Рішення № 21742163, 29.02.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.02.12 р. Справа № 6/302

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

при секретарі Котенко Т.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства „Алчевський металургійний комбінат” м.Алчевськ, Луганської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Трастбонд” м.Донецьк

про стягнення 40 422грн. 20коп.

за участю

представників сторін:

від позивача ОСОБА_1. представник по довіреності вих.№01-026-2859 від 26.12.2011р.

від відповідача ОСОБА_2. - представник по довіреності від 04.11.2011р.

Відповідно до ст.77 ГПК України у судових

засіданнях оголошувались перерви з 24.01.2012р.

до 14.02.2012р., з14.02.2012р. до 29.02.2012р.

Позивач, Публічне акціонерне товариство „Алчевський металургійний комбінат” м.Алчевськ, Луганської області, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Трастбонд” м.Донецьк різниці між сплаченою сумою за вапно та фактичною його вартістю у розмірі 40422грн. 20коп. на підставі договору №015/968 від 01.10.2010р.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на різницю між сплаченою за вапно сумою та його фактичною вартістю, у зв»язку з невідповідністю його гранулометричного складу.

В підтвердження позову позивачем представлена копія договору №015/968 від 01.10.2010р., копія специфікації до договору, розрахунок скидок на вапно, копія залізничної накладної №43920313, копія сертифікату якості №952, копія телеграми, копія довіреності вих.№17/05-1 від 17.05.2011р., копія акту відбирання проб, копія результатів ситового аналізу, копія акту приймання продукції за якістю №91 від 17.05.2011р., копія рахунку відповідача №195 від 15.05.2011р., копія банківської виписки, копія претензії №022/07 від 21.06.2011р.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 26.12.2011р. заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав того, що відповідно п.3.6 договору №015/968 від 01.10.2010р. вапно неналежної якості у вагоні №67671370 мало бути повернено позивачем відповідачу з відповідною компенсацією останнім всіх втрат. Проте, позивачем у порушення підп.а п.13, п.16 Постанови Держарбітражу СРСР від 25.04.1966р. №П-7 «Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного поживання за якістю», на яку є посилання у п.4.1 договору, не було забезпечено схоронність продукції, вапно було розвантажено з вагону ще до приймання продукції за якістю та до прибуття представника відповідача, що відображено у п.16 Акту.

Відповідно до положень статті 69 Господарського процесуального кодексу України термін розгляду справи продовжувався за клопотанням сторін.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 03.01.2012р. у звязку із відпусткою судді Подколзіної Л.Д., справу №6/302 передано на розгляд судді Соболєвій С.М.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 10.01.2012р. у звязку із виходом судді Подколзіної Л.Д. з відпустки, справу №6/302 передано на розгляд судді Подколзіній Л.Д.

Через канцелярію суду від відповідача надійшли у матеріали справи уточнення до відзиву, в яких останній наполягає на тому, що позивачем порушено порядок приймання продукції, а також не надано документів, які підтверджують факт невідповідності продукції. На його думку, у випадку встановлення факту невідповідності якості продукції сертифікату якості, позивач повинен був зупинити подальше приймання продукції та скласти відповідний акт. При цьому посилається на п.16 Інструкції П-7. За результатами приймання продукції за якістю до акту приймання продукції за якістю №91 від 17.05.2011р. позивач повинен був відповідно п.31 вказаної Інструкції додати вказаний вище акт про дефекти. Однак, позивачем такий акт не надано, чим порушено претензійний прядок, вказаний у п.40 Інструкції.

В свою чергу позивач у заперечені на відзив на позовну заяву вих.№026-86иск від 20.01.2012р., доповненнях до заперечень вих.№026-86 від 14.02.2012р., листі вих.№026-86/1 від 22.02.2012р. підтримав вимоги викладені у позову, та заперечив проти доводів відповідача з огляду на наступне. По-перше, вважає, що належних правових підстав для повернення вказаної продукції на адресу відповідача у позивача не було. По-друге, наполягає, на невідповідності дійсності твердження відповідача про те, що продукція була розвантажена позивачем до прибуття представника відповідача, оскільки з акту відбору проб та акту приймання продукції за якістю, складених в присутності директора відповідача, вбачається, що проби були відібрані з вершини та зрізу вагону. По-третє, звертає, увагу на те, що претензія №022/907 від 21.06.2011р. позивачем була надіслана на адресу відповідача та відправника сировини рекомендованою кореспонденцією, але відповіді на претензію позивач не отримав.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд -

в с т а н о в и в :

1 жовтня 2010р. між Публічним акціонерним товариством „Алчевський металургійний комбінат” м.Алчевськ, Луганської області та Товариством з обмеженою відповідальністю „Трастбонд” м.Донецьк був укладений договір №015/968, згідно умов якого відповідач (далі по тексту-Продавець) взяв на себе зобов”язання поставити вапно згідно специфікаціям до даного договору, а позивач (далі по тексту-Покупець) зобов”язався прийняти вказану продукцію та здійснити оплату за неї.

До вказаного договору сторонами підписана специфікація №8 від 29.04.2011р. в якій визначено найменування, фракція, одиниця виміру, кількість в місяць, загальна сума, період, умови поставки та її оплати.

14 лютого 2011р. укладена додаткова угода №1 до, згідно якої сторони доповнили п.3.4, п.3.6 вищевказаного договору.

16 травня 2011р. на адресу Публічного акціонерного товариства „Алчевський металургійний комбінат” по залізничній накладній №43920313 надійшов вагон №67671370, завантажений вапном негашеним, станція відправника-Заоскілля.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що при проведенні вхідного контролю якості вапна було встановлено, що зміст фракції не відповідає вимогам договору поставки №015/968 від 01.10.2010р., тому відповідно до вимог п. 16 Інструкції П-7 комісією був складений акт від 16.05.2011р. та прийнято рішення щодо затримки вагону №67671370 до приїзду представника постачальника, для сумісного здійснення ситового аналізу. Телеграмою від 16.05.2011р. було викликано представника Продавця для участі в продовженні приймання продукції й складання двостороннього акту.

За результатами проведення (ручного) ситового аналізу від 17.05.2011р. були одержані наступні результати: виявлено у пробі, відібраній з вершини вагону фракції менше 10мм-35,03%, у пробі відібраній від зрізу вагону фракції менше 10мм-21,05%, що на думку позивача не відповідає за гранулометричним складом вимогам специфікації №8 від 29.04.2011р. до договору та сертифікату якості №952, а саме: відповідно до специфікації вміст фракції менше ніж 10мм-не більше 5,0%, відповідно до сертифікату якості відхилення по крупності нижче нижньої межі-4%.

Разом з тим, 17.05.2011р. комісією за участю представника відповідача був складений акт №91 прийомки продукції по якості без зауважень відповідача та прийнято рішення здійснити корегування ціни відповідно з договором поставки №015/968 від 01.10.2010р.

У ході досудового врегулювання спору позивач надіслав на адресу відповідача претензію №022/907 від 21.06.2011р., що підтверджується реєстром поштових відправлень, який містить календарний штемпель поштового зв»язку, як того вимагає Постанова КМ України від 05.03.2009, № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" та фіскальним чеком від 22.06.2011р., в якій позивач запропонував відповідачу розглянути претензію та сплатити різницю між сплаченою сумою за вапно, та фактичною його вартістю у сумі 40422грн. 20коп. Однак відповідач на претензію не відповів.

Тому, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та просить суд стягнути з відповідача різницю між фактичною вартістю продукції та ціною, вказаною відповідачем у рахунку №195 від 15.05.2011р., яка складає 40422грн. 20коп. При цьому посилається на норми ст.ст.526, 610, 673, 678 ЦК України.

За приписами ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого повинна відповідати умовам договору купівлі-продажу.

Згідно ч.1 ст. 268 ГК України, якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначають у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Пунктом п.4.1 укладеного договору приймання продукції по якості здійснюється відповідно з вимогами Інструкції «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю", затвердженою Постановою Держарбітражу СРСР від 25.04.1966р. № П-7 (далі по тексту-Інструкція П-7).

Відповідно до п.14 Інструкції П-7 приймання продукції за якістю та комплектністю проводиться в точній відповідності до стандартів, технічних умов, основних та особливих умов постачання, інших обов»язкових для сторін правил, а також по супровідним документам, що посвідчують якість та комплектність продукції що постачається.

Продукція поставлена та перевірена згідно ТУ У 26.5-00193714-042-2001, за якими постачається продукція відповідно до специфікації №8 до договору (п.19 акту).

Як вбачається з акту №91 прийомки продукції по якості від 17.05.2011р. комісія встановила невідповідність умовам договору вапна тільки за фракційним складом. Хімічний склад, зазначений у п.18 акту це склад вапна, який вказаний відповідачем у сертифікаті якості №952, що наданий позивачу відповідно до п.2.4 договору.

Отже, предметом позовних вимог є невідповідність умовам договору вапна за фракційним складом.

У відповідності п.3.4 договору №015/968 від 01.10.2010р. вапно, що поставляється по даному договору, повинно мати показники, обумовлені в специфікаціях. У випадку перевищення допустимого відхилення по крупності вище верхнього і нижче нижчого межі ціна знижується на 3% за кожен процент відхилення або відповідну долю проценту.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що акт №91 прийомки продукції по якості від 17.05.2011р. складений відповідно до вимог п.29 Інструкції П-7 і засвідчує факт надходження продукції невідповідної якості.

За приписами ч.1 ст.678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором пропорційного зменшення ціни.

Відповідач у відзиві на позовну заяву посилався на лист №02/23-05 від 23.05.2011р. та наполягає на тому, що він просив повернути вагон на адресу виробника. Проте, розглянувши вказаний лист судом встановлено, що відповідач просив прийняти вапно як другий ґатунок з наступним корегуванням ціни або здійснити повернення вагону на адресу вантажоодержувача.

Таким чином, у позивача були відсутні підстави для повернення продукції відповідачу, оскільки згідно п.3.4 договору з урахуванням доповнень до вказаного пункту викладених у додатковій угоді №1 від 14.02.2011р., при невідповідності показників по крупності позивач мав право лише на відповідний перерахунок ціни продукції, і аж ніяк не на її повернення. Тому, твердження відповідача про самовільні дії позивача безпідставні і спростовуються вищенаведеним.

Суд відхиляє доводи відповідача щодо відсутності його вини за постачання вапна неналежної якості, з підстав того, що він не є виробником продукції з огляду на наступне.

По-перше, згідно п.2.1 договору продавець постачає продукцію в кількості, по ціні та ДСТУ, ТУ, вказаним в специфікаціях, що є невід»ємними частинами договору.

По-друге, якість продукції має відповідати умовам та вимогам, вказаним в паспорті відповідності, згідно ДСТУ, ТУ (п.3.1 договору).

По-третє, вапно, що поставляється за цим договором, повинне мати показники, обумовлені в специфікаціях (п.3.4 договору).

За приписами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов»язковим для виконання сторонами

Отже, відповідач зобов»язався і повинен був поставити вапно, що відповідає вимогам стандартів та технічним умовам.

Разом з тим, договором №015/968 від 01.10.2010р. не встановлена відповідальність безпосередньо виконавця, тобто виробника, тому суд вважає, що відповідальність за постачання продукції неналежної якості, повинен нести відповідач як сторона за договором.

Відтак господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення різниці між сплаченою сумою за вапно та фактичною його вартістю у розмірі 40422грн. 20коп. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Судові витрати відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 526, 629, ст.673, ч.1 ст.678, ЦК України, ч.1 ст.193, ч.1 ст.268 ГК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Алчевський металургійний комбінат” м.Алчевськ, Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Трастбонд” м.Донецьк про стягнення 40422грн. 20коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Трастбонд” м.Донецьк на користь Публічного акціонерного товариства „Алчевський металургійний комбінат” м.Алчевськ, Луганської області різницю між сплаченою сумою за вапно та фактичною його вартістю у розмірі 40422грн. 20коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 1411грн. 50 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 29.02.2012р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 02.03.2012р.

Суддя Подколзіна Л.Д.