Ухвала суду № 21749450, 09.06.2011, Апеляційний суд Одеської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2011 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - судді Панасенкова В.О.

суддів: Парапана В.Ф.

Драгомерецького М.М.,

при секретарі: Плавич С.В.,

за участю: представника відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6, ОСОБА_7 на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 26 січня 2011 року за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про знесення бетонованої площадки, переобладнання східної стіни гаражу і облаштування зливного водостоку та за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про усунення перешкод в користуванні гаражем та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и л а:

24 липня 2009 року ОСОБА_6, ОСОБА_7 звернулися до суду з вказаним первісним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що йому, ОСОБА_6, на праві власності належить житловий будинок АДРЕСА_2 та земельна ділянка площею 451 кв.м., на якій розташований вказаний будинок, на підставі договору купівлі-продажу від 01 серпня 2006 року та державного акту на право власності на земельну ділянку від 01 червня 2009 року. Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є власниками квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 27 березня 1993 року. Після демонтажу металевого гаражу, якій був зведений відповідачами на належній йому земельній ділянці, залишилася бетонована площадка. Існуючий камяний гараж літ. "Е" збудований на межі земельних ділянок житлових будинків НОМЕР_2 та НОМЕР_1 з порушеннями будівельних правил на місці колишнього зливного водостоку. Тому порушені їх права.

Посилаючись на ці обставини, та на ст. 376 ЦК України, позивачі ОСОБА_6, ОСОБА_7 просили суд зобовязати відповідачів знести бетоновану площадку, переобладнати східну стіну камяного гаражу під літ. "Е" та перенести її на відстань 1 м від межі земельних ділянок та облаштувати зливний водостік.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проти позову заперечували і 02 листопада 2009 року звернулися до суду із вказаним зустрічним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що спірний камяний гараж під літ "Е" розміром 4, 0 х 5, 6 кв.м. збудований у дворі житлового будинку АДРЕСА_1 задовго до придбання ОСОБА_6 житлового будинку АДРЕСА_2. Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 29 лютого 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 28 травня 2009 року, у задоволенні позову Ізмаїльської міської ради Одеської області про знесення вказаного гаражу відмовлено та встановлено, що гараж був побудований відповідно до проекту, узгодженого з усіма органами та посадовим особами, які здійснюють контроль при будівництві, та за згодою мешканців будинку НОМЕР_1; відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перешкоджають їм у виконанні робіт по облаштуванню зливного водостоку. Рішенням виконкому Ізмаїльської міської ради Одеської області від 20 серпня 2009 року № 1091 надана згода на оформлення ними права власності на гараж. Узгоджена межа земельної ділянки відповідачів знаходиться на відстані 1, 2 1, 3 м. від гаражу. Таким чином, права відповідачів ОСОБА_7 не порушені. Навпаки, останні перешкоджають їм користуватись спірним гаражем, чим завдали моральну шкоду, яку вони оцінюють у 3 000 грн.

Посилаючись на ці обставини, ст. ст. 23, 317, 319, 321 ЦК України, позивачі за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 просили суд зобовязати ОСОБА_6, ОСОБА_7 не перешкоджати їм у користуванні гаражем літ. "Е" та стягнути з відповідачів на їх користь моральну шкоду в розмірі 3 000 грн.

Рішенням суду першої інстанції первісний та зустрічний позови задоволені частково. Суд зобовязав відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 демонтувати бетоновану площадку з-під металевого гаража за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Червонофлотська, буд. 35-а, та зобовязав позивачів ОСОБА_6 і ОСОБА_7 не перешкоджати ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 у користуванні гаражем під літ. "Е" за адресою: АДРЕСА_1. В решті первісних та зустрічних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачі ОСОБА_6, ОСОБА_7 просять рішення суду першої інстанції скасувати й ухвалити нове рішення про задоволення первісного позову в повному обсязі та про відмову у задоволенні зустрічного позову, мотивуючи тим, що суд першої інстанції порушив норми процесуального і матеріального права.

Позивачі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилися, надіслали заяву про розгляд справи за їх відсутністю.

За змістом ст. ст. 11, 27 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми процесуальними правами на власний розсуд.

Тому у відповідності до ч. 2 ст. 305 ЦПК України у даному випадку їх неявка в суд не перешкоджає розглядові справи і не порушує право на доступ до суду апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги позивачів ОСОБА_6, ОСОБА_7, пояснення на апеляцію представника відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, - ОСОБА_5, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивачів задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм процесуального і матеріального права.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачу ОСОБА_6, на праві власності належить житловий будинок АДРЕСА_2 та земельна ділянка площею 451 кв.м., на якій розташований вказаний будинок, на підставі договору купівлі-продажу від 01 серпня 2006 року та державного акту на право власності на земельну ділянку від 01 червня 2009 року. Фактично він користується земельною ділянкою площею 477 кв.м.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є власниками квартири № 3 у багатоквартирному житловому будинку АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 27 березня 1993 року (а.с. 58).

Земельна ділянка площею 1054 кв.м., на якій розташований житловий будинок НОМЕР_1, знаходиться у загальному користуванні мешканців цього будинку.

Спірний камяний гараж під літ "Е" розміром 4, 0 х 5, 6 кв.м. збудований відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у дворі житлового будинку АДРЕСА_1 до придбання позивачем ОСОБА_6 житлового будинку АДРЕСА_2 (а.с. 55-57).

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 29 лютого 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 28 травня 2009 року, у задоволенні позову Ізмаїльської міської ради Одеської області про знесення вказаного гаражу відмовлено та встановлено, що гараж під. літ "Е" був побудований відповідно до проекту, узгодженого з усіма органами та посадовим особами, які здійснюють контроль при будівництві, та за згодою мешканців будинку НОМЕР_1; відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перешкоджають їм у виконанні робіт по облаштування зливного водостоку (а.с. 53-54, 61, 98).

Рішенням виконкому Ізмаїльської міської ради Одеської області від 20 серпня 2009 року № 1091 надана згода на оформлення відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 права власності на спірний гараж (а.с. 59).

Узгоджена межа земельної ділянки позивача ОСОБА_6 знаходиться на відстані 1, 2 1, 3 м. від спірного гаражу, що підтверджується довідкою Ізмаїльського управління ЖКГ від 26 травня 2009 року (а.с. 52).

Висновком експерта № 13/15 від 15 вересня 2010 року встановлено, що існуючий камяний гараж під літ "Е" не порушує меж між земельними ділянками, на яких розташовані житлові будинки НОМЕР_2 та НОМЕР_1 (а.с. 128-137).

Після демонтажу металевого гаражу, якій був збудований відповідачами на належній позивачу ОСОБА_6 земельній ділянці, залишилася бетонована площадка.

Між сторонами у справі з приводу користування спірним гаражем виникли неприязні відносини, позивачі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перешкоджають відповідачам у користуванні гаражем, що підтверджується показаннями свідка ОСОБА_8

За таких обставин, вирішуючи спір, суд першої інстанції обґрунтовано зобов'язав відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 демонтувати бетоновану площадку з-під металевого гаража за адресою: АДРЕСА_2, а позивачів ОСОБА_6, ОСОБА_7 не перешкоджати відповідачам користуватись спірним камяним гаражем, розташованим у дворі буд. АДРЕСА_1.

Існування спірного гаражу не порушує право позивачів ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користування земельною ділянкою площею 451 кв.м., тому їх вимоги щодо переобладнання східної стіни гаражу з перенесенням її на 1 м від межі та облаштування зливного водостоку є безпідставними.

Погоджується колегія суддів із висновком суду першої інстанції про розподіл судових витрат у відповідності до положень ст. 88 ЦПК України.

Твердження позивачів ОСОБА_6 і ОСОБА_7 в апеляційній скарзі про те, що рішення суду не відповідає вимогам закону, не приймаються до уваги, оскільки наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду і не містять підстав для висновків про порушення або неправильне застосування судом норм права, які привели до неправильного вирішення справи.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції виконав всі вимоги цивільного судочинства і вирішив справу згідно із законом.

Отже, рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим ї законних підстав для його скасування з ухваленням нового рішення про задоволення первісного позову в повному обсязі та відмову у задоволенні зустрічного позову немає.

При подачі апеляційної скарги позивачі ОСОБА_6 і ОСОБА_7 не доплатили витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 18, 75 грн. Тому у відповідності до ст. 88 ЦПК України вказані витрати підлягають стягненню з них у дохід держави.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6, ОСОБА_7 відхилити, рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 26 січня 2011 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_6, ОСОБА_7 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 18, 75 грн. на

розрахунковий рахунок 31215263700007, МФО 828011, отримувач: ГУ ДКУ в Одеській області, Код ЄДРПОУ 23213460, Банк отримувача: ГУ ДКУ в Одеській області, призначення платежу: КБК 22050002, за ІТЗ Апеляц. суд Од. обл.

Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою.

Судді апеляційного суду Одеської області: В.О. Панасенков

В.Ф. Парапан

М.М. Драгомерецький