Постанова № 21742646, 27.02.2012, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 лютого 2012 року Справа № 5002-32/3614-2011 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЧерткової І.В.,

суддівГонтаря В.І.,

Плута В.М.,

за участю представників сторін:

прокурор не з'явився; заступник військового прокурора Севастопольського гарнізону;

позивача не з'явився; Міністерство оборони України;

позивача ОСОБА_1, довіреність № б/н від 10.01.12; Севастопольська квартирно-експлуатаційна частина морська;

відповідача ОСОБА_2, довіреність № б/н від 22.02.12; приватне підприємство "Артек-Союз";

третьої особи не з'явився; академія військово-морських сил ім. П.С. Нахімова;

розглянувши апеляційну скаргу заступника військового прокурора Севастопольського гарнізону на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Барсукова А.М.) від 03 листопада 2011 року у справі № 5002-32/3614-2011

за позовом заступника військового прокурора Севастопольського гарнізону (вул. Суворова, 27, Севастополь, 99011) в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (Повітрянофлотський пр-т, 6, Київ 1, 01001)

Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської (вул. Хрустальова, 60, Севастополь, 99040)

до приватного підприємства "Артек-Союз" (вул. Павленко, 2А, офіс 3, Сімферополь, 95006)

третя особа академія військово-морських сил ім. П.С. Нахімова (вул. Дибенка, 1, Севастополь, 99028)

про стягнення 96079,28 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заступник військового прокурора Севастопольського гарнізону в особі Міністерства оборони України та Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до приватного підприємства "Артек-Союз" про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію за березень-травень 2011 року у сумі 96 079,28 грн.

Під час розгляду справи прокурор надав заяву про збільшення позовних вимог (т.1,а.с.33), відповідно якої просив стягнути з відповідача заборгованість за спожиту електроенергію за квітень-серпень 2011 року у сумі 153956, 48 грн.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 03 листопада 2011 року у справі № 5002-32/3614-2011 визнано недійсним договір поставки електроенергії, у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з зазначеним рішенням, прокурор звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Підставою для скасування рішення суду першої інстанції заявник апеляційної скарги вважає порушення норм матеріального та процесуального права.

Заявник апеляційної скарги зазначає, що господарський суд вийшов за межи позовних вимог, проте жодного клопотання про це сторонами чи прокурором не заявлялося.

Заявник апеляційної скарги стверджує, що виходячи з приписів статті 277 Господарського кодексу України, у випадку відпускання електроенергії субабонентові, приєднаного до мереж абонента, зазначені субєкти укладають договір енергопостачання і один до одного мають права та несуть обовязки енергопостачальника і абонента.

Також, прокурор вказує, що електроенергія відповідачем фактично споживалася, крім того за попередні місяці (січень-березень 2011 року) була оплачена.

Прокурор, представники позивача Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської та третьої особи у судовому засіданні 24.01.12 підтримали вимоги апеляційної скарги, наполягали на її задоволенні.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги, просив залишити рішення суду без змін.

Представник позивача Міністерства оборони України у судове засідання не з'явився, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника Міністерства оборони України за наявними документами в матеріалах справи.

Постановою Кабінету Міністрів України №467 від 13.05.09 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Севастопольський військово-морський ордена Червоної Зірки інститут ім. П.С. Нахімова реорганізована у академію військово-морських сил ім. П.С. Нахімова.

З огляду на викладене, судова колегія вважає необхідним згідно статті 25 Господарського процесуального кодексу України замінити третю особу Севастопольський військово-морський ордена Червоної Зірки інститут ім. П.С. Нахімова на академію військово-морських сил ім. П.С. Нахімова.

При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

10.01.07 на підставі рішення тендерного комітету замовника (протокол №11/2/127/1 від 28.12.06) між Міністерством оборони України (замовник) та приватним підприємством "Артек-Союз" (виконавець) був укладений договір №251/4/2/07/1 про закупівлю послуг з харчування, зокрема, особового складу Севастопольського військово-морського інституту за кошти державного бюджету України (т.2,а.с.46-50).

Відповідно до пункту 1.1 договору №251/4/2/07/1 від 10.01.07 виконавець зобовязується надавати послуги з харчування зокрема, особового складу Севастопольського військово-морського інституту в стаціонарних та польових умовах (послуги).

Для організації надання послуг в стаціонарних та польових умовах представники замовника забезпечують виконавця за його погодженням своїм майном (пункт 2.2 договору №251/4/2/07/1 від 10.01.07). Майно передається безоплатно для користування протягом встановленого строку (пункт 2.7.1 договору №251/4/2/07/1 від 10.01.07).

Виконавець особисто належним чином та в інтересах замовника використовує надані йому обєкти та майно тільки за його цільовим та функціональним призначенням (пункт 2.7.2 договору №251/4/2/07/1 від 10.01.07).

Користування виконавцем комунальними послугами та енергоносіями і проведення розрахунків за їх споживання здійснюється на підставі прямих договорів, укладених виконавцем з відповідними постачальниками послуг (пункт 2.8.1 договору №251/4/2/07/1 від 10.01.07). Виконавець за власний рахунок забезпечує встановлення приладів обліку споживання комунальних послуг та енергоносіїв у приміщенні (будівлі), які використовуються для забезпечення харчування особового складу (пункт 2.8.2 договору №251/4/2/07/1 від 10.01.07).

Виконавець зобовязаний сплачувати у визначені строки передбачені законом податки та інші обовязкові платежі і вносити плату за спожиті енергоносії та комунальні послуги відповідно до умов цього договору (пункт 5.2.8 договору №251/4/2/07/1 від 10.01.07)

Договір №251/4/2/07/1 від 10.01.07 діє до 31.12.07 (пункт 12.1 договору). З усних пояснень представників сторін та третьої особи вбачається, що договір №251/4/2/07/1 від 10.01.07 діє і до теперішнього часу.

На виконання умов цього договору відповідачеві у користування було передане нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: м. Севастополь, вул. Дибенка, 21, на території Севастопольського військово-морського інституту ім. П.С. Нахімова (військове містечко №75), що зокрема, підтверджується договором №45 від 15.01.09 (т.2,а.с.9).

Відповідно до умов договору №45 від 15.01.09, укладеного між Севастопольською квартирно-експлуатаційною частиною морською та приватним підприємством "Артек-Союз", останнє забезпечується нерухомим майном для здійснення його подальшого використання виключно для організації харчування особового складу військової частини (пункт 1.2 договору №45 від 15.01.09).

Приватне підприємство "Артек-Союз" зобовязано встановлювати за власний рахунок прилади обліку тепло-, водо-, електро- та газопостачання в приміщеннях, які передаються у користування (пункт 6.6 договору №45 від 15.01.09).

Користування комунальними послугами та енергоносіями і проведення розрахунків за їх споживання здійснюється на підставі прямих договорів, які приватне підприємство "Артек-Союз" зобовязане укласти з постачальником цих послуг. У разі технічної неможливості укладання прямих договорів з постачальниками таких послуг, договір укладається з відповідними КЕВ (КЕЧ районів) (пункт 6.7 договору №45 від 15.01.09).

Договором на постачання електроенергії №1871 від 01.11.04, укладений між ВАТ «ЕК «Севастопольенерго»та Севастопольською квартирно-експлуатаційною частиною морською (т.2,а.с.41-44) і додатком до нього (т.2,а.с.45) передбачено, що остання є споживачем електроенергії та виступає платником за електроенергію, відпущену Севастопольському військово-морському інституту ім. П.С. Нахімова.

У подальшому між ВАТ «ЕК «Севастопольенерго», Севастопольською квартирно-експлуатаційною частиною морською та Севастопольським військово-морським інститутом ім. П.С. Нахімова був укладений трьохсторонній договір з постачання електроенергії №3509а від 06.02.07 яким передбачено, що Севастопольський військово-морській інститут ім. П.С. Нахімова є споживачем, а Севастопольська квартирно-експлуатаційна частина морська є платником за спожиту інститутом електроенергію (т.2,а.с.10-21).

Вказане майно (приміщення їдальні №151 військового містечка №75) знаходиться на балансі Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської (т.2,а.с.160).

З пояснень представника відповідача вбачається, що відсутня можливість укладення прямого договору з постачальником електроенергії та приватним підприємством "Артек-Союз", оскільки приміщення їдальні №151 знаходиться на території академії військово-морських сил імені П.С. Нахімова, яка є закритим обєктом (т.2,а.с.125-126). Також, з листа ВАТ „ЕК”Севастопольенерго” №4637/0/2-10 від 30.03.10 вбачається, що лічильники, встановлені на обєктах, які передані приватному підприємству "Артек-Союз" не опломбовані та не прийняті ВАТ „ЕК”Севастопольенерго”. У звязку з цим, виділити окремим рядком в рахунках на оплату військовим частинам витрати електроенергії приватним підприємством "Артек-Союз" неможливо (т.2,а.с.121).

У звязку з неможливістю укладення прямого договору з постачальником електроенергії, 25.09.06 Севастопольський військово-морський інститут ім. П.С. Нахімова (постачальник), приватне підприємство "Артек-Союз" (субабонент) та Севастопольська квартирно-експлуатаційна частина морська (отримувач грошових коштів) уклали трьохсторонній договір №159, відповідно до умов якого постачальник поставляє електроенергію субабонентові згідно показників приладів обліку у військовому містечку №75 (т.1,а.с.8-9).

Оплата електроенергії за цим договором здійснюється субабонентом на розрахунковий рахунок отримувача грошових коштів за фактично отриману електроенергію на підставі рахунків, виписаних отримувачем, якій відновлює лімітну статтю КЕКВ-1163 постачальника (пункт 1.2 договору №159 від 25.09.06).

Постачальник зобовязаний надавати отримувачу щомісячно узгоджену з субабонентом довідку про фактичні витрати електроенергії (пункт 2.2 договору №159 від 25.09.06).

Субабонент зобовязаний надавати можливість отримувачу безперешкодно знімати контрольні показники електроенергії з лічильників субабонента; здійснювати сплату отримувачу грошових коштів за відпущену електроенергію постачальником за тарифами ВАТ «ЕК «Севастопольенерго»(пункти 2.5, 2.7 договору №159 від 25.09.06).

Отримувач грошових коштів зобовязаний здійснювати нарахування платежів субабонентові за фактично спожиту електроенергію за дійсними тарифами (пункт 2.11 договору №159 від 25.09.06).

Рахунок-акт за надані послуги складається отримувачем грошових коштів на підставі довідки про фактичне споживання електроенергії, яка надається постачальником і узгоджується з субабонентом та надається субабонентові в строк до 25 числа поточного місяця (пункт 6.4 договору №159 від 25.09.06).

Субабонент здійснює 100% оплату за витрачену електроенергію протягом пяти днів після отримання рахунку від отримувача грошових коштів (пункт 6.5 договору №159 від 25.09.06).

Даний договір укладений строком на один рік до 31.12.06 та автоматично пролонгується на наступний календарний рік, якщо жодна зі сторін не повідомить письмово інших сторін про зміну або припинення дії договору за місяць до закінчення строку дії договору (пункт 7.1 договору №159 від 25.09.06). На даний час договір вважається таким, що діє.

На виконання пунктів 2.2, 6.4 договору №159 від 25.09.06 були складені акти (довідки) про використану електроенергію приватним підприємством "Артек-Союз" за період з квітня 2011 року по серпень 2011 року включно (т.1,а.с.70,72,73,77,75).

Проте, як вбачається з матеріалів справи, акти про використану електроенергію за травень 2011 року (т.1,а.с.72), за липень 2011 року (т.1,а.с.77) та за серпень 2011 року (т.1,а.с.75) представником приватного підприємства "Артек-Союз" не підписані.

З усних пояснень представника позивача Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської вбачається, що зазначені акти відповідачеві не надсилалися.

Відповідач стверджує, що відносно складання актів про використану електроенергію за травень 2011 року, за липень 2011 року та за серпень 2011 року, до нього ніхто не звертався. Щодо складання та підписання актів за квітень 2011 року (т.1,а.с.73), червень 2011 року (т.1,а.с.70), приватне підприємство "Артек-Союз" заперечень не має (т.2,а.с.36-37).

На підставі актів про використану електроенергію приватним підприємством "Артек-Союз" за період з квітня 2011 року по серпень 2011 року (т.1,а.с.70,72,73,77,75) Севастопольською квартирно-експлуатаційною частиною морською були видані рахунки-акти виконаних робіт:

-№ 299 від 05.05.11 на суму 33221, 26 грн. за квітень 2011 року (т.1,а.с.40);

-№ 335 від 01.06.11 на суму 29666, 64 грн. за травень 2011 року (т.1,а.с.36);

-№ 412 від 04.07.11 на суму 31462, 79 грн. за червень 2011 року (т.1,а.с.37);

-№ 477 від 10.08.11 на суму 31432, 37 грн. за липень 2011 року (т.1,а.с.39);

-№511 від 01.09.11 на суму 28173, 42 грн. за серпень 2011 року (т.1,а.с.38).

З матеріалів справи вбачається, що правовідносини між сторонами є сталими, та усі рахунки надавалися відповідачеві вчасно, що підтверджується наявними у матеріалах справи виписками з рахунків (т.1,а.с.118-129), в яких вказано призначення платежу відшкодування затрат за електроенергію з посиланням на рахунки.

З письмових пояснень відповідача вбачається, що зазначені рахунки приватним підприємством "Артек-Союз" отримані, але оплачені не були (т.2,а.с.36-37).

З усних пояснень представника відповідача вбачається, що приватне підприємство "Артек-Союз" не проводить оплату за електроенергію з квітня 2011 року у звязку з виданням Міністром оборони України окремих доручень №5107/з від 29.04.11 (т.2,а.с.127) та №8525/з від 07.07.11 (т.2,а.с.128). Включно по березень 2011 року вартість спожитої відповідачем електроенергії ним оплачена.

Зазначеними окремими дорученнями, які адресовані посадовим особам Міністерства оборони України, доручено оплату послуг з тепло-, водо-, електро-, паро-, газопостачання та водовідведення, що споживаються субєктами господарювання для надання послуг з харчування особового складу, здійснювати за рахунок бюджетних коштів.

Позивачем Севастопольською квартирно-експлуатаційною частиною морською неодноразово надсилалися на адресу відповідача вимоги про сплату заборгованості, зокрема і за зазначеними рахунками (т.1,а.с.42,49,56,58), проте заборгованість погашена не була.

Отже, несплата за виставленим рахунками-актами (т.1,а.с.36-40) стала підставою для звернення заступника військового прокурора Севастопольського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської з позовом про стягнення з приватного підприємства "Артек-Союз" заборгованості за спожиту електроенергію за квітень-серпень 2011 року у сумі 153956, 48 грн.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, колегія суддів Севастопольського апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Приписами частини 1 статті 6 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

25.09.06 між Севастопольським військово-морським інститутом ім. П.С. Нахімова, приватним підприємством "Артек-Союз" та Севастопольської квартирно-експлуатаційної частиною морської був укладений договір №159 від 25.09.06 (т.1,а.с.8-9).

Трьохсторонній договір №159 від 25.09.06 (т.1,а.с.8-9), якій регулює порядок відшкодування витрат за використану приватним підприємством "Артек-Союз" електроенергію в ході користування приміщенням з метою організації харчування особового складу, не підпадає під визначення окремих видів договорів у Цивільному кодексі України, але він не суперечить актам цивільного законодавства, а тому відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України зазначений договір породжує цивільні права та обовязки, зокрема, щодо компенсації витрат за використану електроенергію.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами Договору.

Статтями 530, 612 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Постачальник зобовязаний надавати отримувачу щомісячно узгоджену з субабонентом довідку про фактичні витрати електроенергії (пункт 2.2 договору №159 від 25.09.06).

Рахунок-акт за надані послуги складається отримувачем грошових коштів на підставі довідки про фактичне споживання електроенергії, яка надається постачальником і узгоджується з субабонентом та надається субабонентові в строк до 25 числа поточного місяця (пункт 6.4 договору №159 від 25.09.06).

На виконання пунктів 2.2, 6.4 договору №159 від 25.09.06 були складені акти (довідки) про використану електроенергію приватним підприємством "Артек-Союз", за квітень 2011 року (т.1,а.с.73), червень 2011 року (т.1,а.с.70), які підписані приватним підприємством "Артек-Союз", заперечень щодо цих актів відповідач не має (т.2,а.с.36-37).

На підставі актів про використану електроенергію приватним підприємством "Артек-Союз" за квітень 2011 року та червень 2011 року Севастопольською квартирно-експлуатаційною частиною морською були видані рахунки-акти виконаних робіт № 299 від 05.05.11 на суму 33221, 26 грн. за квітень 2011 року (т.1,а.с.40) та № 412 від 04.07.11 на суму 31462, 79 грн. за червень 2011 року (т.1,а.с.37).

Пунктом 6.5 договору №159 від 25.09.06 передбачено, що відповідач здійснює 100% оплату за витрачену електроенергію протягом пяти днів після отримання рахунку від отримувача грошових коштів.

З матеріалів справи вбачається, що правовідносини між сторонами є сталими, договір виконувався сторонами, усі рахунки надавалися відповідачеві вчасно, що підтверджується наявними у матеріалах справи виписками з рахунків щодо сплати (т.1,а.с.118-129), в яких вказано призначення платежу відшкодування затрат за електроенергію з посиланням на рахунки.

З письмових пояснень відповідача вбачається, що зазначені рахунки приватним підприємством "Артек-Союз" отримані, але оплачені не були (т.2,а.с.36-37).

Отже, вбачається, що строк виконання зобовязання щодо оплати витраченої електроенергії у квітні 2011 року та червні 2011 року відповідно до рахунків-актів № 299 від 05.05.11 на суму 33221, 26 грн. та № 412 від 04.07.11 на суму 31462, 79 грн. настав.

Разом з тим, судова колегія зазначає, що акти про використану електроенергію за травень 2011 року (т.1,а.с.72), за липень 2011 року (т.1,а.с.77) та за серпень 2011 року (т.1,а.с.75) приватним підприємством "Артек-Союз" не підписані.

Відповідач стверджує, що відносно складання актів (довідок) про використану електроенергію за травень 2011 року, за липень 2011 року та за серпень 2011 року до нього ніхто не звертався. У матеріалах справи та у позивачів немає доказів присутності представника відповідача при складанні зазначених актів (довідок). Оскільки акти (довідки) про використану електроенергію за травень 2011 року, за липень 2011 року та за серпень 2011 року складені у односторонньому порядку, то вони не можуть бути належними доказами встановлення та узгодження обсягів витраченої відповідачем електроенергії. Також відсутні належні докази відмови представника приватного підприємства "Артек-Союз" від підписання цих актів.

З усних пояснень представника позивача Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської вбачається, що зазначені акти відповідачеві не надсилалися.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що рахунки № 335 від 01.06.11 на суму 29666, 64 грн. за травень 2011 року (т.1,а.с.36); № 477 від 10.08.11 на суму 31432, 37 грн. за липень 2011 року (т.1,а.с.39); №511 від 01.09.11 на суму 28173, 42 грн. за серпень 2011 року (т.1,а.с.38) виставлені до сплати необґрунтовано.

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення з приватного підприємства "Артек-Союз" заборгованості за спожиту електроенергію за квітень-серпень 2011 року у сумі 153956, 48 грн. підлягають частковому задоволенню за квітень 2011 року та червень 2011 року у сумі 64684, 05 грн.

З усних пояснень представника відповідача вбачається, що приватне підприємство "Артек-Союз" не проводить оплату за електроенергію у звязку з виданням Міністром оборони України окремих доручень №5107/з від 29.04.11 (т.2,а.с.127) та №8525/з від 07.07.11 (т.2,а.с.128).

Судова колегія зазначає, що ці окремі доручення адресовані посадовим особам Міністерства оборони України, та не можуть скасовувати чи змінювати договір №159 від 25.09.06 або будь-яку його частину.

Договір є таким, що діє та, як зазначалося вище, чинним законодавством передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами договору і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Господарський суд першої інстанції дійшов висновку про те, що договір №159 від 25.09.06 є договором з постачання електроенергії та визнав його недійсним з тих підстав, що у Севастопольського військово-морського інституту ім. П.С. Нахімова немає ліцензії на постачання електроенергії.

Відповідно до частини 3 статті 14 Господарського кодексу України ліцензія - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання - ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов. Відносини, пов'язані з ліцензуванням певних видів господарської діяльності, регулюються законом.

Відповідно до абзацу другого статті 1 Закону України „Про електроенергетику”, енергія - це електрична чи теплова енергія, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу.

Діяльність з виробництва, передачі та постачання електричної енергії в Україні здійснюється за умови отримання відповідної ліцензії (частина перша статті 13 Закону)

Законодавство про ліцензування певних видів господарської діяльності передбачає необхідність ліцензування саме діяльності господарюючих суб'єктів (що опосередковується укладенням договорів), а не самого укладення певних видів правочинів.

Відсутність у приватного підприємства "Артек-Союз" можливості укласти прямий договір з постачальником електроенергії стало підставою для укладання трьохстороннього договору №159 від 25.09.06 (т.1,а.с.8-9) між Севастопольським військово-морським інститутом ім. П.С. Нахімова, приватним підприємством "Артек-Союз" та Севастопольської квартирно-експлуатаційної частиною морської з метою компенсувати витрати останньої, як платника за спожиту Севастопольським військово-морським інститутом ім. П.С. Нахімова електроенергію на обєктах, які знаходяться на території інституту та передані в користування приватному підприємству "Артек-Союз".

Зазначений договір не регулює відносини постачання електричної енергії у розумінні абзацу 16 статті 1 Закону України „Про електроенергетику”, а є за своїм змістом договором, якій регулює порядок відшкодування витрат за використану приватним підприємством "Артек-Союз" електроенергію, в ході користування приміщенням з метою організації харчування особового складу.

Отже, вартість використаної відповідачем у приміщенні їдальні електричної енергії вираховується на підставі договору №159 від 25.09.06. З енергокомпанією за використану електричну енергію розраховується Севастопольська квартирно-експлуатаційна частина морська, як безпосередній балансоутримувач електроустановок, які були передані у користування відповідачеві у відповідності до показів приладів обліку та діючих тарифів.

Таким чином, договір №159 від 25.09.06 за змістом передбачає відшкодування відповідачем позивачу затрат, повязаних з користуванням відповідачем електроенергії. При цьому третя особа будь-яку специфічну діяльність як енергопостачальник не здійснювала, та не є постачальником електричної енергії.

Даний договір не має на меті отримання прибутку.

Про вищенаведене свідчать пункти 1.2, 2.7 договору №159 від 25.09.06, якими визначено, що оплата електроенергії за цим договором здійснюється субабонентом на розрахунковий рахунок отримувача грошових коштів за фактично отриману електроенергію на підставі рахунків, виписаних отримувачем, якій відновлює лімітну статтю КЕКВ-1163 постачальника. Оплата здійснюється за тарифами ВАТ «ЕК «Севастопольенерго».

Укладення та виконання укладеного сторонами спірного правочину не є господарською діяльністю у сфері електроенергетики, що підлягає ліцензуванню, а відтак цій правочин відповідає вимогам законодавства.

Згідно свідоцтв про реєстрацію військової частини як субєкта господарської діяльності у Збройних Силах (т.2,а.с.96,97-99), Севастопольський військово-морський інститут ім. П.С. Нахімова не мав та не має дозволу на заняття господарською діяльністю з постачання електроенергії.

Крім того, відповідно до пункту 17 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06 листопада 2009 року №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" вимоги про визнання такого правочину недійсним можуть заявлятися як сторонами правочину, так і будь-якою заінтересованою особою в разі, якщо таким правочином порушено її права чи законні інтереси, а також органами державної влади, які відповідно до закону здійснюють контроль за видом діяльності, яка потребує ліцензування.

Судова колегія звертає увагу, що приватним підприємством "Артек-Союз" не надано жодного доказу порушення його будь-якого права або законного інтересу, тому немає підстав для визнання договору недійсним.

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд першої інстанції зазначив, що у Севастопольського військово-морського інституту ім. П.С. Нахімова немає ліцензії на поставку електроенергії, та з цієї підстави визнав договір №159 від 25.09.06 недійсним, вийшовши за межи позовних вимог. Відмовляючи у позові, господарський суд першої інстанції виходив з того, що оскільки договір визнаний недійсним, то і стягнення заборгованості на підставі цього договору неможливе.

Проте, суд першої інстанції неповно зясував усі обставини, що мають значення для справи та неправильно застосував норми матеріального права. Так, суд першої інстанції не встановив причини, мету та обставини укладення договору №159 від 25.09.06, як наслідок, неправильно застосував норми матеріального права. Наведене привело до прийняття судом першої інстанції неправильного рішення, тому воно підлягає скасуванню, апеляційна скарга частковому задоволенню.

Керуючись статтею 101, пунктом 2 частини 1 статті 103, пунктами 1,4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу заступника військового прокурора Севастопольського гарнізону задовольнити частково.

2.Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 03 листопада 2011 року у справі № 5002-32/3614-2011 скасувати.

3.Прийняти нове рішення.

4.Позов задовольнити частково.

5.Стягнути з приватного підприємства "Артек-Союз" (95006, АРК, м. Сімферополь, вул. Павленко, 2а, оф. 3, ідентифікаційний код 30741489) на користь Міністерства оборони України в особі Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 60, ідентифікаційний код 22992545) 64684, 05 грн. заборгованості.

6.В інший частині позову відмовити.

7.Господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.

Головуючий суддяІ.В. Черткова

СуддіВ.І. Гонтар

В.М. Плут

Розсилка:

1. Заступник військового прокурора Севастопольського гарнізону (вул. Суворова, 27,Севастополь,99011)

2. Приватне підприємство "Артек-Союз" (вул. Павленко, 2А, офіс 3,Сімферополь,95006)

3. Севастопольський військово-морський ордена Червоної Зірки інститут ім. П.С. Нахімова (вул. Дибенка, 1а,Севастополь,99035)

4.