Постанова № 21759943, 27.01.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2012 р. справа № 2а/0570/23319/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кірієнка В.О.

при секретаріНовіковій А.В.

за участю представників сторін

позивачів: Пазій І.В., Харченко С.С.

відповідача: Пємова В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Комунального підприємства «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління» до Державної податкової інспекції у м. Маріуполі про визнання неправомірним податкового повідомлення рішення № 0000161500 від 15.11.2011 року,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Комунальне підприємство «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління» звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Маріуполі про визнання неправомірним податкового повідомлення рішення № 0000161500 від 15.11.2011 року,

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність зменшення суми відємного значення обєкта оподаткування з податку на прибуток за 2-й квартал 2011 року в сумі 12341826,00 грн. спірним податковим повідомленням-рішенням. Позивач вважає, що дослівне тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України дає підстави вважати, що у разі наявності відємного значення обєкту оподаткування у 1 кварталі 2011 року, то сума такого відємного значення підлягає включенню до складу витрат 2 кварталу 2011 року. Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат 2 кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить. Тому позиція, викладена в акту перевірки а потім і в податковому повідомленні-рішенні не відповідає чинним нормам законодавства України.

Сума витрат за відповідний податковий період (1-й квартал 2011 року) розраховувалась відповідно до вимог чинного податкового законодавства (Закон України від 28.12.1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», що діяв у 1 кварталу 2011 року). Відповідно до п.22.4 ст.22 Прикінцевих положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачалось, що у 2011 році сума відємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та відємне значення обєкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Керуючись нормами законодавства, позивач стверджує, що декларація з податку на прибуток за 1-й квартал 2011 року була складена підприємством у відповідності до вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Податкового кодексу України з відображенням збитків минулих періодів у сумі 12341826,00 грн.

Таким чином, до складу витрат 2-го календарного кварталу 2011 року включається сума 12341826,00 грн., незалежно від того сформувалось таке відємне значення з врахуванням відємного значення за попередній календарний рік чи ні.

Таким чином, спірне податкове повідомлення-рішення про зменшення відємного значення обєкту оподаткування податком на прибуток, задекларованого позивачем у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року на суму 12341826,00 грн., що є відємним значенням обєкту оподаткування податком на прибуток за підсумками 2010 року, відповідач виніс необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та на підставі невірного тлумачення діючого законодавства.

В судовому засіданні представник позивача, позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним в позові, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, надав пояснення аналогічні викладеним в акті перевірки, за результатами якого прийняте спірне податкове повідомлення-рішення.

На підставі викладеного просив у задоволені позовних вимог відмовити.

Заслухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Комунальне підприємство «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління» зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області 30.06.1993 року № 1274105 0011 002142, ідентифікаційний код юридичної особи 05393725, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи та виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, перебуває на податковому обліку у ДПІ м. Маріуполя та здійснює свою діяльність на підставі статуту.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні», порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

Серед прав, наданих податковим органом, статтею 75 Податкового кодексу України, передбачено право на проведення камеральних, документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок.

Відповідно до п.76.1 ст.76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

03.11.2011 року ДПІ у м. Маріуполі було здійснено камеральну перевірку податкової звітності позивача з податку на прибуток про виявлення помилок (порушень), наслідки якої викладені в акті перевірки від 03.11.2011 року № 71/15-013/05393725.

В висновках акту перевірки встановлено, що Комунальне підприємство «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління» завищено відємне значення обєкта оподаткування податком на прибуток за 2 квартал 2011 року (вхідний № 9006337177 від 09.08.2011 року) на 12341826,00 грн.

Як встановлено з матеріалів справи, до ДПІ у м. Маріуполі позивачем було надано податкову декларацію з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року № 9002642301 від 28.04.2011 року. Згідно поданої податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2011 року відємне значення обєкту оподаткування за 1 квартал 2011 рік (рядок 08 «обєкт оподаткування») по підприємству склало «мінус» 14000314,00 грн., значення по рядку 04.9 «відємне значення обєкту оподаткування попереднього податкового року» 12341826,00 грн., яке утворилось станом на 01.01.2011 року.

Таким чином, Комунальне підприємство «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління» в податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року (вхідний № 9006337177 від 09.08.2011 року) у складі витрат по рядку 06.6 задекларувало суму відємного значення обєкту оподаткування попереднього звітного податкового періоду у розмірі 14000314,00 грн., замість 1658488,00 грн., як на то посилається податковий орган.

Відповідач вважає, що в порушення підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідних положень», п.150.1 ст.150 Податкового кодексу України позивач неправомірно у рядку 06.6 податкової декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року відображено відємне значення обєкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду у сумі 14000314,00 грн., замість суми 1658488,00 грн., що призвело до завищення відємного значення на суму 12341826,00 грн.

З наведеного в акті перевірки розрахунку вбачається, що спірним моментом є, зокрема, те, що до рядку 04.9 «відємне значення обєкта оподаткування за попередній податковий період» декларації за І квартал 2011 року позивач неправомірно відніс суму в розмірі 12341826,00 грн.

З метою встановлення правильності розрахунку позивача значення рядка 04.9. «відємне значення обєкта оподаткування за попередній податковий період» декларації за 1-й квартал 2011 року необхідно здійснити аналіз показників податкової звітності платника податків за 2010 рік.

Об'єктом оподаткування у розумінні ст. 3 Закону України від «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР (який діяв до 01.04.2011р.) є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.6.1 ст.6 Закону України від «Про оподаткування прибутку підприємств» якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Законом України від 20.05.2010р. № 2275-VI, який набрав чинності 16.06.2011р., пункт 6.1 статті 6 доповнено абзацом другим, згідно із яким у 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Цим же Законом статтю 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» доповнено пунктом 22.4, згідно із яким у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Оскільки Закон №2275-VI набрав чинності 16.06.2010 року, порядок врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування, визначений п.22.4 Закону застосовується з початку наступного звітного (податкового) періоду, тобто за підсумками 9 місяців 2010 року.

У відповідності до абз.2 п.22.4 ст.22 наведеного Закону, у декларації за І квартал 2011 року позивач включив до складу валових витрат суму від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат в даному випадку 12341826,00 грн., яке виникло у 2010 році, що за даними декларації 2010 року складає 12341826,00 грн.

Аналіз норм п.6.1 ст.6 та п.22.4 ст.22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» свідчить про те, що до 16.06.2010 року до складу валових витрат І-го кварталу наступного року платник податків мав право включати всю суму збитків, отриманих у попередньому році. При цьому, об'єкт оподаткування наступного року розраховується з урахуванням цього від'ємного значення у складі валових витрат наростаючим підсумком (тобто у І, ІІ, ІІ, VІ кв.) до повного погашення такого від'ємного значення.

Зазначена норма покликана на те, щоб платник податків повністю покрив витрати попереднього податкового року у наступному.

У 2011 році платнику податків дозволено включати до складу валових витрат і суму від'ємного значення, яка не була врахована у складі валових витрат 2010 року, а також сам збиток, який виник у 2010 році без обмежень, встановлених самим п.22.4 ст.22 Закону.

Із встановлених судом обставин, суд приходить до висновку, що позивачем вірно включено до складу відємного значення 1-го кварталу 2011 року суму 12341826,00 грн., як збиток 2010 року (від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010 року).

Позивачем був правомірно сформований склад об'єкту оподаткування за 1-й квартал 2011 року з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року .

З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України. Суд зазначає, що відповідно до підрозділу 4 Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, застосування Розділу III «Податок на прибуток підприємств» починається з 1 квітня 2011 року.

Статтею 150 Податкового кодексу України встановлений порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів.

Норми даної статті аналогічні нормам п.6.1 ст.6 та п.22.4 ст.22 Закону України від «Про оподаткування прибутку підприємств» з урахуванням змін, внесених Законом України від 20.05.2010 року №2275-VI.

Так, згідно із п.150.1 ст.150 Податкового кодексу України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Тобто, зазначена норма дозволяє платнику податків повністю включати до витрат першого календарного кварталу 2011 року всю суму від'ємного значення обєкта оподаткування.

Разом з тим пунктом 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році» Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлює, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

З аналізу положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідних положень» Податкового кодексу України випливає, що до складу другого кварталу 2011 року включається від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року.

Як встановлено судом, результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку за підсумками І кварталу 2011 року є від'ємне значення в суми «-14000314,00 грн.» (рядок 08).

Зазначену суму цього від'ємного значення позивач у відповідності до норм пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України включив до витрат 2-го календарного кварталу 2011 року та відобразив її у декларації за 2-й квартал 2011 року у рядку 06.6.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, суд не приймає посилання податкового органу на висновки акту перевірки, про те, що до складу 2-го кварталу 2011 року позивачем неправомірно включено від'ємне значення з 2010 року в сумі 14000314,00 грн. що увійшло до складу першого кварталу 2011р.

Таке тлумачення суперечить нормам Податкового кодексу України.

Відповідно до п.1 розділу XIX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України, розділ III «Податок на прибуток» набрав чинності з 01.04.2011 року, який згідно з п.1 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Інше встановлено у п. 3 підрозділу 4 Перехідних положеннях Податкового кодексу України, які і регулюють питання щодо формування від'ємного значення 2-го кварталу 2011року.

В нормі п. 3 підрозділу 4 Перехідних положеннях Податкового кодексу України законодавець, як і раніше, під час коригування порядку формування розміру валових витрат з урахуванням від'ємного значення у 2010 році, шляхом прийняття Закону України від 20.05.2010 року №2275-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визначив особливий порядок формування об'єкту оподаткування податком на прибуток.

Дослівне тлумачення положень п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у 1-му кварталі 2011 року, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат 2-го кварталу 2011 року.

Зазначена норма не містить обмеження щодо витрат, які мають бути враховані у складі валових витрат 2-го кварталу 2011 року.

З приводу наведеного, суд вважає що податкове повідомлення-рішення від 15.11.2011 року № 0000161500, яким зменшено суму відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 12341826,00 грн. підлягає визнанню недійсним.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що відповідачем в судовому засіданні не доведено, що оскаржуване податкове повідомлення рішення було прийнято законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.94 КАСУ якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Комунального підприємства «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління» до Державної податкової інспекції у м. Маріуполі про визнання неправомірним податкового повідомлення рішення № 0000161500 від 15.11.2011 року - задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Маріуполі № 0000161500 від 15.11.2011 року, яким зменшено суму відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 12341826,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління» витрати по сплаті судового збору у розмірі 28 грн. 23коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 27 січня 2012 року.

Постанова у повному обсязі складена 01 лютого 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Кірієнко В.О.