеможливлює здійснення своєчасної сплати податкових зобовязань.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач Комунальне підприємство «Транспортне підприємство «Партнер» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному юридичних осіб та фізичних осіб підприємців за кодом 32062686, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, копії яких наявні в матеріалах справи (арк. справи 4-5). Як платник податків відповідач зареєстрований та обліковується в Шахтарській обєднаній державній податковій інспекції (позивач у справі) з 10 липня 2002 року, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків № 11/10/29014-1 від 5 січня 2012 року (арк. справи 6).

Відповідно до відомостей зворотного боку облікової картки платника податків станом на 2 лютого 2012 року за відповідачем обліковується недоїмка з податку на додану вартість у розмірі 310216,81 гривень, у тому числі заявлена позивачем до стягнення заборгованість у розмірі 35947,00 гривень (арк. справи 39-43).

Зазначена заборгованість в сумі 35947,0 гривень виникла внаслідок несплати відповідачем самостійно узгоджених податкових зобовязань за податковими деклараціями № 9009196978 від 20 жовтня 2011 року та № 9011447166 від 18 листопада 2011 року.

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.

Згідно підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 54 зазначеного Кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до пункту 57.1. статті 57 Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 202.1. статті 202 Податкового кодексу України визначено звітним (податковим) періодом з податку на додану вартість календарний місяць.

Відповідно до вимог статті 203 Кодексу податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

20 жовтня 2011 року відповідачем надано до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період вересень 2011 року, рядком 25 якої відповідач визначив до сплати податок в сумі 28 602,00 грн. (арк. справи 21-23). Кінцевим строком плати зазначених зобовязань є 30 жовтня 2011 року.

18 листопада 2011 року відповідачем надано до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період жовтень 2011 року, рядком 25 якої відповідач визначив до сплати податок в сумі 7 3453,00 грн. (арк. справи 18-20). Кінцевим строком плати зазначених зобовязань є 30 листопада 2011 року.

Станом на день судового розгляду самостійно узгоджені податкові зобовязання з податку на додану вартість за звітні податкові періоди вересень та жовтень 2011 року в сумі 35947,00 грн. відповідачем не сплачені.

Відповідно до пункту 95.2. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

27 січня 2004 року Шахтарською обєднаною державною податковою інспекцією сформована першу податкову вимогу № 1/16 (арк. справи 9), яку відповідач отримав поштою 29 січня 2004 року (арк. справи 11). 9 березня 2004 року Шахтарською обєднаною державною податковою інспекцією сформована другу податкову вимогу № 2/61 (арк. справи 10), яку відповідач отримав поштою 16 березня 2004 року (арк. справи 11). Згідно наданої представником позивача довідки №601/10/24-013 від 02 лютого 2012 року (арк. справи 35) в період від дня направлення другої податкової вимоги відповідач постійно мав несплачену податкову заборгованість, у звязку з чим вказані податкові вимоги не втратили юридичної сили.

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено наявність суми податкового боргу відповідача з податку на додану вартість в сумі 35947,00 грн. та наявність підстав для стягнення зазначеної суми боргу в судовому порядку.

Відповідно до статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу

Частиною 3, 4 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про те, що визнання відповідачем заявленого Шахтарською обєднаної державною податковою інспекцією позову не суперечить закону та не порушує чиїх-небудь прав, свобод або інтересів, що є підставою для прийняття судом такої заяви.

Наведене вище свідчить про обґрунтованість заявлених позивач вимог про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків у розмірі 35 947,00 гривень та наявність підстав для їх задоволення.

Згідно приписів частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

З огляду на зазначене, на підставі положень Закону України «Про державну податкову службу в Україні», підпункту 20.1.28 статті 20, статті 95 Податкового кодексу України ст.ст. 8 - 11, 40, 94, 112, 136, 158 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Шахтарської обєднаної державної податкової інспекції до Комунального підприємства «Транспортне підприємство «Партнер» про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків у розмірі 35 947,00 гривень задовольнити.

Стягнути з рахунків Комунального підприємства «Транспортне підприємство «Партнер» (код ЄДРПОУ 32062686, адреса: 86200, Донецька область, м. Шахтарськ, вул. Победи, буд. 2) у банках, обслуговуючих платника податків, кошти у розмірі 35 947,00 гривень (тридцять пять тисяч девятсот сорок сім гривень 00 копійок).

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови у присутності представників сторін.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 7 лютого 2012 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Михайлик А.С.