Постанова № 21742614, 27.02.2012, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 лютого 2012 року Справа № 5002-21/5308-2011 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіБорисової Ю.В.,

суддівГонтаря В.І.,

Плута В.М.,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився, публічне акціонерне товариство "Шахтоуправління "Покровське";

відповідача: ОСОБА_1, довіреність №11.0-27/07 від 06.01.12, Головне управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим;

розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чонгова С.І.) від 12 січня 2012 року у справі № 5002-21/5308-2011

за позовом публічного акціонерного товариства „Шахтоуправління „Покровське” (пл. Шибанкова, 1/а, місто Красноармійськ, Донецька обл..)

до Головного управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим (вул. Севастопольська, 19, місто Сімферополь, 95015)

про стягнення помилково перерахованих коштів у сумі 9000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2011 року публічне акціонерне товариство "Шахтоуправління "Покровське" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до Головного управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, у якому просило стягнути з останнього на свою користь помилково перераховану суму у розмірі 9000,00 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 16, 20, 1212, 1213 Цивільного кодексу України, приписах Господарського процесуального кодексу України та мотивовані незаконною і безпідставною відмовою відповідача повернути помилково перераховані гроші, які належать ОСОБА_2. Вказана відмова і послугувала підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 січня 2012 року по справі № 5002-21/5308-2011 (суддя Чонгова С.І.) позов публічного акціонерного товариства „Шахтоуправління „Покровське” задоволено.

Стягнуто з Головного управління Державної казначейської служби України в Автоном ній Республіці Крим на користь публічного акціонерного товариства “Шахтоуправління “Покровське” перераховану помилково суму в розмірі 9000грн. і судові витрати у сумі 1411,50 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції керувався приписами статті 1212 Цивільного кодексу України з огляду на те, що спірна сума не призначалася до перерахування саме як державне мито та у суду відсутні підстави вирішувати питання про повернення державного мита.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, Головне управління Державної казначейської служби України в Автоном ній Республіці Крим звернулося до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду першої інстанції, в позові про стягнення суми відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Так, заявник апеляційної скарги стверджує, що судом першої інстанції при прийнятті рішення не було прийнято до уваги те, що платник самостійно визначив реквізити рахунку, на який й були перераховані кошти.

Також, місцевий господарський суд не звернув увагу на те, що згідно з платіжним дорученням від 28 липня 2011 року за №7532 отримувачем коштів у сумі 9000,00 грн. був державний бюджет, а Головне управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим є банком, в якому відкритий рахунок №31115095700002 за кодом класифікації доходів бюджету 22090200 „Державне мито, не віднесене до інших категорій”.

Відповідач у апеляційній скарзі пояснює, що банк, у якому позивач здійснював перерахування коштів, самостійно перерахував спірні кошти, а Головне управління виступає лише банком отримувачем, який, в свою чергу, не уповноважений за власним бажанням змінювати суму, рахунок або призначення платежу.

Суд першої інстанції, за переконанням відповідача, не врахував у своєму рішенні, що підставою для повернення є помилкова сплата коштів на рахунок, відкритий для зарахування до Державного бюджету України державного мита.

Оскільки, рішення суду про повернення помилково сплачених позивачем коштів у сумі 9000,00 грн., що надійшли до Державного бюджету, відсутні, відповідач стверджує, що він не мав законних підстав для здійснення повернення з Державного бюджету України зазначених коштів за заявою позивача.

Як зазначає заявник апеляційної скарги, спірні кошти можуть бути повернені лише з Державного бюджету України, а не стягнуті з Головного управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим.

Відповідач не погоджується з оскаржуваним рішенням й в частині стягнення судового збору, оскільки дії Головного управління не визнані незаконними, помилки при перерахуванні коштів припустилась саме посадова особа позивача.

Доповнень до апеляційної скарги та відзиву на скаргу до Севастопольського апеляційного господарського суду від сторін не надходило.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 07 лютого 2012 року апеляційну скаргу прийнято до провадження судовою колегією у складі: головуючий суддя Борисова Ю.В., судді Гонтар В.І., Плут В.М.

У судове засідання суду апеляційної інстанції, що відбулось 27 лютого 2012 року, зявився представник відповідача, якій заперечував проти позовних вимог та наполягав на доводах апеляційної скарги, стверджуючи, що спірні кошти повинні бути повернуті з Державного бюджету, а не стягнуті з Головного управління.

Також, заявник апеляційної скарги у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 15.06.2011 №651 „Про утворення територіальних органів державної казначейської служби” просив судову колегію замінити у справі Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим на його правонаступника - Головне управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, оскільки вказана заява була проігнорована судом першої інстанції.

Дослідивши надані відповідачем копії наказу Державної казначейської служби України №121 від 21 листопада 2011 року, довідки АА №487737 з ЄДРПОУ від 02.12.2011 року, виписки з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААБ №447881 від 01.12.2011 року, судова колегія вважає за можливе задовольнити клопотання заявника апеляційної скарги та замінити у справі Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим на його правонаступника - Головне управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим

Представник позивача у судове засідання не зявився, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався, про причини неявки судову колегію не повідомив.

Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності представника позивача за наявними у справі документами.

При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія Севастопольського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Димитровського міського суду Донецької області по справі №2-388/2011 за позовом ОСОБА_2. до публічного акціонерного товариства „Шахтоуправління „Покровське” про відшкодування моральної шкоди з відповідача по справі на користь позивача було стягнуто 9000,00 грн.

21 липня 2011 року Красноармійським міськрайонним управлінням юстиції, відділенням ДВС було відкрите виконавче провадження (постанова №276974) про стягнення з публічного акціонерного товариства „Шахтоуправління „Покровське” на користь ОСОБА_2 за отриману їм моральну шкоду 9000,00 грн. на поточний рахунок Красноармійського міськрайонного управління юстиції в Донецькій області.

На а.с. 9 міститься оригінал платіжного доручення №7532 від 28 липня 2011 року на суму 9000,00 грн., наданого позивачем, з якого вбачається, що платником вказаних коштів є Покровське Шахтоуправління ПАТ, код 13498562. Банком платника є філія ПАТ „Кредитпромбанк”, місто Донецьк, код банку 335593, рах. №26001980123661. Отримувачем спірних коштів є Державний бюджет міста Сімферополь, код 34740405, банк отримувача ГУ ДК України в АРК, місто Сімферополь, код банку 824026, рах. №31115095700002 з призначенням платежу: 13498562; 22090200; 01; відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_2., за виконавчим листом №2-388/2011 від 23.06.2011 р.

Як стверджує позивач, вказаним платіжним дорученням він на виконання рішення Димитровського міського суду Донецької області помилково, без правової підстави на рахунок відповідача перерахував 9000,00 грн.

18 серпня 2011 року позивач звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з проханням повернути помилково перераховані кошти, на що останній повідомив (лист № 2/20-1448 від 05.09.11) про неможливість повернення вказаної суми, оскільки грошові кошти перераховані не за подачу позову та не в якості державного мита, що виключає можливість їх повернення на підставі статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від 21.01.1993 року за №7-93 (а.с. 16-17).

05 жовтня 2011 року публічне акціонерне товариство „Шахтоуправління „Покровське” звернулось до відповідача із запитом (№2/10) щодо повернення з Державного бюджету України помилково сплачених коштів у сумі 9000,00 грн. (а.с. 13).

На а.с. 7 міститься відповідь Головного управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, в якій повідомлено про неможливість повернення спірних коштів на підставі статей 25, 45 Бюджетного кодексу України через відсутність подання органів, що контролюють справляння надходжень бюджету або відповідного рішення суду.

Позивач переконаний, що вказана відповідь є незаконною та безпідставною. Оскільки, спірні кошти були перераховані саме на рахунок Головного управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим і останній набув грошові кошти без достатньої правової підстави, отже зобовязаний їх повернути, як це передбачено статтею 1212 Цивільного кодексу України. Викладені вище обставини й послугували підставою для звернення позивача з відповідними позовними вимогами.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія суду апеляційної інстанції вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд не в повному обсязі зясував фактичні обставини спірних правовідносин, через що дійшов помилкових висновків з огляду на наступне.

Як встановлено судовою колегією, правовою підставою заявленого позову є положення статті 1212 Цивільного кодексу України, згідно якої особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобовязана повернути потерпілому це майно.

Втім, повернення коштів, перерахованих до Державного бюджету, регулюється не цивільним законодавством, а бюджетним.

Так, відповідно до пункту 2 статті 78 Бюджетного кодексу України казначейське обслуговування місцевих бюджетів здійснюється територіальними органами Державної казначейської служби України відповідно до статті 43 цього Кодексу.

Державна казначейська служба України веде облік усіх надходжень, що належать місцевим бюджетам, та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, погодженим з відповідними місцевими фінансовими органами, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Указом Президента України від 09.12.2010 N1085 „Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади” утворено Державну казначейську службу України, на яку покладено функції у сфері казначейського обслуговування державного бюджету.

Пунктом 2 Указу Президента України від 13.04.2011 N460 „Про Положення про Державну казначейську службу України” встановлено, що Державна казначейська служба України є правонаступником прав та обов'язків Державного казначейства України.

Державне казначейство України, як урядовий орган державного управління, ліквідоване постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2011 N346 "Про ліквідацію урядових органів".

Відповідно до Наказу Президента України від 13 квітня 2011 року №460/2011 "Про Положення про Державну казначейську службу України” Державна казначейська служба України (Казначейство України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України.

Казначейство України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.06.2011 №651 „Про утворення територіальних органів державної казначейської служби” у грудні 2011 року створено Головне управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, яке є правонаступником прав та обов'язків Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим.

Згідно з Положенням про Державну казначейську службу України основним завданням Державної казначейської служби України є реалізація державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, яке передбачає розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів, операцій з коштами бюджетів, спільних із міжнародними фінансовими організаціями проектів.

Відповідно до пункту 2.2 Наказу Державного казначейства України від 19 грудня 2000 року N131 Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 січня 2001 р. за N67/5258 „Про затвердження Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету” (зі змінами та доповненнями) органи Державного казначейства України здійснюють зокрема такі функції: установлюють порядок відкриття та відкривають рахунки в національній валюті в головних управліннях Державного казначейства України та Державному казначействі України (центральний апарат) для зарахування до державного бюджету доходів та інших надходжень (далі - платежі); формують розрахункові документи і здійснюють повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. У разі надходження до органів Державного казначейства України судових рішень про повернення коштів з бюджету органи Державного казначейства України виконують ці рішення відповідно до вимог нормативно-правових актів. Згідно з пунктом 3 розділу 2 вказаного вище Порядку рахунки для зарахування платежів до державного бюджету відкриваються на балансі головних управлінь Державного казначейства України та Державного казначейства України (центральний апарат). Зазначені рахунки відкриваються відповідно до Плану рахунків та Інструкції про відкриття аналітичних рахунків для обліку операцій по виконанню бюджетів у системі Державного казначейства України, затверджених наказом Державного казначейства України від 28.11.2000 №119, зі змінами, у розрізі кодів бюджетної класифікації та територій.

Відповідно до Наказу Президента України, від 13 квітня 2011 року №460/2011 одним із завдань Казначейства України є зокрема повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, що кореспондується зі статтею 45 Бюджетного кодексу України.

Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджений наказом Державного казначейства України від 10 грудня 2002 р. №226 (у редакції наказу Державного казначейства України від 29 травня 2008р. №181), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 грудня 2002 р. за №1000/7288, визначає процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою або під державні гарантії.

Відповідно до пункту 3, 5 вищезазначеного Порядку повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державного казначейства України з відповідних рахунків, відкритих в органах Державного казначейства України згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Державного казначейства України від 28.11.2000 N 119, зі змінами, шляхом оформлення розрахункових документів.

Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

В позовній заяві публічним акціонерним товариством „Шахтоуправління „Покровське” заявлено вимоги про стягнення з Головного управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим на свою користь помилково отриманих коштів в сумі 9000,00 грн.

Головне управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим листом №03.2-12/1003-9295 від 14 жовтня 2011 року підтвердило зарахування 9000,00 грн. саме на рахунок Державного бюджету №31115095700002 за платіжним дорученням №7532 від 28 липня 2011 року (а.с. 7).

Колегія суддів звертає увагу, що вказаний рахунок №31115095700002 є рахунком Державного бюджету, який відкритий у Головному управлінні Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим відповідно до діючого законодавства.

Так, орган казначейства не володіє цими коштами, тому приписи статті 1212 Цивільного кодексу України у спірних відносинах сторін не регулюють порядок повернення надміру або помилково перерахованих коштів до бюджету.

Головне управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим не є власником коштів Державного бюджету України, також, останнє не може самостійно розпоряджатися коштами Державного бюджету України при здійснені повернення надмірно або помилково перерахованих коштів. Тому повернення коштів позивачу без подання органу, за яким згідно із законом закріплено контроль за справлянням платежів до бюджету, виявилося неможливим. Такого подання позивачем надано не було, докази зворотного в матеріалах справи відсутні.

З викладеного вбачається, що вимоги позивача про стягнення коштів з Головного управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Оскільки позивач самостійно визначив реквізити рахунку, на який мають бути перераховані кошти та призначення платежу, то вини органу казначейства в зарахуванні вказаного платежу до доходів Державного бюджету України немає, Головне управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим при зарахуванні до доходів Державного бюджету України коштів в сумі 9000,00 грн. не здійснило порушень законодавства та ніяким чином не порушило права і інтереси позивача та не завдало йому ніякої шкоди.

Разом з тим, судова колегія зазначає, що позивачем неправомірно заявлено вимоги про стягнення спірних коштів не з державного бюджету, а з Головного управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим як з юридичної особи, що є безумовною процесуальною підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки до компетенції судів не відноситься корегування заявлених позивачем позовних вимог.

За приписами статті 19 Конституції України (в редакції рішенням Конституційного Суду України від 16.04.2009 р. №7-рп/2009) правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відтак, доводи, викладені в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Враховуючі викладене, колегія суддів вважає, що в порушення приписів статей 34, 43 Господарського процесуального кодексу України висновки місцевого господарського суду зроблено без детального дослідження виниклих між сторонами правовідносин, за невідповідністю обставинам справи, судом не вірно застосовані норми матеріального права й не застосовані ті, що підлягали застосуванню, що призвело до неправильного вирішення спору, тому вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, судове рішення скасуванню з прийняттям нового рішення у справі.

Керуючись статтями 101, 102, 103 (пункт 2), 104 (частина 1 пункт 3, 4), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Замінити Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим на його правонаступника Головне управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим (код ЄДРПОУ 37978503 , адреса: 95015, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 19)

2. Апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим задовольнити.

3. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чонгова С.І.) від 12 січня 2012 року у справі №5002-21/5308-2011 скасувати.

Прийняти нове рішення.

В позові відмовити.

Головуючий суддяЮ.В. Борисова

СуддіВ.І. Гонтар

В.М. Плут